Аграрний тиждень. Україна
» » Сезон-2019
» » Сезон-2019

    Сезон-2019


    Давня народна мудрість - «Що посієш, те й пожнеш» - перевірена століттями. Та все ж щороку аграрії наражаються на купу проблем, коли мова заходить про насіння. Чи якісне воно, чи має відповідні документи про сертифікацію, хто сьогодні на ринку пропонує такі послуги, як пройти державне випробування новим сортам і взагалі – що зробити, аби галузь насінництва реально розвивалась у нашій країні?
    На ці та інші найактуальніші запитання сезону-2019 намагались віднайти відповіді всі, хто причетний до насінництва, – від виробника до профільного міністерства. Свій захід вони так і назвали: «Насіннєвий форум». Його головна ідея полягала у підтримці плідної взаємодії між насіннєвими господарствами, дослідними інститутами та представниками органів державної влади. Адже мета у всіх одна – не тільки прибутково працювати всередині країни, а й пропонувати вітчизняне насіння на зарубіжні ринки. Що не менш важливо: наш насіннєвий ринок потребує захисту від експансії насіннєвого матеріалу з-поза меж України.
    Державна політика
    Першу панельну дискусію організатори форуму присвятили саме державній політиці в насіннєвій галузі, з представниками бізнесу. Нижче викладені основні тези спікерів, озвучені під час форуму.
    «Міністерство змінює підхід до державної підтримки насінництва, яке було вироблене в Україні. Зокрема, торік діяла програма компенсації насіння лише вітчизняної селекції, і сьогодні ця програма значно розширюється: компенсації підлягатиме все насіння, вироблене в Україні, - наголосив Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України. - Сподіваємося, цьогоріч більше виробників насіння зможуть скористатись цим видом державної підтримки». 
    На підтвердження слів високого чиновника, заступник директора департаменту - начальник Управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Мінагрополітики Леонід Сухомлин повідомив, що міністерство вже активно розробляє нормативно-правові та підзаконні акти у сфері насінництва. «З огляду на це, - підкреслив фахівець, - громадські організації, насіннєві компанії та бізнес мають бути більш енергійними та ініціювати зміни в законодавстві, які допоможуть саме їм працювати краще. Ми готові приймати всі пропозиції і відповідно до них розробляти нормативно-правові акти». 
    Про плани Держпродспоживслужби у сфері контролю суб’єктів насінництва та розсадництва учасникам форуму розповів Володимир Лапа, голова служби. Він акцентував, що перевірки, які доволі негативно сприймаються всіма, до кого їх застосовують, будуть проводитись, і план-графік уже затверджений. «На фінальному етапі - доопрацювання всіх необхідних підзаконних актів, - уточнив В. Лапа. - Всім суб’єктам рекомендовано перевірити себе на наявність у Річному плані заходів державного нагляду, які будуть проведені у 2019 році. Внесення компаній і організацій до цього переліку залежить від ступеню оцінки ризику конкретного суб’єкту. Тобто, якщо згідно критерію оцінки ризику підприємство фігурує в першій, другій чи третій категорії, то, відповідно, є більший шанс того, що в поточному році до них прийдуть інспектори з перевіркою і буде проведено відповідний контроль». 
    Як завжди, чимало зауважень у присутніх було до фальсифікації насіння й боротьби з цим ганебним явищем. Відповідаючи на запитання, Віктор Стефківський, начальник Управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, зазначив, що служба намагається реагувати на всі випадки поширення фальсифікованого насіння: «У боротьбі з фальсифікатом нам найбільше може допомогти активність самих учасників ринку. Вони при виявленні таких фактів повинні звертатись безпосередньо до Держпродспоживслужби зі скаргою, указавши в ній, що в конкретному місці конкретний виробник здійснює реалізацію фальсифікованого насіння. За результатами такої скарги ДПСС здійснить позапланову перевірку зазначених суб’єктів і вчинить відповідні дії».  
