Аграрний тиждень. Україна
» » Нове для відтворення стада у свинарстві
» » Нове для відтворення стада у свинарстві

    Нове для відтворення стада у свинарстві


    СвиноматкаНайбільш складним та заплутаним ланцюгом у племінній роботі є відбір та підбір тварин. Ця заплутаність у галузі свинарства визначена відсутністю єдиного погляду в питанні визначення «модельної тварини», в якій найбільш вдало поєднані для економіки ознаки продуктивності. При цьому, відсутність вікових критеріїв екстер’єрних характеристик тварин, навіть при наявності параметрів їх розвитку і продуктивності, не дозволяє відбирати тварин «в типі» у відповідні періоди.

     

    Інструктивний документ з визначення племінної цінності тварин, існуючий нині, регламентує заборону бонітування свиней з дефектами екстер’єру, що безумовно є доцільним. Але слід відзначити наявність фактору великої суб’єктивності в питанні відбору тварин «за типом будови тіла» вже з перших етапів вирощування. Практично відсутні оціночні стандарти як за екстер’єрними показниками, так і за різними індексами будови тіла для порід. Це питання треба вирішити, бо у відтворенні стада, в якості «покращуючих» генотипів, використовуються тварини зарубіжної селекції. Вони досить близькі за рівнем відгодівельної продуктивності, але мають відмінності в якості туші, тобто за м’ясними якостями, які за своїми характеристиками відповідають особливостям споживання продуктів із свинини в кожній конкретній країні.

    На наш погляд, культура ведення племінного свинарства повинна відбиватися у факторі однорідності продукції в кінці «технологічного ланцюга – в умовах м’ясопереробного підприємства». Та зробити це без використання методу оцінки досить складно.

    Мета створення конкурентоспроможної галузі свинарства - висока якість туші. Тому потрібно повернутися до питання оцінки екстер’єру тварин, навіть не включаючи результати оцінки за типом будови тіла у відповідний остаточний результат – індекс або сумарний бонітувальний клас. А враховуючи вже відоме про підбір пар для подальшого розведення, слід узяти до уваги думку І.Ю. Жирнова (1974 р.), який вважав, що батьківські пари добирають не за найбільшою кількістю бажаних ознак, а за найменшою кількістю небажаних, внаслідок чого в потомстві недоліки батьків будуть зовсім або майже відсутні. Варто відмітити, що вчений вважав давати селекційну оцінку екстер’єрним якостям, типу будови тіла з початку селекційного процесу (період відлучення поросят від матки і до парувального віку).

    Існує вагома думка М.А. Кравченка (1949 р.), який вважав: якщо тварина не має бажаного типу будови тіла та модельного рівня продуктивності, то немає сенсу відносити її до відповідної генеалогічної структури стада. Такий підхід, думаємо, доцільно використовувати при оцінці номерних тварин – свиней вітчизняної репродукції зарубіжних генотипів тварин, які використані при чистопородному розведенні для поліпшення м’ясних якостей в племінних господарствах.

             В ході досліджень, проведених в ПП «Дубайланд» Запорізької області, нами встановлено ефективність використання в племінній роботі з поголів’ям свиней великої білої породи таких заходів:

    -         екстер’єрна оцінка свинок за період від відлучення до парувального віку з прижиттєвим вимірюванням товщини шпику в 6 контрольних точках;

    -         для осіменіння проводили відбір ремонтних свинок, у яких «збалансованість» тулубу становила 1,0-1,15 одиниць індексу, кількість нормально розвинених сосків - 14 і більше, тварини з асиметрією пар сосків і з вадами топографії їх розміщення на вимені виключались з процесу відтворення;

    -         плодючість матерів-свинок за ряд опоросів становить не менше 11 поросят за умови збереження – не менше 90,0%.

