- Погодні умови зими не вплинули на формування урожаю фруктів та винограду
- До 30% виноградників зазнали пошкоджень від морозів у південних областях України
- В Інституті "Магарач" тривають дослідження та селекція нових сортів винограду
- 16,6 тонн урожаю зібрали на севастопольських виноградниках
- Збір ягід та плодів кісточкових культур
СТІЙКІСТЬ + ЯКІСТЬ = ПРИБУТОК
За останні 40 років площа насаджень винограду в Україні (без урахування даних по тимчасово окупованій АР Крим) скоротилася в 5 разів і становила на початок 2015 р. 48,7 тис. га, в т. ч. у сільгосппідприємствах - 35,7 тис. га. Середньорічна врожайність за останні десять років складає 63,4 ц/га, тоді як середня врожайність у країнах - світових лідерах виробництва винограду - 100-120 ц/га. Валові збори грон також мають тенденцію до зниження.
Зараз у сучасних виноградарських країнах зростають обсяги вирощування столового винограду зі 150 до 250 млн ц (дані останніх 13 років). Незважаючи на значно вищу рентабельність порівняно з технічними сортами і незаперечну користь винограду для людини, столове виноградарство в Україні має доволі негативну динаміку. Рівень споживання українцями ягоди у свіжому вигляді на порядок нижче науково обґрунтованих норм.
Скорочення виробництва вітчизняного винограду столових сортів, що не перевищує попит, призвело до росту імпорту, за рахунок якого сьогодні формується більше половини обсягу пропозиції. Забезпеченість населення, разом із доволі дорогим імпортним виноградом, складає 2,1 кг/душу населення, а фізіологічна норма має бути 8-10 кг (за даними ВООЗ). Через недостатню кількість вітчизняного столового винограду (в середньому 30 тис. т щороку) імпорт за останні 7 років склав понад 40 тис. т щорічно, тобто Україна перетворюється по винограду на імпортозалежну країну.
До слова, згідно Методики визначення основних індикаторів продовольчої безпеки, затвердженої постановою КМУ від 05.12.2007 №1379 «Деякі питання продовольчої безпеки», рівень імпортозалежності не повинен сягати 30%. Окрім цього, виходячи із визначеного МОЗ України «Орієнтовного набору основної продовольчої сировини і харчових продуктів забезпечення у середньому на душу населення України на 2005-2015 роки», індикатор достатності споживання плодів, ягід і винограду дорівнює 0,51, а насиченість ринку свіжим виноградом становить у середньому лише 13,6%.
Допоможуть інновації
Сучасний розвинутий ринок винограду і вина особливу увагу приділяє автохтонним сортам, що ціняться як неповторні ресурси регіону і надають можливості отримання унікального кінцевого продукту, віддзеркалюючи їх індивідуальність.
Більшість вітчизняних сортів, форм і клонів за господарсько-біологічними ознаками не поступаються зарубіжним, цілком конкурентоспроможні, а за такими ознаками, як зимостійкість, посухостійкість, стійкість до хвороб та за смаковими якостями часто переважають зарубіжні аналоги. В реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, їх частка становить нині понад 55%.
Складне міжвидове походження, географічне та генетичне різноманіття вихідного матеріалу дозволило отримати столові сорти та форми нового покоління з поєднанням високої стабільної якості продукції та значного адаптивного потенціалу. Нові генотипи, що створюються в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» за селекційною програмою «Стійкість плюс Якість», є основою сучасних і майбутніх регіональних сортиментів як для Півдня, так і для центральних районів степової зони.
Кращі сорти та форми, отримані при виконанні даної програми в результаті складних синтетичних та міжвидових схрещувань, мають у своєму генотипі розрахункових 75-85% виду Vitis vinifera, що забезпечує якісні показники продукції, та від 25 до 15% - генотипів стійких видів Vitis, зокрема американського походження, що значно підвищують адаптивні показники нових гібридів 5-6 покоління.
