Аграрний тиждень. Україна
» » Сортові ресурси кормових культур України
» » Сортові ресурси кормових культур України

    Сортові ресурси кормових культур України




    alt  Активізувалась робота зі створення сортів злакових багаторічних трав газонного типу. Селекціонерами Інституту кормів та Київської дослідної станції Інституту землеробства створені й занесені до Держреєстру сорти пажитниці багаторічної - Руслана (І кормів) і Андріана (КДС); костриці овечої – Забава (І кормів); костриці червоної – Янка (І кормів), Богданка і Оленка (КДС); костриці тонколистої – Барва (І кормів); тонконогу лучного – Удич (І кормів) і Макс-1 (КДС); тонконогу фіолетового – Алекс (КДС).

    Важливим резервом стабілізації виробництва кормів у системі зеленого і сировинного конвеєрів є однорічні кормові культури.

        Створені, успішно впроваджуються у виробництво високопродуктивні сорти однорічних бобових культур зернового і кормового напрямків використання: кормових бобів - Білун (Коломийська ДС Івано-Франківського І АПВ), Оріон і Білун (Інститут кормів); люпину білого - Борки, Володимир, Вересневий, Макарівський, Олежка і Серпневий (Інститут землеробства), Щедрий (Чернігівський І АПВ); люпину жовтого – Обрій, Бурштин і Круглик (Інститут землеробства), Прогресивний (Чернігівський інститут АПВ); люпину вузьколистого – Пелікан (Інститут землеробства).

        З однорічних кормових культур найбільше поширена вика яра. Характеризується високими кормовими якостями. Як правило, висівається в суміші з вівсом. Заслуговують уваги сорти вики ярої – Аріадна, Віаріка, Ліліана, Прибузька 19 і Світлана (Вінницька ДСГДС Інституту кормів), Білоцерківська 10, Білоцерківська 96, Білоцерківська 7, Ізида і Евгена (Білоцерківська ДСС Інституту цукрових буряків), Багатоплідна і Ларія (Подільська ДС Тернопільського І АПВ), Гібридна 97 (Полтавський І АПВ). Більшість з них характеризується достатньо високим рівнем насіннєвої продуктивності при дотриманні сучасних технологій їх вирощування (25-35 ц/га). За даними Інституту кормів, насіння вики ярої має високу цінність як високобілкова фуражна культура в годівлі молочних корів. Перспективним є вирощування її для експорту на світові ринки.

        У поліських районах на легких за механічним складом ґрунтах з високою кислотністю добре себе зарекомендувала однорічна бобова культура ярого типу розвитку серадела (сорт Ольгінська селекції Інституту сільського господарства Полісся).

        Перспективною культурою в зоні Полісся та західного Лісостепу є кормовий горох (пелюшка). Сорт Древлянська (Інститут сільського господарства Полісся) забезпечує одержання в змішаних посівах з вівсом до 350-400 ц/га зеленої маси з високою кормовою цінністю.

     

    altВажливим фактором стабільного виробництва кормів у посушливих умовах півдня і сходу України є використання однорічних озимих культур, серед яких чільне місце займає вика озима. Підвищеною зимостійкістю та кормовою продуктивністю характеризуються сорти Лебедина пісня, Полтавська 77 і Степна селекції Полтавського ІАПВ. Висівається в суміші з сортами озимого жита (Київське кормове) чи тритикале (Папсуєвське) укісного типу.

        З озимих капустяних культур добре себе зарекомендували суріпиця озима (Оріана) і тіфон (Оракам) селекції Національного ботсаду НАНУ.

    З ярих капустяних найбільшого поширення у виробництві набули гірчиця біла – Кароліна (Інститут кормів) і редька олійна – Журавка (Івано-Франківський І АПВ), Либідь і Райдуга (Національного ботсаду НАНУ) як компоненти злаково-капустяних і бобово-злаково-капустяних сумішок.

