- Українські аграрії у 2015 році отримали рекордний прибуток
- Ми вибираємо, нас вибирають
- Держсільгоспінспекція контролює дотримання вимог ведення насінництва с/г культур
- У двадцяти регіонах України тривають жнива.
- Шанси і можливості України
Є шанси стати стратегічною олійною
Нині для більшості науковців і виробничників все більш очевидною вбачається проблема прогресуючого зниження ефективності функціонування АПК і, зокрема, рослинницької галузі. Настав час планомірно коригувати проведення НДР у галузі рослинництва і системі землеробства основних сільськогосподарських регіонів, упроваджувати більш ефективні системи облаштування сільгоспугідь, адаптувати способи ведення сільського господарства до конкретних природних агрофітоценозів тощо.
Іншими словами, потрібно здійснювати диверсифікацію рослинництва, виробляти екологічно чисту продукцію і економічно вигідні для ринку як традиційні, так і малопоширені альтернативні культури, які би забезпечували отримання стабільних і гарантованих урожаїв товарного і репродукційного насіння за умов жорсткого ГТК, дефіциту запасів ґрунтової вологи в осінній і весняний періоди, ґрунтової та повітряної посухи на фінальних етапах онтогенезу.
На нашу думку, однією з таких культур є сафлор красильний, який володіє високим адаптивним потенціалом, має змогу значно підвищити загальну продуктивність агрофітоценозів, ефективно використовувати агрокліматичні ресурси регіону, оптимізуючи сільгоспвиробництво.
Сафлор красильний (Carthamus tinctorius L.) – стародавня олійна культура, що належить до родини складноцвітих (Asteraceae). В Україні рослина з’явилась у ІІ-й половині XVIII століття. У довоєнні роки на невеликих площах її вирощували переважно в південних посушливих районах.
Сафлор – однорічна, теплолюбна і дуже посухостійка рослина короткого дня, що зумовила її ксероморфна структура, добре адаптована до сухого континентального клімату. Транспіраційний її коефіцієнт - менше 300. До тепла сафлор особливо вимогливий у фазах цвітіння і дозрівання. Разом із тим сходи його витримують нетривалі заморозки до -4-6°С.
В умовах вологої і похмурої погоди квітки погано запліднюються, а кошики загнивають. Тривалість вегетаційного періоду рослин сафлору - 120-135 днів. До ґрунтів невимогливий, його навіть можна вирощувати на малопродуктивних засолених ґрунтах. Невибагливість сафлору красильного до родючості ґрунту дає можливість рекомендувати його впровадження в ґрунтозахисних сівозмінах, відповідно з використанням суцільного способу сівби та безполицевого способу основного обробітку.
Важливо зазначити, що рослини сафлору красильного особливо чутливі до забур’янення на початку вегетації, це пов’язано з тим, що він, на противагу іншим польовим культурам, має так званий гербокритичний період від фази сходів до стеблування (25-30 днів), тобто час, протягом якого культура потерпає від конкуренції з боку бур’янів. Саме тому з перших днів вегетації у посівах сафлору красильного має відбуватися їх знищення. У подальшому рослини створюють потужний асиміляційний апарат, успішно затіняють бур’яни і стають щодо них досить конкурентоздатними.
До основних переваг сафлору можна віднести швидкий ріст кореня на етапі проростання та повільне утворення листкової маси, що забезпечує його кращу адаптованість до посухи. Глибока коренева система сафлору висушує ґрунт менше на відміну від соняшнику, що дає змогу вилучати вологу і корисні речовини з більш глибоких шарів ґрунту. Він є добрим попередником для ярих зернових культур, а за екстремально посушливих умов, а також під час значного вимерзання озимих культур його можна використовувати як страхову культуру і гарантувати прибутковість рослинництва. Сафлор є гарним медоносом: порівняно з соняшником період цвітіння розпочинається раніше, і воно більш тривале.
Додатковим позитивним чинником слід вбачати істотно нижчий фітосанітарний та меліоративний пресинг сафлору на агрофітоценози, наявність відпрацьованої науковцями регіону зональної технології вирощування культури, що забезпечує отримання стабільних урожаїв високоліквідного насіння на рівні 1,0-1,2 т/га, а за сприятливих умов – до 2,0 т/га і більше.
З екологічного погляду сафлор можна використовувати для фіторемедіації на забруднених ґрунтах, уміст небезпечних речовин у його біомасі не виходить за межі фізіологічної норми. Так, після загортання в ґрунт зеленої маси сафлору кореневмісний шар збагачується доступними формами фосфору і калію, збільшується швидкість розкладання целюлози.
Особлива ж цінність сафлору красильного полягає у широких можливостях використання рослинної олії з його насіння. Її вважають корисною через високу концентрацію поліненасичених жирних кислот, вона займає особливе місце, оскільки має дуже високий вміст лінолевої кислоти (70-75% і більше), яку відносять до незамінних, бо вона не синтезується у людському організмі. Відомо також, що сафлорова олія є природною сировиною для виробництва сполученої лінолевої кислоти (conjugated linoleic fatty acids – CLA).
Протягом останніх десятиліть проведено низку біохімічних досліджень, які свідчать: сафлор, завдяки своїм біологічним особливостям, здатний не тільки забезпечити населення поживною рослинною олією, а й має високу перспективу комплексного використання як харчової, косметичної, лікарської, кормової та технічної (біоенергетичної) культури, що дуже важливо і необхідно для розвитку всього агросектору країни. З насіння сафлору отримують олію, яку використовують як сировину для виробництва оліфи, білої фарби, емалей, мила, лінолеуму, а також фармацевтичних препаратів, косметичних засобів, біоетанолу, продуктів функціонального і дієтичного харчування та іншої продукції, яка має підвищений попит на внутрішньому та зовнішньому ринках. 
Зараз на сафлорову олію є попит на зовнішньому ринку. Основні імпортери цього продукту – Туреччина (30%), Китай (20%), Швейцарія та Бельгія. А найбільшими експортерами нині є Росія (44% глобального експорту), Казахстан (15,7%), Індія (14,4%) і Нідерланди (10,1%). Комерційна привабливість сафлору - його висока якість і цінність одержуваної олії.
Отже, у сафлору красильного є всі шанси стати стратегічною олійною культурою України нарівні з соняшником. Використання його біологічних особливостей за екстремально посушливих умов забезпечує середній рівень урожайності насіння, розширює набір попередників для вирощування зернових культур, дозволяє отримати більше різноманіття олійної сировини та стабілізувати обсяги агровиробництва.
У кінцевому підсумку, вирощування сафлору може бути передумовою для успішного проведення диверсифікації галузі рослинництва України, зокрема в лівобережній частині Лісостепу.
Є. КРИШТОП, канд. с.-г. наук, доцент,
В. ВОЛОЩЕНКО, канд. с.-г. наук, доцент,
Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва
