 Соя - унікальна кормова, продовольча, технічна і лікарська культура - стала однією з головних стратегічних культур землеробства.
    Соя - унікальна кормова, продовольча, технічна і лікарська культура - стала однією з головних стратегічних культур землеробства.
Якщо в світі в 1960 році виробляли 31 млн. тонн сої, в 2002 – 184,9 млн., то в 2009 році – 210,9 мільйонів. Цього року прогнозується виробництво сої в межах 253,4 млн. тонн. Основними країнами - виробниками є США (80,7 млн. тонн), Бразилія (57 млн.), Аргентина (32 млн.), Китай, Індія, Парагвай, Канада, Україна (1,043 млн. т).
Ріст виробництва сої пов'язаний з ростом чисельності населення на планеті. Так, у 1960 році на Землі проживало 2,98 млрд. чоловік, в 2002 році – 6,2 млрд., в 2010-му кількість зросте до 6,83 мільярдів. А збільшення населення – це і збільшення споживання продовольства. Соя, насамперед, цінний білковий продукт. У країнах із низьким доходом населення (країни Південної Америки, Африки, Азії) сою використовують як дешевий рослинний білок у харчуванні людей, а в країнах з вищим доходом (США, Канада, країни ЄС) - як цінну білкову сировину в годівлі тварин для виробництва тваринного білку.
Соя забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де вона культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарах. За даними академіка А. Бабича, в США за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів взагалі, одержано 40% приросту продуктивності посівів кукурудзи, ячменю, пшениці.
Актуальність збільшення виробництва сої гостро поставлена часом і перед Україною, бо за визначенням міністра агрополітики України Миколи Присяжнюка, основними пріоритетами у розвитку вітчизняного АПК є рослинництво, свинарство, молочне скотарство.
Для збільшення виробництва і переробки сої з ініціативи Мінагрополітики, НААНУ в грудні 2003 року була створена «Українська асоціація виробників і переробників сої». Її основна мета – доведення посівних площ під соєю за період з 2003 до 2015 року до 1,3-2,5 млн. га в рік, а виробництво сої щорічно – 2,5-4,0 млн. т, що сприятиме:
- підвищенню продуктивності та зниженню собівартості продукції тваринництва та птахівництва, збільшенню споживання населенням України вітчизняного м’яса;
- забезпеченню відтворення і підвищення родючості ґрунтів безпосередньо за рахунок накопичення соєю із атмосфери 80-100 кг на 1 га біологічного азоту;
- збільшенню валютних надходжень;
 -         виробництву біопалива.
-         виробництву біопалива.
Для вирішення цих питань фахівцями асоціації та Мінагрополітики і НААНУ розроблені й затверджені галузеві програми «Соя України - 2004, 2005-2010, 2008-2015». Щороку в регіонах, районах, господарствах (в цілях впровадження технологій вирощування сої, інформації про напрямки її використання, економічної доцільності вирощування) проводились із залученням керівників і агрономів агроуправлінь райдержадміністрацій, господарств, фермерів семінари, навчання, майстер-класи, науково-практичні наради, «Дні поля» з демонстраціями дослідних посівів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, обладнання для проведення сільгоспробіт і переробки сої.
Науково-дослідними інститутами НААНУ (Інститут кормів, Інститут землеробства, Інститут землеробства південного регіону та ін.) за участю асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої» вже розроблені й передані на семінарах виробникам сої 3000 комплектів:
- технологія виробництва сої на зрошуваних землях України;
- рекомендації щодо розробки технологічного процесу виробництва сої на богарних землях;
