Соя - унікальна кормова, продовольча, технічна і лікарська культура - стала однією з головних стратегічних культур землеробства.
Якщо в світі в 1960 році виробляли 31 млн. тонн сої, в 2002 – 184,9 млн., то в 2009 році – 210,9 мільйонів. Цього року прогнозується виробництво сої в межах 253,4 млн. тонн. Основними країнами - виробниками є США (80,7 млн. тонн), Бразилія (57 млн.), Аргентина (32 млн.), Китай, Індія, Парагвай, Канада, Україна (1,043 млн. т).
Ріст виробництва сої пов'язаний з ростом чисельності населення на планеті. Так, у 1960 році на Землі проживало 2,98 млрд. чоловік, в 2002 році – 6,2 млрд., в 2010-му кількість зросте до 6,83 мільярдів. А збільшення населення – це і збільшення споживання продовольства. Соя, насамперед, цінний білковий продукт. У країнах із низьким доходом населення (країни Південної Америки, Африки, Азії) сою використовують як дешевий рослинний білок у харчуванні людей, а в країнах з вищим доходом (США, Канада, країни ЄС) - як цінну білкову сировину в годівлі тварин для виробництва тваринного білку.
Соя забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де вона культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарах. За даними академіка А. Бабича, в США за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів взагалі, одержано 40% приросту продуктивності посівів кукурудзи, ячменю, пшениці.
Актуальність збільшення виробництва сої гостро поставлена часом і перед Україною, бо за визначенням міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка, основними пріоритетами у розвитку вітчизняного АПК є рослинництво, свинарство, молочне скотарство.
Для збільшення виробництва і переробки сої з ініціативи Мінагрополітики, НААНУ в грудні 2003 року була створена «Українська асоціація виробників і переробників сої». Її основна мета – доведення посівних площ під соєю за період з 2003 до 2015 року до 1,3-2,5 млн. га в рік, а виробництво сої щорічно – 2,5-4,0 млн. т, що сприятиме:
- підвищенню продуктивності та зниженню собівартості продукції тваринництва та птахівництва, збільшенню споживання населенням України вітчизняного м’яса;
- забезпеченню відтворення і підвищення родючості ґрунтів безпосередньо за рахунок накопичення соєю із атмосфери 80-100 кг на 1 га біологічного азоту;
- збільшенню валютних надходжень;
- виробництву біопалива.
Для вирішення цих питань фахівцями асоціації та Мінагрополітики і НААНУ розроблені й затверджені галузеві програми «Соя України - 2004, 2005-2010, 2008-2015». Щороку в регіонах, районах, господарствах (в цілях впровадження технологій вирощування сої, інформації про напрямки її використання, економічної доцільності вирощування) проводились із залученням керівників і агрономів агроуправлінь райдержадміністрацій, господарств, фермерів семінари, навчання, майстер-класи, науково-практичні наради, «Дні поля» з демонстраціями дослідних посівів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, обладнання для проведення сільгоспробіт і переробки сої.
Науково-дослідними інститутами НААНУ (Інститут кормів, Інститут землеробства, Інститут землеробства південного регіону та ін.) за участю асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» вже розроблені й передані на семінарах виробникам сої 3000 комплектів:
- технологія виробництва сої на зрошуваних землях України;
- рекомендації щодо розробки технологічного процесу виробництва сої на богарних землях;
- технологія виробництва сої в Україні за No-till технологією з використанням іноземної техніки;
- технологічний процес вирощування сої ультраранніх і ранньостиглих сортів з міжряддям 15 см при використанні нових технічних засобів.
Проведена робота сприяла динаміці постійного зростання посівних площ і вирощування сої з 189,6 тис. га і 231,9 тис.
т у 2003 році до 622,5 тис. га і 1043,5 тис. т у 2009 році. Таким чином, по виробництву сої ми вийшли на перше місце серед країн ЄС, СНД.
Таблиця 1.
Динаміка вирощування сої в Україні за 2003-2009 роки
Роки |
Площа, тис. га |
Валовий збір, тис. т |
Урожайність, ц/га |
2003 |
189,63 |
231,9 |
12,2 |
2006 |
714,82 |
889,6 |
12,4 |
2007 |
582,8 |
721,7 |
12,4 |
2008 |
547,7 |
812,9 |
15,4 |
2009 |
622,3 |
1043,5 |
16,8 |
Вплив на значний ріст виробництва сої мала також і державна підтримка з виділенням, починаючи з 2004 року, коштів держбюджету на часткову компенсацію розмірів сортонадбавок на придбане товаровиробниками суперелітне, елітне насіння і насіння першої репродукції, а в 2006-2008 роках виділення коштів із держбюджету на щорічну компенсацію сільгоспвиробникам за посіяну сою насінням категорії не нижче 1 репродукції - 80 грн./га, та насінням другої і третьої репродукції – 50 грн./га.
