Аграрний тиждень. Україна
» » Обрізування насаджень яблуні напровесні
» » Обрізування насаджень яблуні напровесні

    Обрізування насаджень яблуні напровесні


    Обрізування плодових дерев – обов’язковий агротехнічний захід, який потрібно проводити щороку. З його допомогою формують скелет крони у молодих дерев, закладають плодову деревину, створюють у кроні сприятливі умови для плодоношення, регулюють ріст і плодоношення, а у період старіння дерев – омолоджують крону, відновлюючи вегетативний приріст та підтримуючи урожайність і високу якість плодів.

    Обов’язковою умовою є і дотримання високого агрофону, коли рослини перебувають у гарному фізіологічному стані. Лише тоді обрізування дерев дасть позитивний результат. Іншими словами, обрізування саду, який погано або зовсім не доглядається, справа невдячна і недоцільна. 

    Формуюче обрізування проводять для швидкого утворення продуктивної крони, це може тривати 2-6 років. Час формування залежить від типу підщепи, сорту, схеми садіння, запланованої форми крони. Чим слабша сила росту підщепи, а в подальшому дерева, тим менше його обрізають, і навпаки. Постійне укорочування центрального провідника і скелетних гілок у молодому віці викликає інтенсивний ріст дерев у довжину і ширину. Скелетна частина крони стає більш міцною і може витримувати значне навантаження плодами в майбутньому.

    Під час формуючого обрізування для ослаблення процесів росту і прискорення плодоношення застосовують додаткові способи формування, такі як відгинання пагонів. У наближених до горизонтального положення пагонів гальмується ріст і прискорюється закладання плодових бруньок. Однорічні гілки підв’язують після цвітіння, щоб не викликати відростання значної кількості жирових пагонів. Пагони поточного року підв’язують у другій половині літа, щоб не спричинити повторного вертикального росту верхівки.

    Час проведення формуючого обрізування залежить від його мети. Якщо потрібно отримати відростання пагонів (викликати або підсилити ріст), обрізування проводять якомога раніше, у січні - лютому; якщо ж пригальмувати – то пізніше, у березні - квітні.

    Підтримуюче обрізування проводять у повністю сформованих дерев для утримання заданих розмірів крони і покращення її освітлення. Прийом полягає в проріджуванні гілок, тоді повітря і світло добре проникає в глибину крони, що покращує якість плодів. Під час обрізування гілки видаляють повністю (на кільце) або переводом на бічне розгалуження. Низько розміщені гілки видаляють повністю. У цей час крона знаходиться в стані рівноваги, коли процеси росту урівноважуються плодоношенням.

    Сильно загущені крони, які декілька років поспіль не обрізали, проріджують сильніше. У старих за віком кронах дерев основним принципом є осмислене видалення великих гілок, а не часте укорочення всіх маленьких, обростаючих гілок. Потрібно проріджувати рідко, але на більшу довжину. При цьому видаляють відмерлі, пошкоджені шкідниками та уражені хворобами, невдало розміщені (всередину крони, паралельно і близько до інших) гілки. Вертикальні гілки на центральному провіднику і скелетних гілках видаляють повністю, якщо їх не залишають для заміни поламаних або старих гілок.

    У цілому, при обрізуванні плодоносних дерев потрібно витримувати три основних правила.

    1. Центральний провідник дерева завжди повинен знаходитись у вертикальному положенні і займати домінуюче положення в кроні. Коли він досяг визначеної висоти, його ріст гальмують, вкорочуючи переводом на бічну (бажано горизонтальну) гілку такого ж діаметру, спрямовану в площину ряду. Якщо центральний провідник втрачено, в основному через виламування і нахил під вагою плодів, потрібно нижче місця зламу вибрати вертикальну, близьку за діаметром гілку і перевести центральний провідник на неї.

