Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Рослинництво»Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України
АТУ»Рослинництво»Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

    Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України


    сояВисокі темпи збільшення виробництва сої в Україні обумовлені її великим народно-господарським значенням, низькою трудомісткістю технології вирощування, позитивним впливом на родючість ґрунту та економічною вигідністю, що особливо зростає в міру багатоплановості її використання.

     

     

    Важливим резервом збільшення виробництва сої є проміжні посіви на зрошуваних землях АР Крим та областей південного регіону.

    На таких землях південної частини степової зони після збирання озимого жита з підсівом ріпаку та ярих однорічних злаково-хрестоцвітих травосумішей на зелений корм, а також після пшениці озимої і ячменю на зерно до настання перших осінніх заморозків залишається від 95 до 180 днів з сумою ефективних температур 1100-1600°С, що складає не менше 60-75% річних ресурсів тепла. Такої кількості тепла і світла в комплексі зі зрошенням, системою інтегрованого захисту рослин, удобрення та відповідними агротехнічними заходами достатньо для вирощування скоростиглих і середньоранніх сортів сої в проміжні – післяукісні й післяжнивні строки.

    Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду, в Південному регіоні на зрошуваних землях є реальна можливість вирощувати сою в проміжних посівах на площі 50-75 тис. га і додатково виробляти 100-150 тис. т високобілкового зерна на суму 400-600 млн. гривень.

    До недавнього часу загальновизнана в Південному регіоні технологія вирощування сої після збирання озимих і ранньовесняних багатокомпонентних травосумішей на зелений корм і ячменю озимого на зерно включала післязбиральне лущення важкими дисковими боронами на глибину від 8 до 12 см, оранку на 18-20 см, вологозарядковий полив нормою 500-800 м3/га, передпосівну культивацію на 4-5 см з використанням парових культиваторів і сівбу просапними й переобладнаними зерновими сівалками.

    Подальші технологічні операції з обробітку ґрунту на широкорядних посівах полягали в проведенні 2-3 міжрядних обробітків з глибиною розпушувань: перше – 5-6 см; друге – 10-12 см; і третє – нарізування поливних борозен з метою більш рівномірного розподілу поливної води та попередження її стікання в понижені місця, а на посівах з шириною міжрядь до 30 см міжрядні розпушування не проводилися.

    За експериментальними даними наукових установ України і близького зарубіжжя, заміна оранки під посіви сої в післяукісні та післяжнивні строки на мілкий і поверхневий безполицевий обробіток, а також на сівбу в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних сівалок, забезпечила зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн. або на 25-30%. Крім того, за рахунок повної відмови від проведення вологозарядкового поливу в передпосівний період зрошувальна норма скоротилася з 2300 до 1500 м3/га, що дало змогу додатково зекономити на кожному гектарі 560-640 гривень.

    В Інституті зрошуваного землеробства НААН України проведено експериментальні дослідження з розробки способів і встановлення глибини розпушування в трьох польових сівозмінах, де соя вирощувалася в основні, післяукісні та післяжнивні строки.

    Так, у 4-8-пільних плодозмінних сівозмінах на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 1,25 соя висівалася після озимої пшениці та ячменю. В досліді вивчалася можливість заміни загальновизнаної оранки під проміжні посіви сої, на менш витратні, вологозберігаючі та більш продуктивні способи безполицевого основного обробітку і сівба в попередньо необроблений ґрунт.

    соя в рукеЗа енергетичною і грошовою оцінкою, заміна оранки на безполицевий обробіток з тією ж глибиною розпушування та зменшення глибини розпушування до 8-10 см, а також сівба в попередньо необроблений ґрунт забезпечили економію витрат на 44,1-83,8%, або 220,5-420,0 грн, водночас витрати на технологію вирощування сої в цілому знизилася на 12,5-17,4%, що складає 375-522 грн. на кожному гектарі. Рівень урожайності скоростиглого сорту сої Діона за оранки на глибину 18-20 см (контроль) склав 1,6 т/га, в той час як за мінімізованих способів обробітку ґрунту і сівби в попередньо необроблений ґрунт він був вищим на 0,2-0,4 т/га за рахунок кращого забезпечення вологою і поживними речовинами на початкових фазах росту і розвитку рослин, що пов’язано з меншими втратами вологи при мінімізованих способах обробітку.

    Поверхневе (8-10 см) розпушування під сою за рахунок створення сприятливих умов для формування врожаю забезпечило найвищу окупність витрат на технологію вирощування урожаєм, коефіцієнт енергетичної і економічної ефективності у цьому варіанті склав 4,0. А за оранки на глибину 18-20 см (контроль) він становив 2,8 - тобто зростання становило 42,8%.

