Аграрний тиждень. Україна
» » Залишається актуальним
» » Залишається актуальним

    Залишається актуальним



    Молоко – унікальний продовольчий продукт. Його цінність обумовлена вмістом приблизно 120 корисних компонентів, у тому числі й незамінних у раціоні харчування людини.

     

    В Україні розводять кілька основних порід великої рогатої худоби. У їх числі новостворені породи спеціалізованого молочного напряму продуктивності - українські чорно- та червоно-ряба, червона і бура молочні.

    Незначну частку поголів’я представлено чистопородною голштинською та симентальською породою комбінованого м'ясо-молочного напряму.

    Мізерною є чисельність поголів’я аборигенних порід – червоної степової, лебединської, бурої карпатської, української білоголової, червоної польської, пінцгау, які нині потребують спеціальних заходів з боку держави для збереження їх генофонду.

    До процесу створення нових українських молочних порід наші науковці залучили генофонд голштинської, швіцької (американської та західноєвропейської селекції) породи. За останні 20 років племінне удосконалення худоби в Україні здійснювалося переважно шляхом закупівлі з-за кордону (США, Канада, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Данія) спермопродукції та бугаїв, а також незначної чисельності маточного поголів’я.

    Це обумовлено, з одного боку, значно вищою племінною цінністю худоби (порівняно з вітчизняною), а з іншого – практичною відсутністю єдиної централізованої системи ведення племінного обліку походження та достовірної оцінки продуктивності й виявлення генетичних аномалій, системи одержання, випробування та вірогідної оцінки племінної цінності бугаїв-плідників вітчизняних порід.

    Поряд із поступовим покращенням продуктивності поголів’я в Україні, використання імпортного генетичного матеріалу супроводжувалося рядом негативних моментів: підвищенням ймовірності виникнення стихійного інбридингу в стадах та проявом негативних його наслідків, поширенням неконтрольованих генетичних аномалій, наявністю негативної реакції генотипів імпортованої худоби та одержаних від неї нащадків на зміну умов середовища експлуатації, що супроводжувалося зниженням від 82-85% до 73-75% виходу телят у розрахунку на 100 корів, резистентності організму тварин і, як наслідок, передчасним їх вибуттям зі стад (середня тривалість продуктивного використання ледь перевищує 3 лактації).

    Така організаційна система позитивно працює лише на розвиток селекційно-племінної роботи та відповідної її організаційної інфраструктури в країнах-експортерах генетичних ресурсів, а не в Україні.

    Разом із тим, позитивним наслідком є досягнутий реалізований нині потенціал молочної продуктивності в окремих господарствах з розведення української чорно-рябої породи на рівні 9 тис. кг молока від корови за рік. Аналогічні показники червоно-рябої породи становлять близько 7,8 тис. кг, червоної молочної - 7,5 тис. кг, бурої молочної - 7,0 тис. кілограмів.

    Нині фактично завершено перетворення виробничого поголів’я з недостатньо продуктивного комбінованого напряму, який до 80 років минулого століття був представлений переважно симентальською худобою, на високопродуктивний спеціалізований молочний.

    В цілому тварини новостворених порід займають до 90% у структурі поголів’я. Завдяки підвищенню генетичного потенціалу молочних порід середній рівень продуктивності корів порівняно з 1990 р. збільшився майже в 1,52 рази (від 2863 до 4360 кг у 2012 р.). Середня продуктивність у сільгосппідприємствах становить 4670 кілограмів.

    Чисельність та продуктивність підконтрольного поголів’я

    молочних корів в Україні (на 01.01.2012 р.)

    Порода

    Кількість господарств

    Кількість

    корів

    Продуктивність

    надій, кг

    вміст жиру, %

    вміст білка,%

    Голштинська

    27

    14211

    7313

    3,85

    3,41

    Українська чорно-ряба молочна

    220

    75185

    5499

    3,73

    3,25

    Українська червоно-ряба молочна

    107

    31920

    5588

    3,77

    3,26

    Українська червона молочна

    29

    9309

    5073

    3,84

    3,18

    Симентальська

    28

    5181

    4947

    3,78

    3,17

    Інші

    40

    7657

    4522

    3,77

    3,18

    Разом

    451

    143463

    5572

    3,76

    3,28

     

    Проте, між племінними і товарними господарствами зберігається недостатній диференціал продуктивності тварин. У племінних заводах і репродукторах (близько 14% наявного поголів’я корів) молочна продуктивність на корову складає 5,5 (в кращих – 6,5-8 тис.) та 4,6 тис. кг молока відповідно.