Сою вигідно вирощувати і з економічної точки зору: ціни на світовому ринку на зерно сої з 2004 року виросли з 278 $ США/1 т до 370-400 $ США/1 т у 2009 році. Середня ціна на ринку України торік становила 3400 грн./1 т, рентабельність виробництва – 41,4%, ріпаку – 34,9%, соняшнику – 30,9%.
В 2009 році сою посіяли 3229 господарств. Зареєстровано 93 сорти, зареєстровано 177 насіннєвих господарств. Потужності по переробці сої вже складають 1,7 млн. т у рік.
Виробництво сої в 2009 році - 1043,5 тис. т - дає можливість підійти до вирішення проблеми виробництва високоякісних збалансованих кормів із використанням сої для молочного скотарства, тваринництва, птахівництва.
Проте, ця кількість не задовольняє потреби тваринництва по його наявності на 1 січня 2010 року. За даними Інституту кормів НААНУ, тваринникам необхідно 1,1 млн. т шроту, в т.ч. для відгодівлі свиней - 500 тис. т, ВРХ - 300 тис. т, птиці – 300 тис. тонн. Для отримання такої кількості шроту та інших продуктів переробки сої необхідно посіяти сою на 950 тис. га і виростити її 1,6 млн. тонн. Згідно з проектом Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року планується довести чисельність ВРХ до 9 900 тис. голів, свиней – до 13 400 тис., птиці – до 287 800 тисяч. Для цього необхідно соєвого шроту, як мінімум, - 1,7 млн. т, отримати 2,4 млн. т сої на площі 1,35 млн. гектарів.
Країни ЄС щорічно імпортують 21,9 млн. т соєвого шроту та 13,5 млн. т сої, які в основному використовуються для відгодівлі тварин. У результаті середньодобові прирости свиней становлять 750-900 г, ВРХ – 1300 г, надої на 1 корову в середньому – 7000 л, показник конверсії корму для свиней - до 2,5-3 кг, собівартість 1 кг живої ваги – 8-10 грн. при цінах закупівлі 1 кг живої ваги до 10-12 гривень. Тобто практика роботи країн ЄС свідчить: ефективність тваринництва напряму залежить від впровадження у кормовиробництво продуктів переробки сої.
В Україні в зв’язку з тим, що ця робота проводиться на недостатньому рівні, показники ефективності тваринництва значно нижчі європейських.
Так, середньодобові прирости свиней становлять 376 г, конверсія корму – 5-10 кг, собівартість 1 кг живої маси – 8-16 грн., закупівельні ціни – 11-14 гривень. В такій ситуації дехто каже, що треба обмежити імпорт свинини. Може, це правильно. Та спочатку давайте зробимо все, що залежить від нас: по собівартості, по конверсії корму і по середньодобовому приросту. Інакше переробники свинини купуватимуть м'ясо з Польщі, Німеччини, Данії і жодні заборони не допоможуть.
Аналіз показників діяльності свинарських підприємств у різних регіонах України свідчить про те, що в Україні при переході з екстенсивної годівлі на інтенсивну можливо, за даними Інституту свинарства і ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», довести собівартість тільки по кормах 1 кг живої маси з 13 грн. до 5,9 грн., конверсію корму – з 10 кг до 3 кг, середньодобовий приріст свиней - до 620-650 грамів. А це означає, що навіть на існуючому поголів’ї можливо збільшити виробництво свинини майже вдвічі.
Вирішення питання збільшення площ посіву сої в Україні, забезпечення тваринництва продуктами її переробки, підняття його ефективності, з нашої точки зору, можливо при вирішенні, в тому числі, наступних питань.
1.Визначити місце сої в системі сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України з підвищенням її відсотка в структурі посівних площ до 10% і вище, доведенням площ в 2015 році до 1,3 - 2,5 млн. га з валовим збором 2,5-4,2 млн. т і виробництвом шроту в кількості 1,8-2,9 млн. т, що дасть можливість забезпечити за 5 років наявне тваринництво вітчизняними збалансованими кормами, підвищити його ефективність і конкурентоспроможність. Для цього необхідно удосконалити «Методичні рекомендації щодо оптимального співвідношення сільгоспкультур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України» (затверджено наказом Мінагрополітики та НААНУ від 18 липня 2008 року № 440/71) для включення сої в системи сівозмін у зоні Полісся і обов’язкового впровадження цієї культури в короткоротаційні сівозміни: соя-кукурудза-соя, соя-пшениця-соя і т.п. і різних зонах.
Таблиця 2.
Прогнозований ріст виробництва сої в Україні на період 2010-2015 рр.
