Аграрний тиждень. Україна
» » Оптимізація на користь врожаю
» » Оптимізація на користь врожаю

    Оптимізація на користь врожаю


    Найважливішим завданням агропромислового комплексу України було і залишається збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Основна частка в обсягах продовольчого зерна належить пшениці озимій. Тому в демонстраційно-випробувальних дослідах Інституту зрошуваного землеробства НААН їй приділена особлива увага.
    Відомо, що лише завдяки високоякісному насінню нових високопродуктивних сортів можна підвищити врожайність агрокультур на 20-30%. Нині вітчизняними селекціонерами створено ряд сортів пшениці озимої з потенціалом продуктивності 8-10 т/га. Втім, максимально реалізувати генетичні можливості сорт може лише за сприятливих погодних умов і чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування. 
    На жаль, останніми роками відбуваються процеси, пов’язані з глобальними змінами клімату, і які підсилюють посушливість Південного Степу України. У цій зоні майже щорічно спостерігаються атмосферні й ґрунтові посухи, що не дають можливості культурам реалізувати потенціал врожайності. За таких складних погодних умов лише парові площі та зрошення можуть забезпечувати високі й сталі врожаї всіх зернових.
    Разом із тим, зміни клімату внесли корективи у строки сівби озимих культур, що є одним із головних факторів технологічного процесу. Відомо, що від осіннього розвитку рослин залежить майбутній врожай озимих культур. Тому особливу увагу при вирощувані пшениці озимої слід приділити осінньому періоду вегетації і, в першу чергу, установленню оптимального строку сівби.
    Дослідження щодо оптимального строку сівби пшениці озимої в зоні Степу України проводили багато дослідників. Більшість їх прийшла до висновку, що його слід переглянути та змістити на 10-15 діб пізніше, ніж він був у кінці 20 століття. 

    Аналіз даних дослідів Інституту зрошуваного землеробства НААН показав, що в 1967-1980 роках оптимальний строк сівби пшениці озимої по чорному пару був 5-20 вересня, а за даними дослідів 1981-1994 і 2006-2015 років найвищий урожай вона забезпечувала за сівби з 15 вересня по 5 жовтня. У 2015-му оптимальний строк сівби пшениці по пару був з 25 вересня по 15 жовтня. Метеорологічні показники, які визначали погодні умови весняно-літнього періоду вегетації пшениці озимої у 2016, 2017 і 2018 рр., взято із спостережень обласного центру з гідрометеорології м. Херсон. 

    Відмінною особливістю вегетаційного періоду зернових культур 2016 року була достатньо висока кількість атмосферних опадів: у березні – 19,5 мм, квітні – 56,8 мм; травні – 71,7 мм і червні – 43,0 мм. За вегетаційний період (з березня по червень) випало 191,0 мм опадів, що на 32,0 мм більше за норму. Дещо інша ситуація з природним вологозабезпеченням спостерігалась в 2017 і 2018 роках. Лише у квітні 2017 року і березні 2018 року опадів випало більше норми на 60,4 і 35,2 мм відповідно. В інші місяці спостерігався значний недобір опадів та високі температури повітря. За березень-червень 2017 і 2018 років випало 128,9 і 121,6 мм опадів відповідно, що на 24,1 і 31,4 мм менше за норму.

    За таких різних агрометеорологічних умов у 2016-2018 роках у демонстраційних дослідах вивчалась реакція нових сортів селекції ІЗЗ НААН Овідій, Ледя, Марія, Кохана, Анатолія і Бургунка на строки сівби через 10 діб, починаючи 20 вересня і закінчуючи 20 жовтня. Установлено, що в середньому за три роки досліджень оптимальний термін сівби усіх сортів був з 20 вересня по 1 жовтня (табл. 1). 
    Табл. 1. Урожайність сортів пшениці озимої ІЗЗ НААН залежно від строків сівби у демонстраційних дослідах, ц/га 
                                             (середнє за 2016-2018 рр.)       

    СортСтроки сівбиСередня
    20 вересня01 жовтня10 жовтня20 жовтня
    Овідій57,558,752,551,355,0
    Ледя55,659,054,749,054,6
    Марія64,565,458,555,461,0
    Кохана63,664,757,654,860,2
    Бургунка64,363,457,254,459,8
    Анатолія64,964,958,954,860,9
    Хоча більшість сортів дещо вищу врожайність забезпечували за сівби 1 жовтня. Зауважу: раніше (20 років тому) за сівби пшениці озимої 15 жовтня рослини у зиму входили нерозкущеними і формували врожайність на 13 ц/га меншу, ніж за оптимального строку (20 вересня). Зараз такого великого розриву в урожайності немає, він зменшився до 7-10 ц/га. Це пов’язано зі створенням сортів, які менше реагують на довжину світлового дня, а також мають подовжений період осінньої вегетації.
    Отже, оптимальний строк сівби пшениці за останні десятиліття змістився приблизно на 10-12 днів у бік пізніх, що можна пояснити змінами клімату, біологічними особливостями нових сортів тощо.

