Від помідорів – до кукурудзи і... троянд

08 June, Розділ Рослинництво, переглядів 4 623

Одну з найголовніших проблем людства – продовольчу – буде розв’язано, якщо у світі площа зрошуваних земель щорічно збільшуватиметься на 0,5%.

Бутрос Галі

Наші пращури жили простіше за нас: або ти з’їв, або тебе з’їли. Проте часи шаблезубих тигрів і мамонтів минули, й гуманне (хочеться так думати та вважати) ХХІ століття нині призиває на весь світ тих, хто має їжу, ділитись нею з іншими. Краще, звісно, за гроші... Таких ринків збуту «зайвої» продукції за морями та океанами аж занадто. Чимало українського там вже реалізується. А незабаром – буде ще більше. В цьому переконані, зокрема, ті, хто знає перспективи краплиного зрошення у вирощенні сільгоспурожаїв і не лише. Тож далі – про красиве, як писав поет, і корисне.

Мій співрозмовник – заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Андрій Шатковський.

- То які, Андрію Петровичу, сільгоспкультури у нас, сказати б так, у пріоритеті?

- У нас так вже склалося традиційно, що потужно – на високі урожаї і, разом із тим, на рентабельне використання води, енергоресурсів – краплинне зрошення почало працювати на багаторічні культури: сади і виноградники. Перші системи краплинного зрошення (СКЗ) тут були змонтовані наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ століття. На 1980 рік налічувалося вже понад 400 га промислових СКЗ садів і виноградників. І справа ця не припинялася. Завдяки технологічним перевагам щороку вводились у дію сотні гектарів СКЗ багаторічних насаджень.

Натомість краплинне зрошення просапних культур не одразу отримало широке розповсюдження. Хоча ефективність його застосування доведено ще у 1974-1993 роках (В.В. Ізюмов, П.А. Мороз), а перші дослідно-виробничі ділянки побудовано у 1992-1993 роках (М.І. Ромащенко, А.О. Лимар). Стримуючим фактором розвитку краплинного зрошення просапних культур була відсутність на той час у країні технічних засобів, необхідних для промислового впровадження таких систем.

Сьогодні ж далеко інша, на користь просапних культур, ситуація. Тож СКЗ займають 54 тис. га площ. Видовий склад культур досить широкий - практично всі плодові, ягідні, овочево-баштанні культури, картопля, виноградні насадження. Візьмемо хоча б томати, які для України нині є стратегічною овочевою культурою і займають досить значні, до 120 тис. га, площі, даючи щорічно до 1,5 млн. т валового збору. Оскільки томатною житницею України є зона Степу (Херсонщина та ряд інших областей), де більше спеки, аніж дощів, то краплинне зрошення тут у пошані: воно забезпечує приріст урожайності томатів утричі, даючи урожаї до 100 т/га, а то й вищі.

- Минулого літа, коли спека палила все, що росло, чимало аграріїв задумались про зрошування плантацій кукурудзи, цукрового буряку. За радянських часів, хай не всюди, але це робилось. Чи варто повертатись до цього?

- Будемо повертатись, аби не бути залежними від примх погоди і з гарантією отримувати високі врожаї. Тим більше, що сьогодні в Україні існують всі передумови для розширення сфери застосування краплинного зрошення у вирощуванні просапних культур польової сівозміни, в першу чергу, кукурудзи на зерно, сої, цукрових буряків, гарбуза голозернистих сортів, насінневих посівів люцерни, а також ряду лікарських та ефіроолійних культур.

Візьмемо кукурудзу на зерно. Врожайність зерна на краплинному зрошенні тут коливається від 16 до 22 т/га. Рентабельність виробництва при закупівельній ціні 1900 грн./т становить у перший рік 10-30%, у другий – 115-130%.

Дбати зрошуванням про сою – це, у першу чергу, дбати про ґрунт, адже соя – цінний агромеліоративний попередник у інтенсивній овочевій сівозміні. Рівень врожайності вітчизняного сорту Оксана на краплинному зрошенні, як показали наші досліди, 5,2 т/га.

Рівень врожайності цукрових буряків на КЗ коливається від 75 до 100 т/га, а ось рентабельність виробництва наразі нестійка, що пояснюється коливанням цін на цукор. Але при цьому досліди засвідчують про зниження вмісту цукру у коренеплодах на 4-5% за умови вирощування буряків на краплинному зрошенні і у порівняні з тими, які не зрошуються. Тобто, в цій частині технологія ще потребує доопрацювання.

Щодо насінневих посівів люцерни, то вони, подібно сої, також розглядаються як цінний агромеліоративний попередник. Застосування краплинного зрошення у технології вирощування люцерни на насіння обґрунтовано вченими Інституту зрошуваного землеробства НААН. Урожайність насіння в цих дослідах – близько 500-600 кг/га.

- Знаю, вам є що сказати і про троянди...

- Минулої осені ми зробили для агровиробників із Середньої Азії шість проектів з краплинного зрошення плантацій троянд, із пелюстків яких виробляють ефірну олію для косметичних потреб, в тому числі додають у парфуми. Мова йшла про досить великі площі цих квітів. Дізнались, що це вигідний бізнес: за 1 літр трояндової олії, виготовленої з троянд, вирощених біологічним методом, платять до 7,5 тис. євро. Отже, українські аграрії, думайте, зважуйте. Надто із Криму, степів України.

Разом із тим, краплинне зрошення, як те доводять досліди, рентабельне у застосуванні й для вирощування м’яти, коріандру, лаванди, стевії та ряду інших лікарських та ефіроолійних рослин. Вважаю, це також хороша перспектива для нашого сільгоспвиробника і вітчизняному ринку додати необхідного товару, і на заморських себе поважно показати.

Спілкувалась Валентина ПИСЬМЕННА

Заступник директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Андрій Шатковський