- технологія виробництва сої в Україні за No-till технологією з використанням іноземної техніки;
- технологічний процес вирощування сої ультраранніх і ранньостиглих сортів з міжряддям 15 см при використанні нових технічних засобів.
Проведена робота сприяла динаміці постійного зростання посівних площ і вирощування сої з 189,6 тис. га і 231,9 тис.
 т у 2003 році до 622,5 тис. га і 1043,5 тис. т у 2009 році. Таким чином, по виробництву сої ми вийшли на перше місце серед країн ЄС, СНД.
т у 2003 році до 622,5 тис. га і 1043,5 тис. т у 2009 році. Таким чином, по виробництву сої ми вийшли на перше місце серед країн ЄС, СНД.
Таблиця 1.
Динаміка вирощування сої в Україні за 2003-2009 роки
| Роки | Площа, тис. га | Валовий збір, тис. т | Урожайність, ц/га | 
| 2003 | 189,63 | 231,9 | 12,2 | 
| 2006 | 714,82 | 889,6 | 12,4 | 
| 2007 | 582,8 | 721,7 | 12,4 | 
| 2008 | 547,7 | 812,9 | 15,4 | 
| 2009 | 622,3 | 1043,5 | 16,8 | 
Вплив на значний ріст виробництва сої мала також і державна підтримка з виділенням, починаючи з 2004 року, коштів держбюджету на часткову компенсацію розмірів сортонадбавок на придбане товаровиробниками суперелітне, елітне насіння і насіння першої репродукції, а в 2006-2008 роках виділення коштів із держбюджету на щорічну компенсацію сільгоспвиробникам за посіяну сою насінням категорії не нижче 1 репродукції - 80 грн./га, та насінням другої і третьої репродукції – 50 грн./га.
Сою вигідно вирощувати і з економічної точки зору: ціни на світовому ринку на зерно сої з 2004 року виросли з 278 $ США/1 т до 370-400 $ США/1 т у 2009 році. Середня ціна на ринку України торік становила 3400 грн./1 т, рентабельність виробництва – 41,4%, ріпаку – 34,9%, соняшнику – 30,9%.
В 2009 році сою посіяли 3229 господарств. Зареєстровано 93 сорти, зареєстровано 177 насіннєвих господарств. Потужності по переробці сої вже складають 1,7 млн. т у рік.
Виробництво сої в 2009 році - 1043,5 тис. т - дає можливість підійти до вирішення проблеми виробництва високоякісних збалансованих кормів із використанням сої для молочного скотарства, тваринництва, птахівництва.
Проте, ця кількість не задовольняє потреби тваринництва по його наявності на 1 січня 2010 року. За даними Інституту кормів НААНУ, тваринникам необхідно 1,1 млн. т шроту, в т.ч. для відгодівлі свиней - 500 тис. т, ВРХ - 300 тис. т, птиці – 300 тис. тонн. Для отримання такої кількості шроту та інших продуктів переробки сої необхідно посіяти сою на 950 тис. га і виростити її 1,6 млн. тонн. Згідно з проектом Державної програми розвитку тваринництва на період до 2015 року планується довести чисельність ВРХ до 9 900 тис. голів, свиней – до 13 400 тис., птиці – до 287 800 тисяч. Для цього необхідно соєвого шроту, як мінімум, - 1,7 млн. т, отримати 2,4 млн. т сої на площі 1,35 млн. гектарів.
Країни ЄС щорічно імпортують 21,9 млн. т соєвого шроту та 13,5 млн. т сої, які в основному використовуються для відгодівлі тварин. У результаті середньодобові прирости свиней становлять 750-900 г, ВРХ – 1300 г, надої на 1 корову в середньому – 7000 л, показник конверсії корму для свиней - до 2,5-3 кг, собівартість 1 кг живої ваги – 8-10 грн. при цінах закупівлі 1 кг живої ваги до 10-12 гривень. Тобто практика роботи країн ЄС свідчить: ефективність тваринництва напряму залежить від впровадження у кормовиробництво продуктів переробки сої.
В Україні в зв’язку з тим, що ця робота проводиться на недостатньому рівні, показники ефективності тваринництва значно нижчі європейських.