    Багатьма дослідженнями і практикою передових господарств установлена важлива роль макро- і мікроелементів, регуляторів росту у житті рослин. Більшість існуючих сьогодні на ринку агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва сприяють зростання врожаю сільгоспкультур, але не вирішують головного для агровиробника питання: як не втратити цей врожай за несприятливих агрометеорологічних умов (посух, підтоплень, заморозків, тощо).
    Саме ці проблеми спонукали нас до дослідження різних препаратів на пшениці озимій. 

    Мікродобриво:
    - Гуміфілд Форте – ТОВ «Агротехносоюз»; 
    •  Нановіт – СПД «Павловський В.Ю.»;
    •  5-й елемент – ТОВ «5-й елемент»;
    • УАРосток - ТОВ «Укр Агро Ресурс»;
    •  Волинські гумати – ПП «ДВК «Біоз-Волинь»; 
    • РАЙЗА – фірма «Даймса».
    Регулятори росту:
    • Біо-гель – ПП «Осипенко С.Б.»;
    •  МИР – ФОП «Сарібєкова Ю.Г.»;
    • PROLISТМ - UAB KUSTADJA, Латвія;
    •  Аміно Тотал – ТОВ «АгріСол». 
    На дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН у 2017/18 роках проведено польові дослідження з визначення ефективності застосування цих препаратів за обробки насіння і надземної маси рослин на пшениці озимій, що вирощувалась по пару. Обробка насіння мікродобривами і регуляторами росту сприяє у різному ступені інтенсивності ростовим процесам рослин, а також підвищує вміст цукрів у вузлах кущіння, що дуже важливо для успішної перезимівлі. Перед входом у зиму і на кінець зими вміст цукрів на оброблених ділянках мікроелементами і біопрепаратами був на 3-6% вище, ніж на контролі. Це вказує на накопичення більшої кількості пластичних речовин, вуглеводів, що підвищує морозостійкість рослин.  

    Використання мікродобрив у фазу кущіння рослин на фоні обробки ними насіння підвищує врожайність зерна від 3,7 ц/га (Гуміфілд Форте) до 5,4 ц/га (РАЙЗА), або 9,8-14,4%, а використання регуляторів росту за такої ж схеми - на 3,8 ц/га (PROLISТм) до 6,8 ц/га (Біо-гель), або 9,9-18,3%. 

    Як протидію впливу біотичних факторів слід віднести підбір сортів, які стійкі проти ураження грибними хворобами. Якщо на півдні України у 80-90-х роках минулого століття озимі зернові культури в основному вражались сажковими хворобами, бурою іржею і борошнистою росою, то в останнє десятиліття - збудниками плямистості листкової пластини: пшениця озима септоріозом (Septoria tritici Desm.), а ячмінь озимий – сітчастим гельмінтоспоріозом (Drechslera teres lto). Тому дуже важливо було дослідити моніторинг основних фітопатогенів у посівах зернових культур півдня країни, а також визначити пластичність сортів до збудників грибкових хвороб.

    За природного фону зараження у 2016-2018 роках сорти пшениці озимої хворіли на грибні хвороби листя в різному ступені. До збудника хвороби листя септоріоз (S. tritici Desm.) найбільш стійкими виявились сорти Конка і Анатолія, до піренофорозу (D. tritici-repentis Died.) - Марія і Бургунка, до борошнистої роси (B. graminis) – Овідій, Ледя і Анатолія, до жовтої іржі (P. striiformis) - Конка, Марія і Ледя. 
    У 2019 році триває сортовипробування 8 сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН (Анатолія, Бургунка, Кохана, Кошова, Ледя, Марія, Овідій і Росинка) за сівби 20 вересня, 5 і 20 жовтня. Рослини сортів за сівби 20 вересня і 5 жовтня знаходяться у фазі виходу рослин у трубку та мають 360-484 рослин на метрі квадратному, утворили 1500-2208 стебел/м2 і заввишки 30-43 см. За сівби 20 жовтня рослини менш розвинуті та проходять фазу весняного кущення, мають 236-323 рослин на метрі квадратному, утворили 1216-1424 стебел/м2 і заввишки 22-34 см.

    Також на пшениці озимої вивчаються мікродобрива і регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати всіх випробувань будуть незабаром представлені.
    Ячмінь озимий – одна з найбільш цінних зернофуражних культур. Вагомою причиною, що призводить до втрат врожаю зерна, є ураження і пошкодження рослин шкідливими організмами. У захисті посівів ячменю озимого велике значення має підбір сортів, стійких проти ураження грибними хворобами. В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили ряд сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й є більш стійкими до вилягання та поширених хвороб. 