    Певною мірою захистити вітчизняних виробників від фальсифікату покликаний Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР). Як відомо, інститут є базовою науково-дослідною установою з проведення комплексу польових і лабораторних досліджень з науково-технічної експертизи сортів рослин в Україні, а також уповноваженою установою щодо проведення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю. Тож питання фальсифікату так чи інакше сьогодні мають бути у полі зору УІЕСР. Про що детально говорив його директор Сергій Мельник. А ще він повідомив: планується значне зростання вартості послуг у сфері охорони прав на сорти рослин. Цим це пояснюється? А тим, що останнє підвищення цін було багато років тому, а економічна ситуація в країні й потреби самого інституту на формування відповідної матеріально-технічної бази обумовлюють необхідність збільшення грошових надходжень до бюджету установи. «Ці кошти будуть направлені на модернізацію наявних пунктів досліджень та на відкриття нових – необхідно закуповувати нову техніку, обладнання, збільшувати зарплати працівників, - підкреслив С. Мельник. - Відповідно, зростання вартості безпосередньо вплине і на якість експертизи. Наразі постанова про збільшення вартості послуг уже пройшла обговорення в асоціаціях і деякі етапи погодження в центральних органах виконавчої влади. Отже, очікується, що зростання ціни відбудеться в осінньому сезоні цього року або навесні 2020-го». 
    Йшлося на форумі й про сертифікацію насіння. За словами Наталії Грюнвальд, керівника приватного органу сертифікації (ТОВ «Агросерт»), попит на сертифікацію насіння у них, як у приватного органу сертифікації, доволі значний: «На сьогодні ми оцінюємо свою частку на ринку близько 20%. Водночас шукаємо можливості для масштабування та більшого поширення своїх послуг». А представник ДП «Центр сертифікації насіння та сільськогосподарської продукції» на запитання присутніх повідомив, що зростання вартості послуг із сертифікації не планується і підприємство готове до задоволення потреб ринку.
    Виробництво і бізнес
    «Сьогодні на ринку більш зрозуміла та прозора ситуація, ніж до 2014 року, зростає попит на насіння, а у компаній з’явились можливості для планування свого бізнесу, – прокоментував ситуацію на ринку насінництва Олександр Федоров, генеральний директор ТОВ «КВС-УКРАЇНА». – Разом із тим одним із основних викликів для насіннєвої галузі сьогодні є пропозиція нових продуктивних сортів та гібридів. Інвестиції в наукові розробки та селекцію є дуже затратними. Та все ж велику частину доходу ми реінвестуємо у виведення нових сортів і гібридів». 
    Катерина Прилуцька, керівник напрямку дистрибуції насіння ТОВ «Агроскоп Інтернешнл», зауважила: «Наша компанія представляє бажаючим широкий асортимент послуг та орієнтується у своїй роботі на задоволення потреб аграріїв. Ми намагаємось пропонувати насіння, яке відповідає завданням виробника: чи то збільшення врожайності, чи забезпечення стабільної врожайності в умовах посухи, чи більша стійкість до певних хвороб тощо. Основне завдання дистриб’юторів полягає у покращенні сервісних послуг, зокрема, це швидка і зручна логістика поставок насіння до агровиробників у якомога коротші строки та надання відповідних фахових консультацій аграріям щодо використання тих чи інших продуктів, які вони купують». 
    А директор бізнес-напрямку HarvEast Holding Ігор Єрмолаєв повідомив про рішення агрохолдингу відкрити напрямок насінництва: «Нашою метою було вийти на рівень, коли ми самі себе можемо забезпечити потрібною кількістю якісного насіння для власних потреб. Наразі ми вбачаємо: на ринку є великий попит з боку інших виробників у наданні наших потужностей для виробництва, розмноження та переробки насіння. Тобто, ми забезпечуємо не лише свій холдинг насінням, а й надаємо потужності як для насіннєвих компаній, так і для інших учасників ринку. Нині насінництво в компанії HarvEast стає одним із основних продуктів, і ми займаємося не лише агровиробництвом, а й орієнтуємось в певній мірі на розмноження та виробництво насіннєвого матеріалу як на окремий бізнес». 
    ДСВ Інституту фізіології рослин і генетики НАН України є держпідприємством, яке успішно здійснює комерційну реалізацію насіння в Україні. Однією з ключових проблем для установи є недостача інвестицій як з боку держави, так і приватного бізнесу в розвиток вітчизняної селекції та виробництва насіння. Помітна тенденція, що представленість на внутрішньому ринку українських сортів і гібридів стає все меншою, їх витісняє іноземна селекція навіть у такій традиційно сильній сфері, як сорти озимої пшениці. Тож наші виробники відчувають значну конкуренцію на вітчизняному ринку. «Звісно, ми шукаємо можливості партнерства, залучення інвестицій і збільшення власних потужностей. Із останніх досягнень хочу відмітити те, що ми побудували нову лінію, яка забезпечує 100 тонн виробництва насіння на добу. Тому перспективи розвитку є», – прокоментував ситуацію Валерій Конверський, керівник ДСВ Інституту фізіології рослин і генетики.
