Аграрний тиждень. Україна
» » СОЯ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА
» » СОЯ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА

    СОЯ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА


    alt    Соя - унікальна кормова, продовольча, технічна і лікарська культура - стала однією з головних стратегічних культур землеробства.

        Якщо в світі в 1960 році виробляли 31 млн. тонн сої, в 2002 – 184,9 млн., то в 2009 році – 210,9 мільйонів. Цього року прогнозується виробництво сої в межах 253,4 млн. тонн. Основними країнами - виробниками є США (80,7 млн. тонн), Бразилія (57 млн.), Аргентина (32 млн.), Китай, Індія, Парагвай, Канада, Україна (1,043 млн. т).

        Ріст виробництва сої пов'язаний з ростом чисельності населення на планеті. Так, у 1960 році на Землі проживало 2,98 млрд. чоловік, в 2002 році – 6,2 млрд., в 2010-му кількість зросте до 6,83 мільярдів. А збільшення населення – це і збільшення споживання продовольства. Соя, насамперед, цінний білковий продукт. У країнах із низьким доходом населення (країни Південної Америки, Африки, Азії) сою використовують як дешевий рослинний білок у харчуванні людей, а в країнах з вищим доходом (США, Канада, країни ЄС) - як цінну білкову сировину в годівлі тварин для виробництва тваринного білку.

        Соя забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де вона культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарах. За даними академіка А.    Бабича, в США за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів взагалі, одержано 40% приросту продуктивності посівів кукурудзи, ячменю, пшениці. 

    Актуальність збільшення виробництва сої гостро поставлена часом і перед Україною, бо за визначенням міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка, основними пріоритетами у розвитку вітчизняного АПК є рослинництво, свинарство, молочне скотарство.

        Для збільшення виробництва і переробки сої з ініціативи Мінагрополітики, НААНУ в грудні 2003 року була створена «Українська асоціація виробників і переробників сої». Її основна мета – доведення посівних площ під соєю за період з 2003 до 2015 року до 1,3-2,5 млн. га в рік, а виробництво сої щорічно – 2,5-4,0 млн. т, що сприятиме:

    -         підвищенню продуктивності та зниженню собівартості продукції тваринництва та птахівництва, збільшенню споживання населенням України вітчизняного м’яса;

    -         забезпеченню відтворення і підвищення родючості ґрунтів безпосередньо за рахунок накопичення соєю із атмосфери 80-100 кг на 1 га біологічного азоту;

    -         збільшенню валютних надходжень;

     

    alt-         виробництву біопалива.

        Для вирішення цих питань фахівцями асоціації та Мінагрополітики і НААНУ розроблені й затверджені галузеві програми «Соя України - 2004, 2005-2010, 2008-2015». Щороку в регіонах, районах, господарствах (в цілях впровадження технологій вирощування сої, інформації про напрямки її використання, економічної доцільності вирощування) проводились із залученням керівників і агрономів агроуправлінь райдержадміністрацій, господарств, фермерів семінари, навчання, майстер-класи, науково-практичні наради, «Дні поля» з демонстраціями дослідних посівів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, обладнання для проведення сільгоспробіт і переробки сої.

        Науково-дослідними інститутами НААНУ (Інститут кормів, Інститут землеробства, Інститут землеробства південного регіону та ін.) за участю асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» вже розроблені й передані на семінарах виробникам сої 3000 комплектів:

    -         технологія виробництва сої на зрошуваних землях України;

    -         рекомендації щодо розробки технологічного процесу виробництва сої на богарних землях;

    -         технологія виробництва сої в Україні за No-till технологією з використанням іноземної техніки;

    -         технологічний процес вирощування сої ультраранніх і ранньостиглих сортів з міжряддям 15 см при використанні нових технічних засобів. 

        Проведена робота сприяла динаміці постійного зростання посівних площ і вирощування сої з 189,6 тис. га і 231,9 тис.

     

     

    altт у 2003 році до 622,5 тис. га і 1043,5 тис. т у 2009 році. Таким чином, по виробництву сої ми вийшли на перше місце серед країн ЄС, СНД.

    Таблиця 1.

