Хміль як органічна культура

27 February, Розділ Рослинництво, переглядів 6 880

Вперше в Україні розпочато дослідження особливостей технологічного процесу вирощування органічного хмелю на основі застосування природних мінеральних добрив, сидеральних культур та біологічної системи захисту.

Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу (Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»). Даний закон формує основну політику держави в галузі екології та захисту й відновлення природного середовища країни.
Соціально-економічна складова нашого проекту включає покращення екологічної ситуації в регіоні вирощування хмелю, в т.ч. зниження забрудненості ґрунтових вод у 1,5-2 рази, виготовлення якісного (органічного) пива на основі шишок хмелю, а звідси - поліпшення здоров’я населення. Шишки хмелю, вирощені на основі органічного виробництва, якісно більш затребувані для парфумерних і медичних цілей, випікання хліба з додаванням хмелю. Крім того, сюди можна віднести і додаткову забезпеченість робочими місцями територій, придатних для продукування органічного хмелярства.
Ідея органічного виробництва (землеробства) (en: Organic_Farming) полягає у повній відмові від застосування ГМО, антибіотиків, отрутохімікатів і синтетичних мінеральних добрив. Це призводить до підвищення природної біологічної активності у ґрунті, відновлення балансу поживних речовин, підсилюються відновлювальні властивості, нормалізується робота живих організмів, відбувається стабілізація гумусу, і, як результат, покращання якісних показників агрокультур.
У світі плантації органічного хмелю займають невелику площу – близько 1% від усіх насаджень, та все більше країн звертає увагу на отримання екологічно чистої сировини для виробництва пива. Новозеландські вчені вже в кінці 90-х років минулого сторіччя запропонували технологію вирощування органічного хмелю з залуженням міжрядь та випасом овець на плантації, проте через ізольованість острова і незначну поширеність там притаманних нашій зоні хвороб і шкідників хмелю, а також використання вівчарства для удобрення хмільників, у технологічному плані ця практика не може бути застосована в Україні в повній мірі.

Хміль з Нової Зеландії та Китаю з початку 2000-х закупають пивоварні США для виробництва органічного пива. Зростаючий попит на дану продукцію спонукав американських виробників хмелю займатися вирощуванням культури за органічними технологіями. Так, в штаті Вашингтон - найбільшому виробнику хмелю в цій країні (75%) - площа органічних насаджень хмелю зросла з 1,6 до 26 га з 2004 по 2010 рік. За даними Американської асоціації виробників органічного хмелю, ще 51 га насаджень мали отримати сертифікат на вирощування органічного хмелю в 2010 році, та 146 га – у 2012-му.
Канада, яка імпортувала органічний хміль з Нової Зеландії та Німеччини, швидко відчула привабливість цього ринку і почала вирощувати цю сировину в невеликих фермерських господарствах не лише для своїх потреб, а й для ринку США. При застосуванні органічних технологій вирощування хмелю виробники відчули значне падіння урожайності, але цей фактор компенсувався високим попитом та ціною на органічний хміль.
Вирощування органічного хмелю в Україні пов’язане з низкою правових та фінансово-економічних проблем. Це насамперед відсутність фермерських господарств, які комплексно займаються виробництвом органічної продукції. Постають завдання біологічного захисту хмелю, компенсації органічної речовини (дефіцит «органічного перегною»), азоту, фосфору та калію природного походження. Однією з основних проблем є відсутність технології вирощування, адаптованої до місцевих ґрунтово-кліматичних умов.
Вивчивши ці фактори, ми вперше в Україні розпочали дослідження особливостей технологічного процесу вирощування органічного хмелю. В якості сидеральних культур у міжряддях хмелю в залежності від варіантів були висіяні: редька олійна, люпин, пелюшко-вівсяна сумішка. Зелене добриво є доступним, постійно відновлювальним джерелом органічної речовини. За даними наукових досліджень, загортання в ґрунт 20-30 т/га зеленої маси сидератів забезпечує ефект, рівноцінний внесенню аналогічної кількості гною. При цьому витрати на вирощування сидеральної культури менші у 2,5 рази. Зважаючи на те, що хміль потребує щорічного внесення вказаних норм перегною, при органічному хмелярстві за рахунок сидеральних культур ми майже компенсуємо надходження органіки за рахунок зеленого добрива. Крім того, при вирощуванні у міжряддях органічних хмеленасаджень бобових сидеральних культур ми також частково вирішуємо проблему забезпечення рослин хмелю біологічним азотом.

