Не допустити дефіциту білка на Поліссі

13 April, Розділ Рослинництво, переглядів 5 801

Закінчення. Початок статті читайте, будь ласка, в № 10, 12 нашої газети.

Добрі результати показали сумішки з пелюшкою при випробуванні в зеленому конвеєрі. Так, в сумішах з житом ярим сорту Веснянка (посів 20.IV, використання 23.VI-5.VII) врожайність становила 124-240 ц/га зеленої маси (23-42 ц/га сухої), 29-36 ц/га кормових одиниць, 5,1-5,5 ц/га перетравного протеїну, залежно від системи удобрення N_30-60P_30-60K_30-60 та умов вегетації. В літніх сумішках з пайзою сорту Лебедина-2 (посів 15.VI використання 8.VIII-19.IX) продуктивність була на рівні 350-380 ц/га та 46-63; 31-43; 5,9-7,1 за системою удобрення, яка передбачала один раз на п’ять років внесення органіки 50 т/га, вапна 3 т/га та міндобрив по нормі N_30-60P_30-60K_30-60. Необхідно зауважити, що в системі сировинного конвеєра зелена маса пелюшки за кормовими властивостями прирівнюється до гороху посівного й вики. Проте в порівнянні з поширеними однорічними бобовими культурами має ряд переваг: більш тривалий (на 12-14 днів) період використання зеленої маси.

Бінарні сумішки пелюшки з вівсом і тритикале ярим при вирощуванні на зернофураж в умовах зони забезпечують врожай 27-39 ц/га, кормових одиниць 25-29 ц/га та 3,7-4,0 перетравного протеїну при системі удобрення P₆₀K₉₀, залежно від норми висіву компонентів та абіотичних умов року.

При вирощуванні сумішок на зернофураж чи насіння достатньо вносити лише фосфорно-калійні добрива. Використання повного мінерального живлення призводить до зниження на 5-6% основних структурних елементів (кількість бобів на рослині, маса 1000 насінин), які визначають насіннєву продуктивність.

Насіннєві посіви пелюшки доцільно проводити в сумішах з ріпаком ярим. За структурними даними, вихід зернобобового компоненту тут коливається від 20,3 ц/га до 29,1 ц/га, дещо нижчий вихід - 15-23 ц/га - забезпечують суміші з гірчицею та фацелією. Тоді як сумісні посіви пелюшки з вівсом дають вихід зерна пелюшки лише 7,7-9,8 ц/га, хоч і мають достатньо високу врожайність 20-23 ц/га. Що говорить про недоцільність застосування посівів з вівсом при вирощуванні пелюшки на насіння.

Люпин вузьколистий в сумішах з вівсом при збиранні на зелений корм у фазі цвітіння забезпечує врожайність 150-190 ц/га зеленої маси (23-35 ц/га сухої), при збиранні в фазі сизих бобів відповідно 216-262 ц/га (57-67 ц/га), залежно від норми висіву компонентів і умов вегетації. Збір кормових одиниць при цьому становить 17,1 та 55,9 ц/га, перетравного протеїну - 3,01 та 9,91 ц/га. Продуктивність зернової маси на рівні 19-24 ц/га, 19 кормових одиниць і 3,4 ц/га перетравного протеїну. Вирощування люпину вузьколистого в сумішах зі злаковими компонентами сприяє зниженню активності радіоцезію-137 та коефіцієнту переходу на 20-80%.

На відміну від пелюшки, люпин вузьколистий з успіхом може вирощуватись у чистих посівах як на зелену масу, так і на зерно. Проте, збирання на зелений корм у фазу сизих бобів недоцільне через низький вміст сухих речовин у рослині, й, відповідно, низьку продуктивність посівів.

Урожайність чистих посівів люпину вузьколистого сильно залежить від строків сівби і норм висіву. За нашими даними, оптимальними строками сівби для використання на зерно в зоні є ранні ярі, при фізіологічній стиглості ґрунту оптимальною температурою ґрунту для проведення сівби люпину вузьколистого є +5 і 8⁰С, що дозволяє отримати 19-24 ц/га зерна (на 2-6% вище при проведенні сівби із затримкою на 10-20 днів та при температурі ґрунту +10⁰С).

За довідниковим матеріалом вважається оптимальна норма посіву люпину вузьколистого 1,2 млн. схожих насінин. Нашими дослідженнями доведено, що норма висіву 1,5 та 1,8 млн. сх. насінин забезпечує вищий урожай зерна на 6,3 та 7,5%.

Оптимальною системою удобрення для люпину вузьколистого є P₆₀K₉₀. Внесення азотних добрив навіть у невеликих стартових нормах, за даними Ворони Л.І. (ІСГП НААН), не сприяє росту продуктивності як зеленої маси, так і зернової.

Люпин вузьколистий має розтягнутий період достигання бобів. Пізній обмолот призводить до втрат насіння, ранній ‑ до ускладнень при обмолоті. Ефективним заходом при вирощуванні люпину вузьколистого на зерно, для оптимізації процесів його обмолоту та очищення насіння до посівних кондицій, виявилась передзбиральна обробка десикантами. При внесенні десикантів Реглон 2 кг/га або Раундап 3 кг/га вологість травостою стає придатною для прямого комбайнування відповідно: на 5-6 та 13-14 день. При чому в роки з інтенсивними опадами в період збирання врожаю необхідно використовувати Реглон, а при відсутності дощів – Раундап.