        У зв’язку із глобальними змінами клімату ширше слід використовувати на кормові цілі соргові культури, зокрема суданську траву, сорго-суданкові гібриди і сорго цукрове. В розрізі сортів і гібридів слід виділити: суданська трава – Білявка (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Голубівська 25 (Інститут зернового господарства) і Фіолета (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НАУ); сорго – суданкові гібриди – Арабат (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Кадан 19 (Інститут зернового господарства), Слов’янське поле 15 (ПФ «Зернова компанія «Слов’янське поле»), Ювілей 50 і Ювілейна 75 (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП); сорго цукрове – Аграрний 5 F, Кримське 15 і Пам’яті Шепеля (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП), Медовий F1 і Фаворит (Селекційно-генетичний інститут), Довіста, Силосне 42 і Троїстий (Інститут зернового господарства).

        Більше уваги слід звернути на так звані нетрадиційні кормові культури, які можуть бути успішно використані не лише в кормовиробництві, а й для забезпечення ефективного ведення органічного землеробства, рекультивації техногенно забруднених територій та інших природоохоронних заходів.

        Серед них – однорічні види конюшини олександрійської (сорт Оріана) і відкритозівої (Діана) селекції Інституту кормів, які характеризуються підвищеним рівнем біологічної азотфіксації (до 150-170 кг/га). Рослини конюшини олександрійської ярого типу розвитку, багатоукісні. При достатній забезпеченості вологою, особливо в умовах зрошення за 3-4 укоси формують врожай зеленої маси 500-600 ц/га з підвищеним умістом протеїну і цукрів.

        Рослини конюшини відкритозівої озимого типу розвитку, одноукісні. За один укіс формують до 300-400 ц/га зеленої маси. Ці види можна успішно використовувати як страхові при загибелі багаторічних бобових трав. Вони дають можливість вводити бобові компоненти з високим рівнем біологічної азотфіксації в овочеві та інші сівозміни з короткою ротацією, зокрема в системі органічного землеробства.

        Особливий інтерес привертає до себе культура амаранта, в першу чергу, як нова високобілкова кормова культура з високим потенціалом продуктивності зеленої маси. За даними Інституту кормів, найбільш ефективним є використання зеленої маси амаранта у вигляді добавки при силосуванні для поліпшення якості у сумішках зі злаковими, зокрема кукурудзою чи сорго. Більш глибокі дослідження насіння показали можливість одержання для лікарських потреб цінної олії, а також використання його на борошно у харчовій промисловості та виробництва комбікормів для молодняку тварин.

        В Україні створені й зареєстровані сорти амаранта кормового і зернового напрямку використання. Серед сортів силосного типу слід відзначити – Атлант (Інститут кормів), Кремовий ранній, Кармін і Стерх (Національний ботсад НАНУ). До сортів зернового типу належать Ацтек і Орхідея (Інститут кормів), Жайвір (Національний ботсад НАНУ), Лєра, Сем, Ультра і Харківський 1 (Харківський НАУ).

        Серед інших культур представляють також інтерес сорти видів мальви, топінамбуру, щавната, сильфії пронизанолистої, щавлю тянь-шанського, сіди багаторічної селекції Національного ботанічного саду НАНУ, які можуть бути додатковим резервом виробництва кормів на ґрунтах з украй несприятливими абіотичними факторами довкілля, включаючи і техногенно забруднені території.

        Наявний видовий асортимент кормових культур достатньо великий і задовольняє потреби тваринництва в кормах для основних ґрунтово-кліматичних зон України.

    Для забезпечення подальшої інтенсифікації тваринницької галузі, особливо молочного скотарства, необхідно посилити дослідження зі створення високопродуктивних сортів і гібридів основних видів з підвищеним рівнем біологічної та асоціативної азотфіксації, стійких до основних несприятливих факторів середовища, хвороб і шкідників, з покращеною якістю вегетативної маси.

        Через глобальні зміни кліматичних умов необхідно продовжити розширення видового складу кормових культур, у першу чергу посухостійких, стійких до кислотності та засолення ґрунтів тощо, придатних до використання на декоративні цілі, залуження міжрядь садів і виноградників та природоохоронних заходів.

