Посівам пшениці озимої в регіоні Південного Степу України восени істотну шкоду завдають злакові мухи, хлібний турун, цикадки, з грибних хвороб – фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі, борошниста роса та інші шкідливі організми.
Арсенал протруйників для захисту зернових культур від шкідливих організмів, дозволених до використання в Україні, досягає 70 препаратів на основі 15 діючих речовин. І лише кілька з них захищають посіви від шкідливих комах (Круізер 350 FS, т.к.с., Рубіж, к.е., Табу, в.р.к.).
Переважна більшість протруйників захищає посіви від грибних хвороб. Якщо ж посіви потребують комплексного захисту (від хвороб та шкідників), необхідно застосовувати бакові суміші протруйників. Серед такого асортименту препаратів хліборобу важко розібратись, який протруйник краще використати на озимому полі.
Для оптимізації фітосанітарного стану посівів озимої пшениці з мінімальним пестицидним навантаженням, скорочення матеріальних витрат на захист зернових колосових від шкідливих організмів в Інституті землеробства південного регіону НААН проведені дослідження по вивченню нового протруйника насіння Селест Топ 312,5 FS т.к.с. (має комплексну інсектицидно-фунгіцидну дію і зареєстрований в Україні для захисту зернових колосових з 2010 р.).
Цей універсальний протруйник містить три діючі речовини: флудіоксоніл і дифеноконазол з системною дією проти ґрунтової і насіннєвої інфекції та довготривалим захистом зернових колосових від грибних хвороб і тіаметоксам, що має інсектицидну дію.
Дослідження проводили на дослідному полі Інституту землеробства південного регіону НААН України. Еліту озимої пшениці сорту Херсонська безоста вирощували за загальноприйнятою технологією. Попередник – озима пшениця. Сівбу проводили в оптимальні строки. Методика проведення досліду загальноприйнята. Схема досліду включала варіанти: Селест Топ 312,5 FS, т.к.с. (1,5 л/т), еталон – Рубіж, к.е. + Кінто Дуо, к.с. (2,0 +2,0 л/т) і контроль (без протруювання насіння).
Обліки польової схожості насіння показали: масові сходи озимої пшениці на варіанті Селест Топ з’явились на 3 дні раніше, ніж на контролі. Польова схожість насіння, обробленого протруйником Селест Топ (93,7%), на 2,5% вище контролю, що свідчить про відсутність фітотоксичності протруйника. Цей фактор має особливе значення для зони Південного Степу України. При застосуванні протруйника Рубіж польова схожість була на 4,0% нижча (89,7%), що є результатом фітотоксичності цього препарату.
Фаза масового кущіння на варіанті Селест Топ настала на два дні раніше, коренева система рослин розвинута більш інтенсивно, що свідчить про стимулюючу дію нового препарату на проростки та молоді рослини озимої пшениці.
З фітофагів на дослідному полі найбільшу небезпеку являли хлібний турун та пшенична і гесенська злакові мухи. Через місяць після появи сходів пошкодження рослин хлібним туруном на контролі досягало 6,7%. На варіанті з обробкою насіння Селест Топ пошкодженість рослин зменшилась до 1,2%, на еталонному варіанті – до 1,6%. Ефективність захисту складала відповідно 85,7 і 76,0%.
При застосуванні протруйників Селест Топ і Рубіж (еталон) чисельність злакових мух зменшилась відповідно на 89,5 і 65,4%. Пошкодженість стебел личинками злакових мух зменшилась на варіантах досліду (з 10,9% на контролі до 2,8 і 5,2%).
Ефективність дії обох протруйників проти шестикрапкової і смугастої цикадок становила 93,1%.
З грибних хвороб озимої пшениці восени проявились фузаріозна та гельмінтоспоріозна кореневі гнилі та борошниста роса. Гельмінтоспоріозною кореневою гниллю у фазу осіннього кущення на контрольних ділянках було уражено 11,2%; фузаріозною – 8,7% рослин з розвитком хвороб відповідно 2,3 і 1,8%. На варіанті протруйників Селест Топ і Кінто Дуо розвиток обох грибних хвороб зменшився відповідно на 91,7 і 94,4 та 89,1 і 91,3%, тобто ефективність обох протруйників була близькою.
Борошниста роса на контрольних ділянках уразила 28,3% рослин, розвиток хвороби досягав 1,5%. На варіантах досліду на фоні обох протруйників розвиток борошнистої роси зменшився на 92,0%.
Сажкові та вірусні хвороби на сходах пшениці озимої на варіантах з обома протруйниками не проявились. На контролі вірусні хвороби уразили 2,3% рослин.
Показники господарської і економічної ефективності застосування різних протруйників свідчать: передпосівна обробка насіння препаратом Селест Топ сприяє збереженню 0,35 т/га зерна і отриманню 554,2 грн./га чистого прибутку, що перевищує показники використання бакової суміші протруйників Кінто Дуо і Рубіж відповідно на 0,29 т/га і 489,6 грн./га. Залишків пестицидів, використаних для передпосівної обробки насіння озимої пшениці, в урожаї не виявлено.
Виробниче випробування нового інсектицидно-фунгіцидного протруйника Селест Топ 312,5 FS т.к.с. (1,5 л/т насіння) проведене в ДП ДАК “Хліб України Великолепетиський елеватор” (Херсонщина) на озимій пшениці по стерньовому попереднику восени 2010 р. на площі 235 га. Ефективність захисту від хлібного туруна, злакових мух і цикадок становила відповідно 89,7; 90,6 і 92,0%. Ефективність захисту від фузаріозної, гельмінтоспоріозної кореневих гнилей та борошнистої роси склала відповідно 89,2; 90,4 і 91,5%.
Високу ефективність дії проявив Селест Топ (1,5 л/т) проти комплексу шкідливих комах і грибних хвороб на ячмені озимому, розміщеному по стерньовому попереднику, що дало змогу виключити застосування інсектицидів та фунгіцидів в осінній період.
Отже, передпосівна обробка насіння протруйником комплексної дії Селест Топ з нормою витрати 1,5 л/т позитивно впливає на посівні якості обробленого насіння та розвиток молодих рослин зернових колосових, захищає їх від комплексу шкідливих комах і попереджає ураження рослин грибними і вірусними хворобами, що сприяє оптимізації фітосанітарного стану посівів і збереженню урожаю від втрат без додаткового використання засобів захисту в осінній період.
Інститут землеробства південного регіону пропонує колективним і фермерським господарствам протруйник Селест Топ 312,5 FS т.к.с. компанії «Сингента», який надійно захищає зернові колосові й, у першу чергу, елітні та суперелітні посіви від шкідників, грибних і вірусних хвороб, що є фундаментом отримання високих урожаїв.
Раїса ВОЖЕГОВА
директор Інституту землеробства
південного регіону НААН,
доктор с.-г. наук;
Микола МАЛЯРЧУК
зав. відділу землеробства ІЗПР НААН,
доктор с.-г. наук;
Олександр ШЕЛУДЬКО
зав. лабораторією захисту рослин ІЗПР НААН,
кандидат біол. наук