- Нановіт – СПД «Павловський В.Ю.»;
- 5-й елемент – ТОВ «5-й елемент»;
- УАРосток - ТОВ «Укр Агро Ресурс»;
- Волинські гумати – ПП «ДВК «Біоз-Волинь»;
- РАЙЗА – фірма «Даймса».
- Біо-гель – ПП «Осипенко С.Б.»;
- МИР – ФОП «Сарібєкова Ю.Г.»;
- PROLISТМ - UAB KUSTADJA, Латвія;
- Аміно Тотал – ТОВ «АгріСол».
- Найбільш продуктивний та адаптований
- 60% сортів озимої пшениці визначені як сильні
- ІМК завершила посів озимої пшениці
- Адаптивний сорт – основа виробництва зерна пшениці
- Київські пшениці на полях України
Оптимізація на користь врожаю
Найважливішим завданням агропромислового комплексу України було і залишається збільшення виробництва зерна та підвищення його якості. Основна частка в обсягах продовольчого зерна належить пшениці озимій. Тому в демонстраційно-випробувальних дослідах Інституту зрошуваного землеробства НААН їй приділена особлива увага.
Відомо, що лише завдяки високоякісному насінню нових високопродуктивних сортів можна підвищити врожайність агрокультур на 20-30%. Нині вітчизняними селекціонерами створено ряд сортів пшениці озимої з потенціалом продуктивності 8-10 т/га. Втім, максимально реалізувати генетичні можливості сорт може лише за сприятливих погодних умов і чіткого дотримання технологічних вимог його вирощування.
На жаль, останніми роками відбуваються процеси, пов’язані з глобальними змінами клімату, і які підсилюють посушливість Південного Степу України. У цій зоні майже щорічно спостерігаються атмосферні й ґрунтові посухи, що не дають можливості культурам реалізувати потенціал врожайності. За таких складних погодних умов лише парові площі та зрошення можуть забезпечувати високі й сталі врожаї всіх зернових.
Разом із тим, зміни клімату внесли корективи у строки сівби озимих культур, що є одним із головних факторів технологічного процесу. Відомо, що від осіннього розвитку рослин залежить майбутній врожай озимих культур. Тому особливу увагу при вирощувані пшениці озимої слід приділити осінньому періоду вегетації і, в першу чергу, установленню оптимального строку сівби.
Дослідження щодо оптимального строку сівби пшениці озимої в зоні Степу України проводили багато дослідників. Більшість їх прийшла до висновку, що його слід переглянути та змістити на 10-15 діб пізніше, ніж він був у кінці 20 століття.
Аналіз даних дослідів Інституту зрошуваного землеробства НААН показав, що в 1967-1980 роках оптимальний строк сівби пшениці озимої по чорному пару був 5-20 вересня, а за даними дослідів 1981-1994 і 2006-2015 років найвищий урожай вона забезпечувала за сівби з 15 вересня по 5 жовтня. У 2015-му оптимальний строк сівби пшениці по пару був з 25 вересня по 15 жовтня. Метеорологічні показники, які визначали погодні умови весняно-літнього періоду вегетації пшениці озимої у 2016, 2017 і 2018 рр., взято із спостережень обласного центру з гідрометеорології м. Херсон.
Відмінною особливістю вегетаційного періоду зернових культур 2016 року була достатньо висока кількість атмосферних опадів: у березні – 19,5 мм, квітні – 56,8 мм; травні – 71,7 мм і червні – 43,0 мм. За вегетаційний період (з березня по червень) випало 191,0 мм опадів, що на 32,0 мм більше за норму. Дещо інша ситуація з природним вологозабезпеченням спостерігалась в 2017 і 2018 роках. Лише у квітні 2017 року і березні 2018 року опадів випало більше норми на 60,4 і 35,2 мм відповідно. В інші місяці спостерігався значний недобір опадів та високі температури повітря. За березень-червень 2017 і 2018 років випало 128,9 і 121,6 мм опадів відповідно, що на 24,1 і 31,4 мм менше за норму.
За таких різних агрометеорологічних умов у 2016-2018 роках у демонстраційних дослідах вивчалась реакція нових сортів селекції ІЗЗ НААН Овідій, Ледя, Марія, Кохана, Анатолія і Бургунка на строки сівби через 10 діб, починаючи 20 вересня і закінчуючи 20 жовтня. Установлено, що в середньому за три роки досліджень оптимальний термін сівби усіх сортів був з 20 вересня по 1 жовтня (табл. 1).
