СОРТОВІ РЕСУРСИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ

01 March, Розділ Рослинництво, переглядів 6 933

Одним із факторів подальшого розвитку тваринництва в Україні, особливо молочного скотарства, є створення відповідної кормової бази.

Основа вирішення цієї проблеми - наявність високопродуктивних сортів і гібридів кормових культур, адаптованих до конкретних ґрунтово-кліматичних умов і здатних забезпечити виробництво високоякісних кормів.

Сортові ресурси кормових культур в Україні сьогодні представлені 357 сортами і гібридами 78 видів, занесених до Держреєстру сортів рослин України. З них найбільшу частку складають багаторічні бобові і злакові трави (60%). Переважна кількість сортів (83%) створена селекціонерами України, що свідчить про високу конкурентоспроможність вітчизняної селекції. З сортів зарубіжної селекції переважають сорти злакових багаторічних трав для газонного використання.

Селекцією кормових культур займаються 18 державних науково-дослідних установ Національної академії аграрних наук України, розміщених у різних ґрунтово-кліматичних зонах України, які з 1991 року працюють за науково-технічною програмою «Кормовиробництво». Головний координатор програми – Інститут кормів НААН.

Цілеспрямовано проводиться робота з селекції традиційних видів, поряд з підвищенням кормової і насіннєвої продуктивності, в напрямку збільшення стійкості до абіотичних стресів – зимостійкості, кислотності, посухо- і солестійкості, ґрунтового перезволоження та стійкості біотичних факторів – шкідників, збудників хвороб і фітоценотичного середовища.

Покращання адаптивних властивостей сортів досягається за рахунок якіснішого використання внутрішньовидового потенціалу, розширення видового складу кормових рослин, підвищення їх симбіозу з бульбочковими бактеріями, ризосферними мікроорганізмами і мікоризними грибами. Достатньо ефективним є використання методів гетерозисної селекції.

Специфічні погодні умови останніх десяти років, а саме збільшення тривалості періодів, підвищення температури та вкрай несприятливі умови перезимівлі 2002-2003 рр., підтвердили необхідність посилення даного напрямку досліджень. Про його ефективність свідчать і конкретні результати в селекції. Так, створені в Інституті кормів і занесені до Держреєстру сортів рослин України в попередні роки сорти люцерни Реґіна і стоколосу безостого Всеслав рекомендовані для вирощування як в зоні Лісостепу, так і Степу. Порівняно з іншими сортами конюшини лучної, сорт Спарта характеризується підвищеним рівнем посухо- та зимостійкості. Всі ці сорти широко впроваджуються у виробництво, в першу чергу, в регіонах південного і східного Лісостепу та Степу України.

Інститутом кормів спільно з Інститутом тваринництва степових районів «Асканія Нова» методом добору із дикорослої популяції цілинних асканійських степів створений та зареєстрований сорт стоколосу безостого Скіф із високою стійкістю до посухи.

Методом едафічної селекції на фоні підвищеної кислотності ґрунтів (рН сольового розчину 4,8-5,2) в Інституті кормів створено сорт люцерни посівної напівінтенсивного типу Синюха. Він успішно конкурує на таких ґрунтах із сучасними високопродуктивними сортами за кормовою і насіннєвою продуктивністю та відзначається підвищеною посухостійкістю і стійкістю до кореневих гнилей, продуктивним довголіттям у чистих і сумісних посівах з іншими видами багаторічних трав. За результатами державного сортовипробування, сорт рекомендований експертною радою Держслужби з охорони прав на сорти рослин для занесення до Державного реєстру сортів рослин України на 2010 рік.

З використанням методу міжвидової гібридизації люцерни посівної і жовтої (Інститут землеробства), еспарцету піщаного і виколистого (Кіровоградський і Донецький інститути АПВ) створені та зареєстровані сорти Наречена Півночі, Смарагд і Аметист донецький, які відрізняються підвищеним адаптивним потенціалом й покращеною якістю кормової маси.

Перспективним є використання створених в Селекційно-генетичному інституті сортів еспарцету закавказького Адам і Блиск, які відзначаються багатоукісністю та покращеною якістю зеленої маси.