    У середньому за роки досліджень встановлено, що найбільш стійкими до сітчастої плямистості (Drechslera teres lto) виявились сорти Дев’ятий вал і Буревій; до смугастої (Drechslera graminea lto) - сорт Дев’ятий вал; до ринхоспоріозу (Rhynchosporium graminicola Heinsen) – сорти Академічний і Буревій; до борошнистої роси (Blumeria graminis Speer) – Академічний, а жовтої іржі (Puccinia striiformis West) – Айвенго і Буревій. Нестійким до збудників вищезазначених хвороб виявився сорт-дворучка Достойний, тому він і сформував найнижчу врожайність як за оптимального, так і пізнього строку сівби (табл. 2).

    Найвищу врожайність зерна 58,7 і 58,4 ц/га за сівби 1 жовтня забезпечили сорти Снігова королева і Дев’ятий вал. Сорт Дев’ятий вал і в наступні строки сівби формував вищу за інші сорти врожайність. Так, за сівби 10 жовтня його врожайність була на 2,9 ц/га вищою за сорт Академічний і на 9,7 ц/га - за сорт Достойний. За сівби 20 жовтня він також випереджав сорт Академічний і Достойний відповідно на 2,7 і 8,9 ц/га.
    Табл. 2. Урожайність сортів ячменю озимого залежно від строку сівби у демонстраційних дослідах, ц/га
    СортСтрок сівбисередня
    1 жовтня10 жовтня20 жовтня
    Академічний54,951,349,051,7
    Дев’ятий вал58,454,251,754,8
    Достойний45,944,542,844,4
    Айвенго55,0


    Буревій52,6


    Снігова королева58,7


    Атлант Миронівський46,3


    Жерар56,7


    Паладін55,8


    Сейм53,9


    Тутанхамон54,9


    Під урожай 2019 року на демонстраційно-випробувальних ділянках ІЗЗ були висіяні 21 сорт ячменю озимого вітчизняної селекції, з яких 12 - Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН (Айвенго, Академічний, Альтерно, Буревій, Валькерія, Гетьман Сагайдачний, Гордість Пальміри, Дев’ятий вал, Достойний, Презент, Скарб Пальміри, Снігова королева) та 8 - Миронівського інституту пшениці НААН (Гладіатор, Дарій, Корсар, Лідер, Оскар, Паладін, Статус і Ясон). Зараз ячмінь озимий за сівби 1 жовтня проходить фазу трубкування і сформував залежно від сорту 372-424 рослин на метрі квадратному, утворив 1600-2236 стебел/м2 і висоту 31-44 см. За сівби 20 жовтня рослини менш розвинуті та проходять фазу весняного кущення, мають 273-348 рослин на метрі квадратному, утворили 1128-1513 стебел/м2 і заввишки 19-24 см.

    Також на ячменю озимому вивчаються мікродобрива й регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати цих випробувань будуть представлені пізніше.
    Ярі колосові. Щороку в Україні реєструють для використання у виробництві значну кількість сортів таких культур, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Так, у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в України на 2018 рік, представлено майже 150 сортів ячменю ярого, з яких для зони Степу нараховується 74 шт., а пшениці м’якої ярої – відповідно 38 і 15 шт. та твердої - 11 і 6 штук. Це надає широкі можливості господарствам різних форм власності з неоднаковим ресурсним забезпеченням добирати сорти до конкретних агрокліматичних зон, попередників і полів з різним вологозабезпеченням.

    В агроекологічному сортовипробуванні у 2016-2018 роках на демонстраційних полях Інституту зрошуваного землеробства НААН (м. Херсон) вивчались 19 районованих сортів ячменю ярого, із яких 9 (Вакула, Водограй, Всесвіт, Еней, Командор, Святогор, Лука і Сталкер) створені в Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), 7 (Аграрій, Алегро, Взірець, Доказ, Інклюзив, Козван і Модерн) в Інституті рослинництва НААН (м. Харків) та 3 сорти (Віраж, Триполь і Хадар) у Миронівському інституті пшениці НААН (с. Центральне, Миронівський р-н, Київщина). За стандарт був взятий сорт Сталкер, який займає в Південному Степу найбільші площі. Сорт Вакула шестирядний, інші сорти дворядні, а сорт Модерн відрізняється тим, що він безостий.  

    Установлено, що в умовах 2016 і 2017 років досліджувані сорти ячменю ярого сформували досить високу врожайність, яка на демонстраційному полі ІЗЗ НААН досягала більше 42,0 ц/га у таких сортів: Воєвода (46,1 ц/га), Доказ (44,7 ц/га), Інклюзив (42,6 ц/га) і Сталкер (42,6 ц/га); у 2017-му більше 33,0 ц/га – Сталкер (43,4 ц/га), Вакула (43,1 ц/га) і Воєвода (42,4 ц/га) (табл. 3). У посушливих умовах 2018 року врожайність сортів ячменю була нижчою і становила 23,8-32,1 ц/га. Найвищу врожайність 32,1 ц/га зібрано на сортах Сталкер і Вакула. 

