- У Києві відбулась II конференція «Нішеві культури. Проблеми та перспективи 2019»
- II конференція НІШЕВІ КУЛЬТУРИ. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
- II конференція «Нішеві культури. Проблеми та перспективи 2019»
- Українські садоводи шукають нові ніші - експерти
- Українські садівники шукають нові плодові ніші - експерти
Як заробити на ніші?
Пригадуєте, свого часу справжній бум серед аграріїв України спричинила соя. Перспективи її вирощування були неосяжними через високу маржинальність культури. Згодом українці навчились вирощувати інші бобові, зокрема нут, квасолю, сочевицю. До цієї групи нішевих культур «перекочували» навіть такі традиційні для нас як мак, льон і коноплі.
Водночас саме науковцям-аграріям належить пальма першості у зберіганні сортименту вітчизняних агрокультур не лише нішевої групи. Паралельно зі збереженням насіння наші вчені активно випробовують нові для нашої країни культури. Наприклад, шафран, кунжут й інші.
Чи можна сьогодні заробити на ніші, як це зробити правильно, де шукати партнерів, кому пропонувати вирощену продукцію?.. Відповіді на багаточисленні запитання намагались віднайти провідні експерти ринку, фахівці агрокомпаній з успішним досвідом вирощування нішевих культур і компаній, які тільки починають шукати себе в ніші, зібравшись на II конференцію «Нішеві культури. Проблеми та перспективи 2019». Захід організувала в Києві ГК «ПроАгро Груп» спільно з «Співтовариством виробників та споживачів бобових України».
Основні тренди
Що можна сказати про сучасний стан і проблеми виробництва нішевих культур? За словами Олександра Дуди, голови ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції», останнім часом у світі все більшої популярності набуває амарант. Це пов'язано з тим, що названа культура є однією з найбільш посухостійких, має потенціал урожайності зеленої маси 250 т/га, насіння – 5 т/га. Амарант багатий на хімічний склад і високий вихід білка з 1 га (15-17% в сухій вегетативній масі).
Економічна вигода вирощування амаранту теж суттєва, вважає О. Дуда. Так, витрати на вирощування насіння культури не перевищують 400 $/га, а експортні ціни на амарант і продукцію з нього є дуже привабливими. Експерт упевнений: Україна має всі передумови, щоби стати світовим лідером з вирощування та переробки цієї культури. Тим паче, що амарантова галузь зараз - на злеті.
Згодна з думкою керівника асоціації Олена Вовченко, директор компанії «Руна». Підприємство вирощує амарант у Київській області. Культура в господарстві представлений п'ятьма сортами, яким сьогодні відведено 100 га. Олена Вовченко навела кілька цікавих цифр: торік підприємство реалізовувало тонну неорганічного насіння амаранту по 25 тис. грн, а органічного – по 30 тис. грн.
Незабаром набуде поширення у аграріїв й екзотична і надзвичайно прибуткова культура – шафран, про яку ви можете почитати в №4 нашого журналу. На конференції про шафран так само розповіла Галина Балашова, старший науковий співробітник Інституту зрошуваного землеробства НААН. Вона, до прикладу, наголосила, що висока вартість шафрану пояснюється в основному двома причинами: по-перше, його виробництво дуже трудомістке, а по-друге, аромат, смак і лікувальні властивості шафрану не мають рівних серед спецій. Водночас цю пряність дуже часто підробляють сафлором, чорнобривцями чи коренем куркуми, і відмінності між підробкою та справжнім шафраном важко розпізнати. Сьогодні на планеті щорічно вирощують від 200 до 300 тонн шафрану. Найбільшими виробниками є Індія, Іспанія та Іран. В Україні культуру вирощують вже близько п'яти років, але площа, зайнята нею, поки не перевищує 4 га.
Ще однією перспективною культурою для вирощування аграріями України є кунжут (читайте статтю про нього в №1-2 нашого журналу). Втім, як зауважила заступник директора з наукової роботи Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Віра Коновалова, наразі майже все кунжутне насіння, яке можна побачити на прилавках українських магазинів, імпортоване переважно з Індії. Водночас виростити кунжут в Україні не є проблемою. Перспективними зонами для цього є Одещина, Миколаївщина, Херсонщина, Запоріжжя та Дніпропетровщина.
Торік, скажімо, вартість насіння індійського кунжуту в Україні становила 70 грн/кг при фасуванні мішками. З 1 га можна отримати від 1 до 1,5 тонн насіння кунжуту, що забезпечує грошові надходження мінімум 70 тис. грн/га. В. Коновалова наголосила: для маленького фермерського родинного господарства з невеликою кількістю землі в обробітку вигіднішими можуть бути хіба що деякі овочі, спаржа чи лохина.
