Під особливим контролем

22 July, Розділ Тваринництво, переглядів 7 143

Афоризм древніх – «Ми є те, що ми їмо» - нині став аксіомою. Хіба не так? Адже кожен із нас все частіше замислюється: чи здоровими були ті тварини, що дають нам найулюбленіші продукти – молочні і м’ясні, чи безпечними є ковбаси і кури, йогурти і сири, м’ясні напівфабрикати, якими буквально завалені прилавки наших магазинів?

Та які би ми не знаходили відповіді на ці та інші питання власного харчування, шукати їх потрібно, перш за все, у спеціалістів. Зокрема у тих, хто фахово навчений годувати тварин і птицю, яких утримують тисячним і мільйонним поголів’ям у сільгосппідприємствах України. А щоб птиця, свині, велика рогата худоба були, дійсно, якісно нагодовані, спеціалісти теж задають собі чимало запитань. І теж шукають відповіді.

Раз на рік вони це роблять спільно: під час міжнародної конференції «Комбікорми’2013», адже ринок складових корму і обладнання для його виготовлення весь час розвивається. І технологи повинні бути обізнаними, розумітися на багатьох речах, які необхідні, аби поголів’я худоби та птиці було здоровим.

Цього року до Харківської області в с. Коропове, де традиційно в готельному комплексі «Карнавал» відбувався форум кормовиробників, приїхало більше трьохсот керівників, фахівців тваринницьких і птахівничих підприємств та підприємств комбікормової промисловості, представники компаній-постачальників сировини та обладнання для виробництва комбікормів, наукових співробітників і фахівців-експертів профільних інститутів. Словом, і коло учасників було широким, і перелік проблем, які обговорювались.

«Забезпечення організму тварин та птиці біологічно активними речовинами є одним із важливих аспектів у їх годівлі на всіх стадіях росту, розвитку та відтворення, - підкреслює Тарас Левицький, зав. лабораторією ДНДКІ ветеринарних препаратів та кормових добавок. – Правильно збалансований раціон не тільки поживними, а й біологічно активними речовинами сприяє підвищенню інтенсивності вирощування сільськогосподарських тварин і птиці, збільшенню їх продуктивності та отриманню високоякісної тваринницької продукції». Та перш ніж складові раціону, і у т.ч. кормові добавки та премікси, були використані у виготовленні корму, ці продукти повинні пройти лабораторне дослідження. До того ж останні підлягають державній реєстрації й тільки після цього можуть бути введені в обіг. Використання ж незареєстрованих кормових добавок у складі кормів і преміксів не допускається. Це чітко повинні усвідомлювати всі спеціалісти: і ті, хто безпосередньо займається виробництвом кормів, і ті, хто годує тварин на фермах і птахокомплексах.

«За два останніх десятиліття склад кормів значно ускладнився, а кількість постачальників сировини і готових комбікормів збільшилася, - нагадує Тарас Романович. - Нині в усьому світі надається особлива увагу контролю якості й безпеки кормових продуктів на всіх етапах виготовлення, починаючи із закупівлі сировини й до транспортування власне кормів. Контроль показників безпеки кормів, комбікормів і сировини для їх виготовлення є пріоритетним як для лабораторій сучасних агропідприємств, так і для лабораторій контролюючих організацій».

Отже, у ланцюжку «ґрунти – рослини – корми – тварини - продукція - відходи тваринництва» все повинно бути безпечним. Адже в кожній його ланці є фактори, що впливають на якість кінцевого продукту. Чи можемо ми бути певними, що в ґрунтах не збільшено норми внесених засобів захисту рослин і вони не накопичені у зерні? А нітрати, мікотоксини, радіонукліди, інші токсичні елементи? Тож спеціалісти повинні спиратися не на власний досвід, а на сучасне лабораторне обладнання, яке в точності покаже вміст шкідливих речовин у кормі. Або ж підтвердить, що він виготовлений за всіма показниками безпечності.