Роки |
Площа, тис, га |
Валовий збір, тис. т |
Урожайність, ц/га |
% від загальної площі посіву |
2009 |
622,5 |
1043,5 |
16,8 |
2,3 |
2010 |
872,0 |
1482,0 |
17,0 |
3,1 |
2011 |
1000,0 |
1700,0 |
17,0 |
3,7 |
2012 |
1050,0 |
1837,5 |
17,5 |
3,9 |
2013 |
1150,0 |
2012,5 |
17,5 |
4,3 |
2014 |
1250,0 |
2187,5 |
17,5 |
4,6 |
2015 |
1350,0 |
2362,5 |
17,5 |
5,0 |
в 2015 р. для забезпечення тваринництва і птахівництва в повному обсязі |
2 500 |
4 375 |
17,5 |
9,3 |
2. З метою зацікавленості агровиробників у розширенні посівних площ сої і виконання затверджених норм сівозмін необхідно запропонувати систему відповідальності й стимулювання. Наприклад, подібно існуючому порядку підтримки за рахунок бюджету виробництво продукції рослинництва, тобто повернутися до дотацій на 1 га посіву.
3. Для обізнаності з порядками промислового вирощування та годівлі тварин з урахуванням наукових норм використання сої, в т.ч. високопротеїнової, практичного досвіду забезпечити постійне проведення навчань, передбачених наказом Мінагрополітики та НААНУ за №879/141 від 10 грудня 2009 року «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» з фахівцями сільгосппідприємств, фермерських господарств, господарств населення, які займаються тваринництвом.
4. Сприяти створенню міні-комбікормових заводів, виробництву і продажу збалансованих, з використанням сої, кормів, виготовлених в основному з вітчизняної сировини, як агропідприємствам, так і фермерським господарствам і господарствам населення, у яких від 47% до 78% тварин і птиці.
Частина цієї роботи вже проведена і проводиться по даний час. Так, Інститутом кормів, Інститутом свинарства, асоціацією «Українська асоціація виробників і переробників сої», ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» розроблені «Рекомендації щодо використання сої в годівлі свиней, телят, птиці», «Сучасна технологія в годівлі свиней», розіслані на електронну пошту всіх районних управлінь сільського господарства України і доведені до спеціалістів у процесі навчань в Інституті кормів і в регіонах.
В Інституті кормів і в регіонах до 10 квітня проведені міжрайонні й районні навчання з використання сої в годівлі свиней, телят, птиці, ВРХ.
З метою донесення інформації про зарубіжні та вітчизняні новини з практики свинарства, впровадження сучасних технологій, аналізу ринків, цін, приростів поголів’я, сучасної генетики і кормовиробництва за ініціативою НААНУ, асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Інституту кормів, Інституту свинарства, Інституту тваринництва, ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», ВАТ ПНП «Укрзооветпостач» створено інформаційний портал «Свинарство в Україні».
Розроблений і впроваджується з 2010 року проект «Ефективне свинарство», з 2008-го реалізується проект «Український предстартерний корм», в основу якого покладено виготовлення кормів із використанням 97% української сировини, зокрема на основі високопротеїнової сої, в результаті одержано до 9 кг маси поросят у 28 днів, до 15 кг – у 45 днів при затратах 6 кг корму, забезпечена 95% збереженість на підсосі, до 97% - на дорощуванні.
Виконання всіх пропозицій реально сприятиме збільшенню виробництва сої, м’яса і посиленню продовольчої безпеки, створенню робочих місць і умов для експорту продукції вітчизняного свинарства за рахунок зменшення собівартості м’яса і покращення якості, збільшення надходжень до бюджету.
Збільшення попиту на продовольство в світі відкриває перед Україною великі можливості. Втім, використати їх ми зможемо лише шляхом підвищення ефективності тваринництва, особливо свинарства та молочного скотарства. Інакше Україна ризикує стати ринком збуту дешевшої за собівартістю, а відповідно і ціною, продукції тваринництва з Росії (до 2012 РФ повністю забезпечить внутрішній ринок свининою, з цією метою Бразилія розпочала поставку сої в Росію), країн ЄС, Бразилії (тих країн, де собівартість на продукцію тваринництва нижча, ніж в Україні).
Україна має матеріальні і трудові ресурси для того, щоб такого не відбулося, і може в найближчі 3-5 років зайняти одне з провідних місць по забезпеченню ефективності тваринництва і, в першу чергу, – свинарства.
Віктор ТИМЧЕНКО,
президент асоціації «Українська асоціація виробників
і переробників сої», заслужений економіст України,
кандидат економічних наук, почесний академік НААН України
Довідково:
Експорт насіння сої (за даними митних органів)
|
2006 рік 12 місяців |
2007 рік 12 місяців |
2008 рік 12 місяців |
2009 рік 12 місяців |
||||||||
обсяги тонн |
вартість, тис. $ |
середня ціна,$ |
обсяги тонн |
вартість, тис. $ |
середня ціна,$ |
обсяги тонн |
вартість, тис. $ |
середня ціна,$ |
обсяги тонн |
вартість, тис. $ |
середня ціна,$ |
|
Соя |
270,742
|
62299 |
230,1 |
319,493 |
98409 |
308,0 |
201,346 |
72791 |
361,5 |
263,1 |
83128 |
315,9 |
Виробництво соєвої олії
|
2003 р. |
2004 р. |
2005 р. |
2006 р. |
2007 р. |
2008 р. |
2009 р. |
Олія соєва |
3600
|
4627 |
16824 |
6600 |
9506 |
18441 |
32025 |