    Динаміка вирощування сої в Україні за 2003-2009 роки

    Роки

    Площа, тис. га

    Валовий збір, тис. т

    Урожайність, ц/га

    2003

    189,63

    231,9

    12,2

    2006

    714,82

    889,6

    12,4

    2007

    582,8

    721,7

    12,4

    2008

    547,7

    812,9

    15,4

    2009

    622,3

    1043,5

    16,8

         Вплив на значний ріст виробництва сої мала також і державна підтримка з виділенням, починаючи з 2004 року, коштів держбюджету на часткову компенсацію розмірів сортонадбавок на придбане товаровиробниками суперелітне, елітне насіння і насіння першої репродукції, а в 2006-2008 роках виділення коштів із держбюджету на щорічну компенсацію сільгоспвиробникам за посіяну сою насінням категорії не нижче 1 репродукції - 80 грн./га, та насінням другої і третьої репродукції – 50 грн./га.

         Сою вигідно вирощувати і з економічної точки зору: ціни на світовому ринку на зерно сої з 2004 року виросли з 278 $ США/1 т до 370-400 $ США/1 т у 2009 році. Середня ціна на ринку України торік становила 3400 грн./1 т, рентабельність виробництва – 41,4%, ріпаку – 34,9%, соняшнику – 30,9%.

         В 2009 році сою посіяли 3229 господарств. Зареєстровано 93 сорти, зареєстровано 177 насіннєвих господарств. Потужності по переробці сої вже складають 1,7 млн. т у рік.

    Виробництво сої в 2009 році - 1043,5 тис. т - дає можливість підійти до вирішення проблеми виробництва високоякісних збалансованих кормів із використанням сої для молочного скотарства, тваринництва, птахівництва.

         Проте, ця кількість не задовольняє потреби тваринництва по його наявності на 1 січня 2010 року. За даними Інституту кормів НААНУ, тваринникам необхідно 1,1 млн. т шроту, в т.ч. для відгодівлі свиней - 500 тис. т, ВРХ - 300 тис. т, птиці – 300 тис. тонн. Для отримання такої кількості шроту та інших продуктів переробки сої необхідно посіяти сою на 950 тис. га і виростити її 1,6 млн. тонн. Згідно з проектом Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року планується довести чисельність ВРХ до 9 900 тис. голів, свиней – до 13 400 тис., птиці – до 287 800 тисяч. Для цього необхідно соєвого шроту, як мінімум, - 1,7 млн. т, отримати 2,4 млн. т сої на площі 1,35 млн. гектарів.  

         Країни ЄС щорічно імпортують 21,9 млн. т соєвого шроту та 13,5 млн. т сої, які в основному використовуються для відгодівлі тварин. У результаті середньодобові прирости свиней становлять 750-900 г, ВРХ – 1300 г, надої на 1 корову в середньому – 7000 л, показник конверсії корму для свиней - до 2,5-3 кг, собівартість 1 кг живої ваги – 8-10 грн. при цінах закупівлі 1 кг живої ваги до 10-12 гривень. Тобто практика роботи країн ЄС свідчить: ефективність тваринництва напряму залежить від впровадження у кормовиробництво продуктів переробки сої.

         В Україні в зв’язку з тим, що ця робота проводиться на недостатньому рівні, показники ефективності тваринництва значно нижчі європейських.

    Так, середньодобові прирости свиней становлять 376 г, конверсія корму – 5-10 кг, собівартість 1 кг живої маси – 8-16 грн., закупівельні ціни – 11-14 гривень. В такій ситуації дехто каже, що треба обмежити імпорт свинини. Може, це правильно. Та спочатку давайте зробимо все, що залежить від нас: по собівартості, по конверсії корму і по середньодобовому приросту. Інакше переробники свинини купуватимуть м'ясо з Польщі, Німеччини, Данії і жодні заборони не допоможуть.

        Аналіз показників діяльності свинарських підприємств у різних регіонах України свідчить про те, що в Україні при переході з екстенсивної годівлі на інтенсивну можливо, за даними Інституту свинарства і ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», довести собівартість тільки по кормах 1 кг живої маси з 13 грн. до 5,9 грн., конверсію корму – з 10 кг до 3 кг, середньодобовий приріст свиней - до 620-650 грамів. А це означає, що навіть на існуючому поголів’ї можливо збільшити виробництво свинини майже вдвічі.

        Вирішення питання збільшення площ посіву сої в Україні, забезпечення тваринництва продуктами її переробки, підняття його ефективності, з нашої точки зору, можливо при вирішенні, в тому числі, наступних питань.