Вирощування сортів сучасної селекції з генетично обумовленою відносною стійкістю до грибних хвороб на рівні 6-7 балів за 9-бальною шкалою дає можливість значно зменшити пестицидне навантаження на рослини. Як показав багаторічний досвід, на селекційних ділянках і насадженнях прискореного розмноження у безепіфітотійний рік достатньо 3-5 профілактичних обприскувань та 5-7 – за наявності епіфітотії, тоді як в європейських виноградарських країнах на насадженнях класичних сортів кількість обприскувань пестицидами сягає 15 і більше. Зважаючи на сучасну вартість пестицидів, культивування нових сортів на основі сучасних технологій надає доволі суттєві переваги в економічному, екологічному і соціальному аспектах.
Ще однією важливою перевагою представлених генотипів нового покоління є їх стабільна урожайність та висока товарність грон. Так, у перспективних столових сортів та форм урожай за останні п’ять років був на рівні 5-10 кг з куща при товарності грон 80-87%. Окрім цього, щільна м’якоть сприяє високій транспортабельності грон, оскільки вони не втрачають своїх товарних якостей при перевезенні.
Різноманіття сучасного унікального сортименту столових сортів та форм вітчизняної селекції полягає не лише у смакових особливостях, формі та забарвленні ягід, а й термінах достигання – від надранніх до дуже пізніх сортів. Це втілилось у інноваційну високорентабельну розробку «Конвеєр столових сортів винограду». Вона наочно демонструє теоретичну і практичну можливість безперервного виробництва і реалізації свіжого винограду, що відповідає попиту людей і дозволяє забезпечити їх свіжою, якісною, доступною продукцією з кінця липня - початку серпня і практично до кінця жовтня. За умови вирощування надранніх й ранніх сортів і форм у теплицях і парниках та використання холодильних установок для зберігання пізніх сортів період споживання свіжого винограду місцевого виробництва можна подовжити з середини липня до грудня - січня.
Задовольнять найвибагливішого
Концепція сучасного «Конвеєру» побудована на основі сортів міжвидового походження і їх поєднання з розповсюдженими класичними столовими сортами, адаптивними до умов конкретних районів (рис.).
В залежності від еколого-географічних умов «Конвеєр» може містити різну кількість сортів, але для підвищення ефективності та рентабельності обов'язкова наявність груп (від 2 до 4 сортів) різних термінів достигання. Рекомендується таке приблизне співвідношення (у %) сортів різних термінів достигання: надранні – 22%, ранні – 22%, середні – 17%, середньопізні – 17% і пізні – 22%.
Провідне місце серед них займають сорти надраннього та раннього термінів достигання, а також пізнього, що збільшують період споживання. До першої групи належать сорти з продуктивним періодом від 90 до 125 днів: Кардишах, Аркадія, Таїрян, Айваз, Флора, Мускат жемчужний, Кишмиш таїровський, Рішельє, Кодрянка та ін.
Група сортів середнього періоду достигання (130-140 днів) включає сорти Персей, Приморський, Кобзар, Оригінал, Одисей, Ланжерон, Одеський сувенір.
Група сортів середньопізнього та пізнього термінів достигання представлена сортами Загадка, Таїр, Комета, Заграва, Білий оригінал та ін.
Всі вищезгадані сорти мають високу продуктивність, відрізняються гарним виглядом грона і одночасним дозріванням ягід, виділяються оригінальною формою ягід, м'ясистою м'якоттю, гармонійним смаком і високою товарністю.
Різноманітність форм, смаків і забарвлень нових перспективних генотипів столового винограду робить їх надзвичайно запитуваними на ринку. М’якоть хрумка, розкушується чи тане, мускат інтенсивний, ледь помітний чи з цитринною нотою; гроно велике розлоге чи компактне, смак насичений чи нейтральний. Створений в ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» протягом майже 90 років сортимент винограду здатен задовольнити найвибагливішого споживача. А стабільно високий рівень адаптивних і технологічних показників робить їх привабливими для виробників виноградної продукції.
В. ВЛАСОВ, чл.-кор. НААН, доктор с.-г. наук,
Н. МУЛЮКІНА, доктор с.-г. наук,
І. КОВАЛЬОВА, канд. с.-г. наук,
Л. ГЕРУС, канд. с.-г. наук,
Національний науковий центр «Інститут виноградарства та виноробства ім. В. Є. Таїрова»
Інноваційна розробка ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»