Табл. 1. Урожайність сортів пшениці озимої ІЗЗ НААН залежно від строків сівби у демонстраційних дослідах, ц/га
(середнє за 2016-2018 рр.)
| Сорт | Строки сівби | Середня | |||
| 20 вересня | 01 жовтня | 10 жовтня | 20 жовтня | ||
| Овідій | 57,5 | 58,7 | 52,5 | 51,3 | 55,0 |
| Ледя | 55,6 | 59,0 | 54,7 | 49,0 | 54,6 |
| Марія | 64,5 | 65,4 | 58,5 | 55,4 | 61,0 |
| Кохана | 63,6 | 64,7 | 57,6 | 54,8 | 60,2 |
| Бургунка | 64,3 | 63,4 | 57,2 | 54,4 | 59,8 |
| Анатолія | 64,9 | 64,9 | 58,9 | 54,8 | 60,9 |
Отже, оптимальний строк сівби пшениці за останні десятиліття змістився приблизно на 10-12 днів у бік пізніх, що можна пояснити змінами клімату, біологічними особливостями нових сортів тощо.
Багатьма дослідженнями і практикою передових господарств установлена важлива роль макро- і мікроелементів, регуляторів росту у житті рослин. Більшість існуючих сьогодні на ринку агрохімікатів вітчизняного та іноземного виробництва сприяють зростання врожаю сільгоспкультур, але не вирішують головного для агровиробника питання: як не втратити цей врожай за несприятливих агрометеорологічних умов (посух, підтоплень, заморозків, тощо).
Саме ці проблеми спонукали нас до дослідження різних препаратів на пшениці озимій.
Мікродобриво:
- Гуміфілд Форте – ТОВ «Агротехносоюз»;
Використання мікродобрив у фазу кущіння рослин на фоні обробки ними насіння підвищує врожайність зерна від 3,7 ц/га (Гуміфілд Форте) до 5,4 ц/га (РАЙЗА), або 9,8-14,4%, а використання регуляторів росту за такої ж схеми - на 3,8 ц/га (PROLISТм) до 6,8 ц/га (Біо-гель), або 9,9-18,3%.
Як протидію впливу біотичних факторів слід віднести підбір сортів, які стійкі проти ураження грибними хворобами. Якщо на півдні України у 80-90-х роках минулого століття озимі зернові культури в основному вражались сажковими хворобами, бурою іржею і борошнистою росою, то в останнє десятиліття - збудниками плямистості листкової пластини: пшениця озима септоріозом (Septoria tritici Desm.), а ячмінь озимий – сітчастим гельмінтоспоріозом (Drechslera teres lto). Тому дуже важливо було дослідити моніторинг основних фітопатогенів у посівах зернових культур півдня країни, а також визначити пластичність сортів до збудників грибкових хвороб.
За природного фону зараження у 2016-2018 роках сорти пшениці озимої хворіли на грибні хвороби листя в різному ступені. До збудника хвороби листя септоріоз (S. tritici Desm.) найбільш стійкими виявились сорти Конка і Анатолія, до піренофорозу (D. tritici-repentis Died.) - Марія і Бургунка, до борошнистої роси (B. graminis) – Овідій, Ледя і Анатолія, до жовтої іржі (P. striiformis) - Конка, Марія і Ледя.
У 2019 році триває сортовипробування 8 сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН (Анатолія, Бургунка, Кохана, Кошова, Ледя, Марія, Овідій і Росинка) за сівби 20 вересня, 5 і 20 жовтня. Рослини сортів за сівби 20 вересня і 5 жовтня знаходяться у фазі виходу рослин у трубку та мають 360-484 рослин на метрі квадратному, утворили 1500-2208 стебел/м2 і заввишки 30-43 см. За сівби 20 жовтня рослини менш розвинуті та проходять фазу весняного кущення, мають 236-323 рослин на метрі квадратному, утворили 1216-1424 стебел/м2 і заввишки 22-34 см.
Також на пшениці озимої вивчаються мікродобрива і регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати всіх випробувань будуть незабаром представлені.
Ячмінь озимий – одна з найбільш цінних зернофуражних культур. Вагомою причиною, що призводить до втрат врожаю зерна, є ураження і пошкодження рослин шкідливими організмами. У захисті посівів ячменю озимого велике значення має підбір сортів, стійких проти ураження грибними хворобами. В останні роки селекціонери наукових установ Національної академії аграрних наук України створили ряд сортів типово озимих і дворучок, які виділяються не лише підвищеною морозо- і зимостійкістю, або жаро- і посухостійкістю, а й є більш стійкими до вилягання та поширених хвороб.
