Іван Мічурін: «Горіх – хліб майбутнього»

23 April, Розділ Рослинництво, переглядів 13 699

На жаль, славнозвісний вислів великого селекціонера втілення у життя досі не отримав, хоча для цього є всі підстави. Отже, поговорімо про потенціал промислового вирощування горіхів.

«Дерево-комбінат»

На одній з тематичних конференцій її організатори - представники проекту «Агроогляд: овочі і фрукти», поінформували присутніх, що горіхові культури в Україні представлено в основному грецьким горіхом. 15, 5 тис га складає загальна площа горіхових насаджень. Понад 14 тис. га – дерева в плодоносному віці.

За енергетичною цінністю горіхові ядра більш ніж удвічі переважають пшеничний хліб вищого ґатунку. Енергетична цінність 1 кг грецького горіха – 35600 кДж. Вони цінуються у світі за поживні й лікувальні властивості плодів та різнобічний характер їх застосування. Зокрема, вони широко використовуються у кондитерській, оліє-жировій, борошномельній, фармацевтичній, хімічній, кормовій, лакофарбовій та інших галузях. Через це рослину часто називають «деревом-комбінатом».

Плоди 5 дерев грецького горіха дають вихід масла більший, ніж гектар соняшнику, а за рівнем прибутку 1 га горіхового саду прирівнюється до 70-80 гектарів культур рослинництва. У недозрілих плодах горіха рівень аскорбінової кислоти досягає 3%, у листі – до 5%, тобто більше, ніж у шипшині. В зеленій шкаралупі горіхів міститься фарбуюча речовина юглон, яка належить до антибіотиків. У перетинках горіхової шкаралупи – до 15-25% дубильних речовин.

Насіння містить до 77% жирів, до 21% білків, до 7% вуглеводів, рибофлавін, тиамін, що визначає їх чудовий смак і високу живильну цінність. Олія плодів на 87-90% складається із ненасичених жирних кислот. Природного антиоксиданта альфо-токоферола у ньому 60-73% мг/100, що забезпечує хороше збереження плодів впродовж тривалого часу.

Тож доповідачі констатували: ці та інші переваги вказують на те, що альтернативи горіхівництву, як галузі АПК, немає.

Горіхова промисловість

Вирощування грецьких горіхів є глибоко традиційною справою українців. Сприятливі природні умови, простота догляду за деревами, харчова цінність плодів, жвавий попит на них, близькість до кордонів особливим чином сприяли поширенню культури спочатку в західних та південно-західних районах країни (ХІІ-ХІХ ст.), а пізніше в центральних та південно-східних (ХХ ст.). І нині Україна займає провідні позиції у світі. Щорічні валові збори на рівні 66,4 тис. т горіхів (1996-2004 рр.) забезпечують їй перше місце в Європі та п’яте серед усіх країн: попереду лише Китай – 312 тис. т, США – 246, Іран – 140 та Туреччина – 127 тис. тонн.

Виробництво горіхів в Україні має довготривалу тенденцію до розширення. Якщо у 1951-1955 рр. збирали 5,9 тис. т плодів, то в 2001-2004-му – вже 70,4. За період з 1951 по 2004 р. валові збори зросли в 11 разів. Найвищий урожай одержано у 2004 р.: 90,1 тис. т з площ 14,3 тис. га плодоносних садів, урожайність тоді досягла 67,4 ц/га за типового її рівня 39,4 ц/га (1998-2004 рр).

Водночас рівень внутрішньої пропозиції не задовольняє потреб країни – на одну особу в рік виро***ється лише 0,4-0,9 кг горіхів, або 12-25% до стандартів харчування. Основною причиною такого стану є недостатній рівень розвитку промислової культури.

Товарні насадження майже повністю зосереджені в дрібних господарствах населення. Це зумовлює стихійність пропозиції, низьку якість плодів, складність їх заготівлі, нерозвиненість оптової торгівлі та промислової переробки, звужує асортимент вітчизняної продукції та сповільнює розвиток експорту.

Учасники конференції детально проаналізували причини занедбаного становища галузі й обговорили можливі шляхи поліпшення цієї ситуації.

