- Здобутки НААН у селекції сільськогосподарських рослин
- КРАЩІ ГОСПОДАРІ ОБИРАЮТЬ КРАЩІ ГІБРИДИ
- КРАЩІ ГОСПОДАРІ ОБИРАЮТЬ КРАЩІ ГІБРИДИ
- „Терра-Юг”: ближче, якісніше, доступніше
- Гібриди соняшнику Всеукраїнського наукового інституту селекції
Стійкість самозапилених ліній кукурудзи
В Україні кукурудза є однією з провідних зернових культур. Аналіз родоводів сучасних гібридів вітчизняної селекції показав високий ступінь спорідненості їх за вихідними формами. Використаний вихідний матеріал для створення нових самозапилених ліній однорідний, не відзначається різноманіттям основних ознак, які забезпечують високу адаптивність та гетерозис сучасних гібридів.
Відомо, що більшість регіонів України підпадають під дію атмосферної і ґрунтової посухи, яка негативно діє як на ріст і розвиток рослин кукурудзи, так і на формування врожаю зерна. Періодичні посухи супроводжуються високими температурами (+39… +40°С), що є причиною череззерниці та неозерненості початків і значного зниження врожайності.
Проблемними питаннями під час інтродукції зразків з географічно віддалених регіонів є незбіг їхньої фотоперіодичної реакції, тривалості вегетаційного періоду, низька стійкість до стресових природних чинників, що спричинює загибель рослин або їх слабкий розвиток, а також розлад у процесах метаболізму, що не дає можливості отримати повноцінне насіння в умовах України. Роль вихідного матеріалу особливо зросла в останні роки у зв’язку з підвищенням вимог виробництва до створюваних високопродуктивних, стійких до хвороб та шкідників гібридів кукурудзи. Розв’язання цих проблем може забезпечити безперервне поновлення генофонду колекції будь-якої країни.
Мета наших досліджень. Визначити ефективність використання ліній кукурудзи, різноманітних за генетичною основою та стійкістю до хвороб і шкідників.
У селекції на гетерозис добір батьківських пар для схрещування має вирішальне значення. Максимального ефекту гетерозису досягають тільки при гібридизації спеціально підібраних ліній.
Одним із найбільш значних резервів збільшення виробництва зерна кукурудзи є створення й впровадження у виробництво високопродуктивних гібридів, що відрізняються стабільністю врожаю за змінних умов середовища, стійкістю до вилягання, хвороб та шкідників, інтенсивною віддачею вологи зерном, тобто повністю відповідають вимогам індустріальної технології вирощування й збирання.
Для селекції гібридів такого типу необхідно мати генетично різноманітний матеріал – нові самозапилені лінії кукурудзи, пристосовані до ґрунтово-кліматичних особливостей регіону, і відповідну методику їх оцінювання та використання.
Для створення високоврожайних гібридів кукурудзи, стійких до хвороб та шкідників, було використано відповідний матеріал і розроблено принципи добору самозапильних ліній для селекції гібридів у цьому напрямі.
Вивченням стійкості ліній, гібридів і мутантних форм кукурудзи до пухирчастої сажки займалися деякі зарубіжні та вітчизняні вчені. Починаючи з 60-х років минулого століття, приділяли велику увагу дослідженням стійкості кукурудзи до Ustilago zeae в різних умовах вирощування. Особливо великі заслуги у вивченні цього питання Немлієнка Ф.Є., Хаджинова М.І., Галєєва Т.С., Гешеле Е.Е., Гурьєва Б.П., Грисенка Г.В., Іващенка В.Г., Юрку А.І., Лазу М.М. та інших. На їх думку, стійкість кукурудзи до U. zeae є досить складною ознакою, яка визначається анатомо-морфологічними і фізіолого-біохімічними особливостями рослин, які контролюються генетичними факторами в системі рослина-господар-патоген-середовище.
Багато авторів вказують на значну варіабельність імунологічних властивостей ліній та гібридів до пухирчастої сажки залежно від року і місця випробування. Більшість пояснюють цей факт різницею в умовах навколишнього середовища.
Серед вивчених самозапилених ліній кукурудзи виділили 125 форм, стійких до пухирчастої сажки, з яких тільки 9,2 % характеризувались стабільністю даної ознаки. Варіювання стійкості ліній і гібридів за роками вони пояснюють різним розподілом кліматичних факторів у період найбільшої сприйнятливості рослин.
Стабільність стійкості ліній і гібридів до U. zeae також сильно залежить від здатності паразита змінювати свою патогенність під впливом різних факторів.
За результатами наших досліджень встановлено, що на дослідних ділянках серед хвороб найбільшої шкоди селекційному матеріалу кукурудзи завдавали пухирчаста й летюча сажка. Результати вивчення стійкості самозапилених ліній різного походження до ураження пухирчастою сажкою (табл. 1) свідчать про те, що досліджуваний селекційний матеріал в умовах природного інфекційного фону, незалежно від групи стиглості, був високостійким до цієї хвороби.
Табл. 1. Стійкість самозапилених ліній кукурудзи до ураження пухирчастою сажкою (2007 p.)
