Пшениця подорожчає, кукурудза подешевшає

06 July, Розділ Рослинництво, переглядів 3 133

На ринку зерна розпочинається новий маркетинговий період – 2012/13 зерновий рік. І традиційними для такого моменту є підведення підсумків періоду, що минає, та розробка стратегії поведінки у новому МР.

Пригадаймо, урожай 2011-го був найбільшим за всю історію країни: вироблено 56,7 млн. т зернових, з яких пшениці – 22,3 млн. т, ячменю – 9,1 млн. т та кукурудзи – 22,7 млн. тонн. Із урахуванням перехідних запасів, сумарна річна пропозиція вітчизняного ринку перевищила 63 млн. тонн. Враховуючи рух зерна, одномоментна наявність на ринку ранніх зернових не перевищувала 36 млн. т, а з кукурудзою – 46 мільйонів. Проте, й ці обсяги були значними для зернового господарства країни і вимагали чіткої координації дій від усіх учасників ринку.

Враховуючи значну інтегрованість вітчизняного зернового ринку у світовий, його значний експортний потенціал, варто відмітити, що умови були складними на зовнішніх ринках у 2011/12 маркетинговому періоді. Так, у 2011-му, в порівнянні з попереднім роком, при зростанні світового виробництва кукурудзи на 5%, а пшениці – на 6% обсяги світової торгівлі цими культурами зросли на 5% та 10% відповідно. Це значно ускладнювало просування вітчизняного зерна на зовнішні ринки.

До того ж недооцінка на початку МР обсягів світового виробництва зерна і, відповідно, обсягів його торгівлі дестабілізуюче впливала на цінову ситуацію ринку. Як наслідок, торік у серпні - жовтні світові котирування кукурудзи подешевшали майже на $90 на тонні, пшениці – на $50 на тонні.

Отже, зовнішні чинники у 2011/12 МР були достатньо несприятливими для формування внутрішнього ринку зерна.

Що ж до внутрішніх, які мали суттєвий вплив на формування ринку всередині країни, то найбільший вплив мало запровадження мита на експорт зерна у липні - жовтні 2011 року. З одного боку, цей неоднозначний захід дещо пригальмував темпи експорту вітчизняного зерна – у «стартові» місяці МР було експортовано 4,7 млн. т проти можливих 9 млн. (як це було у 2008/09 та 2009/10 МР). Утім однозначно стверджувати про гальмування вітчизняного експорту введенням експортних мит не можна – даний період був піком демпінгової політики експорту наших північних сусідів і найближчих конкурентів на світовому ринку зерна – Російської Федерації.

Прогнозованим наслідком сукупного впливу чинників, які гальмували темпи експорту, стало збільшення перехідних запасів на кінець МР.

Поряд із цим, застосування експортного мита було одним із чинників забезпечення стабільної цінової ситуації на внутрішньому ринку – в період стрімкого спаду світових цін внутрішні ціни не мали таких критичних змін. Їхнє найбільше зниження на пшеницю за визначений період склало $6, а на кукурудзу нового врожаю – $9 на тонні (у 10 разів менше проти негативної динаміки світового ринку).

Також необхідно зазначити, що основні продажі вітчизняного зерна відбувалися у період відносної стабільності, коли негативні чинники світового ринку були в основному вичерпані, а ціни мали позитивні тенденції. Варто нагадати й про сприятливий стабільний рівень цін для внутрішніх споживачів, що позитивно впливало на формування внутрішнього споживчого ринку продтоварів.

Загалом, користуючись теорією граничних витрат, обраховуючи показники зміни надлишків виробництва та споживання, можна стверджувати: синергетичний ефект функціонування ринку зерна у липні - жовтні 2011-го був цілком позитивним для економіки країни та склав понад 46 млрд. гривень.

Ще один чинник, який мав суттєвий вплив на формування ситуації на внутрішньому ринку зерна і матиме у найближчій перспективі, - обмеженість інфраструктури зернового ринку. Цього року ми дуже тісно наблизилися до граничних ресурсів існуючої інфраструктури ринку, а тут і ємність зернових складів, і його логістика, і можливості перевалки. Завдяки тісній співпраці держави та учасників ринку у 2011-му забезпечено високі темпи експорту зернових культур при сприятливій кон’юнктурі світового ринку. А основними пріоритетами як державою, так і учасниками ринку визначено не лише нарощування виробництва продукції, а й розвиток зернового господарства.

Суттєвий вплив на формування стратегії поведінки на ринку зерна у 2011/12 зерновому році мала загибель частини посівів озимої пшениці, що викликало необхідність зосередити увагу на пріоритетності збільшення перехідних запасів цієї культури на кінець МР. Такий захід покликаний не лише забезпечити стабільність споживчого ринку хліба та хлібопродуктів у 2012/13 МР, а й забезпечити суттєву присутність України на світовому ринку пшениці у 2012/13 зерновому році.

Таким чином, 2011/12 МР був непростим і потребував значної концентрації зусиль як держави, так і учасників ринку.

У 2012/13 маркетинговому періоді ситуація на ринку формуватиметься під впливом високого рівня початкових запасів. Так, перехідні запаси зернових культур на 01.07.2012 р. оцінюються у 12,6 млн. т, з них пшениці – 8,0 млн. т, кукурудзи –2,8 млн. т, ячменю – 1,4 млн. тонн.

За різними оцінками, врожай зернових у 2012-му може скласти від 45 до 50 млн. тонн. Тож пропозицію зернових у наступному МР можна прогнозувати у межах 57,6-62,6 млн. тонн.

Очікується, що потреба внутрішнього споживання у 2012/13 МР складе 27,6 млн. тонн. При цьому, кінцеві запаси зерна знизяться до традиційних 6 млн. тонн. Отже, прогнозовані обсяги експорту зернових у наступному МР оцінюються у обсягах від 24 до 29 млн. тонн.

Виходячи з наведених даних, 2012/13 маркетинговий період знову буде достатньо напруженим. Потрібно врахувати, що 2012/13 МР у світі характеризуватиметься зниженням обсягів виробництва пшениці орієнтовно на 3,2% (на 22 млн. т) і нарощуванням обсягів виробництва кукурудзи орієнтовно на 8,8% (на 76 млн. т). Отже, відповідним чином коригуватимуться і обсяги світової торгівлі зерновими. Тож можна прогнозувати, що світовий ринок пшениці матиме тенденції до удорожчання продукції порівняно з 2011/12 МР. На ринку кукурудзи – навпаки: підвищення конкуренції та здешевлення продукції (порівняно з попередніми періодами).

За таких прогнозів виправданим є формування значних перехідних запасів пшениці на початок 2012/13 МР. Тобто разом зі стабілізацією ситуації на внутрішньому споживчому ринку, Україна збереже свою присутність на світовому ринку пшениці та зможе поставити на зовнішні ринки 7-8 млн. т такого зерна за сприятливої кон’юнктури ринку.

Словом, ситуація на внутрішньому ринку зерна є регульованою та контрольованою, прогнозовані показники розвитку ринку - цілком реальними. Одночасно із цим, основне завдання для всіх учасників ринку у 2012/13 зерновому році - чітка координація дій, ефективне використання ресурсів маркетингових ланцюгів просування зерна. Пріоритетом же держави залишається недопущення дестабілізації ринку, створення сприятливих умов для розвитку всіх його складових.

АВТОР