Адаптивний сорт – основа виробництва зерна пшениці

15 January, Розділ Рослинництво, переглядів 9 780

Збільшення обсягу виробництва зерна залежить від багатьох факторів. Серед біологічних факторів зростання провідна роль належить сортовим ресурсам. Внесок селекції у підвищення врожайності найважливіших агрокультур за останні десятиріччя оцінюється у 30-70%, і можна з упевненістю стверджувати: роль цього фактору інтенсифікації виробництва постійно зростатиме.

Збільшення урожайності є найбільш важливим критерієм при вирощуванні будь-якої сільгоспкультури. Зростання валових зборів зерна у глобальному масштабі в останні десятиріччя на третину забезпечувалось завдяки вдосконаленню технологій вирощування, а на дві третини – за рахунок створення нових високопродуктивних сортів.

За науковими прогнозами в 2010-2020 рр. увесь приріст рослинницької продукції одержуватиметься за рахунок селекції та ефективного використання рослинних сортових ресурсів. Утім відомо, що потенціал нових сортів навіть за оптимальних умов реалізується лише на 30-60%, що пов'язано з проблемами адаптивності сортів.

Вирощування високопродуктивних сортів пшениці м’якої озимої з урахуванням їх адаптивних властивостей за відповідної культури зонального землеробства дає змогу підвищити урожайність зерна на 10-50%. Тому проблема створення високоврожайних та екологічно пластичних сортів із високими адаптивним потенціалом і стійкістю до стресових чинників є актуальною.

На сучасному етапі прогрес у селекції рослин неможливий без використання нових методів і технологічних рішень, які дозволяють прискорено створювати різноманітні генотипи, що можуть використовуватись в якості вихідного матеріалу з новими ознаками і якостями. Такий вихідний матеріал повинен мати різну довжину вегетаційного періоду, високу морозо-зимостійкість і посухостійкість, високі показники стійкості проти вилягання та хвороб, маси зерна з колоса, збиральний індекс, стійкість до стресових факторів середовища, екологічну пластичність тощо. Селекційні програми мають бути зорієнтовані на створення адаптивних сортів, які відрізняються стабільністю за основними ознаками урожайності та якості зерна. Головна задача селекціонерів – створення екологічно пластичних сортів, які забезпечують достатньо високу урожайність у сприятливих умовах вирощування та її стабільність у стресових умовах.

До основних макроознак і властивостей сорту, які мають вплив на врожайність, стійкість до стресових факторів зовнішнього середовища та якість продукції, відносяться зимо- і посухостійкість, тривалість вегетаційного періоду, висота рослин, стійкість до хвороб і шкідників.

У системі ознак, які визначають адаптивний потенціал рослин, велике значення має поводження генотипів у різних ценотичних умовах – адаптивність пшеничного ценозу пов'язана з толерантністю до загущення, що має кореляційні зв'язки з ценотичними ознаками архітектоніки посіву.

Дослідженнями багатьох вчених доведено: нові селекційні форми, які мають максимальний прояв кількісної ознаки, як правило, слабко пристосовані до умов навколишнього середовища. Але існують об’єктивні можливості створення генотипів із високим потенціалом продуктивності та стійкості до несприятливих факторів середовища, оскільки ці властивості контролюються різними генетичними системами.

Спрямованим індивідуальним добором можна створити морфобіотипи з визначеним рівнем адаптивності та продуктивності. Слід зазначити, що найбільш продуктивними є сорти пшениці озимої, які представлені генотипами з розширеною адаптивною нормою реакції, пристосовані до конкретних умов вирощування з добре розвиненим адаптивним поліморфізмом. Подальші наукові дослідження в селекції озимої м’якої пшениці з використанням генетичних та фізіологічних методів дозволяють створити нові сорти з підвищеним урожайним і адаптивним потенціалами.

Державний реєстр сортів рослин України представлений багатьма сортами пшениці м'якої озимої різних наукових установ нашої держави і країн близького та далекого зарубіжжя. Кількість їх щороку зростає і коливається в межах 100 і більше сортів. Головні параметри, які неодмінно повинні враховуватись при доборі сорту, – напрямок і тип використання, зона вирощування, новизна, репродукція і якість посівного матеріалу.