    Тому для досягнення підвищення рівня продуктивності корів до показників, які б забезпечили потребу населення України у молоці (5,6 тис. кг у розрахунку на корову в усіх категоріях господарств за рік), потрібні інтенсифікація та результативні наукові дослідження з питань практичного застосування в селекції локусів генів кількісних ознак, розробки і впровадження сучасної системи оцінки і добору бугаїв-плідників, що відповідають світовим стандартам.

    Це забезпечить не тільки умови для інтенсифікації селекції, а й необхідний рівень конкурентоздатності вітчизняних генетичних ресурсів та захистить внутрішній ринок від їх імпорту. Подолання проблеми підвищення ефективності селекції лежить також у площині опрацювання та застосування сучасної системи ведення племінного обліку та оцінки продуктивності й урахування якості продукції.

    Для створення сучасної вітчизняної системи селекційно-племінної роботи у скотарстві необхідне доопрацювання та реалізація «Програми реформування системи селекції у тваринництві відповідно до сучасних світових вимог», «Положення з організації інформаційно-селекційного центру з оперативного моніторингу, контролю та координації селекційно-племінної справи», проекту Закону України «Про охорону прав на породи тварин» та інших нормативних документів. Необхідним є перегляд та практична реалізація положень про діяльність та акредитацію організацій (селекційно-генетичних центрів, асоціацій, підприємств з утримання та оцінки плідників, конрольно-випробувальних станцій, конроль-асистентських служб, базових випробувальних центрів з оцінки якості продукції, відтворення, генетичного контролю походження, визначення аномалій, що мають відповідний європейським стандартам рівень акредитації), відповідальних за цю роботу, з чітким визначенням їх структури та розмежуванням функцій, прав і обов’язків, джерел фінансування тощо.

    Потребує (як першооснова існування всієї системи ведення племінного обліку) законодавчого закріплення обов’язковість ведення офіційного обліку продуктивності, якості продукції і походження тварин усіма тваринницькими підприємствами та обслуговуючими їх організаціями. Це повинно стати, з одного боку, однією з умов для одержання ліцензій на виробництво і реалізацію продукції молочного скотарства, а з іншого - одержати необхідний рівень державної підтримки.

    Виходячи з цих позицій, актуальним залишається продовження Державної програми підтримки селекції у тваринництві на якісно нових принципах спрямування коштів, виключно на організацію офіційного обліку продуктивності, генетичного походження і оцінку якості продукції, на одержання, оцінку продуктивності та генотипу видатних плідників, на збереження генофонду лише аборигенних і зникаючих порід тварин.

    Лариса ІВАНОВА,

    за матеріалами Національної академії аграрних наук України

     





    Схожі новини
  • Контроль генетичних аномалій
  • Інформаційна база даних племінних ресурсів України
  • На Дніпропетровщині тривають виплати дотацій на утримання молодняку ВРХ
  • Українські гени без меншовартості
  • Міцний союз виробництва та науки - запорука успіху

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Залишається актуальним



Молоко – унікальний продовольчий продукт. Його цінність обумовлена вмістом приблизно 120 корисних компонентів, у тому числі й незамінних у раціоні харчування людини.

 

В Україні розводять кілька основних порід великої рогатої худоби. У їх числі новостворені породи спеціалізованого молочного напряму продуктивності - українські чорно- та червоно-ряба, червона і бура молочні.

Незначну частку поголів’я представлено чистопородною голштинською та симентальською породою комбінованого м'ясо-молочного напряму.

Мізерною є чисельність поголів’я аборигенних порід – червоної степової, лебединської, бурої карпатської, української білоголової, червоної польської, пінцгау, які нині потребують спеціальних заходів з боку держави для збереження їх генофонду.

