Коні не винні

24 April, Розділ Тваринництво, переглядів 7 595

Сьогодні у світі налічується понад 250 порід коней різної спеціалізації, серед яких розрізняють понад 60 верхових. Насамперед, існуюче різноманіття - результат значних селекційних зусиль великої кількості людей протягом століть.

alt Й дотепер невідомо: хто і коли приручив коня, який став людині надійним помічником у мирній праці та ратних справах. Втім, підраховано, що у фольклорі, піснях, сагах, віршах кінь згадується навіть частіше, ніж собака - найближчий друг людини. Саме коню, як найпопулярнішому в скульптурі об'єкту, споруджено найбільше пам'ятників у всьому світі. Лише кінь, поряд з іншими фігурами, які змінили назву, - левами, тиграми і птахами - залишився увічненим на шахівниці.

І хоча з розвитком цивілізації кількість і популярність використання коней у світі поступово зменшується, та людська прихильність до цієї благородної тварини не змінюється.

За статистикою, у 1913 році в усіх країнах світу налічувалося понад 102 мільйони коней. Буквально через 70 років їх залишилося близько 65 мільйонів. До моменту розпаду Радянського Союзу їх кількість зменшилася у вісім разів...

Галузь на державному утриманні

Сьогодні в Україні налічується лише близько 2000 племінних коней одинадцяти порід. За даними Держплемреєстру, на початок 2006 року в господарствах з племінного конярства утримувалося 6 тисяч 600 голів. Найбільше племінних коней у Полтавській, Луганській, Харківській, Дніпропетровській та Донецькій областях.

Усього ж племінним конярством в нашій країні займається 114 господарств різних форм власності. І хоча розвиток конярства є одним із пріоритетів у виконанні Загальнодержавної програми селекції, що фінансується з держбюджету, стан галузі залишається скрутним.

Звісно, державна підтримка відіграє у розвитку галузі вирішальну роль. Це пов'язано з тим, що конярство без бюджетного фінансування існувати на сучасному етапі просто не зможе. Саме тому торік із 125,0 млн. грн. на конярство спрямовано 13,4 млн. грн., або майже 11% від загального фінансування племінного тваринництва.

Основна сума коштів була спрямована на фінансування робіт з випробування коней - 7,8 млн. грн., що становить 60% від загальної суми, виділеної на галузь конярства, а також на утримання (збереження) основного стада - 3,0 млн. грн. (23%).

Окрім цього, державними коштами підтримано роботи з проведення атестації жеребців-плідників і ведення державних книг племінних коней.

Отож торік господарствам, що займаються розведенням племінних коней, надано максимальну бюджетну підтримку за програмою селекції у тваринництві. Зокрема, Мінагрополітики профінансувало державні кінні заводи, які мали заборгованість, і не могли розраховувати на бюджетні кошти.

Проте, навіть така підтримка суттєво не поліпшила стан галузі. Як стверджують фахівці міністерства, нині більшість державних кінних заводів - на межі виживання.

Все починається з відношення до справи

На переконання коневласників, причини негараздів потрібно шукати не в обсягах державної підтримки галузі, а у внутрішньогосподарських проблемах. І серед першочергових фахівці називають собівартість утримання поголів'я, показники виходу приплоду та його якість. Все це формує рентабельність конярства.

Зокрема за 2008 рік показник одержання лошат у племінних господарствах становив на 100 маток лише 53 голови.

Невдоволення фахівців викликає питання організації випробування племінних коней на іподромах. У минулому році цим займалося 5 іподромів. Випробування показали, що покращились показники жвавості тварин, все більше господарств ставлять коней на іподромні випробування. Не зважаючи на ці результати, залишилась серйозна проблема фінансових відносин власників племінних коней та іподромів. Держава профінансувала у повному обсязі виконані роботи: кошти виділялися або безпосередньо іподромам, або власникам коней. Проте, держава не має можливості стовідсотково оплатити вартість іподромних випробувань. Тож очевидно, що коневласники також повинні брати участь у фінансуванні цих робіт. Але у більшості випадків складається враження, що у виявленні кращих тварин зацікавлена лише держава, а кіннотникам це не цікаво й не потрібно. Фахівці Мінагрополітики переконані: вкладати кошти у проведення іподромних випробувань повинна не лише держава. І закликають коневласників змінити своє ставлення до справи.

Довідково. У 2008 році випробувано 585 голів коней, з них за рахунок бюджету - 482 голови. Зокрема, на Київському іподромі випробувано 321 голову і виявлено рисаків класу 2.10 і жвавіше - 36 гол., класу 2.08. і жвавіше - 14 гол., класу 2.05 і жвавіше - 10 гол, класу 2.00 і жвавіше - 1 голова.

Державна допомога зменшиться

У першу чергу це пов'язано з обсягами фінансування виконання програми селекції у тваринництві на 2009 рік. Загальна сума становить лише 30 млн. грн.(проти 125 млн. у 2008 році). Зважаючи на вимоги порядку використання коштів щодо пропорційності розподілу фінансів за галузями, на конярство буде виділено лише до 4 млн. гривень. Що це означає для кожного господарства, зрозуміти неважко.

Крім цього, як інформує Мінагрополітики, нині більш принциповим буде ставлення до господарств, які мають борги по заробітній платі та сплаті обов'язкових платежів. Таким підприємствам бюджетні кошти не виділятимуться поки не буде ліквідована ця заборгованість.

Тож можна з упевненістю констатувати: 2009-й буде зовсім непростим для галузі конярства. А отже, коневласники повинні ретельно проаналізувати фактори, що впливають на економіку ведення господарства і, в першу чергу, звернути увагу на роботи, які формують відповідну якість поголів'я, а в кінцевому результаті - його реалізаційну ціну.

Тому перед фахівцями галузі у нинішньому році постає головне завдання - не зважаючи на суттєве зменшення державної фінансової підтримки, зберегти наявне поголів'я племінних коней та проводити весь комплекс робіт, необхідних для одержання конкурентоспроможних і ліквідних тварин.

Правила будуть жорсткішими

Нещодавно міністр аграрної політики підписав Наказ № 96 від 18 лютого 2009 року «Про організацію випробування племінних коней на іподромах України у 2009 році». В документі є нова вимога: фінансуватиметься випробування тільки тих коней, які відповідають вимогам до стандарту жвавості, встановленому на іподромі. Ще одна вимога - власники коней мають укласти договори з іподромами. Тож кошти на випробування отримають тільки ті коневласники, які такі договори заключили.

Оскільки обсяги фінансування селекції у конярстві нині складають лише 4 млн. грн., господарства, які утримують 10-15 голів, отримувати державну допомогу не будуть.

Одна з серйозних проблем державних кінних заводів - жоден із них торік не погасив заборгованостей з обов'язкових платежів та заробітної плати. Міністерство аграрної політики зверталося до Мінфіну із пропозицією: призупинити вимогу фінансування лише за відсутності боргів. Та, як повідомляють фахівці міністерства, питання досі не вирішене.

Отож, на сьогодні перед тими, хто професійно займається конярством, постало чимало завдань. І їх не варто «відкладати у довгий ящик».

Оксана ШАПОВАЛ