Однак ранньостиглі лінії F 101, МА 11 та середньостигла УХК 411 мали високий рівень стійкості, а середньоранні – CO 255, УХК 372, ХЛГ 293, ХЛГ 998 і середньостиглі – CO 113, KL 17, ХЛГ 45 характеризувалися тим, що мали низьку стійкість до ураження пухирчастою сажкою. Стійкість простих гібридів кукурудзи до ураження пухирчастою сажкою залежала від того, які батьківські компоненти брали участь у схрещуваннях, а також від ефекту гетерозису.
Серед гібридних комбінацій різних груп стиглості були виділені зразки, що характеризувались високою стійкістю до хвороби:
ранньостиглі – ХЛГ 81 х ХЛГ 272, ХЛГ 272 х ХЛГ 81, PLS 61 х
ХЛГ 562;
середньоранні – ХЛГ 1278 х ХЛГ 1216, KL 13 х УХК 411, ХЛГ 33 х ХЛГ 163, CO 108 х МА 22, УХК 409 х МА 22, СМ 5-1-1 х KL 17, УХК 411 х KL 13, ХЛГ 1216 х ХЛГ 1278, УХК 409 х F 502, МА 22 х F 502, CM 5-1-1 х CO 108, УХК 409 х CM 5-1-1, F 502 х CO 108, CO 108 х F 502, ХЛГ 1339 х ХЛГ 1128, F 502 х МА 22, F 502 х CM 5-1-1, УХ 405 х F 502, ХЛГ 1128 х ХЛГ 1339, ХЛГ 562 х PLS 61, ХЛГ 294 х ХЛГ 293, УХ 405 х CM 5-1-1;
середньостиглі – CO 108 х УХ 405, Ж 44-1 х ХЛГ 42, F 502 х УХК 409, УХ 405 х CO 108, ХЛГ 42 х ДК 44-1, УХК 409 х УХ 405, KL 17 х УХ 405, УХК 409 х CO 108, CO 113 х AS 77-4-1, NIA 22 х УХ 405, УХ 405 х УХК 409, CM 5-1-1 х УХ 405, В 37 х МА 61А37, F 502 х УХ 405.
Решта простих гібридів відзначалися середньою та низькою стійкістю до ураження пухирчастою сажкою.
Слід зазначити, що якщо в схрещуваннях брали участь такі лінії, як СО 255 та KL 17, то стійкість гібридних комбінацій була низькою.
Отже, для селекції кукурудзи на стійкість до летючої сажки ми рекомендуємо використовувати лінії СО 255, KL 17, СО 113, ХЛГ 45.
За роки випробування ураження рослин кукурудзи летючою сажкою в польових умовах не було виявлено. На підсиленому провокаційному фоні уражені Sorosporium reilianum рослини виявлено у 2007 році. У гібридній комбінації СО 255 х КL 17 ураження становить 9,5%. У 2007-му на селекційній ділянці летючою сажкою лінії та гібриди були уражені в більшій мірі. Цьому, вочевидь, сприяло накопичення інфекції в ґрунті та сприятливі погодні умови для розповсюдження хвороби.
Серед досліджуваних нами ліній більшість виявилися стійкими до летючої сажки і тільки лінії CO 255, KL 17, CO 113, ХЛГ 45 були уражені цією хворобою. Серед діалельних гібридів частка тих, що були уражені збудником летючої сажки становила 11,1%, до того ж однією із батьківських форм цих гібридів було названо лінії.
Рис. 1. Ураженість сприйнятливих ліній кукурудзи летючою сажкою в умовах беззмінного посіву протягом 2004-2007 років
Отже, в умовах беззмінного посіву спостерігалося значне ураження сприйнятливих ліній летючою сажкою, до того ж вищим ураженням характеризувалися качани, що значно вплинуло на урожай цих ліній. Тому оцінювання ліній і гібридів на стійкість до летючої сажки в умовах підсиленого провокаційного фону є дуже важливим етапом у селекції гібридів, стійких до хвороб. Для підвищення ефективності оцінювання стійкості ліній і гібридів до цієї хвороби в умовах Правобережного Лісостепу України, де ця хвороба не набула значного поширення, необхідно використовувати штучний провокаційний фон.
О. КОЛІСНИК, Вінницький національний аграрний університет
Стійкість самозапилених ліній кукурудзи до ураження пухирчастою сажкою (2007 p.)
Cтійкість Група стиглості Самозапилені лінії
Висока, менше 10 % Ранньостиглі FS 200, МА 17, PLS 61, ХЛГ 81, ХЛГ 224, ХЛГ 272, ХЛГ 1128, CM 7 (St)
Середньоранні CM 5-1-1, CO 91, F 502, K 210, KL 13, MA 22, MA 23C, Oh 43H.t, ХЛГ 163, ХЛГ 189, ХЛГ 294, ХЛГ 386, ХЛГ 489, ХЛГ 1216, Р 7 (St)
Середньостиглі AS 77-4-1, В 37, CO 108, K 212, MA 61A37, S 35, S 38, ДК 44-1, УХ 405, УХК 409, ХЛГ 33, ХЛГ 42, ХЛГ 85, ХЛГ 562, ХЛГ 1278, ХЛГ 1339, W 401 (St)
Cередня, 10-15 % Ранньостиглі F 101, MA 11
Середньоранні —
Середньостиглі УХК 411
Низька, більше 15 % Ранньостиглі —
CO 255, УХК 372, ХЛГ 293, ХЛГ 998
CO 113, KL 17, ХЛГ 45