    У середньому за роки досліджень сорти ячменю ярого забезпечили врожайність 30,9-39,4 ц/га. Максимальну врожайність 39,4 ц/га зібрано на сортах Воєвода і Сталкер. Близьку до стандарту врожайність 37,2 ц/га формував сорт Аграрій. Дещо меншу - сорти Вакула і Еней – 36,5 і 36,1 ц/га відповідно. В інших сортів ячменю ярого на всіх демонстраційних ділянках зібраний врожай зерна був значно нижчим, ніж у стандарту Сталкер.

    У 2019 році на демонстраційних ділянках ІЗЗ НААН висіяно 27 сортів ячменю ярого, з яких 14 (Аватар, Адапт, Вакула, Водограй, Всесвіт, Галичанин, Гермес, Еней, Командор, Лука, Святовит, Сталкер, Моураві) створені в Селекційно-генетичному інституті - ННЦ насіннєзнавства та сортовивчення НААН, 6 - Авгур, Аграрій, Бальзам, Модерн, Подив і Хорс - в Інституті рослинництва НААН та 7 сортів (Аверс, Донецький 14, Резерв, Сталий, Степовик, Східний, Щедрик) - у Донецькій ДСДС НААН. Зараз рослини - у фазі кущення. 

    Табл. 3. Урожайність сортів ячменю ярого та пшениці ярої на демонстраційних ділянках у ІЗЗ НААН
    СортОригінаторУ Реєстрі, рікУрожайність, ц/га
    2016 р.2017 р.2018 р.середня за три роки

    Ячмінь ярий
    ВакулаСГІ НААН200334,243,132,136,5
    ВодограйСГІ НААН200539,436,124,433,3
    ВоєводаСГІ НААН201246,142,429,839,4
    ВсесвітСГІ НААН200940,637,323,833,9
    ЕнейСГІ НААН199736,043,728,736,1
    КомандорСГІ НААН200839,837,826,534,7
    СвятогорСГІ НААН200727,636,029,230,9
    Сталкер (st)СГІ НААН200942,643,432,139,4
    ЛукаСГІ НААН201333,341,528,834,5
    АграрійІР НААН201440,139,831,837,2
    АлегроІР НААН201442,238,525,735,5
    ВзірецьІР НААН200930,932,3

    ДоказІР НААН200944,735,7

    ІнклюзивІР НААН200942,637,5

    КозванІР НААН201135,738,4

    МодернІР НААН201130,539,528,232,7
    ВіражМІП НААН201635,939,329,735,0
    ТрипольМІП НААН201334,538,8

    ХадарМІП НААН201032,438,0

    Пшениця яра
    Голіковська (полба)ІР НААННовинка22,316,812,617,2
    Улюблена
    (м’яка) 
    ІР НААН201422,915,313,817,3
    Нащадок
    (тверда)
    ІР НААН200838,825,918,227,6
    Спадщина
    (тверда)
    ІР НААН200637,321,117,125,2
    Чадо
    (тверда)
    ІР НААН200439,124,416,226,6
    Серед сортів пшениці ярої вищий врожай зерна формують сорти твердої. Так, в середньому за три роки сорти пшениці твердої ярої Нащадок, Спадщина і Чадо забезпечили врожайність 25,2-27,6 ц/га, тоді як сорт м’якої Улюблена – 17,3 ц/га, що на 7,9-10,3 ц/га менше. Це можна пояснити тим, що пшениця м’яка яра має більш подовжену вегетацію: на 7 днів визрівала пізніше, ніж тверда, і налив її зерна проходив за повітряної і ґрунтової посухи, що призвело до недоналиву, зменшення маси 1000 насінин й втрат врожаю. Тому в Південному Степу навіть після зайнятого пару слід висівати тільки сорти пшениці твердої ярої, серед яких перевагу надати сорту Нащадок (за середньою врожайністю був на першому місці – 27,6 ц/га). 

    На наших демонстраційних ділянках висівався сорт полби Голіковська, який забезпечив у середньому врожайність 17,2 ц/га. Це на 8,0-10,4 ц/га нижче, ніж сорти пшениці твердої ярої. Проте, порівняно з пшеницею м'якою ярою, полба здатна забезпечити таку ж врожайність зерна. Тому полбу можна вирощувати як круп’яну культуру, у т.ч. і для виробників дитячого харчування.
    Отже, навіть в умовах Південного Степу при використанні сучасних високоврожайних сортів ячменю ярого за чіткого дотримання зональних технологій їх вирощування можна забезпечити високу врожайність зерна на рівні 36-39 ц/га, а пшениці ярої – 26-28 ц/га. 