        1.Визначити місце сої в системі сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України з підвищенням її відсотка в структурі посівних площ до 10% і вище, доведенням площ в 2015 році до 1,3 - 2,5 млн. га з валовим збором 2,5-4,2 млн. т і виробництвом шроту в кількості 1,8-2,9 млн. т, що дасть можливість забезпечити за 5 років наявне тваринництво вітчизняними збалансованими кормами, підвищити його ефективність і конкурентоспроможність. Для цього необхідно удосконалити «Методичні рекомендації щодо оптимального співвідношення сільгоспкультур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України» (затверджено наказом Мінагрополітики та НААНУ від 18 липня 2008 року № 440/71) для включення сої в системи сівозмін у зоні Полісся і обов’язкового впровадження цієї культури в короткоротаційні сівозміни: соя-кукурудза-соя, соя-пшениця-соя і т.п. і різних зонах.

    Таблиця 2. 

       Прогнозований ріст виробництва сої в Україні на період 2010-2015 рр.

    Роки

    Площа, тис, га

    Валовий збір,

    тис. т

    Урожайність, ц/га

    % від загальної площі посіву

    2009

    622,5

    1043,5

    16,8

    2,3

    2010

    872,0

    1482,0

    17,0

    3,1

    2011

    1000,0

    1700,0

    17,0

    3,7

    2012

    1050,0

    1837,5

    17,5

    3,9

    2013

    1150,0

    2012,5

    17,5

    4,3

    2014

    1250,0

    2187,5

    17,5

    4,6

    2015

    1350,0

    2362,5

    17,5

    5,0

    в 2015 р. для забезпечення тваринництва і птахівництва в повному обсязі

     

    2 500

     

    4 375

     

    17,5

     

    9,3

     

        2. З метою зацікавленості агровиробників у розширенні посівних площ сої і виконання затверджених норм сівозмін необхідно запропонувати систему відповідальності й стимулювання. Наприклад, подібно існуючому порядку підтримки за рахунок бюджету виробництво продукції рослинництва, тобто повернутися до дотацій на 1 га посіву.

        3. Для обізнаності з порядками промислового вирощування та годівлі тварин з урахуванням наукових норм використання сої, в т.ч. високопротеїнової, практичного досвіду забезпечити постійне проведення навчань, передбачених наказом Мінагрополітики та НААНУ за №879/141 від 10 грудня 2009 року «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» з фахівцями сільгосппідприємств, фермерських господарств, господарств населення, які займаються тваринництвом.

        4. Сприяти створенню міні-комбікормових заводів, виробництву і продажу збалансованих, з використанням сої, кормів, виготовлених в основному з вітчизняної сировини, як агропідприємствам, так і фермерським господарствам і господарствам населення, у яких від 47% до 78% тварин і птиці.

           Частина цієї роботи вже проведена і проводиться по даний час. Так, Інститутом кормів, Інститутом свинарства, асоціацією «Українська асоціація виробників і переробників сої», ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» розроблені «Рекомендації щодо використання сої в годівлі свиней, телят, птиці», «Сучасна технологія в годівлі свиней», розіслані на електронну пошту всіх районних управлінь сільського господарства України і доведені до спеціалістів у процесі навчань в Інституті кормів і в регіонах.

           В Інституті кормів і в регіонах до 10 квітня проведені міжрайонні й районні навчання з використання сої в годівлі свиней, телят, птиці, ВРХ.

           З метою донесення інформації про зарубіжні та вітчизняні новини з практики свинарства, впровадження сучасних технологій, аналізу ринків, цін, приростів поголів’я, сучасної генетики і кормовиробництва за ініціативою НААНУ, асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Інституту кормів, Інституту свинарства, Інституту тваринництва, ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», ВАТ ПНП «Укрзооветпостач» створено інформаційний портал «Свинарство в Україні».

             Розроблений і впроваджується з 2010 року проект «Ефективне свинарство», з 2008-го реалізується проект «Український предстартерний корм», в основу якого покладено виготовлення кормів із використанням 97% української сировини, зокрема на основі високопротеїнової сої, в результаті одержано до 9 кг маси поросят у 28 днів, до 15 кг – у 45 днів при затратах 6 кг корму, забезпечена 95% збереженість на підсосі, до 97% - на дорощуванні.  