У середньому за роки досліджень встановлено, що найбільш стійкими до сітчастої плямистості (Drechslera teres lto) виявились сорти Дев’ятий вал і Буревій; до смугастої (Drechslera graminea lto) - сорт Дев’ятий вал; до ринхоспоріозу (Rhynchosporium graminicola Heinsen) – сорти Академічний і Буревій; до борошнистої роси (Blumeria graminis Speer) – Академічний, а жовтої іржі (Puccinia striiformis West) – Айвенго і Буревій. Нестійким до збудників вищезазначених хвороб виявився сорт-дворучка Достойний, тому він і сформував найнижчу врожайність як за оптимального, так і пізнього строку сівби (табл. 2).
Найвищу врожайність зерна 58,7 і 58,4 ц/га за сівби 1 жовтня забезпечили сорти Снігова королева і Дев’ятий вал. Сорт Дев’ятий вал і в наступні строки сівби формував вищу за інші сорти врожайність. Так, за сівби 10 жовтня його врожайність була на 2,9 ц/га вищою за сорт Академічний і на 9,7 ц/га - за сорт Достойний. За сівби 20 жовтня він також випереджав сорт Академічний і Достойний відповідно на 2,7 і 8,9 ц/га.
Табл. 2. Урожайність сортів ячменю озимого залежно від строку сівби у демонстраційних дослідах, ц/га
| Сорт | Строк сівби | середня | ||
| 1 жовтня | 10 жовтня | 20 жовтня | ||
| Академічний | 54,9 | 51,3 | 49,0 | 51,7 |
| Дев’ятий вал | 58,4 | 54,2 | 51,7 | 54,8 |
| Достойний | 45,9 | 44,5 | 42,8 | 44,4 |
| Айвенго | 55,0 | |||
| Буревій | 52,6 | |||
| Снігова королева | 58,7 | |||
| Атлант Миронівський | 46,3 | |||
| Жерар | 56,7 | |||
| Паладін | 55,8 | |||
| Сейм | 53,9 | |||
| Тутанхамон | 54,9 | |||
Також на ячменю озимому вивчаються мікродобрива й регулятори росту різних фірм і компаній, хімічні та біологічні препарати в системі захисту рослин. Результати цих випробувань будуть представлені пізніше.
Ярі колосові. Щороку в Україні реєструють для використання у виробництві значну кількість сортів таких культур, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Так, у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в України на 2018 рік, представлено майже 150 сортів ячменю ярого, з яких для зони Степу нараховується 74 шт., а пшениці м’якої ярої – відповідно 38 і 15 шт. та твердої - 11 і 6 штук. Це надає широкі можливості господарствам різних форм власності з неоднаковим ресурсним забезпеченням добирати сорти до конкретних агрокліматичних зон, попередників і полів з різним вологозабезпеченням.
В агроекологічному сортовипробуванні у 2016-2018 роках на демонстраційних полях Інституту зрошуваного землеробства НААН (м. Херсон) вивчались 19 районованих сортів ячменю ярого, із яких 9 (Вакула, Водограй, Всесвіт, Еней, Командор, Святогор, Лука і Сталкер) створені в Селекційно-генетичному інституті - Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (м. Одеса), 7 (Аграрій, Алегро, Взірець, Доказ, Інклюзив, Козван і Модерн) в Інституті рослинництва НААН (м. Харків) та 3 сорти (Віраж, Триполь і Хадар) у Миронівському інституті пшениці НААН (с. Центральне, Миронівський р-н, Київщина). За стандарт був взятий сорт Сталкер, який займає в Південному Степу найбільші площі. Сорт Вакула шестирядний, інші сорти дворядні, а сорт Модерн відрізняється тим, що він безостий.
Установлено, що в умовах 2016 і 2017 років досліджувані сорти ячменю ярого сформували досить високу врожайність, яка на демонстраційному полі ІЗЗ НААН досягала більше 42,0 ц/га у таких сортів: Воєвода (46,1 ц/га), Доказ (44,7 ц/га), Інклюзив (42,6 ц/га) і Сталкер (42,6 ц/га); у 2017-му більше 33,0 ц/га – Сталкер (43,4 ц/га), Вакула (43,1 ц/га) і Воєвода (42,4 ц/га) (табл. 3). У посушливих умовах 2018 року врожайність сортів ячменю була нижчою і становила 23,8-32,1 ц/га. Найвищу врожайність 32,1 ц/га зібрано на сортах Сталкер і Вакула.
У середньому за роки досліджень сорти ячменю ярого забезпечили врожайність 30,9-39,4 ц/га. Максимальну врожайність 39,4 ц/га зібрано на сортах Воєвода і Сталкер. Близьку до стандарту врожайність 37,2 ц/га формував сорт Аграрій. Дещо меншу - сорти Вакула і Еней – 36,5 і 36,1 ц/га відповідно. В інших сортів ячменю ярого на всіх демонстраційних ділянках зібраний врожай зерна був значно нижчим, ніж у стандарту Сталкер.