Кожний новий сорт повинен перевищувати національний стандарт низкою показників, зокрема урожайністю і якістю продукції. До таких сортів-інновацій належать сорти пшениці м'якої озимої Мирлєна, Берегиня миронівська (на ДСВ з 2012 р.), Господиня миронівська (з 2013 р.), створені шляхом гібридизації в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла (МІП).

Високоінтенсивний сорт Мирлєна за зимостійкістю не поступається кращим за цим показником районованим сортам, володіє генетично зумовленим, високим рівнем продуктивності (сильна пшениця), має широкий адаптивний потенціал, високу групову стійкість до хвороб, особливо до фузаріозу колоса, до стікання і проростання зерна на пні. Сорт характеризується підвищеною компенсаторною здатністю за рахунок високої кущистості, середніх за рівнем ознаки озерненості колосу і маси 1000 насінин і може забезпечувати більш високу і стійку урожайність в різні за погодними умовами роки.

Сорт Берегиня миронівська добре збалансований за рівнем урожайності, якості зерна і адаптивності, толерантний до ураження хворобами, має здатність формувати виповнене високонатурне зерно. Сорт пройшов багаторазовий індивідуальний відбір, що сприяє спрощенню ведення насінництва. Господиня миронівська має підвищену стійкість до основних біотичних і абіотичних факторів, що забезпечує стабільність урожайності цього сорту у різних умовах вирощування. Сорт відрізняється потужною кореневою системою, високим фотосинтетичним потенціалом, груповою стійкістю до листових хвороб і кореневих гнилей, формує щільний колос, крупне добре виповнене зерно.

Високі результати з урожайності сорт Мирлєна показав у Державному сортовивченні (2009 р.) у 17 сортодослідах в зонах Лісостепу і Полісся, розмах варіювання становив від 5,09 до 9,13 ц/га. Максимальні урожаї одержані у дослідах Вінницького і Хмельницького ДЦЕСР – 9,13 і 8,44 т/га відповідно, а в зоні Степу – у дослідах Нікопольської ДСС Дніпропетровського ДЦЕСР і Первомайської ДСС (7,56 і 7,01 т/га відповідно). Впродовж 8 років (2007-2014) сорт Мирлєна вивчається в екологічному сортовипробуванні Волинського опорного пункту (ВОП) МІП.

Слід відмітити, що в найбільш сприятливому за погодними умовами 2008 р. цей сорт зайняв друге місце за продуктивністю серед 40 сортів і ліній пшениці м'якої озимої, які вивчались у сортовипробуванні ВОП МІП. У 2013-2014 рр. в умовах ВОП урожайність сортів Мирлєна і Берегиня миронівська дорівнювала: 9,08 і 9,21 та 8,05 і 8,93 т/га відповідно, а Господині миронівської у поточному році – 9,56 т/га. Цей сорт у 2014 р. у досліді МІП з визначення рівня продуктивності перспективних сортів і ліній залежно від елементів агротехнологій за сівби 5 жовтня по попереднику горох сформував урожай на рівні 9,6 т/га.

У 2014 р. сорт Мирлєна широко вивчався у демонстраційних посівах різних наукових установ і дослідних станцій країни. Так, на демонстраційному полігоні Інституту зрошуваного землеробства НААН одержали урожай сорту на рівні 6,84 т/га, на Дослідній станції луб’яних культур ІСГПС НААН – 6,50 т/га, на Асканійській дослідній станції – 5,51.

У виробництві також одержані достойні результати: на полях ТОВ «Прилуцький хлібодар» Чернігівської області – 8,76 т/га, ПСП «Червона калина» Кіровоградської – 6,60 т/га, ФГ «Бовкун В.Є.» Київської (2013 р.) – 8,6 т/га. Таким чином, сорти Мирлєна, Берегиня миронівська, Господиня миронівська є сортами-інноваціями, що забезпечать одержання в Лісостепу і Поліссі України 7-9 т/га пшениці м'якої озимої з якістю зерна не нижче ІІІ класу і сприятимуть підвищенню прибутковості та конкурентоспроможності агрогосподарств країни.

Валентин КОЧМАРСЬКИЙ,

директор, доктор с.-г. наук,

Галина ВОЛОГДІНА, Ніна ЗАМЛІЛА, Олександр ГУМЕНЮК,

наукові співробітники лабораторії селекції озимої пшениці,

Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла НААН України