          Виконання всіх пропозицій реально сприятиме збільшенню виробництва сої, м’яса і посиленню продовольчої безпеки, створенню робочих місць і умов для експорту продукції вітчизняного свинарства за рахунок зменшення собівартості м’яса і покращення якості, збільшення надходжень до бюджету.  

          Збільшення попиту на продовольство в світі відкриває перед Україною великі можливості. Втім, використати їх ми зможемо лише шляхом підвищення ефективності тваринництва, особливо свинарства та молочного скотарства. Інакше Україна ризикує стати ринком збуту дешевшої за собівартістю, а відповідно і ціною, продукції тваринництва з Росії (до 2012 РФ повністю забезпечить внутрішній ринок свининою, з цією метою Бразилія розпочала поставку сої в Росію), країн ЄС, Бразилії (тих країн, де собівартість на продукцію тваринництва нижча, ніж в Україні).

         Україна має матеріальні і трудові ресурси для того, щоб такого не відбулося, і може в найближчі 3-5 років зайняти одне з провідних місць по забезпеченню ефективності тваринництва і, в першу чергу, – свинарства.  

                                                                                                                                                        Віктор ТИМЧЕНКО,

                       президент асоціації «Українська асоціація виробників

                       і переробників сої», заслужений економіст України,

                       кандидат економічних наук, почесний академік НААН України      

                     

             Довідково:

                               Експорт насіння сої (за даними митних органів)

     

     

    2006 рік

    12 місяців

    2007 рік

    12 місяців

    2008 рік

    12 місяців

    2009 рік

    12 місяців

    обсяги

    тонн

    вартість, тис. $

    середня ціна,$

    обсяги

    тонн

    вартість, тис. $

    середня ціна,$

    обсяги

    тонн

    вартість, тис. $

    середня ціна,$

    обсяги

    тонн

    вартість, тис. $

    середня ціна,$

     

    Соя

     

     

    270,742

     

     

     

    62299

     

     

    230,1

     

     

    319,493

     

     

    98409

     

     

    308,0

     

     

    201,346

     

     

    72791

     

     

    361,5

     

     

    263,1

     

     

    83128

     

     

    315,9

     

                                Виробництво соєвої олії

     

     

    2003 р.

    2004 р.

    2005 р.

    2006 р.

    2007 р.

    2008 р.

    2009 р.

    Олія соєва

     

    3600

     

     

    4627

     

    16824

     

    6600

     

    9506

     

    18441

     

    32025

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

СОЯ: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЦТВА ТА РОЛЬ У ПІДВИЩЕННІ ЕФЕКТИВНОСТІ ТВАРИННИЦТВА


alt    Соя - унікальна кормова, продовольча, технічна і лікарська культура - стала однією з головних стратегічних культур землеробства.

    Якщо в світі в 1960 році виробляли 31 млн. тонн сої, в 2002 – 184,9 млн., то в 2009 році – 210,9 мільйонів. Цього року прогнозується виробництво сої в межах 253,4 млн. тонн. Основними країнами - виробниками є США (80,7 млн. тонн), Бразилія (57 млн.), Аргентина (32 млн.), Китай, Індія, Парагвай, Канада, Україна (1,043 млн. т).

    Ріст виробництва сої пов'язаний з ростом чисельності населення на планеті. Так, у 1960 році на Землі проживало 2,98 млрд. чоловік, в 2002 році – 6,2 млрд., в 2010-му кількість зросте до 6,83 мільярдів. А збільшення населення – це і збільшення споживання продовольства. Соя, насамперед, цінний білковий продукт. У країнах із низьким доходом населення (країни Південної Америки, Африки, Азії) сою використовують як дешевий рослинний білок у харчуванні людей, а в країнах з вищим доходом (США, Канада, країни ЄС) - як цінну білкову сировину в годівлі тварин для виробництва тваринного білку.

    Соя забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де вона культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарах. За даними академіка А.    Бабича, в США за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів взагалі, одержано 40% приросту продуктивності посівів кукурудзи, ячменю, пшениці. 

Актуальність збільшення виробництва сої гостро поставлена часом і перед Україною, бо за визначенням міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка, основними пріоритетами у розвитку вітчизняного АПК є рослинництво, свинарство, молочне скотарство.