    У 4-пільній прифермській зерно-кормовій сівозміні на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 2,0 соя висівалася після багатокомпонентних озимих – житньо-ріпакових і ярих – ячмінно та вівсяно хрестоцвітих травосумішей на зелений корм. Після цих попередників також вивчалась ефективність заміни полицевого обробітку мілким і поверхневим безполицевим розпушуванням, а також сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

    У результаті досліджень встановлено, що при сівбі сої:

    - після озимих житньо-ріпакових травосумішей, збирання яких на зелений корм проводиться в І-ІІ декаді травня, урожайність середньостиглого сорту сої Даная при мілкому (14-16 см) полицевому і безполицевому обробітку на таку саму глибину склала відповідно 3,0 та 2,9 т/га, водночас при поверхневому (8-10 см) і сівбі в попередньо необроблений ґрунт урожайність була нижчою порівняно з контролем на 0,5-0,7 т/га, НІР 0,05, 0,24 т/га, що пов’язано з великою кількістю післяжнивних решток, які призвели до зрідження сходів і пригніченого початкового росту і розвитку рослин;

    - після однорічних багатокомпонентних ранньо-весняних травосумішей, строки збирання яких припадають на І декаду червня, найвищий рівень врожаю 2,0 т/га одержано при поверхневому (8-10 см) безполицевому обробітку, або на 0,34 т/га вищий ніж на контролі. Такий же рівень урожайності забезпечили посіви з сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

    Виробничі випробування, проведені в ДПДГ «Асканійське» Асканійської ДСДС в Каховському районі та ПП «Агротехнологія» Нижньосірогозького району Херсонської області з використанням новітньої агротехніки вітчизняного і зарубіжного виробництва, підтвердили високу ефективність розроблених заходів, які знаходять поширення в господарствах АР Крим, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Одеській областях.

     

    Раїса ВОЖЕГОВА,

    директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г. наук

    Віра НАЙДЬОНОВА,

    директор Асканійської державної с.-г. дослідної станції, почесний академік НААН України

    Віктор ТИМЧЕНКО,

    кандидат економічних наук, почесний академік НААН України

    Микола МАЛЯРЧУК,

    завідувач відділу Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г наук

     

     

     





    Схожі новини
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Два врожаї на одному полі
  • Південь України озброюється знаннями
  • Допоможе... тваринництво
  • Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Резерви виробництва сої на зрошуваних землях півдня України

29 серпень, Розділ Рослинництво, переглядів 7 047

сояВисокі темпи збільшення виробництва сої в Україні обумовлені її великим народно-господарським значенням, низькою трудомісткістю технології вирощування, позитивним впливом на родючість ґрунту та економічною вигідністю, що особливо зростає в міру багатоплановості її використання.

 

 

Важливим резервом збільшення виробництва сої є проміжні посіви на зрошуваних землях АР Крим та областей південного регіону.

На таких землях південної частини степової зони після збирання озимого жита з підсівом ріпаку та ярих однорічних злаково-хрестоцвітих травосумішей на зелений корм, а також після пшениці озимої і ячменю на зерно до настання перших осінніх заморозків залишається від 95 до 180 днів з сумою ефективних температур 1100-1600°С, що складає не менше 60-75% річних ресурсів тепла. Такої кількості тепла і світла в комплексі зі зрошенням, системою інтегрованого захисту рослин, удобрення та відповідними агротехнічними заходами достатньо для вирощування скоростиглих і середньоранніх сортів сої в проміжні – післяукісні й післяжнивні строки.

Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду, в Південному регіоні на зрошуваних землях є реальна можливість вирощувати сою в проміжних посівах на площі 50-75 тис. га і додатково виробляти 100-150 тис. т високобілкового зерна на суму 400-600 млн. гривень.

До недавнього часу загальновизнана в Південному регіоні технологія вирощування сої після збирання озимих і ранньовесняних багатокомпонентних травосумішей на зелений корм і ячменю озимого на зерно включала післязбиральне лущення важкими дисковими боронами на глибину від 8 до 12 см, оранку на 18-20 см, вологозарядковий полив нормою 500-800 м3/га, передпосівну культивацію на 4-5 см з використанням парових культиваторів і сівбу просапними й переобладнаними зерновими сівалками.

Подальші технологічні операції з обробітку ґрунту на широкорядних посівах полягали в проведенні 2-3 міжрядних обробітків з глибиною розпушувань: перше – 5-6 см; друге – 10-12 см; і третє – нарізування поливних борозен з метою більш рівномірного розподілу поливної води та попередження її стікання в понижені місця, а на посівах з шириною міжрядь до 30 см міжрядні розпушування не проводилися.