Найбільш енергетично насичена зернова
На цьому наполягає Ярослав Бардин, директор НВТ «Укрсорго». Він акцентував, що сорго має доволі багато переваг як кормова культура для годівлі птиці та свиней. Приміром, сорго – це найбільш енергетично насичена зернова культура, яка має високий уміст крохмалю, білків, клітковини і цукру. Крім того, в зерні культури - високий рівень легкозасвоюваних амінокислот і немає несприятливих для засвоєння елементів.
Серед чинників, які стримують збільшення площ під сорго в Україні, є відсутність позитивного іміджу та достатньої обізнаності про культуру й недотримання технології її вирощування. Щоб змінити таке ставлення до культури, «Укрсорго» разом із «ПроАгро Груп» 25-26 вересня 2019 року проведуть масштабний міжнародний конгрес - «Сорго – культура майбутнього».
Кольорова квасолька
Так ніжно про сорти квасолі говорить Христина Горстка, директор з експорту компанії «Геліос-1». Поля компанії розташовані на Херсонщині, тож частину культур вирощують на зрошенні. Цьогоріч під кольоровою квасолею площі збільшили до 200 га (2018 р. - 124 га). Тому про нюанси вирощування такої нішевої культури як кольорова квасоля й розповіла присутнім Х. Горстка.
Так, вона наголосила, що для компанії нут і сочевиця вже не є нішевими, бо маржинальність їх вирощування останнім часом знизилась. А от ціни на кольорову квасолю, зокрема на сорт Дарк Ред, який вирощує «Геліос-1», на міжнародному ринку залишаються стабільними. Минулого року бобова вродила 2,7-3 тонн/га. Нині вирощену продукцію компанія експортує переважно до країн ЄС.
До речі, Олександр Назаришин, представник компанії «Агролідер» (Хмельниччина), підтвердив: саме квасоля для них стала основною експортною культурою. Хоча підприємство продає на світові ринки й гірчицю, нут, сочевицю, льон і готову продукцію з них. Частину культур вирощують самостійно, частину – закуповують у місцевих фермерів. Компанії вдалось налагодити експорт у більш ніж 15 країн Європи та країни Північної й Південної Америки, Близького Сходу та Африки. Та саме квасоля, за словами Олександра Назаришина, має високу маржинальність і стабільно високі експортні ціни, тому вибивається в «цариці» українського експорту серед нішевих культур
Проблеми і перспективи реалізації
Цій темі була присвячена друга панель конференції. Так, незалежний експерт ринку Андрій Біленький детально розповів присутнім про сім основних нішевих зернобобових культур. Найбільшу частку серед них на українському ринку займає горох, якого минулого сезону вироблено 775 тис. т, а експортовано 575 тисяч. Також попитом на внутрішньому ринку користуються гречка і овес, тоді як сорго досі не зробило прорив у споживанні, хоча має на це потенціал. До основних нішевих зернобобових культур, які вирощують в Україні, ще входять сочевиця і нут, які наразі займають зовсім невелику частку на ринку, але є дуже цікавими та перспективними.
А от аналітик аграрних ринків медіа-агентства для фермерства Seeds Семен Крамаренко проаналізував проблеми експорту плодоовочевих нішевих культур. Зокрема, перспективними для вирощування в Україні експерт вважає батат, гарбуз, спаржу, смородину, цвітну капусту та броколі. Наприклад, батат можна вирощувати в усіх агрокліматичних зонах країни, а на півдні його врожайність може сягати 100 т/га. І головне, наголосив експерт: при правильній маркетинговій стратегії навіть традиційні культури можуть стати нішевими і знайти свою нішу на міжнародному ринку. 
Думку трейдерів щодо експортного потенціалу нішевих культур висловив Олексій Мовчан, представник компанії «Рамбус». За його словами, нішею на українському ринку можна вважати всі культури, крім пшениці, соняшнику, кукурудзи та ячменю. Серед культур, на які наступного сезону варто звернути увагу виробникам, одне з перших місць посідає ріпак, адже перспективними є його контейнерні відправки до Непалу і Бангладешу. На другому місці – овес, на третьому – горох.
Також українським аграріям варто звернути увагу на кінські боби, які торік дуже добре торгувались на зовнішніх ринках. Водночас інші бобові нішеві культури важко продавати, бо не вистачає партій високої експортної якості.
Між іншим, модерували захід президент ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко та керівник аналітичного відділу компанії Marcopolo Commodities Олена Нероба, тож конференція зібрала чимало зацікавлених учасників, частина яких долучилась до заходу через онлайн-трансляцію.
Прес-служба ГК «ПроАгро Груп»