В Інституті кормів створено сорт костриці червоної Айра сінокісно-пасовищного типу з підвищеною кормовою продуктивністю та покращеною якістю зеленої маси. Сорт відзначається посухостійкістю і конкурентноздатністю в травосумішках.

Поширення в останні роки набули сорти конюшини лучної Анітра (Інститут кормів), Полянка і Маруся (Інститут землеробства); люцерни посівної – Світоч і Мрія одеська (Селекційно-генетичний інститут), Віра (Полтавський ІАПВ), Унітро (Інститут землеробства південного регіону); еспарцету – Кіровоградський 22 і Смарагд (Кіровоградський ІАПВ, Інститут кормів), Костянтин (Кіровоградський ІАПВ); лядвенцю рогатого – Аякс (Інститут кормів); конюшини повзучої – Даная (Інститут кормів); конюшини гібридної – Левада (Інститут кормів); буркуну білого – Еней (Інститут кормів); стоколосу безостого – Марс (Інститут кормів), Вишгородський і Геліус (Інститут землеробства); тимофіївки лучної – Витава (Інститут кормів), Вишгородська і Аргента (Інститут землеробства); костриці лучної – Діброва (Інститут кормів), Літава (Інститут землеробства), Венера (Сумський ІАПВ); костриці очеретяної – Людмила (Інститут кормів), Доменіка і Чабанська (Інститут землеробства); пажитниці багаторічної – Обрій (Інститут кормів), Оріон, Лета і Святошинський (Інститут землеробства); пажитниці багатоквіткової – Гібридний (Ярослав) (Інститут землеробства); грястиці збірної – Наталка (Інститут землеробства, Інститут кормів), Українка і Муравка (Інститут землеробства), Олешка 14 та Інгулка 17 (Інститут землеробства південного регіону).

У зв’язку з глобальними змінами кліматичних умов в останні роки значно розширено видовий асортимент сортових ресурсів кормових культур. Так, створені та занесені до Держреєстру сортів рослин України сорти райграсу високого – Дронго (Інститут кормів), пирію середнього – Хорс (Інститут кормів) і Вітас (Київська дослідна станція Інституту землеробства); житняка гребінчастого – Петрівський (Інститут кормів) і Кімбурн (Інститут землеробства південного регіону); стоколосу прибережного – Боян (Інститут кормів) і пирію безкореневищного – Колумб (Інститут кормів).

За результатами досліджень Інституту кормів, з використання цих сортів розроблені моделі адаптивних сінокісних і пасовищних травосумішок, які в посушливих умовах забезпечують збереженість травостою і підвищення кормової продуктивності на 25-30%. Дані сорти придатні також і для закріплення схилів, узбіч доріг і автобанів, залуження міжрядь садів і виноградників та інших природоохоронних заходів.

Стоколос прибережний вводиться в культуру вперше і за своїми біологічними і господарськими ознаками заслуговує значної уваги. Має коротковідприскову кореневу систему, широко і глибоко поширену в ґрунті. Рослини високорослі заввишки до 1 м і більше, з розеточним прикореневим типом облистяності. При посіві в суміші з бобовими швидко відновлюється міцна грудочкувата структура на розпилених ґрунтах. Добре росте на піщаних ґрунтах. Сорт Боян (Інститут кормів) належить до південно-західного екотипу. Опушення на листках, стеблах і суцвіттях незначне, що забезпечує добре поїдання сільськогосподарськими тваринами при пасовищному використанні.

Новою культурою для України є і пирій безкореневищний, який по відношенню до вологи достатньо пластичний. Формує високі врожаї зеленої маси за наявності вологи в ґрунті і добре переносить посушливі умови не гірше житняка. Сорт Колумб цього виду (Інститут кормів) створений методом добору з місцевої дикорослої популяції Канади. Характеризується високою облистяністю (42-45%), більш високі та стабільні врожаї зеленої маси забезпечує при посіві в суміші з люцерною або еспарцетом.

Василь ПЕТРИЧЕНКО, член-кореспондент УААН

Василь БУГАЙОВ, кандидат сільськогосподарських наук

Інститут кормів НААН України