Хліби вирощують, мріючи про майбутній добірний врожай. Якщо не так, тоді навіщо зерно кидати в ґрунт? А щоб лани щедро заколосились навесні, нині варто подбати про боротьбу з ворогами озимих.
На посівах зернових небезпечним шкідником залишається хлібний турун (хлібна жужелиця). Восени тривалість живлення та пошкодження озимих хлібним туруном залежить від вологості ґрунту. Посушливої осені личинки живляться 15-25 днів, за значної кількості опадів - до 100 днів. Більше жужелиця пошкоджує посіви, розташовані поблизу скирт соломи, у місцях втрат зерна при зборі, на знижених рельєфах. Найбільше шкодить у степових областях: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Херсонська та в АР Крим, хоча в останні роки теплі зими із незначним промерзанням ґрунту обумовили підвищену чисельність шкідника і у лісостепових районах. Нині на сходах падалиці продовжується відродження та живлення личинок туруна за чисельності 0,5-1,0 екз./м2, а також розвиток злакових мух (шведські, гессенська, пшенична, ін.), цикадок, попелиці, хлібних блішок.
Сходи озимих зернових заселяють злакові мухи за чисельності імаго до 22 екз./100 п.с. (поріг шкідливості 40-50 екз./100 помахів сачком), триває відродження личинок. Особливо небезпечними для рослин озимої пшениці є личинки пшеничної і ярої мух, вони можуть пошкодити не одне, а кілька стебел рослин. Як наслідок, пошкоджені рослини менш стійкі до несприятливих умов у зимовий період. На площах озимих зернових також розселяються злакові попелиці, цикадки.
Заходи обмеження шкідливості
Для уникнення накопичення хлібного туруна, особливо у посівах озимини по колосових попередниках, за необхідності (в період сходи - третій листок за чисельності личинок більше 1-2 екз./м2, у період кущіння - 2-3 екз./м2) проводять обробки у вечірні або вранішні години за денних температур не нижче 120С, а нічних - не нижче 50С. При дифузному заселенні шкідником порівняно невеликих площ (40-60 га) обприскують суцільно або крайові смуги в межах 100-150 м по периметру поля. За осередкового характеру заселення посіву турунами достатньо обробити крайову смугу завширшки до 150 м по периметру поля або вибірково в осередках підвищеної чисельності фітофага, обприскуючи і на 4-6 м навколо самого осередку. Застосовують Альфагард (0,15 л/га), Нурел Д (0,75-1 л/га), Маршал (0,8-1,2 л/га).
Для контролю наростання чисельності ранніх посівів злаковими мухами, попелицями, цикадами та для попередження шкідливості підгризаючих совок і інших ґрунтових шкідників у передпосівний період насіння обробляють інсектицидами. У посівах озимих ранніх строків сівби за теплої погоди на початку заселення полів цикадками, попелицями, злаковими мухами обробки проводять у крайових смугах, а за масового заселення - суцільно. Застосовують Альфагард (0,15 л/га), Данадім 400 (1-1,5 л/га), Енжі (0,18 л/га), Карате Зеон (0,15 л/га), Бі-58 новий (1,5 л/га), Сумі-альфа (0,3 л/га), Фастак, Ф'юрі (0,1 л/га).
Погодні умови поточного року сприяли розвитку й поширенню хвороб зернових. Проти фузаріозу, септоріозу, оливкової плісняви, сажки, альтернаріозу, борошнистої роси у передпосівний період насіння обов’язково протруюють сучасними високоефективними протруйниками. Протруюють завчасно, за 2-3 тижні до посіву, чи безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання ефективне для захисту від сажкових хвороб. Препарати вибирають за спектром фунгітоксичної дії у залежності від комплексу хвороб. Видовий склад фітопатогенів уточнюють фітоекспертизою насіння. Системні препарати краще використовувати безпосередньо перед сівбою. Передпосівне протруювання насіння проводять зі зволоженням або водними суспензіями (10 л/т) згідно з прийнятими нормами.
Істотним обмеженням розвитку кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржи, септоріозу, вірусних і мікоплазмових хвороб є також добір кращих попередників з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля, структури посівних площ у сівозміні, впровадження волого- і енергозберігаючих технологій обробітку ґрунту та оптимальної системи удобрення у відповідності з зональними рекомендаціями.
Із реєстрових сортів зернових культур у господарствах слід використовувати тільки ті, які за науково-технічної експертизи відповідають вимогам поширення сортів в Україні, за імунологічною оцінкою відносяться до високостійких, стійких і середньостійких щодо основних хвороб.
Зміна клімату змушує змінювати традиційні підходи до захисту посівів від сегетальної рослинності – тобто бур’янів. В залежності від попередників, видового складу бур’янів, є необхідність проведення захисних заходів у осінній період, особливо це стосується багаторічних бур’янів.
Встановлено, що в умовах теплої, вологої й тривалої осені, якщо створюються оптимальні умови для проростання бур’янів, осіння обробка гербіцидами посівів озимої пшениці не поступається за ефективністю весняній.
Багаторічні дані по порівняльній оцінці ефективності осіннього і весняного внесення гербіцидів однозначно підтверджують більш високу доцільність внесення гербіцидів саме в осінній період. З огляду на те, що на деяких посівах зустрічається метлюг звичайний, на цих площах необхідно передбачати внесення гербіцидів чи бакових сумішей гербіцидів, що містять протизлаковий компонент.
Олександр ІВАЩЕНКО,
академік-секретар Відділення рослинництва НААН;
Олександр БОРЗИХ, Сергій РЕТЬМАН, Тетяна НЕВЕРОВСЬКА,
Інститут захисту рослин НААН
У статті використані матеріали співробітників Інституту ЗР, наукових установ НААН, Головної Державної інспекції захисту рослин.
Продовження теми – в наступних номерах.