    Для збільшення виробництва і переробки сої з ініціативи Мінагрополітики, НААНУ в грудні 2003 року була створена «Українська асоціація виробників і переробників сої». Її основна мета – доведення посівних площ під соєю за період з 2003 до 2015 року до 1,3-2,5 млн. га в рік, а виробництво сої щорічно – 2,5-4,0 млн. т, що сприятиме:

-         підвищенню продуктивності та зниженню собівартості продукції тваринництва та птахівництва, збільшенню споживання населенням України вітчизняного м’яса;

-         забезпеченню відтворення і підвищення родючості ґрунтів безпосередньо за рахунок накопичення соєю із атмосфери 80-100 кг на 1 га біологічного азоту;

-         збільшенню валютних надходжень;

 

alt-         виробництву біопалива.

    Для вирішення цих питань фахівцями асоціації та Мінагрополітики і НААНУ розроблені й затверджені галузеві програми «Соя України - 2004, 2005-2010, 2008-2015». Щороку в регіонах, районах, господарствах (в цілях впровадження технологій вирощування сої, інформації про напрямки її використання, економічної доцільності вирощування) проводились із залученням керівників і агрономів агроуправлінь райдержадміністрацій, господарств, фермерів семінари, навчання, майстер-класи, науково-практичні наради, «Дні поля» з демонстраціями дослідних посівів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, обладнання для проведення сільгоспробіт і переробки сої.

    Науково-дослідними інститутами НААНУ (Інститут кормів, Інститут землеробства, Інститут землеробства південного регіону та ін.) за участю асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» вже розроблені й передані на семінарах виробникам сої 3000 комплектів:

-         технологія виробництва сої на зрошуваних землях України;

-         рекомендації щодо розробки технологічного процесу виробництва сої на богарних землях;

-         технологія виробництва сої в Україні за No-till технологією з використанням іноземної техніки;

-         технологічний процес вирощування сої ультраранніх і ранньостиглих сортів з міжряддям 15 см при використанні нових технічних засобів. 

    Проведена робота сприяла динаміці постійного зростання посівних площ і вирощування сої з 189,6 тис. га і 231,9 тис.

 

 

altт у 2003 році до 622,5 тис. га і 1043,5 тис. т у 2009 році. Таким чином, по виробництву сої ми вийшли на перше місце серед країн ЄС, СНД.

Таблиця 1.

Динаміка вирощування сої в Україні за 2003-2009 роки

Роки

Площа, тис. га

Валовий збір, тис. т

Урожайність, ц/га

2003

189,63

231,9

12,2

2006

714,82

889,6

12,4

2007

582,8

721,7

12,4

2008

547,7

812,9

15,4

2009

622,3

1043,5

16,8

     Вплив на значний ріст виробництва сої мала також і державна підтримка з виділенням, починаючи з 2004 року, коштів держбюджету на часткову компенсацію розмірів сортонадбавок на придбане товаровиробниками суперелітне, елітне насіння і насіння першої репродукції, а в 2006-2008 роках виділення коштів із держбюджету на щорічну компенсацію сільгоспвиробникам за посіяну сою насінням категорії не нижче 1 репродукції - 80 грн./га, та насінням другої і третьої репродукції – 50 грн./га.

     Сою вигідно вирощувати і з економічної точки зору: ціни на світовому ринку на зерно сої з 2004 року виросли з 278 $ США/1 т до 370-400 $ США/1 т у 2009 році. Середня ціна на ринку України торік становила 3400 грн./1 т, рентабельність виробництва – 41,4%, ріпаку – 34,9%, соняшнику – 30,9%.

     В 2009 році сою посіяли 3229 господарств. Зареєстровано 93 сорти, зареєстровано 177 насіннєвих господарств. Потужності по переробці сої вже складають 1,7 млн. т у рік.

Виробництво сої в 2009 році - 1043,5 тис. т - дає можливість підійти до вирішення проблеми виробництва високоякісних збалансованих кормів із використанням сої для молочного скотарства, тваринництва, птахівництва.

     Проте, ця кількість не задовольняє потреби тваринництва по його наявності на 1 січня 2010 року. За даними Інституту кормів НААНУ, тваринникам необхідно 1,1 млн. т шроту, в т.ч. для відгодівлі свиней - 500 тис. т, ВРХ - 300 тис. т, птиці – 300 тис. тонн. Для отримання такої кількості шроту та інших продуктів переробки сої необхідно посіяти сою на 950 тис. га і виростити її 1,6 млн. тонн. Згідно з проектом Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року планується довести чисельність ВРХ до 9 900 тис. голів, свиней – до 13 400 тис., птиці – до 287 800 тисяч. Для цього необхідно соєвого шроту, як мінімум, - 1,7 млн. т, отримати 2,4 млн. т сої на площі 1,35 млн. гектарів.  