    Перспективи є
    В цьому переконаний Олександр Демидов, директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України. Пшениця озима, - переконує керівник, – основна зернова культура країни. Підвищення урожайності та обсягів виробництва зерна за роками вирощування культури є не лише пріоритетним завданням агрокомплексу, а й основним науковим напрямом роботи науковців МІП.
    «За рівнем продуктивності та напрямом використання умовно сорти миронівської селекції розподілені на кілька груп, - пояснив О. Демидов. - Перша група – короткостеблові, високоінтенсивні. За сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій сорти цієї групи здатні сформувати врожаї понад 10 т/га. Друга група – середньорослі універсального використання. Їхня головна ознака: в екстремальних умовах вирощування вони забезпечують отримання оптимальних урожаїв, різко не знижуючи нижнього порога продуктивності. Фактичний генетичний потенціал продуктивності сортів цієї групи - від 7 до 10 т/га». 
    До слова, сорти універсального використання, поряд із спільними для цієї групи ознаками, мають відмінності й переваги, забезпечуючи стабільні високі урожаї зерна високої якості в усіх зонах України. Цим сортам притаманна підвищена продуктивна кущистість (500-700 продуктивних пагонів на 1 м2). Сорти широко висіваються в господарствах, адже мають дуже високу виробничу пластичність. 
    «Останніми роками брак вологи, перенасичення сівозмін технічними культурами змушують використовувати пізні, за межами оптимальних, строки посіву, - наголосив керівник МІП. – Тому ми створили сорти, які успішно витримують запізнілі строки сівби, забезпечуючи задовільні урожаї зерна. Взагалі ми маємо сорти із різним вегетаційним періодом. Так, ранньостиглі сорти вдало поєднують ранньостиглість із високою продуктивністю та стійкістю до несприятливих чинників довкілля. Наші сорти мають високу екологічну пластичність і дають високі урожаї якісного продовольчого зерна по всій країні».
    Інститут має амбітні цілі: в Україні розширити у найближчі три роки площі насінницьких посівів пшениці, засіяних сортами МІП, та відновити міжнародні зв'язки й співробітництво, зокрема для реєстрації своїх сортів за кордоном. У планах - збільшення кількості власних сортів, які передадуть на сортовипробування і які будуть занесені до Державного реєстру сортів рослин.
    «Хочу відмітити, - підкреслив О. Демидов, - що варто і необхідно виробничникам орієнтуватись на вирощування в насінницьких посівах вітчизняних сортів пшениці, прекрасно адаптованих до наших умов, а державі - на їх підтримку і захист».
    Сумне резюме
    В ході Насіннєвого форуму фахівці відмітили, що Україні не варто намагатись конкурувати в таких глобальних для світу культурах, як кукурудза, соняшник, бавовна та соя, бо вони є досить поширеними у світі. Над їх селекцією і гібридизацією працює величезна кількість світових корпорацій. Для України є більш перспективним сконцентрувати увагу на селекції і розмноженні більш нішевих культур, придатних для розмноження на нашій території, таких як озима пшениця та цукровий буряк. Тут держава може проявити свої селекційні напрацювання і отримати першість у цьому напрямку.
    Втім, чи не є це якоюсь мірою позицією слабкої сторони? Адже в аграрній науці нашої країни є чимало селекційних досягнень світового рівня. Чи не зарано ми про це забуваємо?..
    Отже, Насіннєвий форум, який відбувся в рамках виставкової події «АгроВесна 2019» за підтримки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», асоціації «Українське насіннєве товариство», Насіннєвої асоціації України та Американської торговельної палати в Україні, так і не розставив всі крапки над «і». Бо невирішених питань і проблем виявилось набагато більше, ніж відведеного часу на їх обговорення. 

    Світлана ЛІПІНСЬКА





    Схожі новини
  • Мінагрополітики розширює експортний потенціал вітчизняного насіння
  • Заходи задля розвитку галузі насінництва
  • Імпорт насіння до України досяг 70% від загальної кількості посівного матеріалу - експерт
  • Кількість неякісного посівного матеріалу на українському ринку зменшилася на 25%
  • Тероргани Держсільгоспінспекції активно надають послуги з відбору і перевірки проб насіння

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сезон-2019


Давня народна мудрість - «Що посієш, те й пожнеш» - перевірена століттями. Та все ж щороку аграрії наражаються на купу проблем, коли мова заходить про насіння. Чи якісне воно, чи має відповідні документи про сертифікацію, хто сьогодні на ринку пропонує такі послуги, як пройти державне випробування новим сортам і взагалі – що зробити, аби галузь насінництва реально розвивалась у нашій країні?
