Не допустити дефіциту білка на Поліссі

02 April, Розділ Рослинництво, переглядів 5 936

Початок статті читайте, будь ласка, в №10 нашої газети.

Люпин може служити сировиною у виробництві штучного волокна, клею, фарб, пластмаси, різних лікарських засобів. Екстракти з насіння гіркого люпину мають потенційну фармакологічну цінність, сприяють зниженню артеріального тиску, біоелектричній активності серця, моторній і психічній активності, не викликаючи при цьому наркотичної дії. Вивчається питання використання алкалоїдів в якості природного інсектициду. Можливе використання екстрактів люпину вузьколистого як регуляторів росту.

Проведено чимало досліджень в різних країнах по використанню білка люпину в їжу людини. Так, в США розроблена технологія виробництва макаронних виробів з м’якої пшениці та борошна люпину. Білок люпину не містить проламінів, тому є сировиною, що має дієтичні й лікувально-профілактичні властивості для дитячого харчування. В Німеччині й Росії люпинове борошно та білкову пасту використовують для приготування кондитерських виробів, пудингів, замінників молока, соусів, які знижують вміст цукру в крові хворих на діабет.

Люпин вузьколистий має другу назву «соя полісся», а серадела посівна (OrnithopussativusBroth) – «конюшина піщана». Серед однорічних бобових кормових трав вона відрізняється тим, що добре витримує спасування та є добрим медоносом. За кормовими властивостями вона переважає червону конюшину та вику яру. Проте, головна її соя полісся перевага в тому, що, не займаючи окремого поля в сівозміні, дає додатковий врожай зеленої маси без витрат на підготовку ґрунту та добрива. В підсіві з іншими культурами забезпечує другий врожай зеленої маси від 65,0 до 110,0 ц/га, а в сумі з покривними - 230-350 ц/га. Таким чином, серадела посівна є типовим ущільнювачем посівів та служить надійним засобом інтенсифікації рільництва на піщаних ґрунтах Полісся. Зелену масу серадели з охотою поїдають тварини, силосують, сушать та використовують для виготовлення вітамінного борошна. В 100 кг її корму міститься 16 кг кормових одиниць, вміст протеїну - 2,3-3,0 кгабо 140-180 г в одній кормовій одиниці. Серадела посівна забезпечує 20-55 ц/га сіна, яке за поживністю вдвічі вище за сіно луків і не поступається сіну з конюшини. В зеленому стані серадела добре силосується. Отриманий силос якісний: в 100кг його міститься 16,6 кормових одиниць, тоді як в силосі лучних трав – 13, вико-вівсяній суміші - 12,9. Серед бобових культур відрізняється низьким коефіцієнтом переходу радіонуклідів К=0,23-0,94, що дозволяє використовувати сераделу посівну на корм без обмежень.

Технології вирощування загальноприйняті для однорічних культур, проте є деякі особливості, які забезпечують більшу продуктивність посівів.

Так, при вирощуванні на зелений корм пелюшки та люпину вузьколистого необхідно перевагу надавати сумісним посівам, які забезпечують ріст продуктивності на 5-97%, залежно від сумішок. Серед бінарних сумішок найбільш ефективними виявились моделі технологій з вівсом сорту Чернігівський-28. В середньому за три роки продуктивність пелюшко-вівсяних сумішок у фазі бутонізації становила 256-295 ц/га зеленої маси (39-44,6 ц/га сухої), в фазі цвітіння – 339-369 (71-76), в фазі утворення бобів (силос) ‑358-385 (119-135) ц/га при внесенні фосфорно-калійних добрив під основний обробіток ґрунту (P₆₀K₉₀) та підживленні азотними добривами (N₃₀) в фазі гілкування бобових - кущіння злакових культур, залежно від норм висіву компонентів. За відсутністю азотного підживлення врожайність пелюшко-вівсяних агроценозів була на 2-8% менша. Також, необхідно відмітити, що досить високий врожай зеленого корму забезпечують пелюшко-тритикалеві сумішки, які поступаються сумішкам з вівсом лише на 2-8%. Зелений корм цих ценозів забезпечує збір 26-64 ц/га кормових одиниць та 3,8-9,5 ц/га перетравного протеїну.

Заслуговують на увагу також бінарні сумішки з фацелією, які забезпечують врожай у фазі цвітіння 260-330 ц/га зеленої маси (50-56 ц/га сухої), залежно від норми висіву компонентів. Для отримання високоякісного збалансованого за поживними речовинами силосу пелюшку в зоні Полісся можна вирощувати в двокомпонентних сумішах з кукурудзою, які в складних погодних умовах 2011 року забезпечили врожай силосної маси 240-250 ц/га на фоні мінерального живлення P₆₀K₉₀.

Оксана ВИШНЕВСЬКА,

завідуюча лабораторією кормовиробництва

Інституту сільського господарства Полісся НААН України

Далі буде.