Ефективність біологізованої системи удобрення

01 April, Розділ Рослинництво, переглядів 5 780

В умовах обмеженого зростання посівних площ основний шлях збільшення валових зборів зерна – підвищення врожайності зернових культур, якої можна досягнути лише за рахунок упровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування.
Збільшити врожайність сільгоспкультур, а також підвищити їхню якість можливо, насамперед, за рахунок створення хорошого агрофону. Тобто вдумливого внесення органічних і мінеральних добрив, що справляє позитивну дію на врожайність культур, зокрема сортів пшениці озимої в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
Ступінь оптимізації мінерального живлення, як вказують деякі вчені, повинна бути пов’язана з нормалізацією дози і співвідношень мінеральних елементів. Так, установлено, що в науково обґрунтованій системі добрив під пшеницю озиму на конкретних полях сівозмін, залежно від агрохімічних показників можуть вноситися різні поєднання добрив (NP, NK, РК, NPK). Однак найбільший ефект дії добрив на врожай і якість зерна досягається при застосуванні азотного добрива.
Дослідженнями ряду авторів доведено, що обробка насіннєвого матеріалу регуляторами росту Агат-25 і Нікфан на неудобреному фоні підвищувала інтенсивність пагоноутворення на пшениці озимій на 12-18%, а насіння і посівів у фазі кущіння – на 22-33%. Так само ці препарати сприяли формуванню більш високорослих (на 7-20%) рослин, а от подвійна доза призводила до зниження ростових процесів.
Підвищення рівнів урожайності, а також технологічних і хлібопекарських властивостей зерна пшениці озимої є однією з проблем аграрного виробництва і пріоритетним науковим напрямом ННВК «Всеукраїнський науково-навчальний консорціум».
Виклад основного матеріалу. Дослідження по вивченню впливу мінеральних добрив та бактеріальних препаратів на врожайні та якісні показники пшениці озимої проводились в умовах науково-дослідного господарства «Агрономічне» ВНАУ з використанням широкого кола апробованих і рекомендованих методик.
Урожайність є результуючим показником впливу еколого-географічних і технологічних факторів на умови зростання рослин пшениці озимої або готовим показником реакції сільгоспкультур на прийоми вирощування.
Проведені польові досліди показали, що загалом продуктивність пшениці озимої сорту Подолянка в роки досліджень (2016-2017 рр.) під впливом природного фактора та внесення розрахункових доз міндобрив і бактеріальних препаратів значно різнилася. Порівнюючи величини врожайності між роками досліджень, можна відзначити, що найбільша врожайність склалася в більш сприятливий для вирощування 2017 рік.
У середньому за два роки рівень врожаю сорту Подолянка знаходився на рівні від 4,25 до 5,61 т/га. Слід зазначити, що застосування бактеріальних препаратів і міндобрив призводило до зростання рівня врожайності. Відповідно найнижчий рівень врожаю сорту Подолянка - 4,25 т/га - в умовах дослідного поля ВНАУ було отримано на контрольному варіанті з природною родючістю ґрунту. Застосування препарату Агат-25 забезпечує отримання врожаю на рівні 4,83 т/га, що на 0,58 т/га вище за контрольний варіант. Застосування препарату Біокомплекс-р забезпечує врожайність на рівні 5,11 т/г, що на 0,86 т/га вище за контрольний варіант.
Внесення міндобрив у нормі N₃₀P₃₀ забезпечує врожайність на рівні 5,19 т/га, що на 0,94 т/га вище за контрольний варіант. А внесення мінеральних добрив у нормі N₆₀P₃₀ забезпечує найвищу врожайність у межах досліду, і вона знаходилась на рівні 5,61 т/га, що на 1,36 т/га вище за контрольний варіант.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок: бактеріальні препарати дозволяють давати стабільну надбавку врожайності зерна, аналогічно застосуванню незначних норм мінеральних добрив. Найбільш ефективним показав себе біопрепарат Біокомплекс-р, а приріст урожаю порівняно з контролем становив 0,86 т/га. Щодо міндобрив, то найвищу врожайність у сорту Подолянка було отримано на варіанті досліду, де вносили N₆₀P₃₀ - приріст врожаю порівняно з контролем становив 1,36 т/га.
Протягом двох років ми проводили дослідження, спрямовані на вивчення якості зерна озимої пшениці залежно від обробки насіння біопрепаратами і застосування розрахункових доз міндобрив. У середньому за два роки натура зерна сорту Подолянка була на рівні від 735 до 760 г/л.
Слід зазначити, що застосування бактеріальних препаратів та міндобрив призводило до зростання натури зерна. Відповідно найнижча натура зерна у сорту Подолянка - 735 г/л - в умовах дослідного поля ВНАУ була отримана на контрольному варіанті з природною родючістю ґрунту. Внесення міндобрив у нормі N₆₀P₃₀ забезпечує найвищу натуру зерна: вона становила 760 г/л, що на 25 г/л вище за контрольний варіант.
У середньому за два роки склоподібність зерна сорту Подолянка була на рівні від 79,5до 84,9%. Відповідно найнижча склоподібність зерна - 79,5% - була отримана на контрольному варіанті. Внесення міндобрив у нормі N₆₀P₃₀ забезпечує найвищу склоподібність зерна, і вона становила 84,9%, що на 5,4% вище за контрольний варіант.
У середньому за два роки вміст клейковини в зерні сорту Подолянка знаходився на рівні від 23,0 до 26,4%. Відповідно найнижчий вміст клейковини - 23,0% - було отримано на контрольному варіанті. Внесення міндобрив у нормі N₆₀P₃₀ забезпечує найвищу склоподібність зерна, яка становила 26,4%, що на 3,4% вище за контрольний варіант.
На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що бактеріальні препарати та мінеральні добрива забезпечують збільшення натури та склоподібності зерна, а також вмісту клейковини. При цьому найбільш ефективним показав себе бактеріальний препарат Біокомплекс-р порівняно із препаратом Агат-25. Щодо міндобрив, то найвищі прирости було отримано на варіанті досліду, де застосовували їх внесення в нормі N₆₀P₃₀.
Висновки. Бактеріальні препарати дозволяють давати стабільну надбавку врожайності зерна, аналогічно застосуванню незначних норм мінеральних добрив. Найбільш ефективним показав себе біопрепарат Біокомплекс-р. Щодо міндобрив, то найвищу врожайність у сорту Подолянка було отримано на варіанті досліду, де вносили N₆₀P₃₀.
Застосування бактеріальних препаратів і мінеральних добрив призводить до збільшення натури та склоподібності зерна, а також вмісту клейковини. При цьому найбільш ефективним показав себе бактеріальний препарат Біокомплекс-р. Щодо мінеральних добрив, то найвищі прирости було отримано на варіанті досліду, де застосовували внесення добрив у нормі N₆₀P₃₀.

М. ПОЛІЩУК, доцент,
І. ДІДУР, доцент,
Вінницький національний аграрний університет