Полювання на «брудних насіннярів»

17 January, Розділ Рослинництво, переглядів 3 792

«Що посієш - те й пожнеш». З цим прислів'ям знайомі не лише аграрії, та саме вони з даною проблемою стикаються найчастіше і у буквальному сенсі слів. Тому в грудні на базі Дніпропетровського аграрного університету висадився солідний десант аграріїв з усієї України, щоб обговорити: як підготувати насіння ярих культур до посіву під урожай 2011 року, налагодити його експорт і створити Українську національну насіннєву організацію.

Де насіння зарито

Кущова нарада у Дніпропетровську, яку проводили фахівці Міністерства агрополітики України, зібрала більше 70 учасників. Прибули обмінятися думками міністр аграрної політики АР Крим, представники галузевого міністерства та Національної академії аграрних наук України, начальники Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, керівники та регіональні представники Держсортслужби, Укрдержнасінінспекції, Укрголовдержкарантину, Головдержзахисту та сила-силенна заціквалених аграріїв. А головував на нараді директор Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики Олександр Демидов.

Аби розібратись, що робити, неодмінно потрібно подивитись на те, що маємо, і, можливо, вивчити свої помилки, бо, як відомо, лише дурні на них не вчаться. Отже, у 2010 році популярності почали набирати кукрудза та ріпак, все більше господарств засіювали поля саме цими культурами. А от посівні площі під зернові трохи скоротились. Надзвичайно рентабельними для господарств залишаються соняшник і гречка. Саме закупівельна ціна на ці культури, за інформацією спеціалістів міністерства, сьогодні найвища.

Тож, розглянувши ситуацію, спеціалісти спробували спрогнозувати: що буде наступного року? А потім знову повернулись до основної теми зустрічі. І Дніпропетровщина, де зібрались учасники заходу, не могла не розповісти, чим багата у сфері насінництва.

- Наш регіон хоча і має багато земель з ризикованими характеристиками, але область виробляє майже100 тис. т репродукційного і більш як 60 тис. т елітного насіння, - зауважив начальник головного сільськогосподарського управління Дніпропетровської облдержадміністрації Василь Приходько.

Забагато «заводів». А далі був «розбір польотів»

- Ми вирішуємо, як надійно забезпечити країну якісним посівним матеріалом. За роки накопичилось багато проблем, з вирішенням яких не можна більше зволікати. Необхідна переатестація господарств і створення Української насіннєвої асоціації, - підкреслив директор Департаменту ринків рослинництва профільного міністерства Олександр Демидов.

Він саме кількома годинами раніше повернувся з Франції, де разом із іншими українськими делегатами дивився, як працює французька насіннєва асоціація. Тож найкращий досвід ми перейняли і пообіцяли адаптувати до наших реалій. Гроші на втілення ідей у життя збираються отримати з держбюджету-2011. Там на насінництво передбачено 40 млн. гривень.

- Насіннєва асоціація повинна бути окремим органом, який би не залежив від міністерства. Вона допоможе навести порядок, бо так як сьогодні бути не може. Кому потрібні 1300 господарств, які виробляють насіння, і 400 господарств, які торгують елітним матеріалом? Це нереально. Більшість цих господарств збирають насіння на продаж звичайними комбайнами і взагалі не можуть називатися насіннєвими заводами. Тому ми плануємо виробників насіння розділити на оригінаторів і насіннєві компанії, тоді буде зрозуміло: хто чим торгує. До того ж 50-60 сучасних насіннєвих заводів для України цілком достатньо, - констатував Олександр Анатолійович і пообіцяв виробникам насіння повальну переатестацію.

Вітчизняний продукт

Спеціалісти з більшості провідних науково-дослідних інститутів НААН України, які займаються проблемами насінництва, у свою чергу турбувались, щоб якісне насіння можна було цивілізовано продавати за кордон. За словами спеціалістів, потенціал, який має Україна у цьому напрямі, не використовується взагалі. Натомість багато господарств завозять іноземний насіннєвий матеріал, хоча ми маємо і свої сорти, які по врожайності та характеристикам часто такі самі, або й кращі у наших умовах.

Проблема, на думку експертів, криється у недосконалому українському законодавстві, яке потрібно терміново приводити у відповідність до європейських норм. Те саме стосується і деяких сортів насіння.

За словами члена-кореспондента Національної академії аграрних наук В'ячеслава Соколова, Україна збирається подати заявки на еквівалентність, щоб українське насіння змогло безперешкодно поставлятися до Європи. А щоб добре продаватись, насіннєвий матеріал повинен, безумовно, відповідати стандартам ISTA та ISCD.

Розказують практики

Згодом до розмови про насіння долучилась Герой України, директор Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції НААНУ (Херсонська область) Віра Опанасівна Найдьонова. Вона одразу дала зрозуміти, що говоритиме як спеціаліст і тільки по ділу.

- Я не підтримую тих, хто каже: треба купувати імпортне. Потенціал наших інститутів у країні використовується десь лише на 40%. У нашому господарстві - на 70%. І виходячи з власного досвіду, хочу наголосити: наприклад, харківські й одеські гібриди кукурудзи дали на 25% більше врожаю, ніж сорти «Монсанто», до того ж враховуючи, що 92 дні не було дощу і ми не все робили так, як рекомендують спеціалісти. Треба вибирати краще і стійкіше, особливо у зонах ризикованого землеробства», - наголосила Віра Найдьонова.

А щоб насіннєвий матеріал був чистим і не мав у своєму складі генетично-модифікованих організмів, у галузевому міністерстві налаштовані рішуче. Всіх оригінаторів, у кого знайдуть ГМО, обіцяють одразу виключати з реєстру. Люди повинні знати, що їдять.

Влад ХОМЕНКО

Дніпропетровськ