У 2019 році на демонстраційних ділянках ІЗЗ НААН висіяно 27 сортів ячменю ярого, з яких 14 (Аватар, Адапт, Вакула, Водограй, Всесвіт, Галичанин, Гермес, Еней, Командор, Лука, Святовит, Сталкер, Моураві) створені в Селекційно-генетичному інституті - ННЦ насіннєзнавства та сортовивчення НААН, 6 - Авгур, Аграрій, Бальзам, Модерн, Подив і Хорс - в Інституті рослинництва НААН та 7 сортів (Аверс, Донецький 14, Резерв, Сталий, Степовик, Східний, Щедрик) - у Донецькій ДСДС НААН. Зараз рослини - у фазі кущення.
Табл. 3. Урожайність сортів ячменю ярого та пшениці ярої на демонстраційних ділянках у ІЗЗ НААН
| Сорт | Оригінатор | У Реєстрі, рік | Урожайність, ц/га | |||
| 2016 р. | 2017 р. | 2018 р. | середня за три роки | |||
| Ячмінь ярий | ||||||
| Вакула | СГІ НААН | 2003 | 34,2 | 43,1 | 32,1 | 36,5 |
| Водограй | СГІ НААН | 2005 | 39,4 | 36,1 | 24,4 | 33,3 |
| Воєвода | СГІ НААН | 2012 | 46,1 | 42,4 | 29,8 | 39,4 |
| Всесвіт | СГІ НААН | 2009 | 40,6 | 37,3 | 23,8 | 33,9 |
| Еней | СГІ НААН | 1997 | 36,0 | 43,7 | 28,7 | 36,1 |
| Командор | СГІ НААН | 2008 | 39,8 | 37,8 | 26,5 | 34,7 |
| Святогор | СГІ НААН | 2007 | 27,6 | 36,0 | 29,2 | 30,9 |
| Сталкер (st) | СГІ НААН | 2009 | 42,6 | 43,4 | 32,1 | 39,4 |
| Лука | СГІ НААН | 2013 | 33,3 | 41,5 | 28,8 | 34,5 |
| Аграрій | ІР НААН | 2014 | 40,1 | 39,8 | 31,8 | 37,2 |
| Алегро | ІР НААН | 2014 | 42,2 | 38,5 | 25,7 | 35,5 |
| Взірець | ІР НААН | 2009 | 30,9 | 32,3 | ||
| Доказ | ІР НААН | 2009 | 44,7 | 35,7 | ||
| Інклюзив | ІР НААН | 2009 | 42,6 | 37,5 | ||
| Козван | ІР НААН | 2011 | 35,7 | 38,4 | ||
| Модерн | ІР НААН | 2011 | 30,5 | 39,5 | 28,2 | 32,7 |
| Віраж | МІП НААН | 2016 | 35,9 | 39,3 | 29,7 | 35,0 |
| Триполь | МІП НААН | 2013 | 34,5 | 38,8 | ||
| Хадар | МІП НААН | 2010 | 32,4 | 38,0 | ||
| Пшениця яра | ||||||
| Голіковська (полба) | ІР НААН | Новинка | 22,3 | 16,8 | 12,6 | 17,2 |
| Улюблена (м’яка) | ІР НААН | 2014 | 22,9 | 15,3 | 13,8 | 17,3 |
| Нащадок (тверда) | ІР НААН | 2008 | 38,8 | 25,9 | 18,2 | 27,6 |
| Спадщина (тверда) | ІР НААН | 2006 | 37,3 | 21,1 | 17,1 | 25,2 |
| Чадо (тверда) | ІР НААН | 2004 | 39,1 | 24,4 | 16,2 | 26,6 |
На наших демонстраційних ділянках висівався сорт полби Голіковська, який забезпечив у середньому врожайність 17,2 ц/га. Це на 8,0-10,4 ц/га нижче, ніж сорти пшениці твердої ярої. Проте, порівняно з пшеницею м'якою ярою, полба здатна забезпечити таку ж врожайність зерна. Тому полбу можна вирощувати як круп’яну культуру, у т.ч. і для виробників дитячого харчування.
Отже, навіть в умовах Південного Степу при використанні сучасних високоврожайних сортів ячменю ярого за чіткого дотримання зональних технологій їх вирощування можна забезпечити високу врожайність зерна на рівні 36-39 ц/га, а пшениці ярої – 26-28 ц/га.
С. ЗАЄЦЬ, завідувач відділу агротехнологій, канд. с.-г. наук,
Інститут зрошуваного землеробства НААН