У технологічному плані сидерати на органічних хмеленасадженнях у міжряддях висіваємо весною, відразу після обрізки підземних кореневищ культури. Цей період в зоні Полісся припадає на другу-третю декаду квітня. У фазу бутонізації-цвітіння сидерат заробляємо в ґрунт дисковою хмелевою бороною БДХ-3 у два-три сліди.
За період досліджень в середньому в ґрунт заробляли 14,4 т/га олійної редьки, 17,5-19,0 т/га люпину та 21,3 т/га пелюшко-вівсяної сумішки в залежності від варіантів, що вивчалися. На органічних хмеленасадженнях застосовуємо також дозволені при органічному землеробстві природні міндобрива, а саме фосфоритне борошно та сульфат калію.
Однією з надважливих проблем при веденні органічного хмелярства є захист хмелю від патогенної флори та фауни. Першу обробку дослідних хмеленасаджень ми проводили біологічними препаратами: Аватар-Захист, 0,4 л/га + Актофіт, 3,0 л/га + Агролип (прилипач), 0,5 л/га з розходом робочого розчину 500 л/га при висоті рослин хмелю 3-4 м.
Наступна (друга) обробка виконувалася за висоти рослин 5,0-5,5 м. Бакова суміш включала Аватар – 4,1л/га + 5 ELEMENT 50 г/га + Агролип, 0,5 л/га. Витрата робочого розчину – 1000 л/га.
У фазу росту бічних гілок хмелю рослини захищаємо комплексом препаратів, який включає: Агат 25К, 250 г/га + Актофіт, 3 л/га + Сільвет (прилипач), 0,3 л/га. Витрати робочої рідини – 2000 л/га.
Після цвітіння рослин хмелю виконуємо четвертий за рахунком захисний комплекс біологічними препаратами, а саме: Мікосан В, 10 л/га + Аватар 4,1 л/га + Сільвет (прилипач), 0,3 л/га. Витрати робочої рідини – 2000 л/га.
Ефективність дії застосування біологічних препаратів захисту на хмільниках в середньому досягала 70-75% і вище.

Що стосується продуктивності органічних хмеленасаджень, то слід наголосити: вона дещо поступається традиційній агротехнології вирощування хмелю. На органічних варіантах отримано врожай 0,85-0,98 т/га шишок хмелю. Традиційна агротехнологія забезпечила 1,10 т/га шишок. Лише органічний варіант, який передбачав у системі удобрення сидерацію люпином та внесення 40 т/га перегною, не поступився загальноприйнятій технології за урожайністю – 1,11 т/га. Проте ціна органічного хмелю в 1,5-2 рази вища, що робить його більш рентабельним.
Одержані дані щодо вмісту альфа-кислот, як основного якісного показника шишок хмелю, свідчать про те, що сорт хмелю Заграва максимально реалізував свій потенціал у накопиченні їх по всіх варіантах досліджень. В абсолютних відсотках найвищий показник отримано на органічних варіантах з використанням люпину в якості сидеральної культури та пелюшко-вівсяної сумішки – 10,3-10,4%, Незначно поступається за даним показником органічний варіант з олійною редькою.
За традиційної технології вирощування хмелю вміст альфа-кислот у шишках мав найнижчий рівень і становив 9,5%. Ці дані підтверджуються і результатами досліджень окремих авторів (зокрема і доктором Ляшенком М.І.), які наголошують, що значне навантаження мінеральними добривами веде до незначного зниження вмісту альфа-кислот.
На перспективу виникає необхідність сертифікації окремих площ хмеленасаджень України з метою вирощування органічного хмелю та задоволення потреб галузей медицини, парфумерії, хлібопечення і пивоваріння органічною хмелесировиною.

О. СТЕЦЮК, канд. с.-г. наук,
Л. КИРИЧЕНКО, наук. співробітник,
Інститут сільського господарства Полісся НААН