     Країни ЄС щорічно імпортують 21,9 млн. т соєвого шроту та 13,5 млн. т сої, які в основному використовуються для відгодівлі тварин. У результаті середньодобові прирости свиней становлять 750-900 г, ВРХ – 1300 г, надої на 1 корову в середньому – 7000 л, показник конверсії корму для свиней - до 2,5-3 кг, собівартість 1 кг живої ваги – 8-10 грн. при цінах закупівлі 1 кг живої ваги до 10-12 гривень. Тобто практика роботи країн ЄС свідчить: ефективність тваринництва напряму залежить від впровадження у кормовиробництво продуктів переробки сої.

     В Україні в зв’язку з тим, що ця робота проводиться на недостатньому рівні, показники ефективності тваринництва значно нижчі європейських.

Так, середньодобові прирости свиней становлять 376 г, конверсія корму – 5-10 кг, собівартість 1 кг живої маси – 8-16 грн., закупівельні ціни – 11-14 гривень. В такій ситуації дехто каже, що треба обмежити імпорт свинини. Може, це правильно. Та спочатку давайте зробимо все, що залежить від нас: по собівартості, по конверсії корму і по середньодобовому приросту. Інакше переробники свинини купуватимуть м'ясо з Польщі, Німеччини, Данії і жодні заборони не допоможуть.

    Аналіз показників діяльності свинарських підприємств у різних регіонах України свідчить про те, що в Україні при переході з екстенсивної годівлі на інтенсивну можливо, за даними Інституту свинарства і ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», довести собівартість тільки по кормах 1 кг живої маси з 13 грн. до 5,9 грн., конверсію корму – з 10 кг до 3 кг, середньодобовий приріст свиней - до 620-650 грамів. А це означає, що навіть на існуючому поголів’ї можливо збільшити виробництво свинини майже вдвічі.

    Вирішення питання збільшення площ посіву сої в Україні, забезпечення тваринництва продуктами її переробки, підняття його ефективності, з нашої точки зору, можливо при вирішенні, в тому числі, наступних питань.

    1.Визначити місце сої в системі сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України з підвищенням її відсотка в структурі посівних площ до 10% і вище, доведенням площ в 2015 році до 1,3 - 2,5 млн. га з валовим збором 2,5-4,2 млн. т і виробництвом шроту в кількості 1,8-2,9 млн. т, що дасть можливість забезпечити за 5 років наявне тваринництво вітчизняними збалансованими кормами, підвищити його ефективність і конкурентоспроможність. Для цього необхідно удосконалити «Методичні рекомендації щодо оптимального співвідношення сільгоспкультур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України» (затверджено наказом Мінагрополітики та НААНУ від 18 липня 2008 року № 440/71) для включення сої в системи сівозмін у зоні Полісся і обов’язкового впровадження цієї культури в короткоротаційні сівозміни: соя-кукурудза-соя, соя-пшениця-соя і т.п. і різних зонах.

Таблиця 2. 

   Прогнозований ріст виробництва сої в Україні на період 2010-2015 рр.

Роки

Площа, тис, га

Валовий збір,

тис. т

Урожайність, ц/га

% від загальної площі посіву

2009

622,5

1043,5

16,8

2,3

2010

872,0

1482,0

17,0

3,1

2011

1000,0

1700,0

17,0

3,7

2012

1050,0

1837,5

17,5

3,9

2013

1150,0

2012,5

17,5

4,3

2014

1250,0

2187,5

17,5

4,6

2015

1350,0

2362,5

17,5

5,0

в 2015 р. для забезпечення тваринництва і птахівництва в повному обсязі

 

2 500

 

4 375

 

17,5

 

9,3

 

    2. З метою зацікавленості агровиробників у розширенні посівних площ сої і виконання затверджених норм сівозмін необхідно запропонувати систему відповідальності й стимулювання. Наприклад, подібно існуючому порядку підтримки за рахунок бюджету виробництво продукції рослинництва, тобто повернутися до дотацій на 1 га посіву.

