Гречка – найцінніша круп’яна культура. Вона дуже вимоглива до ґрунтів, які повинні мати належний водно-повітряний режим, достатню кількість поживних речовин. Це зумовлено виносом сім’ядолей на поверхню, слаборозвиненою кореневою системою і коротким вегетаційним періодом, а також сумісним розвитком вегетативної маси та генеративних органів під час цвітіння і плодоутворення.
Зниження врожайності гречки в останні роки пов’язане як з порушенням технологічних процесів, так і в значній мірі залежить від погодних факторів, які характеризуються змінами клімату в бік потепління та різкими їх перепадами (зливи, спеки, градобій), і це викликає складність щодо отримання прогнозованої врожайності по роках. Для нормального росту і розвитку гречка вимагає підвищеної температури повітря та ґрунту, ясної і сонячної погоди з періодичним випаданням дощів.
Важливим елементом у технології вирощування гречки є правильна система основного і передпосівного обробітку ґрунту, який запобігає втратам вологи і сприяє зменшенню забур’яненості. До сівби проводять дві-три культивації з боронуванням на глибину 10-12, 8-10, 5-6 см. Передпосівний обробіток ґрунту застосовують залежно від погодних умов весни. Він має бути спрямований на створення вирівняного посівного шару ґрунту, а також є ефективним провокаційним способом боротьби з бур’янами.
Однією з особливостей гречки, якими вона вигідно відрізняється від багатьох інших культур, є те, що вона краще використовує ґрунтові запаси поживних речовин. Це пояснюється підвищеною здатністю її коріння засвоювати елементи живлення, зокрема фосфор і калій, з важкорозчинних сполук. Вона черпає поживу з таких джерел, які для інших культур залишаються недоступними. Для отримання високих врожаїв гречки потрібно застосовувати мінеральне і бактеріальне живлення.
В комплексі заходів, спрямованих на підвищення продуктивності гречки, важлива роль надається ефективному вибору сорту та фону мінерального живлення з використанням для обробки насіння біологічних препаратів за сівби в оптимальний строк (друга декада травня).
На основі досліджень, проведених в Інституті СГ Карпатського регіону, встановлено високу ефективність передпосівного оброблення насіння гречки сорту Антарія біологічними препаратами:
‒ Планриз (Ризоплан) – мікробіологічний препарат, водна суспензія бактерій Pseudomonas fluorescens, штам АР-33, його застосовували для захисту рослин на всіх варіантах досліду, оскільки препарат має фунгіцидну, антимікробну та рістстимулюючу дію, забезпечує захист рослин від кореневих гнилей, снігової плісняви, борошнистої роси, іржі, плямистостей;
‒ Діазофіт (Ризоагрин), мікробіологічний препарат для фіксації азоту з ґрунтового повітря, створений на основі бактерій Agrobacterium radiobacter, збагачує ґрунт азотом, пригнічує ріст фітопатогенних грибів, утворює біологічно активні речовини (вітаміни групи В, ауксини);
‒ Фосформобілізатор (ФМБ 32-3), біопреперат, створений в Інституті сільськогосподарської мікробіології НААН на основі фосформобілізуючих бактерій Enterobacter nimipressuralis, штам 32-3, який активно трансформує важкодоступні сполуки фосфору в доступну для рослин форму, використовується для передпосівної бактеризації насіння с/г культур і стимулює ріст і розвиток рослин;
‒ Біокомплекс БТУ гречка (містить біологічно активні продукти життєдіяльності бактерій, гібереліни, мікроелементи, нікотинову та пантотенову кислоти, піридоксин ферменти, фунгіцидні та бактерицидні речовини, біотин, цитокініни та ін.).
Ці препарати вносили на фоні мінерального живлення N30P30K30. Вони забезпечують підвищення продуктивності культури шляхом покращення показників структури врожаю (кількість гілок першого порядку, суцвіть, зерна та його маси) і якісних показників (маси 1000 насінин, крупності насіння). Загалом використання фону мінерального живлення N30P30K30 та застосування в комплексі біопрепаратів Планриз, Діазофіт, Фосформобілізатор в ґрунтово-кліматичних умовах Львівщини дозволяє отримати приріст врожайності до 1,19 т/га. Ефективним виявилося також передпосівне застосування Біокомплексу БТУ гречка і забезпечило отримання додаткового врожаю зерна 0,25 т/га.
Приріст врожайності зерна гречки на зазначених варіантах формувався завдяки більшій кількості гілок першого порядку (1,1-1,2 шт.), кількості повноцінних зерен на рослині (46,3-50,1 шт./росл.) та вищій масі повноцінного зерна (1,3-1,4 г/росл.). На контролі ці показники становили відповідно 0,9 шт., 42,2 шт./росл. та 1,0 г/росл.
Наведені результати досліджень щодо впливу біопрепаратів на продуктивність, якість продукції свідчать і про високу економічну ефективність вирощування гречки на сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах Лісостепу Західного.
А. ШУВАР, Н. РУДАВСЬКА, канд. с.-г. наук,
Л. БЕГЕН, Г. ДОРОТА,
Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН