У зоні Південного Степу України, з її жорсткими погодно-кліматичними умовами, не всі культури здатні формувати високу продуктивність. Найбільш врожайними в цій зоні є озимі культури, які по сортодільницях на неполивних землях перевищують за врожайністю найбільш розповсюджену тут яру зернову культуру – ячмінь ярий на 8,7-11,4 ц/га. Проте, з ярих зернових культур особливо важливого значення набуває сорго, яке вирізняється високою пластичністю, невибагливістю та здатністю протистояти посухам, що дозволяє йому формувати врожайність вищу, ніж ячмінь ярий.
Тому питання відновлення й розширення площ посіву сорго в південному регіоні, а також особливості технології його вирощування були обговорені нещодавно на науково-практичному семінарі, який організували Інститут зрошуваного землеробства, ДП «Рейлін» та ТОВ «Агрісс-Ком» за підтримки Мінагрополітики України, НААН та Херсонської облдержадміністрації. В семінарі взяли участь науковці та виробничники Херсонської і Миколаївської областей та АР Крим.
Зокрема, директор Інституту зрошуваного землеробства, доктор с.-г. наук Раїса Вожегова висвітлила питання наукового забезпечення виробництва зерна на Херсонщині в умовах 2012 року. Як завжди в його виробництві провідна роль відводилася озимим зерновим культурам. Але жорстока посуха літньо-осіннього періоду значно ускладнила їх сівбу і не дозволила сформувати добрий стан рослин перед припиненням вегетації. Крім того, сильні морози в першій декаді лютого, коли мінімальна температура на глибині вузла кущіння знижувалась до -14-18ºС, в значній мірі погіршили стан озимих, і частина з них загинула.
Тож постає питання: чим і як пересівати загиблі посіви озимих? Однією з таких культур повинно стати сорго, що може стабілізувати виробництво зерна в регіоні. Про це свідчать і п’ятирічні дані сортодільниць, розташованих у Південному Степу, наголосила Раїса Анатоліївна. На цих сортодільницях урожайність сорго була на 14-58% вища, ніж у кукурудзи, і на 20-165% вища, ніж у ячменю ярого.
В Інституті зрошуваного землеробства є великі напрацювання з розробки технології вирощування сорго на неполивних і зрошуваних землях. Вони ведуться з початку 70-х років минулого сторіччя. Захищено три
дисертаційних роботи та видано дві монографії. Створений гібрид сорізу (сорго рисозерне) Оксамит, врожайність якого на неполивних землях коливається в межах 30-57 ц/га, а при зрошенні – 69-82 ц/га.
За словами Раїси Вожегової, нині ми повинні повернути сорго на землі Південного Степу, що, до речі, робиться в багатьох країнах світу, які мають подібні кліматичні умови.
Дані про великі можливості сорго підтвердив і Василь Бондаренко, кандидат с.-г. наук, експерт з агрономічних питань вирощування сорго. Він зазначив, що на Генічеській дослідній станції Інституту сільського господарства степової зони вже майже 40 років ведуться дослідження зі створення нових сортів і гібридів сорго та розробки технологій їх вирощування.
Роз’яснюючи основні моменти в технології вирощування сорго, Василь Петрович особливу увагу звернув на ті елементи, які дозволяють краще використовувати ґрунтову вологу та опади, а також проблемні питання захисту посівів сорго від шкідників і бур’янів. Зараз виробники хімічних препаратів мають великий їх асортимент, що робить вирощування сорго більш технологічним.
Про застосування сучасних гібридів сорго, пристосованих до посушливих умов півдня нашої
країни, розповіла Валентина Барбарук, президент ДП «Рейлін», яка є представником американської компанії «Річардсон» - найбільшого виробника насіння соргових культур у світі. Насіння цих гібридів поставляється вже протруєним і обробленим антидотом Концепт ІІІ, що дозволяє застосовувати найбільш ефективні ґрунтові гербіциди з широким спектром дії – Примекстра Голд, Примекстра TZ Голд. Найголовніше, засвідчила Валентина Тадеушівна, що насіння, яке поставляє ДП «Рейлін» для розповсюдження в Україні ТОВ «Агрісс-Ком», майже на 50% дешевше, ніж у фірм-посередників.
Про свій досвід з багаторічного вирощування сорго розповів і Юрій Павлішин, кандидат с.-г. наук, заслужений працівник сільського господарства України, генеральний директор ТОВ «Шестерня» (Дніпропетровщина). «Наше господарство, - зазначив Юрій Васильович, - відводить щорічно під сорго більше 1 тис. га не досить родючих земель і одержує зерна близько 5 т/га, а на окремих полях – до 7 т/га. Жодна культура в наших умовах не здатна стабільно формувати такий врожай. До того ж, враховуючи зростання попиту на зерно сорго і закупівельну ціну, це досить прибуткова культура. При виробничих витратах дещо менше 3 тис. грн./га воно забезпечує прибуток в межах 4,0-5,5 тис. грн./га».
Анатолій Коваленко, кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторією неполивного землеробства Інституту зрошуваного землеробства, розповідаючи про особливості розміщення сорго в сівозмінах, наголосив, що сорго невибагливе до попередників і за умов високої культури землеробства може вирощуватися 2-5 років на одному і тому ж місці без істотного зниження врожайності. Але сорго позитивно реагує на попередники, які залишають після себе чисте від бур’янів поле з добре забезпеченим вологою ґрунтом. До того ж сорго добре переносить засолені ґрунти, площа яких досить значна в південному регіоні, та виносить чималу кількість натрію, хлору і магнію. Воно витримує концентрацію розчинних солей 0,6-0,8%, що в 1,5 рази більше, ніж кукурудза.
Розміщення сорго в чотирипільних експериментальних сівозмінах в дослідах Інституту зрошуваного землеробства, замість ячменю ярого, в середньому за останні 5 років забезпечило підвищення врожайності зернових культур на 3,2-7,9 ц/га в середньому по сівозміні, а його збір - на 2,4-3,9 ц з 1 га сівозмінної площі. Тобто, ефективність розміщення сорго в усіх польових сівозмінах беззаперечна.
Ігор Сидюк, директор по роботі з агропідприємствами ТОВ «Українська ветеринарна компанія», кандидат с.-г. наук наголосив на необхідності використання зерна сорго в комбікормах для свиней та птиці, оскільки воно має високі поживні якості. Так, вміст білку в його складі становить 11-13%, жиру – 3,1-3,6%, вуглеводів – 62,0-68,9%. Завдяки цьому яйценосність курей підвищується на 12-17%, а ставкові риби збільшують свою продуктивність на 26-31% порівняно з використанням традиційних кормів.
Про економічну ефективність вирощування сорго в степовій зоні та ринок збуту його товарного зерна в 2012 році розповів Микола Романенко, директор департаменту агрополітики ТОВ «Агрісс-Ком». Він зазначив, що разом із продажем насіння агрофірма готова укладати одразу ж угоди на закупку товарного зерна. Це зерно вони готові закуповувати власним транспортом прямо з господарства при будь-яких показниках якості з перерахунком на показники залікової ваги. В договорах закупівлі зазначена ціна на 1 вересня 2012 року в межах 1520-1560 грн./т.
Підбив підсумки обговорення всіх проблем, пов’язаних зі стабілізацією зерновиробництва в умовах нинішнього року, заступник голови Херсонської облдержадміністрації Михайло Мельник. Він зазначив, що розширення площ посіву сорго та підвищення його врожайності - це не тільки завдання на 2012 рік, а й на наступні роки. І це є досить реальна перспектива стабілізації зерновиробництва в посушливих умовах південного регіону.