Так, середньодобові прирости свиней становлять 376 г, конверсія корму – 5-10 кг, собівартість 1 кг живої маси – 8-16 грн., закупівельні ціни – 11-14 гривень. В такій ситуації дехто каже, що треба обмежити імпорт свинини. Може, це правильно. Та спочатку давайте зробимо все, що залежить від нас: по собівартості, по конверсії корму і по середньодобовому приросту. Інакше переробники свинини купуватимуть м'ясо з Польщі, Німеччини, Данії і жодні заборони не допоможуть.
Аналіз показників діяльності свинарських підприємств у різних регіонах України свідчить про те, що в Україні при переході з екстенсивної годівлі на інтенсивну можливо, за даними Інституту свинарства і ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», довести собівартість тільки по кормах 1 кг живої маси з 13 грн. до 5,9 грн., конверсію корму – з 10 кг до 3 кг, середньодобовий приріст свиней - до 620-650 грамів. А це означає, що навіть на існуючому поголів’ї можливо збільшити виробництво свинини майже вдвічі.
Вирішення питання збільшення площ посіву сої в Україні, забезпечення тваринництва продуктами її переробки, підняття його ефективності, з нашої точки зору, можливо при вирішенні, в тому числі, наступних питань.
1.Визначити місце сої в системі сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України з підвищенням її відсотка в структурі посівних площ до 10% і вище, доведенням площ в 2015 році до 1,3 - 2,5 млн. га з валовим збором 2,5-4,2 млн. т і виробництвом шроту в кількості 1,8-2,9 млн. т, що дасть можливість забезпечити за 5 років наявне тваринництво вітчизняними збалансованими кормами, підвищити його ефективність і конкурентоспроможність. Для цього необхідно удосконалити «Методичні рекомендації щодо оптимального співвідношення сільгоспкультур у сівозмінах різних ґрунтово-кліматичних зон України» (затверджено наказом Мінагрополітики та НААНУ від 18 липня 2008 року № 440/71) для включення сої в системи сівозмін у зоні Полісся і обов’язкового впровадження цієї культури в короткоротаційні сівозміни: соя-кукурудза-соя, соя-пшениця-соя і т.п. і різних зонах.
Таблиця 2.
Прогнозований ріст виробництва сої в Україні на період 2010-2015 рр.
| Роки | Площа, тис, га | Валовий збір, тис. т | Урожайність, ц/га | % від загальної площі посіву | 
| 2009 | 622,5 | 1043,5 | 16,8 | 2,3 | 
| 2010 | 872,0 | 1482,0 | 17,0 | 3,1 | 
| 2011 | 1000,0 | 1700,0 | 17,0 | 3,7 | 
| 2012 | 1050,0 | 1837,5 | 17,5 | 3,9 | 
| 2013 | 1150,0 | 2012,5 | 17,5 | 4,3 | 
| 2014 | 1250,0 | 2187,5 | 17,5 | 4,6 | 
| 2015 | 1350,0 | 2362,5 | 17,5 | 5,0 | 
| в 2015 р. для забезпечення тваринництва і птахівництва в повному обсязі | 
 2 500 | 
 4 375 | 
 17,5 | 
 9,3 | 
2. З метою зацікавленості агровиробників у розширенні посівних площ сої і виконання затверджених норм сівозмін необхідно запропонувати систему відповідальності й стимулювання. Наприклад, подібно існуючому порядку підтримки за рахунок бюджету виробництво продукції рослинництва, тобто повернутися до дотацій на 1 га посіву.
3. Для обізнаності з порядками промислового вирощування та годівлі тварин з урахуванням наукових норм використання сої, в т.ч. високопротеїнової, практичного досвіду забезпечити постійне проведення навчань, передбачених наказом Мінагрополітики та НААНУ за №879/141 від 10 грудня 2009 року «Про організацію навчання з питань виробництва та використання сої у молочному скотарстві, відгодівлі тварин і вирощуванні птиці» з фахівцями сільгосппідприємств, фермерських господарств, господарств населення, які займаються тваринництвом.
4. Сприяти створенню міні-комбікормових заводів, виробництву і продажу збалансованих, з використанням сої, кормів, виготовлених в основному з вітчизняної сировини, як агропідприємствам, так і фермерським господарствам і господарствам населення, у яких від 47% до 78% тварин і птиці.