                           Василь ПЕТРИЧЕНКО, член-кореспондент УААН

                           Василь БУГАЙОВ, кандидат сільськогосподарських наук

                                  Інститут кормів НААН України





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • СОРТОВІ РЕСУРСИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сортові ресурси кормових культур України




alt  Активізувалась робота зі створення сортів злакових багаторічних трав газонного типу. Селекціонерами Інституту кормів та Київської дослідної станції Інституту землеробства створені й занесені до Держреєстру сорти пажитниці багаторічної - Руслана (І кормів) і Андріана (КДС); костриці овечої – Забава (І кормів); костриці червоної – Янка (І кормів), Богданка і Оленка (КДС); костриці тонколистої – Барва (І кормів); тонконогу лучного – Удич (І кормів) і Макс-1 (КДС); тонконогу фіолетового – Алекс (КДС).

Важливим резервом стабілізації виробництва кормів у системі зеленого і сировинного конвеєрів є однорічні кормові культури.

    Створені, успішно впроваджуються у виробництво високопродуктивні сорти однорічних бобових культур зернового і кормового напрямків використання: кормових бобів - Білун (Коломийська ДС Івано-Франківського І АПВ), Оріон і Білун (Інститут кормів); люпину білого - Борки, Володимир, Вересневий, Макарівський, Олежка і Серпневий (Інститут землеробства), Щедрий (Чернігівський І АПВ); люпину жовтого – Обрій, Бурштин і Круглик (Інститут землеробства), Прогресивний (Чернігівський інститут АПВ); люпину вузьколистого – Пелікан (Інститут землеробства).

    З однорічних кормових культур найбільше поширена вика яра. Характеризується високими кормовими якостями. Як правило, висівається в суміші з вівсом. Заслуговують уваги сорти вики ярої – Аріадна, Віаріка, Ліліана, Прибузька 19 і Світлана (Вінницька ДСГДС Інституту кормів), Білоцерківська 10, Білоцерківська 96, Білоцерківська 7, Ізида і Евгена (Білоцерківська ДСС Інституту цукрових буряків), Багатоплідна і Ларія (Подільська ДС Тернопільського І АПВ), Гібридна 97 (Полтавський І АПВ). Більшість з них характеризується достатньо високим рівнем насіннєвої продуктивності при дотриманні сучасних технологій їх вирощування (25-35 ц/га). За даними Інституту кормів, насіння вики ярої має високу цінність як високобілкова фуражна культура в годівлі молочних корів. Перспективним є вирощування її для експорту на світові ринки.

    У поліських районах на легких за механічним складом ґрунтах з високою кислотністю добре себе зарекомендувала однорічна бобова культура ярого типу розвитку серадела (сорт Ольгінська селекції Інституту сільського господарства Полісся).

    Перспективною культурою в зоні Полісся та західного Лісостепу є кормовий горох (пелюшка). Сорт Древлянська (Інститут сільського господарства Полісся) забезпечує одержання в змішаних посівах з вівсом до 350-400 ц/га зеленої маси з високою кормовою цінністю.

 

altВажливим фактором стабільного виробництва кормів у посушливих умовах півдня і сходу України є використання однорічних озимих культур, серед яких чільне місце займає вика озима. Підвищеною зимостійкістю та кормовою продуктивністю характеризуються сорти Лебедина пісня, Полтавська 77 і Степна селекції Полтавського ІАПВ. Висівається в суміші з сортами озимого жита (Київське кормове) чи тритикале (Папсуєвське) укісного типу.

    З озимих капустяних культур добре себе зарекомендували суріпиця озима (Оріана) і тіфон (Оракам) селекції Національного ботсаду НАНУ.

З ярих капустяних найбільшого поширення у виробництві набули гірчиця біла – Кароліна (Інститут кормів) і редька олійна – Журавка (Івано-Франківський І АПВ), Либідь і Райдуга (Національного ботсаду НАНУ) як компоненти злаково-капустяних і бобово-злаково-капустяних сумішок.