    2. Всі бічні гілки, розміщені на центральному провіднику, не повинні за діаметром перевищувати половину діаметра центрального провідника. За цим потрібно ретельно слідкувати протягом усього періоду життя дерева. Якщо упустити цей момент, бічна гілка починає сильно рости, загущувати крону, заходити в крону сусідніх дерев і, найголовніше, одразу ослаблювати ріст центрального провідника. Такі гілки обов’язково потрібно видаляти, якими б гарними вони не були за своїм виглядом, станом і положенням у кроні. Найпростіший спосіб визначити доцільність існування гілки – окомірно оцінити діаметр центрального провідника під гілкою і після неї. За помітної великої різниці гілку видаляють. Крім того, по всій довжині центрального провідника постійно видаляють вертикальні ("жирові") пагони.

    Цей же принцип підпорядкування за діаметром застосовуємо для обрізування скелетних гілок, особливо в крупногабаритних дерев. Також видаляють гілки, що відходять вниз від напівскелетних – вони постійно будуть затінені, а отже - непродуктивні.

    3. Всі гілки, розміщені у верхній частині крони, за довжиною повинні бути коротші від гілок, розміщених нижче. Цей принцип дозволить зберегти конусоподібну форму крони і забезпечить оптимальні умови освітлення всіх її частин. Таке підпорядкування досить неважко витримати, якщо ретельно слідкувати за наростанням діаметра гілок відносно центрального провідника.

    Витримавши ці правила обрізування, можна отримати дерево з добре освітленою кроною до самої основи центрального провідника (рис. 1, 2).

     

     

             Рис. 1. 25-річне дерево сорту Айдаред до обрізування

     

    Рис. 2. 25-річне дерево сорту Айдаред після обрізування

    Зимове обрізування дерев потрібно проводити за середньодобової температури повітря не нижче -12о С (для запобігання підмерзання і розтріскування тканин на зрізах). А щоб максимально уникнути пошкоджень дерев низькими температурами, обрізування доцільно проводити напровесні - у березні - квітні - гострим, знезараженим інструментом. Всі зрізи, більші 1,5 см за діаметром, бажано відразу зафарбувати водоемульсійною фарбою, до якої попередньо додають знезаражувач, наприклад, 1% мідний купорос.

     

     

     

                                                Володимир ОСАДЧИЙ,

                                                 Віталій МАНЗІЙ,

                                              доценти кафедри плодівництва і виноградарства

                                        Уманського національного університету садівництва





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Обрізування насаджень яблуні напровесні


Обрізування плодових дерев – обов’язковий агротехнічний захід, який потрібно проводити щороку. З його допомогою формують скелет крони у молодих дерев, закладають плодову деревину, створюють у кроні сприятливі умови для плодоношення, регулюють ріст і плодоношення, а у період старіння дерев – омолоджують крону, відновлюючи вегетативний приріст та підтримуючи урожайність і високу якість плодів.

Обов’язковою умовою є і дотримання високого агрофону, коли рослини перебувають у гарному фізіологічному стані. Лише тоді обрізування дерев дасть позитивний результат. Іншими словами, обрізування саду, який погано або зовсім не доглядається, справа невдячна і недоцільна. 

Формуюче обрізування проводять для швидкого утворення продуктивної крони, це може тривати 2-6 років. Час формування залежить від типу підщепи, сорту, схеми садіння, запланованої форми крони. Чим слабша сила росту підщепи, а в подальшому дерева, тим менше його обрізають, і навпаки. Постійне укорочування центрального провідника і скелетних гілок у молодому віці викликає інтенсивний ріст дерев у довжину і ширину. Скелетна частина крони стає більш міцною і може витримувати значне навантаження плодами в майбутньому.

Під час формуючого обрізування для ослаблення процесів росту і прискорення плодоношення застосовують додаткові способи формування, такі як відгинання пагонів. У наближених до горизонтального положення пагонів гальмується ріст і прискорюється закладання плодових бруньок. Однорічні гілки підв’язують після цвітіння, щоб не викликати відростання значної кількості жирових пагонів. Пагони поточного року підв’язують у другій половині літа, щоб не спричинити повторного вертикального росту верхівки.

Час проведення формуючого обрізування залежить від його мети. Якщо потрібно отримати відростання пагонів (викликати або підсилити ріст), обрізування проводять якомога раніше, у січні - лютому; якщо ж пригальмувати – то пізніше, у березні - квітні.