Частина цієї роботи вже проведена і проводиться по даний час. Так, Інститутом кормів, Інститутом свинарства, асоціацією «Українська асоціація виробників і переробників сої», ТОВ «Єврокорм сучасна годівля» розроблені «Рекомендації щодо використання сої в годівлі свиней, телят, птиці», «Сучасна технологія в годівлі свиней», розіслані на електронну пошту всіх районних управлінь сільського господарства України і доведені до спеціалістів у процесі навчань в Інституті кормів і в регіонах.
В Інституті кормів і в регіонах до 10 квітня проведені міжрайонні й районні навчання з використання сої в годівлі свиней, телят, птиці, ВРХ.
З метою донесення інформації про зарубіжні та вітчизняні новини з практики свинарства, впровадження сучасних технологій, аналізу ринків, цін, приростів поголів’я, сучасної генетики і кормовиробництва за ініціативою НААНУ, асоціації «Українська асоціація виробників і переробників сої», Інституту кормів, Інституту свинарства, Інституту тваринництва, ТОВ «Єврокорм сучасна годівля», ВАТ ПНП «Укрзооветпостач» створено інформаційний портал «Свинарство в Україні».
Розроблений і впроваджується з 2010 року проект «Ефективне свинарство», з 2008-го реалізується проект «Український предстартерний корм», в основу якого покладено виготовлення кормів із використанням 97% української сировини, зокрема на основі високопротеїнової сої, в результаті одержано до 9 кг маси поросят у 28 днів, до 15 кг – у 45 днів при затратах 6 кг корму, забезпечена 95% збереженість на підсосі, до 97% - на дорощуванні.
Виконання всіх пропозицій реально сприятиме збільшенню виробництва сої, м’яса і посиленню продовольчої безпеки, створенню робочих місць і умов для експорту продукції вітчизняного свинарства за рахунок зменшення собівартості м’яса і покращення якості, збільшення надходжень до бюджету.
Збільшення попиту на продовольство в світі відкриває перед Україною великі можливості. Втім, використати їх ми зможемо лише шляхом підвищення ефективності тваринництва, особливо свинарства та молочного скотарства. Інакше Україна ризикує стати ринком збуту дешевшої за собівартістю, а відповідно і ціною, продукції тваринництва з Росії (до 2012 РФ повністю забезпечить внутрішній ринок свининою, з цією метою Бразилія розпочала поставку сої в Росію), країн ЄС, Бразилії (тих країн, де собівартість на продукцію тваринництва нижча, ніж в Україні).
Україна має матеріальні і трудові ресурси для того, щоб такого не відбулося, і може в найближчі 3-5 років зайняти одне з провідних місць по забезпеченню ефективності тваринництва і, в першу чергу, – свинарства.
Віктор ТИМЧЕНКО,
президент асоціації «Українська асоціація виробників
і переробників сої», заслужений економіст України,
кандидат економічних наук, почесний академік НААН України
Довідково:
Експорт насіння сої (за даними митних органів)
| 
 | 2006 рік 12 місяців | 2007 рік 12 місяців | 2008 рік 12 місяців | 2009 рік 12 місяців | ||||||||
| обсяги тонн | вартість, тис. $ | середня ціна,$ | обсяги тонн | вартість, тис. $ | середня ціна,$ | обсяги тонн | вартість, тис. $ | середня ціна,$ | обсяги тонн | вартість, тис. $ | середня ціна,$ | |
| 
 Соя | 
 
 270,742 
 | 
 
 62299 | 
 
 230,1 | 
 
 319,493 | 
 
 98409 | 
 
 308,0 | 
 
 201,346 | 
 
 72791 | 
 
 361,5 | 
 
 263,1 | 
 
 83128 | 
 
 315,9 | 
Виробництво соєвої олії
| 
 | 2003 р. | 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | 
| Олія соєва | 
 3600 
 | 
 4627 | 
 16824 | 
 6600 | 
 9506 | 
 18441 | 
 32025 | 
Забезпечення безперебійної роботи сільськогосподарської техніки безпосередньо залежить від своєчасного та якісного
Докладніше