    У зв’язку із глобальними змінами клімату ширше слід використовувати на кормові цілі соргові культури, зокрема суданську траву, сорго-суданкові гібриди і сорго цукрове. В розрізі сортів і гібридів слід виділити: суданська трава – Білявка (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Голубівська 25 (Інститут зернового господарства) і Фіолета (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НАУ); сорго – суданкові гібриди – Арабат (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Кадан 19 (Інститут зернового господарства), Слов’янське поле 15 (ПФ «Зернова компанія «Слов’янське поле»), Ювілей 50 і Ювілейна 75 (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП); сорго цукрове – Аграрний 5 F, Кримське 15 і Пам’яті Шепеля (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП), Медовий F1 і Фаворит (Селекційно-генетичний інститут), Довіста, Силосне 42 і Троїстий (Інститут зернового господарства).

    Більше уваги слід звернути на так звані нетрадиційні кормові культури, які можуть бути успішно використані не лише в кормовиробництві, а й для забезпечення ефективного ведення органічного землеробства, рекультивації техногенно забруднених територій та інших природоохоронних заходів.

    Серед них – однорічні види конюшини олександрійської (сорт Оріана) і відкритозівої (Діана) селекції Інституту кормів, які характеризуються підвищеним рівнем біологічної азотфіксації (до 150-170 кг/га). Рослини конюшини олександрійської ярого типу розвитку, багатоукісні. При достатній забезпеченості вологою, особливо в умовах зрошення за 3-4 укоси формують врожай зеленої маси 500-600 ц/га з підвищеним умістом протеїну і цукрів.

    Рослини конюшини відкритозівої озимого типу розвитку, одноукісні. За один укіс формують до 300-400 ц/га зеленої маси. Ці види можна успішно використовувати як страхові при загибелі багаторічних бобових трав. Вони дають можливість вводити бобові компоненти з високим рівнем біологічної азотфіксації в овочеві та інші сівозміни з короткою ротацією, зокрема в системі органічного землеробства.

    Особливий інтерес привертає до себе культура амаранта, в першу чергу, як нова високобілкова кормова культура з високим потенціалом продуктивності зеленої маси. За даними Інституту кормів, найбільш ефективним є використання зеленої маси амаранта у вигляді добавки при силосуванні для поліпшення якості у сумішках зі злаковими, зокрема кукурудзою чи сорго. Більш глибокі дослідження насіння показали можливість одержання для лікарських потреб цінної олії, а також використання його на борошно у харчовій промисловості та виробництва комбікормів для молодняку тварин.

    В Україні створені й зареєстровані сорти амаранта кормового і зернового напрямку використання. Серед сортів силосного типу слід відзначити – Атлант (Інститут кормів), Кремовий ранній, Кармін і Стерх (Національний ботсад НАНУ). До сортів зернового типу належать Ацтек і Орхідея (Інститут кормів), Жайвір (Національний ботсад НАНУ), Лєра, Сем, Ультра і Харківський 1 (Харківський НАУ).

    Серед інших культур представляють також інтерес сорти видів мальви, топінамбуру, щавната, сильфії пронизанолистої, щавлю тянь-шанського, сіди багаторічної селекції Національного ботанічного саду НАНУ, які можуть бути додатковим резервом виробництва кормів на ґрунтах з украй несприятливими абіотичними факторами довкілля, включаючи і техногенно забруднені території.

    Наявний видовий асортимент кормових культур достатньо великий і задовольняє потреби тваринництва в кормах для основних ґрунтово-кліматичних зон України.

Для забезпечення подальшої інтенсифікації тваринницької галузі, особливо молочного скотарства, необхідно посилити дослідження зі створення високопродуктивних сортів і гібридів основних видів з підвищеним рівнем біологічної та асоціативної азотфіксації, стійких до основних несприятливих факторів середовища, хвороб і шкідників, з покращеною якістю вегетативної маси.

    Через глобальні зміни кліматичних умов необхідно продовжити розширення видового складу кормових культур, у першу чергу посухостійких, стійких до кислотності та засолення ґрунтів тощо, придатних до використання на декоративні цілі, залуження міжрядь садів і виноградників та природоохоронних заходів.

                       Василь ПЕТРИЧЕНКО, член-кореспондент УААН

                       Василь БУГАЙОВ, кандидат сільськогосподарських наук

                              Інститут кормів НААН України





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • СОРТОВІ РЕСУРСИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР УКРАЇНИ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.