    С. ЗАЄЦЬ, завідувач відділу агротехнологій, канд. с.-г. наук,
    Інститут зрошуваного землеробства НААН 





    Схожі новини
  • Найбільш продуктивний та адаптований
  • 60% сортів озимої пшениці визначені як сильні
  • ІМК завершила посів озимої пшениці
  • Адаптивний сорт – основа виробництва зерна пшениці
  • Київські пшениці на полях України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Оптимізація на користь врожаю


Найважливішим завданням агропромислового комплексу України було і залишається збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Основна частка в обсягах продовольчого зерна належить пшениці озимій. Тому в демонстраційно-випробувальних дослідах Інституту зрошуваного землеробства НААН їй приділена особлива увага.
Відомо, що лише завдяки високоякісному насінню нових високопродуктивних сортів можна підвищити врожайність агрокультур на 20-30%. Нині вітчизняними селекціонерами створено ряд сортів пшениці озимої з потенціалом продуктивності 8-10 т/га. Втім, максимально реалізувати генетичні можливості сорт може лише за сприятливих погодних умов і чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування. 
На жаль, останніми роками відбуваються процеси, пов’язані з глобальними змінами клімату, і які підсилюють посушливість Південного Степу України. У цій зоні майже щорічно спостерігаються атмосферні й ґрунтові посухи, що не дають можливості культурам реалізувати потенціал врожайності. За таких складних погодних умов лише парові площі та зрошення можуть забезпечувати високі й сталі врожаї всіх зернових.
Разом із тим, зміни клімату внесли корективи у строки сівби озимих культур, що є одним із головних факторів технологічного процесу. Відомо, що від осіннього розвитку рослин залежить майбутній врожай озимих культур. Тому особливу увагу при вирощувані пшениці озимої слід приділити осінньому періоду вегетації і, в першу чергу, установленню оптимального строку сівби.
Дослідження щодо оптимального строку сівби пшениці озимої в зоні Степу України проводили багато дослідників. Більшість їх прийшла до висновку, що його слід переглянути та змістити на 10-15 діб пізніше, ніж він був у кінці 20 століття. 

Аналіз даних дослідів Інституту зрошуваного землеробства НААН показав, що в 1967-1980 роках оптимальний строк сівби пшениці озимої по чорному пару був 5-20 вересня, а за даними дослідів 1981-1994 і 2006-2015 років найвищий урожай вона забезпечувала за сівби з 15 вересня по 5 жовтня. У 2015-му оптимальний строк сівби пшениці по пару був з 25 вересня по 15 жовтня. Метеорологічні показники, які визначали погодні умови весняно-літнього періоду вегетації пшениці озимої у 2016, 2017 і 2018 рр., взято із спостережень обласного центру з гідрометеорології м. Херсон. 

Відмінною особливістю вегетаційного періоду зернових культур 2016 року була достатньо висока кількість атмосферних опадів: у березні – 19,5 мм, квітні – 56,8 мм; травні – 71,7 мм і червні – 43,0 мм. За вегетаційний період (з березня по червень) випало 191,0 мм опадів, що на 32,0 мм більше за норму. Дещо інша ситуація з природним вологозабезпеченням спостерігалась в 2017 і 2018 роках. Лише у квітні 2017 року і березні 2018 року опадів випало більше норми на 60,4 і 35,2 мм відповідно. В інші місяці спостерігався значний недобір опадів та високі температури повітря. За березень-червень 2017 і 2018 років випало 128,9 і 121,6 мм опадів відповідно, що на 24,1 і 31,4 мм менше за норму.

За таких різних агрометеорологічних умов у 2016-2018 роках у демонстраційних дослідах вивчалась реакція нових сортів селекції ІЗЗ НААН Овідій, Ледя, Марія, Кохана, Анатолія і Бургунка на строки сівби через 10 діб, починаючи 20 вересня і закінчуючи 20 жовтня. Установлено, що в середньому за три роки досліджень оптимальний термін сівби усіх сортів був з 20 вересня по 1 жовтня (табл. 1). 
Табл. 1. Урожайність сортів пшениці озимої ІЗЗ НААН залежно від строків сівби у демонстраційних дослідах, ц/га 
                                         (середнє за 2016-2018 рр.)       