За експериментальними даними наукових установ України і близького зарубіжжя, заміна оранки під посіви сої в післяукісні та післяжнивні строки на мілкий і поверхневий безполицевий обробіток, а також на сівбу в попередньо необроблений ґрунт, з використанням спеціальних сівалок, забезпечила зниження витрат на технологію вирощування з 2,8-3,0 до 2,1-2,2 тис. грн. або на 25-30%. Крім того, за рахунок повної відмови від проведення вологозарядкового поливу в передпосівний період зрошувальна норма скоротилася з 2300 до 1500 м3/га, що дало змогу додатково зекономити на кожному гектарі 560-640 гривень.

В Інституті зрошуваного землеробства НААН України проведено експериментальні дослідження з розробки способів і встановлення глибини розпушування в трьох польових сівозмінах, де соя вирощувалася в основні, післяукісні та післяжнивні строки.

Так, у 4-8-пільних плодозмінних сівозмінах на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 1,25 соя висівалася після озимої пшениці та ячменю. В досліді вивчалася можливість заміни загальновизнаної оранки під проміжні посіви сої, на менш витратні, вологозберігаючі та більш продуктивні способи безполицевого основного обробітку і сівба в попередньо необроблений ґрунт.

соя в рукеЗа енергетичною і грошовою оцінкою, заміна оранки на безполицевий обробіток з тією ж глибиною розпушування та зменшення глибини розпушування до 8-10 см, а також сівба в попередньо необроблений ґрунт забезпечили економію витрат на 44,1-83,8%, або 220,5-420,0 грн, водночас витрати на технологію вирощування сої в цілому знизилася на 12,5-17,4%, що складає 375-522 грн. на кожному гектарі. Рівень урожайності скоростиглого сорту сої Діона за оранки на глибину 18-20 см (контроль) склав 1,6 т/га, в той час як за мінімізованих способів обробітку ґрунту і сівби в попередньо необроблений ґрунт він був вищим на 0,2-0,4 т/га за рахунок кращого забезпечення вологою і поживними речовинами на початкових фазах росту і розвитку рослин, що пов’язано з меншими втратами вологи при мінімізованих способах обробітку.

Поверхневе (8-10 см) розпушування під сою за рахунок створення сприятливих умов для формування врожаю забезпечило найвищу окупність витрат на технологію вирощування урожаєм, коефіцієнт енергетичної і економічної ефективності у цьому варіанті склав 4,0. А за оранки на глибину 18-20 см (контроль) він становив 2,8 - тобто зростання становило 42,8%.

У 4-пільній прифермській зерно-кормовій сівозміні на зрошенні з коефіцієнтом використання зрошуваної ріллі 2,0 соя висівалася після багатокомпонентних озимих – житньо-ріпакових і ярих – ячмінно та вівсяно хрестоцвітих травосумішей на зелений корм. Після цих попередників також вивчалась ефективність заміни полицевого обробітку мілким і поверхневим безполицевим розпушуванням, а також сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

У результаті досліджень встановлено, що при сівбі сої:

- після озимих житньо-ріпакових травосумішей, збирання яких на зелений корм проводиться в І-ІІ декаді травня, урожайність середньостиглого сорту сої Даная при мілкому (14-16 см) полицевому і безполицевому обробітку на таку саму глибину склала відповідно 3,0 та 2,9 т/га, водночас при поверхневому (8-10 см) і сівбі в попередньо необроблений ґрунт урожайність була нижчою порівняно з контролем на 0,5-0,7 т/га, НІР 0,05, 0,24 т/га, що пов’язано з великою кількістю післяжнивних решток, які призвели до зрідження сходів і пригніченого початкового росту і розвитку рослин;

- після однорічних багатокомпонентних ранньо-весняних травосумішей, строки збирання яких припадають на І декаду червня, найвищий рівень врожаю 2,0 т/га одержано при поверхневому (8-10 см) безполицевому обробітку, або на 0,34 т/га вищий ніж на контролі. Такий же рівень урожайності забезпечили посіви з сівбою в попередньо необроблений ґрунт.

Виробничі випробування, проведені в ДПДГ «Асканійське» Асканійської ДСДС в Каховському районі та ПП «Агротехнологія» Нижньосірогозького району Херсонської області з використанням новітньої агротехніки вітчизняного і зарубіжного виробництва, підтвердили високу ефективність розроблених заходів, які знаходять поширення в господарствах АР Крим, Херсонській, Миколаївській, Запорізькій і Одеській областях.

 

Раїса ВОЖЕГОВА,

директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г. наук

Віра НАЙДЬОНОВА,

директор Асканійської державної с.-г. дослідної станції, почесний академік НААН України

Віктор ТИМЧЕНКО,

кандидат економічних наук, почесний академік НААН України

Микола МАЛЯРЧУК,

завідувач відділу Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г наук

 

 

 





Схожі новини
  • Післяукісні та післяжнивні посіви сої
  • Два врожаї на одному полі
  • Південь України озброюється знаннями
  • Допоможе... тваринництво
  • Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.