Перешкоди промислового горіхівництва

Однією з серйозних перешкод на шляху розвитку промислового виробництва горіхів в Україні учасники зібрання назвали проблему придбання якісного посадкового матеріалу. За інформацією, наданою редактором журналу «Агроогляд: овочі та фрукти» Тетяною Гетьман, в Державний реєстр внесено всього 9 сортів грецького горіха. Водночас нема жодного сорту фундука, хоча для розвитку його виробництва в Україні також є всі умови.

Все це спричинено насамперед недостатньою матеріально-технічною базою, відсутністю відповідних програм розвитку галузі тощо. Фахівці запропонували створити «Асоціацію учасників горіхового бізнесу України», яка б об’єднувала горіхівників та лобіювала їх інтереси, пропонувала спільні програми, передові технології, забезпечувала виконання закону про компенсацію затрат на створення горіхового саду тощо.

Експорт

За даними офіційної статистики, Україна в 2006-2007 роках експортувала 18,5 тис. т грецького горіха. Приблизно такий же обсяг експортовано у 2005 році.

За прогнозами, в поточному році обсяги експорту можуть знизитися до 6-8 тонн через зменшення внутрішнього виробництва. Хоча, не зважаючи на погодні катаклізми останніх років, експорт грецького горіха зріс у 6 разів.

Цікаво, що в число крупних експортерів горіха з України входять світові лідери по його виробництву та експорту, зокрема Молдова, Турція, Франція. Наприклад, в 2006 році покупці з Молдови імпортували 1,23 тис. т грецького горіха з України, французькі компанії – 1,1 тис. тонн. При цьому український горіх успішно реекспортується Молдовою в інші країни ЄС.

Однак лідером серед експортерів грецького горіха з України є Турція – майже третина всього експорту (5,8 тис. т у 2006 році). У минулому сезоні помітно збільшила обсяги імпорту грецького горіха Росія. На ринок РФ українськими експортерами їх було поставлено у 2006 році 1128 тонн, в минулому сезоні значно скромніше – 800 тонн. Також наш горіх стабільно вживають Сирія, Голландія, Греція, Італія.

Головним позитивним моментом у розвитку експорту, як відзначалося на зібранні, є приваблива ціна, яка з року в рік зростає пропорційно попиту на грецький горіх в ЄС та у світі. За даними офіційної статистики, Україна практично не експортує мигдаль і фундук, вони не виро***ються на внутрішньому ринку.

Імпорт

Лідером серед усіх груп горіхів, які поставляються на вітчизняний ринок, є арахіс. Йому належить 80% всіх імпортованих горіхів. Завдяки постійному зростанню світових цін арахіс є однією із самих прибуткових позицій для імпортерів. За останні 7 років поставки цієї продукції в Україну зросли практично в 2 рази. Ажде арахіс користується великим попитом у виробників арахісового масла та снеків.

Впродовж кількох сезонів основними постачальниками арахісу на внутрішній ринок є Китай, Аргентина, Індія, Узбекистан, США. Найбільший його обсяг в Україну постачає Китай. Торік з Китаю імпортовано 17,5 тис. т цього горіха. Весь же обсяг імпорту арахісу за минулий сезон склав 35,5 тис. тонн. Для порівняння – в 2001 році загальна кількість поставок ледве перевищила 19 тис. тонн.

На другому місці – імпорт фісташок. За останні 6 років він зріс в 100 разів. Лідером по поставкам залишається Іран.

Одним із найпопулярніших горіхів є і фундук. Попри це, за останні роки спостерігається зменшення його поставок на внутрішній ринок України. Зокрема в 2007 році в країну завезено близько 2 тис. т фундука, що на 23% менше, ніж у 2006 році (хоча того року поставки помітно знизились). Лідируючу позицію в імпорті фундука займає Турція, на другому місці – Азербайджан, потім Грузія.

Імпорт мигдалю зростає менш динамічно. За статистикою, починаючи з 2004 року імпорт мигдалю в Україну зріс у 1,5 рази. Основний обсяг постачають США.

Отже, як зазначили учасники заходу, розвиток зовнішньої торгівлі горіхами стане хорошим поштовхом до збільшення внутрішнього виробництва. Горіхівники також переконані, що завдяки розвитку зовнішнього ринку ціни всередині країни успішно регулюватимуться.

Слухала Оксана ШАПОВАЛ