На ці та інші найактуальніші запитання сезону-2019 намагались віднайти відповіді всі, хто причетний до насінництва, – від виробника до профільного міністерства. Свій захід вони так і назвали: «Насіннєвий форум». Його головна ідея полягала у підтримці плідної взаємодії між насіннєвими господарствами, дослідними інститутами та представниками органів державної влади. Адже мета у всіх одна – не тільки прибутково працювати всередині країни, а й пропонувати вітчизняне насіння на зарубіжні ринки. Що не менш важливо: наш насіннєвий ринок потребує захисту від експансії насіннєвого матеріалу з-поза меж України.
Державна політика
Першу панельну дискусію організатори форуму присвятили саме державній політиці в насіннєвій галузі, з представниками бізнесу. Нижче викладені основні тези спікерів, озвучені під час форуму.
«Міністерство змінює підхід до державної підтримки насінництва, яке було вироблене в Україні. Зокрема, торік діяла програма компенсації насіння лише вітчизняної селекції, і сьогодні ця програма значно розширюється: компенсації підлягатиме все насіння, вироблене в Україні, - наголосив Віктор Шеремета, заступник міністра аграрної політики та продовольства України. - Сподіваємося, цьогоріч більше виробників насіння зможуть скористатись цим видом державної підтримки». 
На підтвердження слів високого чиновника, заступник директора департаменту - начальник Управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Мінагрополітики Леонід Сухомлин повідомив, що міністерство вже активно розробляє нормативно-правові та підзаконні акти у сфері насінництва. «З огляду на це, - підкреслив фахівець, - громадські організації, насіннєві компанії та бізнес мають бути більш енергійними та ініціювати зміни в законодавстві, які допоможуть саме їм працювати краще. Ми готові приймати всі пропозиції і відповідно до них розробляти нормативно-правові акти». 
Про плани Держпродспоживслужби у сфері контролю суб’єктів насінництва та розсадництва учасникам форуму розповів Володимир Лапа, голова служби. Він акцентував, що перевірки, які доволі негативно сприймаються всіма, до кого їх застосовують, будуть проводитись, і план-графік уже затверджений. «На фінальному етапі - доопрацювання всіх необхідних підзаконних актів, - уточнив В. Лапа. - Всім суб’єктам рекомендовано перевірити себе на наявність у Річному плані заходів державного нагляду, які будуть проведені у 2019 році. Внесення компаній і організацій до цього переліку залежить від ступеню оцінки ризику конкретного суб’єкту. Тобто, якщо згідно критерію оцінки ризику підприємство фігурує в першій, другій чи третій категорії, то, відповідно, є більший шанс того, що в поточному році до них прийдуть інспектори з перевіркою і буде проведено відповідний контроль». 
Як завжди, чимало зауважень у присутніх було до фальсифікації насіння й боротьби з цим ганебним явищем. Відповідаючи на запитання, Віктор Стефківський, начальник Управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, зазначив, що служба намагається реагувати на всі випадки поширення фальсифікованого насіння: «У боротьбі з фальсифікатом нам найбільше може допомогти активність самих учасників ринку. Вони при виявленні таких фактів повинні звертатись безпосередньо до Держпродспоживслужби зі скаргою, указавши в ній, що в конкретному місці конкретний виробник здійснює реалізацію фальсифікованого насіння. За результатами такої скарги ДПСС здійснить позапланову перевірку зазначених суб’єктів і вчинить відповідні дії».  