СортСтроки сівбиСередня
20 вересня01 жовтня10 жовтня20 жовтня
Овідій57,558,752,551,355,0
Ледя55,659,054,749,054,6
Марія64,565,458,555,461,0
Кохана63,664,757,654,860,2
Бургунка64,363,457,254,459,8
Анатолія64,964,958,954,860,9
Хоча більшість сортів дещо вищу врожайність забезпечували за сівби 1 жовтня. Зауважу: раніше (20 років тому) за сівби пшениці озимої 15 жовтня рослини у зиму входили нерозкущеними і формували врожайність на 13 ц/га меншу, ніж за оптимального строку (20 вересня). Зараз такого великого розриву в урожайності немає, він зменшився до 7-10 ц/га. Це пов’язано зі створенням сортів, які менше реагують на довжину світлового дня, а також мають подовжений період осінньої вегетації.
Отже, оптимальний строк сівби пшениці за останні десятиліття змістився приблизно на 10-12 днів у бік пізніх, що можна пояснити змінами клімату, біологічними особливостями нових сортів тощо.

Багатьма дослідженнями і практикою передових господарств установлена важлива роль макро- і мікроелементів, регуляторів росту у житті рослин. Більшість існуючих сьогодні на ринку агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва сприяють зростання врожаю сільгоспкультур, але не вирішують головного для агровиробника питання: як не втратити цей врожай за несприятливих агрометеорологічних умов (посух, підтоплень, заморозків, тощо).
Саме ці проблеми спонукали нас до дослідження різних препаратів на пшениці озимій. 

Мікродобриво:
- Гуміфілд Форте – ТОВ «Агротехносоюз»; 
Регулятори росту:
На дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН у 2017/18 роках проведено польові дослідження з визначення ефективності застосування цих препаратів за обробки насіння і надземної маси рослин на пшениці озимій, що вирощувалась по пару. Обробка насіння мікродобривами і регуляторами росту сприяє у різному ступені інтенсивності ростовим процесам рослин, а також підвищує вміст цукрів у вузлах кущіння, що дуже важливо для успішної перезимівлі. Перед входом у зиму і на кінець зими вміст цукрів на оброблених ділянках мікроелементами і біопрепаратами був на 3-6% вище, ніж на контролі. Це вказує на накопичення більшої кількості пластичних речовин, вуглеводів, що підвищує морозостійкість рослин.  

Використання мікродобрив у фазу кущіння рослин на фоні обробки ними насіння підвищує врожайність зерна від 3,7 ц/га (Гуміфілд Форте) до 5,4 ц/га (РАЙЗА), або 9,8-14,4%, а використання регуляторів росту за такої ж схеми - на 3,8 ц/га (PROLISТм) до 6,8 ц/га (Біо-гель), або 9,9-18,3%. 

Як протидію впливу біотичних факторів слід віднести підбір сортів, які стійкі проти ураження грибними хворобами. Якщо на півдні України у 80-90-х роках минулого століття озимі зернові культури в основному вражались сажковими хворобами, бурою іржею і борошнистою росою, то в останнє десятиліття - збудниками плямистості листкової пластини: пшениця озима септоріозом (Septoria tritici Desm.), а ячмінь озимий – сітчастим гельмінтоспоріозом (Drechslera teres lto). Тому дуже важливо було дослідити моніторинг основних фітопатогенів у посівах зернових культур півдня країни, а також визначити пластичність сортів до збудників грибкових хвороб.

За природного фону зараження у 2016-2018 роках сорти пшениці озимої хворіли на грибні хвороби листя в різному ступені. До збудника хвороби листя септоріоз (S. tritici Desm.) найбільш стійкими виявились сорти Конка і Анатолія, до піренофорозу (D. tritici-repentis Died.) - Марія і Бургунка, до борошнистої роси (B. graminis) – Овідій, Ледя і Анатолія, до жовтої іржі (P. striiformis) - Конка, Марія і Ледя. 
У 2019 році триває сортовипробування 8 сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН (Анатолія, Бургунка, Кохана, Кошова, Ледя, Марія, Овідій і Росинка) за сівби 20 вересня, 5 і 20 жовтня. Рослини сортів за сівби 20 вересня і 5 жовтня знаходяться у фазі виходу рослин у трубку та мають 360-484 рослин на метрі квадратному, утворили 1500-2208 стебел/м2 і заввишки 30-43 см. За сівби 20 жовтня рослини менш розвинуті та проходять фазу весняного кущення, мають 236-323 рослин на метрі квадратному, утворили 1216-1424 стебел/м2 і заввишки 22-34 см.

Також на пшениці озимої вивчаються мікродобрива і регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати всіх випробувань будуть незабаром представлені.
Ячмінь озимий – одна з найбільш цінних зернофуражних культур. Вагомою причиною, що призводить до втрат врожаю зерна, є ураження і пошкодження рослин шкідливими організмами. У захисті посівів ячменю озимого велике значення має підбір сортів, стійких проти ураження грибними хворобами. В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили ряд сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й є більш стійкими до вилягання та поширених хвороб. 

