- Як вибрати систему землеробства – поради експерта
- Технологія нульового обробітку ґрунту набирає популярності в Україні
- З Прикарпаття вивезуть всі непридатні для використання пестициди
- Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
- ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
Зміна бур’янового угруповання польових агрофітоценозів при відмові від механічного обробітку ґрунту
Інтенсифікація інтегрованої системи контролю бур’янів у посівах сільгоспкультур забезпечила суттєве підвищення їхньої урожайності, але при цьому виявилася ціла сукупність негативних екологічних наслідків, основними з яких є агрофізична деградація ґрунту і забруднення навколишнього середовища пестицидами.
В сукупності з іншими проблемами це зумовило сучасний напрям розвитку систем землеробства – мінімалізація механічного обробітку ґрунту, чи навіть повна відмова від нього й різке скорочення обсягу застосування пестицидів і, в першу чергу, зменшення використання гербіцидів.
В Європі, зокрема, прийнято рішення поступово зменшити використання пестицидів удвічі. В ряді країн прийняли програми державної підтримки розробки і поширення у виробництво ресурсоенергоощадних технологій.
Вчені України, як і багатьох інших держав, висловлювали пересторогу, що такий напрям змін системи землеробства і, в першу чергу, відмова від механічного обробітку ґрунту, спричинить масове зростання рівня забур’яненості посівів сільськогосподарських культур.
12-річні дослідження з вивчення зміни видового складу, формування, росту і розвитку бур’янового угруповання в польових агрофітоценозах ми проводили на стаціонарі кафедри землеробства та гербології з вивчення системи землеробства No-till. Стаціонар закладено у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція», що розташована у Васильківському районі на Київщині.
Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний. За гранулометричним складом ґрунт - крупнопилувато-середньосуглинковий. Сівозміна – короткоротаційна з таким чергуванням культур: ячмінь – кукурудза – соя. Варіанти систем землеробства охоплювали: традиційну систему землеробства на основі полицевого різноглибинного обробітку ґрунту та систему землеробства No-till.
Результатами дослідження було встановлено, що відмова від механічного обробітку на цьому типі ґрунту призводить до зміни рівня наявності та видового складу бур’янового компоненту агрофітоценозів усіх 3-х культур. Основні висновки багаторічного дослідження такі:
1. За No-till, як і в традиційній системі землеробства, за оптимальної хімічної системи контролювання бур’янового угруповання багаторічні бур’яни, за винятком хвоща польового, вже протягом перших 3-х років можуть бути практично виведені з поля.
2. За відсутності механічного обробітку ґрунту насіння бур’янів концентрується на поверхні ґрунту, де суттєве коливання в часі параметрів таких екологічних факторів як температура, освітленість та вологість призводить до прискореної його реалізації через проростання або фізичну загибель. Одночасно розташування насіння на поверхні ґрунту робить його більш доступним для його споживання живими компонентами біоценозу. Таким чином, процес самоочищення ґрунту від насіння бур’янів за його розміщення на поверхні відбувається швидше, ніж у разі його заробки в ґрунт.
3. У традиційній системі землеробства заходи поверхневого механічного обробітку ґрунту мають короткий термін дії і прискорюють проростання бур’янів. Набору заходів механічного обробітку в традиційній системі землеробства недостатньо для ефективного контролю рівня присутності бур’янів у агрофітоценозах. Для утримання чисельності бур’янів на прийнятному рівні необхідні або додаткові заходи обробітку в період вегетації культури (кількаразове боронування і міжрядний обробіток), або застосування гербіцидів.
4. No-till не вимагає застосування нових специфічних заходів контролю бур’янів або збільшення кратності застосування гербіцидів, але вимагає системності в розробці та реалізації системи винищувальних і попереджувальних заходів контролю. Під час розробки оптимальної системи контролю обов’язково необхідно враховувати наявність рослинних решток на поверхні поля та їхній стан.
5. Наявність на поверхні ґрунту рослинних решток створює більш сприятливі екологічні умови для формування і розвитку поновлювального бур’янового угруповання, але затримує появу і розвиток допосівного та культурного бур’янового угруповання.
6. За відмови від механічного обробітку ґрунту у видовому складі поновлювального бур’янового угруповання переважають види з великим насінням, яке дозволяє проростку проникнути через товстий шар рослинних решток, і одночасно зменшується частка видів із дрібним насінням.
М. КОСОЛАП, канд. с.-г. наук, доцент,
В. ГАЙДУК, студент 3-го курсу агробіологічного факультету,
Національний університет біоресурсів і природокористування України
