Винахід світового рівня

18 May, Розділ Рослинництво, переглядів 9 704

Дослідна станція луб’яних культур ІСГ ПС НААН є лідером у світі із селекції безнаркотичних сортів конопель. Результат роботи науковців-коноплярів - унікальні сорти безнаркотичних однодомних конопель, аналогів яким немає в усьому світі.

Коноплярі земної кулі не просто знають про розробки українських вчених, а орієнтуються саме на їх методики виведення вископродуктивних сортів конопель Дослідної станції луб’яних культур (ДСЛК). За результатами їх міжнародних випробувань та завдяки високим господарським показникам, сорти зареєстровані в країнах ЄС, Росії, Канаді. З 2003 року ДСЛК активно співпрацює з Французькою федерацією виробників конопель, яка розповсюджує елітне насіння в Європі, Америці, Австралії та Канаді. В останні роки країни Балтії відроджують галузь коноплярства на основі використання нашого сорту ЮСО-31 та нових інших високопродуктивних сортів української селекції. Є також зацікавленість аграріїв Казахстану до українських конопель і вже налагоджується співпраця у насінництві.

Торік на базі нашої дослідної станції відкрито Китайсько-український дослідний центр з луб’яних культур у відповідності з Угодою про співпрацю між Академією наук провінції Хейлунцзян КНР і НААН України, тож українські науковці консультують китайських колег у питаннях селекції та вирощування однодомних безнарокотичних конопель.

Значення конопель, як джерела відновлювальної натуральної сировини, важко переоцінити. Розвиток галузі забезпечить соціальні потреби (робота, екологічні продукти, розвиток виробництва), економічні показники агросектору й підвищить загальний імідж країни у міжнародній спільноті.

В останні роки посіви конопель були зосереджені на Сумщині, Полтавщині та Волині. В 2015-му коноплі висівали в 11 областях на майже 2 тис. га (рис. – Карта України з районами).

Члени Асоціації «Українські технічні коноплі» проводять роботу з гармонізації вітчизняного законодавства до основних норм і вимог законодавства ЄС в галузі коноплярства. 2012 рік став для неї знаковим, адже була прийнята постанова уряду (від 22 серпня 2012 року №800), згідно якої з серпня 2012-го, за умови дотримання ліцензійних умов вирощування конопель, посіви не підлягають обов’язковій охороні (якщо вміст ТГК в рослинах конопель не перевищує 0,08%). У 2013-му знято ряд адміністративних бар’єрів, пов’язаних із обладнанням і утриманням складів під конопляну сировину, а також обмеження по розташуванню посівів культури.

Основою успішного розвитку галузі нині може стати лише комплексний підхід до організації вирощування і переробки одержаної продукції. Позитивним є те, що у 2010-му поновив свою діяльність Харківський канатний завод (ТОВ «Канат-сировина»), якому для роботи на повну потужність не вистачає конопляної сировини. З’явились й нові виробники коноплепродукції - ТОВ«Технологія Л.Р.М.», ТОВ «Агро Ханф», ТОВ «Івакан», ТОВ «Linen of Desna».

Економіка коноплярства досить багатогранна і залежить від технологій вирощування культури: на волокна, насіння, целюлозу, енергетичну сировину тощо. Сьогодні практикують три основні технології: на волокно (зеленцеві, для одержання довгого волокна), на насіння й волокнисту продукцію (для насіння як основного продукту і можливість одержати однотипний луб чи волокно), тільки на насіння (застосовується в насінництві високих репродукцій культури).

Найпоширенішою є друга технологія. Технологічна карта вирощування за даної технології включає: посів з нормою висіву 50 кг/га (або 3,1 млн шт. схожих насінин на 1 га), догляд за посівами, збирання насіннєвої частини посівів зернозбиральними комбайнами і стеблової частини машинами загального призначення.

Витрати на виробництво коноплепродукції у 2015-му складали до 13тис. грн на гектар. При врожайності трести 5,6 т/га та насіння 1,1 т/га загальна вартість продукції з 1 га може становити понад 50 тис. грн, тобто прибуток з 1 га - близько 40 тис. грн.

Сучасні технології збирання й переробки конопель, що розроблені в ДСЛК, дозволяють використовувати сільгоспмашини загального призначення, що дає змогу повністю механізувати як процес збирання, так і процес переробки коноплепродукції. На збиранні насіння застосовують зернокомбайни, на скошуванні стебел - брусові або роторні косарки, на зламуванні стебел, формуванні валка та його обертанні - роторні граблі, при прикочуванні - водоналивні катки, формуванні рулонів - прес-підбирач, а для вантажно-розвантажувальних робіт є широкий набір техніки, призначеної для їх виконання.

Коноплярство є достатньо інвестиційно привабливим. Нині стає популярним будівництво екологічного житла із конопель, виробництво тканин із натурального волокна, пелети використовуються як енергетичні засоби замість газу. Медичне застосування продукції коноплярства все більш актуальне в Америці, Канаді, в ЄС. Український бізнес не має стояти осторонь процесів формування сучасного ринку коноплепродукції на теренах нашої країни. Навпаки - може зайняти відповідні сегменти з перспективою виходу власної продукції на світові ринки.

За останні роки площі посіву конопель в Україні збільшились удвічі, прогноз на 2016 рік – 4-5 тис. гектарів. А без цілеспрямованого розвитку галузі країна й надалі втрачатиме свої позиції світового виробника конопель, що призведе до втрати обсягів виробництва насіннєвої продукції і ринків збуту. Як ніколи зараз повинні розвиватися суміжні коноплярству переробні галузі.

Успішний розвиток і взагалі існування коноплярства в Україні були б неможливими без Дослідної станції лубяних культур, об’єктивного висвітлення широкої сфери можливого використання коноплесировини і забезпечення всіх напрямів відповідним сортовим складом конопель, технологіями їх вирощування, збирання та переробки (наприклад, вироблення інноваційної продукції - напівфабрикатів для харчової, будівельної та інших галузей).

Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України - провідна установа з наукового забезпечення галузей льонарства та коноплярства в Україні.

Наші основі напрями роботи:

·розробка методичних основ селекції льону-довгунця і технічних конопель;

·виробництво оригінального насіння сортів власної селекції;

·розробка технологій вирощування, збирання й переробки луб’яних культур;

·стандартизація продукції луб’яних культур;

·маркетингові дослідження галузей льонарства і коноплярства;

·елітне насінництво сортів зернових культур.

І. МАРИНЧЕНКО,директор,

О. ПРИМАКОВ,к. т. н., с. н. с., завідувач відділу наукових досліджень з питань інтелектуальної власності та маркетингу інновацій,

Дослідна станція луб’яних культур ІСГ ПС НААН

Дослідна станція луб’яних культур ІСГ ПС НААН

тел.: (05444) 2-21-35, 2-26-50; факс: (05444) 25-26-43