У середньому за роки досліджень встановлено, що найбільш стійкими до сітчастої плямистості (Drechslera teres lto) виявились сорти Дев’ятий вал і Буревій; до смугастої (Drechslera graminea lto) - сорт Дев’ятий вал; до ринхоспоріозу (Rhynchosporium graminicola Heinsen) – сорти Академічний і Буревій; до борошнистої роси (Blumeria graminis Speer) – Академічний, а жовтої іржі (Puccinia striiformis West) – Айвенго і Буревій. Нестійким до збудників вищезазначених хвороб виявився сорт-дворучка Достойний, тому він і сформував найнижчу врожайність як за оптимального, так і пізнього строку сівби (табл. 2).

Найвищу врожайність зерна 58,7 і 58,4 ц/га за сівби 1 жовтня забезпечили сорти Снігова королева і Дев’ятий вал. Сорт Дев’ятий вал і в наступні строки сівби формував вищу за інші сорти врожайність. Так, за сівби 10 жовтня його врожайність була на 2,9 ц/га вищою за сорт Академічний і на 9,7 ц/га - за сорт Достойний. За сівби 20 жовтня він також випереджав сорт Академічний і Достойний відповідно на 2,7 і 8,9 ц/га.
Табл. 2. Урожайність сортів ячменю озимого залежно від строку сівби у демонстраційних дослідах, ц/га
СортСтрок сівбисередня
1 жовтня10 жовтня20 жовтня
Академічний54,951,349,051,7
Дев’ятий вал58,454,251,754,8
Достойний45,944,542,844,4
Айвенго55,0


Буревій52,6


Снігова королева58,7


Атлант Миронівський46,3


Жерар56,7


Паладін55,8


Сейм53,9


Тутанхамон54,9


Під урожай 2019 року на демонстраційно-випробувальних ділянках ІЗЗ були висіяні 21 сорт ячменю озимого вітчизняної селекції, з яких 12 - Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН (Айвенго, Академічний, Альтерно, Буревій, Валькерія, Гетьман Сагайдачний, Гордість Пальміри, Дев’ятий вал, Достойний, Презент, Скарб Пальміри, Снігова королева) та 8 - Миронівського інституту пшениці НААН (Гладіатор, Дарій, Корсар, Лідер, Оскар, Паладін, Статус і Ясон). Зараз ячмінь озимий за сівби 1 жовтня проходить фазу трубкування і сформував залежно від сорту 372-424 рослин на метрі квадратному, утворив 1600-2236 стебел/м2 і висоту 31-44 см. За сівби 20 жовтня рослини менш розвинуті та проходять фазу весняного кущення, мають 273-348 рослин на метрі квадратному, утворили 1128-1513 стебел/м2 і заввишки 19-24 см.

Також на ячменю озимому вивчаються мікродобрива й регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати цих випробувань будуть представлені пізніше.
Ярі колосові. Щороку в Україні реєструють для використання у виробництві значну кількість сортів таких культур, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Так, у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в України на 2018 рік, представлено майже 150 сортів ячменю ярого, з яких для зони Степу нараховується 74 шт., а пшениці м’якої ярої – відповідно 38 і 15 шт. та твердої - 11 і 6 штук. Це надає широкі можливості господарствам різних форм власності з неоднаковим ресурсним забезпеченням добирати сорти до конкретних агрокліматичних зон, попередників і полів з різним вологозабезпеченням.

В агроекологічному сортовипробуванні у 2016-2018 роках на демонстраційних полях Інституту зрошуваного землеробства НААН (м. Херсон) вивчались 19 районованих сортів ячменю ярого, із яких 9 (Вакула, Водограй, Всесвіт, Еней, Командор, Святогор, Лука і Сталкер) створені в Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), 7 (Аграрій, Алегро, Взірець, Доказ, Інклюзив, Козван і Модерн) в Інституті рослинництва НААН (м. Харків) та 3 сорти (Віраж, Триполь і Хадар) у Миронівському інституті пшениці НААН (с. Центральне, Миронівський р-н, Київщина). За стандарт був взятий сорт Сталкер, який займає в Південному Степу найбільші площі. Сорт Вакула шестирядний, інші сорти дворядні, а сорт Модерн відрізняється тим, що він безостий.  

Установлено, що в умовах 2016 і 2017 років досліджувані сорти ячменю ярого сформували досить високу врожайність, яка на демонстраційному полі ІЗЗ НААН досягала більше 42,0 ц/га у таких сортів: Воєвода (46,1 ц/га), Доказ (44,7 ц/га), Інклюзив (42,6 ц/га) і Сталкер (42,6 ц/га); у 2017-му більше 33,0 ц/га – Сталкер (43,4 ц/га), Вакула (43,1 ц/га) і Воєвода (42,4 ц/га) (табл. 3). У посушливих умовах 2018 року врожайність сортів ячменю була нижчою і становила 23,8-32,1 ц/га. Найвищу врожайність 32,1 ц/га зібрано на сортах Сталкер і Вакула. 

