- Вплив бактеризації на врожайність нуту
- Россільгоспнагляд виявив в українській курятині небезпечні бактерії
- Допоможемо рослинам засвоїти азот
- Біопрепарати – гарантія безпеки від самої природи
- СОЯ І СУЧАСНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ
Ризогумін у технології вирощування гороху
Азотфіксувальні бактерії відіграють важливу роль в агроценозах. Ці мікроорганізми здатні засвоювати атмосферний азот і постачати його у доступній формі рослинам.
Серед азотфіксаторів особливе місце займають бульбочкові бактерії. Вони здатні вступати в тісні симбіотичні відносини з бобовими рослинами, у результаті чого на корінні утворюються специфічні структури – бульбочки, які є своєрідними міні-фабриками, де відбувається фіксація атмосферного азоту.
Для утворення ефективної симбіотичної системи необхідно, щоб у кореневу зону рослин гороху надійшли бактерії, які мають певні властивості. Це повинні бути специфічні бульбочкові бактерії, оскільки лише певні види макро- і мікросимбіонтів здатні взаємодіяти між собою. Мікроорганізми повинні бути вірулентними, тобто здатними проникати в клітини кореня рослини, там розмножуватися та ініціювати формування бульбочок. Також бактерії повинні володіти конкурентоздатністю, яка полягає в забезпеченні формування найбільшої кількості бульбочок на коренях рослини в присутності інших, насамперед аборигенних штамів. І, звичайно ж, мікроорганізми повинні володіти здатністю активно фіксувати атмосферний азот.
Для забезпечення формування і функціонування ефективних симбіозів застосовують мікробні препарати на основі штамів бульбочкових бактерій, які володіють всіма вищеперерахованими властивостями. Проте бактеризація такої культури як горох має певні особливості й проблеми. Так, зокрема, довгий час вважалося, що передпосівна бактеризація насіння гороху неефективна через те, що культура є традиційною для зони помірних широт, і в ґрунтах сформувалися численні популяції специфічних бульбочкових бактерій, які перешкоджають успішній інтродукції в агроценози нових активних бактеріальних штамів.
Цю проблему вдалося вирішити науковцям Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. Проведеними дослідженнями переконливо показано, що крім активних штамів бульбочкових бактерій гороху, до складу препаратів потрібно включати фізіологічно активні для рослин речовини, передусім фітогормони ауксинового і цитокінінового класів у певних концентраціях і співвідношеннях. Логічним підсумком цих досліджень є створення мікробного препарату Ризогумін. Його застосування для передпосівної бактеризації насіння гороху забезпечує стабільні прирости урожайності та зростання вмісту білка в зерні.
Поєднання мікробіологічної і фізіологічно активної складових дозволило отримати препарат комплексної дії, за використання якого, крім активізації симбіотичної азотфіксації, зростає площа абсорбційної поверхні коренів, інтенсифікується діяльність азотасиміляторних ферментів у рослин та фотосинтетичного апарату. Завдяки цьому збільшується засвоєння рослинами поживних речовин, що позитивно позначається на формуванні генеративних органів і насіннєвій продуктивності рослин.
На одну гектарну норму насіння гороху витрачають 300 г препарату. Для обробки насіння препарат суспендують у водогінній воді, яка не містить хлору. Оптимальна кількість води не повинна перевищувати 0,8-1,0% від маси насіння (збільшення частки води в суспензії небажане у зв’язку з можливим набуханням і травмуванням насіння). Для 1 т насіння використовують 8-10 л води і 0,9 кг препарату (3 га-порції). Препарат вносять у розраховану кількість води, ретельно перемішують і відразу ж проводять бактеризацію насіння гороху.
Інокуляція насіння гороху Ризогуміном проводиться в день посіву (або за 1-2 дні до нього) на машинах типу ПК-20 Супер, ПКС-20 Супер, ПК-20-02 Супер аналогічно протруєнню згідно з інструкцією до машини. Попередньо машину слід ретельно очистити від залишків протруйників.
За необхідності проводять сумісну бактеризацію Ризогуміном з протруєнням насіння гороху. Як протруйник можна застосовувати фунгіцид Максим ХL 035 FS, який вносять до водної суспензії мікробного препарату Ризогумін із розрахунку 1 л/т насіння.
Застосування таких протруйників як Вінцит 050 CS, Вітавакс 200ФФ, Колосаль, Ламардор 400 FS, Фундазол не рекомендується, оскільки діючі речовини цих фунгіцидів негативно впливають на життєздатність та функціональну активність клітин бактерій Rhizobium leguminosarum.
У численних польових та виробничих дослідах Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН досліджено вплив Ризогуміну на ріст і розвиток рослин гороху, утворення бульбочок на коренях, азотфіксувальну активність, а також урожайність культури. Для прикладу наводимо результати польового досліду на чорноземі вилуженому. Результати досліджень свідчать про те, що у варіанті з передпосівною бактеризацією Ризогуміном висота рослин була більшою щодо контролю. Застосування мікробного препарату сприяло формуванню ефективнішого симбіотичного апарату, про що свідчать отримані показники (табл. 1). Так, кількість бульбочок збільшилася щодо контролю (варіант без бактеризації) на 85%, їхня маса - у 3,8 разів, а азотфіксувальна активність - на 88%.
Табл. 1. Вплив передпосівної бактеризації на висоту рослин гороху, утворення бульбочок і азотфіксувальну активність (сорт гороху Царевич, польовий дослід, фаза цвітіння)
| Варіанти досліду | Кількість бульбочок, од. | Маса бульбочок, мг | Азотфіксувальна активність, мкг азоту/рослину за добу |
| Контроль (без бактеризації) | 6,1 | 5,0 | 233,75 |
| Передпосівна бактеризація Ризогуміном | 11,3 | 19,2 | 440,0 |
Табл. 2. Вплив передпосівної бактеризації на урожайність зерна гороху сорту Царевич, польові досліди
| Варіанти досліду | Урожайність, т/га | Приріст | |
| т/га | % | ||
| Контроль (без бактеризації) | 3,07 | - | - |
| Передпосівна бактеризація Ризогуміном | 3,93 | 0,86 | 28,0 |
| НІР05 | 0,25 | ||
Висока ефективність застосування Ризогуміну підтверджена й у виробничих умовах у господарствах, які розташовані в різних областях України. Зокрема, використання мікробного препарату в ТОВ «ДВК» (Дніпропетровська область, Синельниківський район) забезпечило приріст урожайності 8,9 ц/га, або 29,9%. Також ефективним було застосування Ризогуміну в агрофірмі «Ватал» (Харківська область, Краснокутський район), в якій бактеризація гороху здійснювалася 3 роки, і отримано такі результати: у 2015 р. приріст урожаю склав 9,5 ц/га (30,9%), у 2016 р. – 11,0 ц/га (50,1%), а у 2018 р. – 8,9 ц/га (39,9%).
У ФГ «Теолинське» (Черкаська область, Монастирищенський район) отримано приріст урожаю гороху на рівні 5,6 ц/га (14,3%), а у ДП ДГ «Івківці» (Чернігівська область, Прилуцький район) прибавка склала 8,0 ц/га (33,3%).
Отже, використання мікробного препарату Ризогумін в технологіях вирощування гороху забезпечує формування ефективного симбіотичного апарату, інтенсивний ріст і розвиток рослин, а також підвищення урожайності цієї культури.
Сергій Козар, канд. с.-г. наук, заступник директора з наукової роботи;
Тетяна Євтушенко, канд. с.-г. наук, завідувач сектору ростової і функціональної активності мікроорганізмів,
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