    3. Для обізнаності з порядками промислового вирощування та годівлі тварин з урахуванням наукових норм використання сої, в т.ч. високопротеїнової, практичного досвіду забезпечити постійне проведення навчань, передбачених наказом Мінагрополітики та НААНУ за №879/141 від 10 грудня 2009 року «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» з фахівцями сільгосппідприємств, фермерських господарств, господарств населення, які займаються тваринництвом.

    4. Сприяти створенню міні-комбікормових заводів, виробництву і продажу збалансованих, з використанням сої, кормів, виготовлених в основному з вітчизняної сировини, як агропідприємствам, так і фермерським господарствам і господарствам населення, у яких від 47% до 78% тварин і птиці.

       Частина цієї роботи вже проведена і проводиться по даний час. Так, Інститутом кормів, Інститутом свинарства, асоціацією «Українська асоціація виробників і переробників сої», ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» розроблені «Рекомендації щодо використання сої в годівлі свиней, телят, птиці», «Сучасна технологія в годівлі свиней», розіслані на електронну пошту всіх районних управлінь сільського господарства України і доведені до спеціалістів у процесі навчань в Інституті кормів і в регіонах.

       В Інституті кормів і в регіонах до 10 квітня проведені міжрайонні й районні навчання з використання сої в годівлі свиней, телят, птиці, ВРХ.

       З метою донесення інформації про зарубіжні та вітчизняні новини з практики свинарства, впровадження сучасних технологій, аналізу ринків, цін, приростів поголів’я, сучасної генетики і кормовиробництва за ініціативою НААНУ, асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Інституту кормів, Інституту свинарства, Інституту тваринництва, ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», ВАТ ПНП «Укрзооветпостач» створено інформаційний портал «Свинарство в Україні».

         Розроблений і впроваджується з 2010 року проект «Ефективне свинарство», з 2008-го реалізується проект «Український предстартерний корм», в основу якого покладено виготовлення кормів із використанням 97% української сировини, зокрема на основі високопротеїнової сої, в результаті одержано до 9 кг маси поросят у 28 днів, до 15 кг – у 45 днів при затратах 6 кг корму, забезпечена 95% збереженість на підсосі, до 97% - на дорощуванні.  

      Виконання всіх пропозицій реально сприятиме збільшенню виробництва сої, м’яса і посиленню продовольчої безпеки, створенню робочих місць і умов для експорту продукції вітчизняного свинарства за рахунок зменшення собівартості м’яса і покращення якості, збільшення надходжень до бюджету.  

      Збільшення попиту на продовольство в світі відкриває перед Україною великі можливості. Втім, використати їх ми зможемо лише шляхом підвищення ефективності тваринництва, особливо свинарства та молочного скотарства. Інакше Україна ризикує стати ринком збуту дешевшої за собівартістю, а відповідно і ціною, продукції тваринництва з Росії (до 2012 РФ повністю забезпечить внутрішній ринок свининою, з цією метою Бразилія розпочала поставку сої в Росію), країн ЄС, Бразилії (тих країн, де собівартість на продукцію тваринництва нижча, ніж в Україні).

     Україна має матеріальні і трудові ресурси для того, щоб такого не відбулося, і може в найближчі 3-5 років зайняти одне з провідних місць по забезпеченню ефективності тваринництва і, в першу чергу, – свинарства.  

                                                                                                                                                    Віктор ТИМЧЕНКО,

                   президент асоціації «Українська асоціація виробників

                   і переробників сої», заслужений економіст України,

                   кандидат економічних наук, почесний академік НААН України      

                 

         Довідково:

                           Експорт насіння сої (за даними митних органів)

 

 

2006 рік

12 місяців

2007 рік

12 місяців

2008 рік

12 місяців

2009 рік

12 місяців

обсяги

тонн

вартість, тис. $

середня ціна,$

обсяги

тонн

вартість, тис. $

середня ціна,$

обсяги

тонн

вартість, тис. $

середня ціна,$

обсяги

тонн

вартість, тис. $

середня ціна,$

 

Соя

 

 

270,742

 

 

 

62299

 

 

230,1

 

 

319,493

 

 

98409

 

 

308,0

 

 

201,346

 

 

72791

 

 

361,5

 

 

263,1

 

 

83128

 

 

315,9

 

                            Виробництво соєвої олії

 

 

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Олія соєва

 

3600

 

 

4627

 

16824

 

6600

 

9506

 

18441

 

32025

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.