У середньому за роки досліджень сорти ячменю ярого забезпечили врожайність 30,9-39,4 ц/га. Максимальну врожайність 39,4 ц/га зібрано на сортах Воєвода і Сталкер. Близьку до стандарту врожайність 37,2 ц/га формував сорт Аграрій. Дещо меншу - сорти Вакула і Еней – 36,5 і 36,1 ц/га відповідно. В інших сортів ячменю ярого на всіх демонстраційних ділянках зібраний врожай зерна був значно нижчим, ніж у стандарту Сталкер.

У 2019 році на демонстраційних ділянках ІЗЗ НААН висіяно 27 сортів ячменю ярого, з яких 14 (Аватар, Адапт, Вакула, Водограй, Всесвіт, Галичанин, Гермес, Еней, Командор, Лука, Святовит, Сталкер, Моураві) створені в Селекційно-генетичному інституті - ННЦ насіннєзнавства та сортовивчення НААН, 6 - Авгур, Аграрій, Бальзам, Модерн, Подив і Хорс - в Інституті рослинництва НААН та 7 сортів (Аверс, Донецький 14, Резерв, Сталий, Степовик, Східний, Щедрик) - у Донецькій ДСДС НААН. Зараз рослини - у фазі кущення. 

Табл. 3. Урожайність сортів ячменю ярого та пшениці ярої на демонстраційних ділянках у ІЗЗ НААН
СортОригінаторУ Реєстрі, рікУрожайність, ц/га
2016 р.2017 р.2018 р.середня за три роки

Ячмінь ярий
ВакулаСГІ НААН200334,243,132,136,5
ВодограйСГІ НААН200539,436,124,433,3
ВоєводаСГІ НААН201246,142,429,839,4
ВсесвітСГІ НААН200940,637,323,833,9
ЕнейСГІ НААН199736,043,728,736,1
КомандорСГІ НААН200839,837,826,534,7
СвятогорСГІ НААН200727,636,029,230,9
Сталкер (st)СГІ НААН200942,643,432,139,4
ЛукаСГІ НААН201333,341,528,834,5
АграрійІР НААН201440,139,831,837,2
АлегроІР НААН201442,238,525,735,5
ВзірецьІР НААН200930,932,3

ДоказІР НААН200944,735,7

ІнклюзивІР НААН200942,637,5

КозванІР НААН201135,738,4

МодернІР НААН201130,539,528,232,7
ВіражМІП НААН201635,939,329,735,0
ТрипольМІП НААН201334,538,8

ХадарМІП НААН201032,438,0

Пшениця яра
Голіковська (полба)ІР НААННовинка22,316,812,617,2
Улюблена
(м’яка) 
ІР НААН201422,915,313,817,3
Нащадок
(тверда)
ІР НААН200838,825,918,227,6
Спадщина
(тверда)
ІР НААН200637,321,117,125,2
Чадо
(тверда)
ІР НААН200439,124,416,226,6
Серед сортів пшениці ярої вищий врожай зерна формують сорти твердої. Так, в середньому за три роки сорти пшениці твердої ярої Нащадок, Спадщина і Чадо забезпечили врожайність 25,2-27,6 ц/га, тоді як сорт м’якої Улюблена – 17,3 ц/га, що на 7,9-10,3 ц/га менше. Це можна пояснити тим, що пшениця м’яка яра має більш подовжену вегетацію: на 7 днів визрівала пізніше, ніж тверда, і налив її зерна проходив за повітряної і ґрунтової посухи, що призвело до недоналиву, зменшення маси 1000 насінин й втрат врожаю. Тому в Південному Степу навіть після зайнятого пару слід висівати тільки сорти пшениці твердої ярої, серед яких перевагу надати сорту Нащадок (за середньою врожайністю був на першому місці – 27,6 ц/га). 

На наших демонстраційних ділянках висівався сорт полби Голіковська, який забезпечив у середньому врожайність 17,2 ц/га. Це на 8,0-10,4 ц/га нижче, ніж сорти пшениці твердої ярої. Проте, порівняно з пшеницею м'якою ярою, полба здатна забезпечити таку ж врожайність зерна. Тому полбу можна вирощувати як круп’яну культуру, у т.ч. і для виробників дитячого харчування.
Отже, навіть в умовах Південного Степу при використанні сучасних високоврожайних сортів ячменю ярого за чіткого дотримання зональних технологій їх вирощування можна забезпечити високу врожайність зерна на рівні 36-39 ц/га, а пшениці ярої – 26-28 ц/га. 

С. ЗАЄЦЬ, завідувач відділу агротехнологій, канд. с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН 





Схожі новини
  • Найбільш продуктивний та адаптований
  • 60% сортів озимої пшениці визначені як сильні
  • ІМК завершила посів озимої пшениці
  • Адаптивний сорт – основа виробництва зерна пшениці
  • Київські пшениці на полях України

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.