Між іншим, на цьогорічній конференції чимало фірм нагадало виробникам кормів і тваринникам про своє обладнання, яке не перший рік використовується в Україні. А ряд компаній презентували нове, щойно винайдене науковцями. Адже без цих розумних діагностів навряд можна визначити безпечність корму, зокрема, безпечність зернових. Наприклад, «проблема мікотоксинів у кормах щороку стає все гострішою, - каже Марина Зварич, спеціаліст відділу аналітичного обладнання ТОВ «АЛТ Україна Лтд». – Будучи токсичними продуктами метаболізму пліснявих грибів, вони виникають на поверхні зерна і кормів й можуть призвести до суттєвих втрат на підприємствах за рахунок погіршення продуктивності, відтворювальних якостей та імунного стану тварин. Тому ефективність застосування корму цілком залежить від їхньої якості та безпеки. І постійний контроль цих показників є невід’ємною частиною тваринницького господарства».

«Здоровий кишечник – здорова птиця, - підкреслює Іван Сахацький, ТОВ «АТ Біофарма». – Адже чим ліпшим буде стан кишечника у птиці, тим краще відбуватимуться в ньому процеси травлення і засвоєння поживних речовин. У результаті, кращими будуть привіси і збереженість птиці, а також конверсія корму. Адже на здоров’я птиці впливає чимало факторів: і якість води, і якість корму (нерівномірне змішування, токсини, збільшена кислотність, високий вміст жирів, клейковини і т.д.), і облігатна умовно патогенна мікрофлора, і патогенна мікрофлора, і еймеріози тощо. І якби ми не покращували клімат, якість води і корму, без спеціальних програм ми не зможемо контролювати стан здоров’я птиці».

А знаєте, яку проблему тваринництва і птахівництва спеціалісти вважають сьогодні проблемою світового масштабу? Мікотоксикоз. І навіть використання захисних методів при вирощуванні зернових і їх зберіганні не гарантує відсутність мікотоксинів у сільгосппродукції.

«Завдяки сучасним аналітичним методам і зростаючому інтересу до вивчення даної проблеми, нині вчені виявили більше 400 різних видів мікотоксинів, - стверджує гендиректор «Біомін Україна» Віталій Лохов. – Їхня токсичність – серйозний ризик для здоров’я людей і тварин. І один із найчастіше вживаних методів захисту організму тварин – додавання глинистих мінералів у корм. Вони «зв’язують» мікотоксини в шлунково-кишковому тракті, у такий спосіб дезактивуючи їх. Наша компанія створила універсальний засіб – лінію продуктів Мікофікс, які пропонує на ринку».

Упродовж дня роботи конференції бажаючі прослухали більше десятка цікавих, актуальних доповідей. Зокрема, про роль комбікормового виробництва в структурі тваринницького бізнесу; сировинну базу комбікормової промисловості в Україні, максимальне використання ресурсів; нові технології переробки і підготовки сировини для виробництва комбікормів; технології годування високопродуктивних кросів птиці та інших промислових тварин; економічні аспекти ефективного птахівничого і тваринницького бізнесу; ветеринарні й санітарні вимоги до якості комбікормів; сучасну техніку у виробництві комбікормів, преміксів та концентратів тощо. Дванадцять компаній, що активно працюють на ринку кормів, провели свої семінари-презентації.

З інгредієнтами для кормів, обладнанням для їх виробництва і елементами технології учасники конференції ознайомились під час виставки «Сучасні технології у виробництві комбікормів». Свою продукцію на ній представили 23 фірми і компанії з 14 країн світу (Німеччина, Франція, Швейцарія, Росія, Китай, Іспанія, Бельгія, Чехія, Польща, Нідерланди та ін.).

Організатори конференції - Мінагрополітики України, асоціації «Союз кормовиробників України» і «Союз птахівників України» - пообіцяли, що наступний форум теж відбудеться на Харківщині.