Певною мірою захистити вітчизняних виробників від фальсифікату покликаний Український інститут експертизи сортів рослин (УІЕСР). Як відомо, інститут є базовою науково-дослідною установою з проведення комплексу польових і лабораторних досліджень з науково-технічної експертизи сортів рослин в Україні, а також уповноваженою установою щодо проведення ділянкового (ґрунтового) та лабораторного сортового контролю. Тож питання фальсифікату так чи інакше сьогодні мають бути у полі зору УІЕСР. Про що детально говорив його директор Сергій Мельник. А ще він повідомив: планується значне зростання вартості послуг у сфері охорони прав на сорти рослин. Цим це пояснюється? А тим, що останнє підвищення цін було багато років тому, а економічна ситуація в країні й потреби самого інституту на формування відповідної матеріально-технічної бази обумовлюють необхідність збільшення грошових надходжень до бюджету установи. «Ці кошти будуть направлені на модернізацію наявних пунктів досліджень та на відкриття нових – необхідно закуповувати нову техніку, обладнання, збільшувати зарплати працівників, - підкреслив С. Мельник. - Відповідно, зростання вартості безпосередньо вплине і на якість експертизи. Наразі постанова про збільшення вартості послуг уже пройшла обговорення в асоціаціях і деякі етапи погодження в центральних органах виконавчої влади. Отже, очікується, що зростання ціни відбудеться в осінньому сезоні цього року або навесні 2020-го». 
Йшлося на форумі й про сертифікацію насіння. За словами Наталії Грюнвальд, керівника приватного органу сертифікації (ТОВ «Агросерт»), попит на сертифікацію насіння у них, як у приватного органу сертифікації, доволі значний: «На сьогодні ми оцінюємо свою частку на ринку близько 20%. Водночас шукаємо можливості для масштабування та більшого поширення своїх послуг». А представник ДП «Центр сертифікації насіння та сільськогосподарської продукції» на запитання присутніх повідомив, що зростання вартості послуг із сертифікації не планується і підприємство готове до задоволення потреб ринку.
Виробництво і бізнес
«Сьогодні на ринку більш зрозуміла та прозора ситуація, ніж до 2014 року, зростає попит на насіння, а у компаній з’явились можливості для планування свого бізнесу, – прокоментував ситуацію на ринку насінництва Олександр Федоров, генеральний директор ТОВ «КВС-УКРАЇНА». – Разом із тим одним із основних викликів для насіннєвої галузі сьогодні є пропозиція нових продуктивних сортів та гібридів. Інвестиції в наукові розробки та селекцію є дуже затратними. Та все ж велику частину доходу ми реінвестуємо у виведення нових сортів і гібридів». 
Катерина Прилуцька, керівник напрямку дистрибуції насіння ТОВ «Агроскоп Інтернешнл», зауважила: «Наша компанія представляє бажаючим широкий асортимент послуг та орієнтується у своїй роботі на задоволення потреб аграріїв. Ми намагаємось пропонувати насіння, яке відповідає завданням виробника: чи то збільшення врожайності, чи забезпечення стабільної врожайності в умовах посухи, чи більша стійкість до певних хвороб тощо. Основне завдання дистриб’юторів полягає у покращенні сервісних послуг, зокрема, це швидка і зручна логістика поставок насіння до агровиробників у якомога коротші строки та надання відповідних фахових консультацій аграріям щодо використання тих чи інших продуктів, які вони купують». 
А директор бізнес-напрямку HarvEast Holding Ігор Єрмолаєв повідомив про рішення агрохолдингу відкрити напрямок насінництва: «Нашою метою було вийти на рівень, коли ми самі себе можемо забезпечити потрібною кількістю якісного насіння для власних потреб. Наразі ми вбачаємо: на ринку є великий попит з боку інших виробників у наданні наших потужностей для виробництва, розмноження та переробки насіння. Тобто, ми забезпечуємо не лише свій холдинг насінням, а й надаємо потужності як для насіннєвих компаній, так і для інших учасників ринку. Нині насінництво в компанії HarvEast стає одним із основних продуктів, і ми займаємося не лише агровиробництвом, а й орієнтуємось в певній мірі на розмноження та виробництво насіннєвого матеріалу як на окремий бізнес». 
ДСВ Інституту фізіології рослин і генетики НАН України є держпідприємством, яке успішно здійснює комерційну реалізацію насіння в Україні. Однією з ключових проблем для установи є недостача інвестицій як з боку держави, так і приватного бізнесу в розвиток вітчизняної селекції та виробництва насіння. Помітна тенденція, що представленість на внутрішньому ринку українських сортів і гібридів стає все меншою, їх витісняє іноземна селекція навіть у такій традиційно сильній сфері, як сорти озимої пшениці. Тож наші виробники відчувають значну конкуренцію на вітчизняному ринку. «Звісно, ми шукаємо можливості партнерства, залучення інвестицій і збільшення власних потужностей. Із останніх досягнень хочу відмітити те, що ми побудували нову лінію, яка забезпечує 100 тонн виробництва насіння на добу. Тому перспективи розвитку є», – прокоментував ситуацію Валерій Конверський, керівник ДСВ Інституту фізіології рослин і генетики.