              При цьому в господарстві одночасно приділяли велику увагу удосконаленню технології утримання, годівлі та рівню ветеринарного захисту галузі. Оцінку ремонтних свинок і свиноматок проводили за такими оціночними індексами: «збалансованість» тулубу ремонтного молодняка; осіменіння, репродуктивна цінність, зажиттєва плодючість матки; відтворювальна здатність плідника; вирівняність шару шпику на спині у ремонтного молодняка та спині й череві на туші забитих тварин; вихід пісних відрубів туші, морфологічний склад частин туші.

    Такий підхід у роботі дозволив ПП «Дубайланд» отримати у 2012 р. в середньому 11,1 поросят на 1 опорос (+0,9 голів до рівня 2010 р.), 73,0% запліднюваності свиноматок від першого осіменіння (+7,0%) при стабільності даного показника протягом 2012 р. (73,0% - восени, 71,0% - взимку, 76,0% - весною, 71,0% – влітку). На забій в господарстві за звітний період було відправлено в середньому 9,0 поросят із гнізда середньою живою масою однієї голови 107 кілограмів. У свою чергу, це дало можливість використати для оцінки маточного поголів’я давно забутий, але економічно важливий показник племінної експлуатаційної цінності тварини - «тонна-помет».

    Отже, очевидно, що в умовах ринкової економіки конкурентоспроможність продукції буде визначатись показником ефективності – тобто співвідношенням величини витрат, які йдуть на отримання одиниці продукції, до кількості коштів, одержаних за одиницю продукції. Використання запропонованих нами інноваційних прийомів оцінки ознак, що характеризують племінну експлуатаційну цінність тварини, в повній мірі відповідає вимогам сучасності та забезпечує підвищення прибутковості галузі свинарства.   

     

    В. ЗЕЛЬДІН,

    кандидат сільськогосподарських наук;

    В. КОЗИРЬ,

    доктор сільськогосподарських наук;

    В. ХАЛАК,

    кандидат сільськогосподарських наук;

    Ю. ЗЕЛЬДІНА,

    лаборант лабораторії розведення тварин

    ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України





    Схожі новини
  • Переформатування галузі свинарства
  • Інформаційна база даних племінних ресурсів України
  • Про семінар "Селекція, оцінка тварин за типом, управління процесами в молочному та м’ясному скотарстві”
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Нове для відтворення стада у свинарстві


СвиноматкаНайбільш складним та заплутаним ланцюгом у племінній роботі є відбір та підбір тварин. Ця заплутаність у галузі свинарства визначена відсутністю єдиного погляду в питанні визначення «модельної тварини», в якій найбільш вдало поєднані для економіки ознаки продуктивності. При цьому, відсутність вікових критеріїв екстер’єрних характеристик тварин, навіть при наявності параметрів їх розвитку і продуктивності, не дозволяє відбирати тварин «в типі» у відповідні періоди.

 

Інструктивний документ з визначення племінної цінності тварин, існуючий нині, регламентує заборону бонітування свиней з дефектами екстер’єру, що безумовно є доцільним. Але слід відзначити наявність фактору великої суб’єктивності в питанні відбору тварин «за типом будови тіла» вже з перших етапів вирощування. Практично відсутні оціночні стандарти як за екстер’єрними показниками, так і за різними індексами будови тіла для порід. Це питання треба вирішити, бо у відтворенні стада, в якості «покращуючих» генотипів, використовуються тварини зарубіжної селекції. Вони досить близькі за рівнем відгодівельної продуктивності, але мають відмінності в якості туші, тобто за м’ясними якостями, які за своїми характеристиками відповідають особливостям споживання продуктів із свинини в кожній конкретній країні.

На наш погляд, культура ведення племінного свинарства повинна відбиватися у факторі однорідності продукції в кінці «технологічного ланцюга – в умовах м’ясопереробного підприємства». Та зробити це без використання методу оцінки досить складно.