Підтримуюче обрізування проводять у повністю сформованих дерев для утримання заданих розмірів крони і покращення її освітлення. Прийом полягає в проріджуванні гілок, тоді повітря і світло добре проникає в глибину крони, що покращує якість плодів. Під час обрізування гілки видаляють повністю (на кільце) або переводом на бічне розгалуження. Низько розміщені гілки видаляють повністю. У цей час крона знаходиться в стані рівноваги, коли процеси росту урівноважуються плодоношенням.

Сильно загущені крони, які декілька років поспіль не обрізали, проріджують сильніше. У старих за віком кронах дерев основним принципом є осмислене видалення великих гілок, а не часте укорочення всіх маленьких, обростаючих гілок. Потрібно проріджувати рідко, але на більшу довжину. При цьому видаляють відмерлі, пошкоджені шкідниками та уражені хворобами, невдало розміщені (всередину крони, паралельно і близько до інших) гілки. Вертикальні гілки на центральному провіднику і скелетних гілках видаляють повністю, якщо їх не залишають для заміни поламаних або старих гілок.

У цілому, при обрізуванні плодоносних дерев потрібно витримувати три основних правила.

1. Центральний провідник дерева завжди повинен знаходитись у вертикальному положенні і займати домінуюче положення в кроні. Коли він досяг визначеної висоти, його ріст гальмують, вкорочуючи переводом на бічну (бажано горизонтальну) гілку такого ж діаметру, спрямовану в площину ряду. Якщо центральний провідник втрачено, в основному через виламування і нахил під вагою плодів, потрібно нижче місця зламу вибрати вертикальну, близьку за діаметром гілку і перевести центральний провідник на неї.

2. Всі бічні гілки, розміщені на центральному провіднику, не повинні за діаметром перевищувати половину діаметра центрального провідника. За цим потрібно ретельно слідкувати протягом усього періоду життя дерева. Якщо упустити цей момент, бічна гілка починає сильно рости, загущувати крону, заходити в крону сусідніх дерев і, найголовніше, одразу ослаблювати ріст центрального провідника. Такі гілки обов’язково потрібно видаляти, якими б гарними вони не були за своїм виглядом, станом і положенням у кроні. Найпростіший спосіб визначити доцільність існування гілки – окомірно оцінити діаметр центрального провідника під гілкою і після неї. За помітної великої різниці гілку видаляють. Крім того, по всій довжині центрального провідника постійно видаляють вертикальні ("жирові") пагони.

Цей же принцип підпорядкування за діаметром застосовуємо для обрізування скелетних гілок, особливо в крупногабаритних дерев. Також видаляють гілки, що відходять вниз від напівскелетних – вони постійно будуть затінені, а отже - непродуктивні.

3. Всі гілки, розміщені у верхній частині крони, за довжиною повинні бути коротші від гілок, розміщених нижче. Цей принцип дозволить зберегти конусоподібну форму крони і забезпечить оптимальні умови освітлення всіх її частин. Таке підпорядкування досить неважко витримати, якщо ретельно слідкувати за наростанням діаметра гілок відносно центрального провідника.

Витримавши ці правила обрізування, можна отримати дерево з добре освітленою кроною до самої основи центрального провідника (рис. 1, 2).

 

 

         Рис. 1. 25-річне дерево сорту Айдаред до обрізування

 

Рис. 2. 25-річне дерево сорту Айдаред після обрізування

Зимове обрізування дерев потрібно проводити за середньодобової температури повітря не нижче -12о С (для запобігання підмерзання і розтріскування тканин на зрізах). А щоб максимально уникнути пошкоджень дерев низькими температурами, обрізування доцільно проводити напровесні - у березні - квітні - гострим, знезараженим інструментом. Всі зрізи, більші 1,5 см за діаметром, бажано відразу зафарбувати водоемульсійною фарбою, до якої попередньо додають знезаражувач, наприклад, 1% мідний купорос.

 

 

 

                                            Володимир ОСАДЧИЙ,

                                             Віталій МАНЗІЙ,

                                          доценти кафедри плодівництва і виноградарства

                                    Уманського національного університету садівництва





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.