Перспективи є
В цьому переконаний Олександр Демидов, директор Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН України. Пшениця озима, - переконує керівник, – основна зернова культура країни. Підвищення урожайності та обсягів виробництва зерна за роками вирощування культури є не лише пріоритетним завданням агрокомплексу, а й основним науковим напрямом роботи науковців МІП.
«За рівнем продуктивності та напрямом використання умовно сорти миронівської селекції розподілені на кілька груп, - пояснив О. Демидов. - Перша група – короткостеблові, високоінтенсивні. За сприятливих кліматичних умов та інтенсивних технологій сорти цієї групи здатні сформувати врожаї понад 10 т/га. Друга група – середньорослі універсального використання. Їхня головна ознака: в екстремальних умовах вирощування вони забезпечують отримання оптимальних урожаїв, різко не знижуючи нижнього порога продуктивності. Фактичний генетичний потенціал продуктивності сортів цієї групи - від 7 до 10 т/га». 
До слова, сорти універсального використання, поряд із спільними для цієї групи ознаками, мають відмінності й переваги, забезпечуючи стабільні високі урожаї зерна високої якості в усіх зонах України. Цим сортам притаманна підвищена продуктивна кущистість (500-700 продуктивних пагонів на 1 м2). Сорти широко висіваються в господарствах, адже мають дуже високу виробничу пластичність. 
«Останніми роками брак вологи, перенасичення сівозмін технічними культурами змушують використовувати пізні, за межами оптимальних, строки посіву, - наголосив керівник МІП. – Тому ми створили сорти, які успішно витримують запізнілі строки сівби, забезпечуючи задовільні урожаї зерна. Взагалі ми маємо сорти із різним вегетаційним періодом. Так, ранньостиглі сорти вдало поєднують ранньостиглість із високою продуктивністю та стійкістю до несприятливих чинників довкілля. Наші сорти мають високу екологічну пластичність і дають високі урожаї якісного продовольчого зерна по всій країні».
Інститут має амбітні цілі: в Україні розширити у найближчі три роки площі насінницьких посівів пшениці, засіяних сортами МІП, та відновити міжнародні зв'язки й співробітництво, зокрема для реєстрації своїх сортів за кордоном. У планах - збільшення кількості власних сортів, які передадуть на сортовипробування і які будуть занесені до Державного реєстру сортів рослин.
«Хочу відмітити, - підкреслив О. Демидов, - що варто і необхідно виробничникам орієнтуватись на вирощування в насінницьких посівах вітчизняних сортів пшениці, прекрасно адаптованих до наших умов, а державі - на їх підтримку і захист».
Сумне резюме
В ході Насіннєвого форуму фахівці відмітили, що Україні не варто намагатись конкурувати в таких глобальних для світу культурах, як кукурудза, соняшник, бавовна та соя, бо вони є досить поширеними у світі. Над їх селекцією і гібридизацією працює величезна кількість світових корпорацій. Для України є більш перспективним сконцентрувати увагу на селекції і розмноженні більш нішевих культур, придатних для розмноження на нашій території, таких як озима пшениця та цукровий буряк. Тут держава може проявити свої селекційні напрацювання і отримати першість у цьому напрямку.
Втім, чи не є це якоюсь мірою позицією слабкої сторони? Адже в аграрній науці нашої країни є чимало селекційних досягнень світового рівня. Чи не зарано ми про це забуваємо?..
Отже, Насіннєвий форум, який відбувся в рамках виставкової події «АгроВесна 2019» за підтримки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», асоціації «Українське насіннєве товариство», Насіннєвої асоціації України та Американської торговельної палати в Україні, так і не розставив всі крапки над «і». Бо невирішених питань і проблем виявилось набагато більше, ніж відведеного часу на їх обговорення. 

Світлана ЛІПІНСЬКА





Схожі новини
  • Мінагрополітики розширює експортний потенціал вітчизняного насіння
  • Заходи задля розвитку галузі насінництва
  • Імпорт насіння до України досяг 70% від загальної кількості посівного матеріалу - експерт
  • Кількість неякісного посівного матеріалу на українському ринку зменшилася на 25%
  • Тероргани Держсільгоспінспекції активно надають послуги з відбору і перевірки проб насіння

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.