В польовому кормовиробництві зелений корм, який отримують з серадели посівної, найбільш економічно вигідний, особливо при вирощуванні її під покривом однорічних кормових культур на зелений корм чи зерно. Зазвичай сераделу посівну рекомендують всівати в озимі зернові по мерзлоталому ґрунту чи в ярі зернові. Ми застосували її в зеленому конвеєрі, всіваючи в різні культури: жито яре + пелюшка + серадела (посів 20.IV), пайза + редька олійна + серадела (посів 15.VI), овес + амарант + серадела (посів 1.VII). Культури, в які вона всівалась, використовували в конвеєрі відповідно 13-23.VI, 28.VII -7.VIII, 20-30.IX.

Використання серадели починали в жовтні - листопаді, що сприяло подовженню пасовищного періоду. Сумарний врожай двох культур з одного гектара в зеленому конвеєрі становив 320-500 ц/га зеленої та 42-85 ц/га сухої маси, собівартість зеленого корму при цьому складала 8-10 грн./ц. Частка серадели посівної в сумарному врожаї становила 40-49% при собівартості зеленої маси 2,5-2,9 грн./ц, збір кормових одиниць становив 14-18 ц/га, перетравного протеїну - 2,5-4,1 ц/га. Міндобрива безпосередньо під сераделу не вносились, вона використовує післядію добрив NРК_(30-60), що вносились під культуру, в яку проводився підсів.

При вирощуванні серадели посівної без підсіву в чистих посівах, вона в умовах зони забезпечує два укоси, при чому другий укіс можна використовувати для спасування тваринами до настання тривалих морозів (гине рослина при температурі -10ºС протягом 10 днів). Сумарний врожай за рік становить 250-320 ц/га зеленої маси (сухої – 49-55 ц/га), максимум відповідно 150-168. На перший укіс припадає 31-36 ц/га при системі удобрення P₄₅K₆₀ + Фітоцид (1 л/т інокуляція насіння).

Насінницькі посіви необхідно проводити тільки в чистому виді, висіваючи в ранні строки. За біологічними особливостями культура перші 40 днів вегетації має дуже повільний ріст - 0,14-0,17 см/доба, тому ушкоджується бур’янами. Для запобігання забур’яненості посівів необхідно застосовувати захист гербіцидами Півот 0,5 л/га + Пантера 2 л/га. Особливістю вирощування серадели на насіння є те, що строк дозрівання бобів нерівномірний, до того ж рослина не припиняє росту, постійно квітуючи та нарощуючи вегетативну масу, що ускладнює її обмолот. Для одночасного дозрівання насіння, полегшення процесів обмолоту та очистки насіння необхідно проводити обробку посівів десикантами з підвищеними нормами в фазі, коли на нижніх ярусах боби дозріли, а на верхніх - непрозорі.

Біологічний врожай насіння у неї високий - до 8 ц/га, а фактичний збір у середньому становить 3,5-3,8 ц/га при удобренні P₄₅K₆₀ + фітоцид (1 л/т інокуляція насіння) або N₃₀P₆₀K₉₀. На зниження врожайності сильно впливають абіотичні фактори, оскільки при випаданні опадів стигле насіння легко обрушується зі стебел. У такому випадку посів залишають для формування наступної хвилі насіннєвого матеріалу.

Витрати на вирощування даних культур та їх сумішок різняться і залежать від вартості насіннєвого матеріалу та системи удобрення. Так, за цінами 2011 року для отримання зеленого корму пелюшко-злакових сумішок необхідно витратити від 3,2-4,9 тис. грн./га; люпино-злакових – 3,7-3,8 тис. грн./га; люпину в чистих посівах ‑ 3,9-4,2 тис. грн./га; серадели посівної при всіванні в культуру - 0,4 тис. грн./га, в чистому виді - 2,8-3,9 тис. грн./га. При вирощуванні на зерно чи насіння відповідно: 2,3-2,5, 2,6-2,8, 2,8-2,9, 1,1-2,4 тис. грн./га.

Собівартість зеленої маси пелюшки з вівсом становить 22-24 грн./ц, чистих посівів люпину вузьколистого - 20-33 грн./ц, сумішок зі злаковими культурами - 28-33 грн./ц, безпокривних посівів серадели посівної - 14-39 грн./ц, під покривом - 2,5-2,9 грн./ц.

Ефективними чинниками, які сприяли росту продуктивності посівів пелюшки, люпину вузьколистого та серадели посівної та одночасно зменшували собівартість кормів, є біопрепарати (Азотофіт, Фітоцид, Ризогумін, Вермістим), активатори росту (ГрейнАктив С та ГринАктив) та листкове підживлення (рідкі добрива). Витрати при застосуванні біопрепаратів та активатора росту зростали всього на 1-11%, проте собівартість знижувалась при використанні біопрепаратів до 21%; на 28-40% - за рахунок позакореневого підживлення і на 28-45% - за рахунок комплексної дії біоінокулятів і мінерального підживлення.

Таким чином, однорічні бобові культури, які найбільш адаптовані до умов Полісся (пелюшка, люпин вузьколистий, серадела посівна), допоможуть виробникам отримувати високоякісні корми, а паралельно вирішувати питання збагачення ґрунтів на біологічний азот (кожна культура залишає в ґрунті 90-150 кг/га азоту). Широке введення їх в польові й кормові сівозміни дозволить збільшувати виробництво конкурентоздатної продукції тваринництва.

Оксана ВИШНЕВСЬКА,

завідуюча лабораторією кормовиробництва

Інституту сільського господарства Полісся НААН України