Мета створення конкурентоспроможної галузі свинарства - висока якість туші. Тому потрібно повернутися до питання оцінки екстер’єру тварин, навіть не включаючи результати оцінки за типом будови тіла у відповідний остаточний результат – індекс або сумарний бонітувальний клас. А враховуючи вже відоме про підбір пар для подальшого розведення, слід узяти до уваги думку І.Ю. Жирнова (1974 р.), який вважав, що батьківські пари добирають не за найбільшою кількістю бажаних ознак, а за найменшою кількістю небажаних, внаслідок чого в потомстві недоліки батьків будуть зовсім або майже відсутні. Варто відмітити, що вчений вважав давати селекційну оцінку екстер’єрним якостям, типу будови тіла з початку селекційного процесу (період відлучення поросят від матки і до парувального віку).

Існує вагома думка М.А. Кравченка (1949 р.), який вважав: якщо тварина не має бажаного типу будови тіла та модельного рівня продуктивності, то немає сенсу відносити її до відповідної генеалогічної структури стада. Такий підхід, думаємо, доцільно використовувати при оцінці номерних тварин – свиней вітчизняної репродукції зарубіжних генотипів тварин, які використані при чистопородному розведенні для поліпшення м’ясних якостей в племінних господарствах.

         В ході досліджень, проведених в ПП «Дубайланд» Запорізької області, нами встановлено ефективність використання в племінній роботі з поголів’ям свиней великої білої породи таких заходів:

-         екстер’єрна оцінка свинок за період від відлучення до парувального віку з прижиттєвим вимірюванням товщини шпику в 6 контрольних точках;

-         для осіменіння проводили відбір ремонтних свинок, у яких «збалансованість» тулубу становила 1,0-1,15 одиниць індексу, кількість нормально розвинених сосків - 14 і більше, тварини з асиметрією пар сосків і з вадами топографії їх розміщення на вимені виключались з процесу відтворення;

-         плодючість матерів-свинок за ряд опоросів становить не менше 11 поросят за умови збереження – не менше 90,0%.

          При цьому в господарстві одночасно приділяли велику увагу удосконаленню технології утримання, годівлі та рівню ветеринарного захисту галузі. Оцінку ремонтних свинок і свиноматок проводили за такими оціночними індексами: «збалансованість» тулубу ремонтного молодняка; осіменіння, репродуктивна цінність, зажиттєва плодючість матки; відтворювальна здатність плідника; вирівняність шару шпику на спині у ремонтного молодняка та спині й череві на туші забитих тварин; вихід пісних відрубів туші, морфологічний склад частин туші.

Такий підхід у роботі дозволив ПП «Дубайланд» отримати у 2012 р. в середньому 11,1 поросят на 1 опорос (+0,9 голів до рівня 2010 р.), 73,0% запліднюваності свиноматок від першого осіменіння (+7,0%) при стабільності даного показника протягом 2012 р. (73,0% - восени, 71,0% - взимку, 76,0% - весною, 71,0% – влітку). На забій в господарстві за звітний період було відправлено в середньому 9,0 поросят із гнізда середньою живою масою однієї голови 107 кілограмів. У свою чергу, це дало можливість використати для оцінки маточного поголів’я давно забутий, але економічно важливий показник племінної експлуатаційної цінності тварини - «тонна-помет».

Отже, очевидно, що в умовах ринкової економіки конкурентоспроможність продукції буде визначатись показником ефективності – тобто співвідношенням величини витрат, які йдуть на отримання одиниці продукції, до кількості коштів, одержаних за одиницю продукції. Використання запропонованих нами інноваційних прийомів оцінки ознак, що характеризують племінну експлуатаційну цінність тварини, в повній мірі відповідає вимогам сучасності та забезпечує підвищення прибутковості галузі свинарства.   

 

В. ЗЕЛЬДІН,

кандидат сільськогосподарських наук;

В. КОЗИРЬ,

доктор сільськогосподарських наук;

В. ХАЛАК,

кандидат сільськогосподарських наук;

Ю. ЗЕЛЬДІНА,

лаборант лабораторії розведення тварин

ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України





Схожі новини
  • Переформатування галузі свинарства
  • Інформаційна база даних племінних ресурсів України
  • Про семінар "Селекція, оцінка тварин за типом, управління процесами в молочному та м’ясному скотарстві”
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі
  • Новий заводський тип свиней у великій білій породі

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.