До процесу створення нових українських молочних порід наші науковці залучили генофонд голштинської, швіцької (американської та західноєвропейської селекції) породи. За останні 20 років племінне удосконалення худоби в Україні здійснювалося переважно шляхом закупівлі з-за кордону (США, Канада, Німеччина, Угорщина, Нідерланди, Великобританія, Франція, Данія) спермопродукції та бугаїв, а також незначної чисельності маточного поголів’я.

Це обумовлено, з одного боку, значно вищою племінною цінністю худоби (порівняно з вітчизняною), а з іншого – практичною відсутністю єдиної централізованої системи ведення племінного обліку походження та достовірної оцінки продуктивності й виявлення генетичних аномалій, системи одержання, випробування та вірогідної оцінки племінної цінності бугаїв-плідників вітчизняних порід.

Поряд із поступовим покращенням продуктивності поголів’я в Україні, використання імпортного генетичного матеріалу супроводжувалося рядом негативних моментів: підвищенням ймовірності виникнення стихійного інбридингу в стадах та проявом негативних його наслідків, поширенням неконтрольованих генетичних аномалій, наявністю негативної реакції генотипів імпортованої худоби та одержаних від неї нащадків на зміну умов середовища експлуатації, що супроводжувалося зниженням від 82-85% до 73-75% виходу телят у розрахунку на 100 корів, резистентності організму тварин і, як наслідок, передчасним їх вибуттям зі стад (середня тривалість продуктивного використання ледь перевищує 3 лактації).

Така організаційна система позитивно працює лише на розвиток селекційно-племінної роботи та відповідної її організаційної інфраструктури в країнах-експортерах генетичних ресурсів, а не в Україні.

Разом із тим, позитивним наслідком є досягнутий реалізований нині потенціал молочної продуктивності в окремих господарствах з розведення української чорно-рябої породи на рівні 9 тис. кг молока від корови за рік. Аналогічні показники червоно-рябої породи становлять близько 7,8 тис. кг, червоної молочної - 7,5 тис. кг, бурої молочної - 7,0 тис. кілограмів.

Нині фактично завершено перетворення виробничого поголів’я з недостатньо продуктивного комбінованого напряму, який до 80 років минулого століття був представлений переважно симентальською худобою, на високопродуктивний спеціалізований молочний.

В цілому тварини новостворених порід займають до 90% у структурі поголів’я. Завдяки підвищенню генетичного потенціалу молочних порід середній рівень продуктивності корів порівняно з 1990 р. збільшився майже в 1,52 рази (від 2863 до 4360 кг у 2012 р.). Середня продуктивність у сільгосппідприємствах становить 4670 кілограмів.

Чисельність та продуктивність підконтрольного поголів’я

молочних корів в Україні (на 01.01.2012 р.)

Порода

Кількість господарств

Кількість

корів

Продуктивність

надій, кг

вміст жиру, %

вміст білка,%

Голштинська

27

14211

7313

3,85

3,41

Українська чорно-ряба молочна

220

75185

5499

3,73

3,25

Українська червоно-ряба молочна

107

31920

5588

3,77

3,26

Українська червона молочна

29

9309

5073

3,84

3,18

Симентальська

28

5181

4947

3,78

3,17

Інші

40

7657

4522

3,77

3,18

Разом

451

143463

5572

3,76

3,28

 

Проте, між племінними і товарними господарствами зберігається недостатній диференціал продуктивності тварин. У племінних заводах і репродукторах (близько 14% наявного поголів’я корів) молочна продуктивність на корову складає 5,5 (в кращих – 6,5-8 тис.) та 4,6 тис. кг молока відповідно.

Тому для досягнення підвищення рівня продуктивності корів до показників, які б забезпечили потребу населення України у молоці (5,6 тис. кг у розрахунку на корову в усіх категоріях господарств за рік), потрібні інтенсифікація та результативні наукові дослідження з питань практичного застосування в селекції локусів генів кількісних ознак, розробки і впровадження сучасної системи оцінки і добору бугаїв-плідників, що відповідають світовим стандартам.

Це забезпечить не тільки умови для інтенсифікації селекції, а й необхідний рівень конкурентоздатності вітчизняних генетичних ресурсів та захистить внутрішній ринок від їх імпорту. Подолання проблеми підвищення ефективності селекції лежить також у площині опрацювання та застосування сучасної системи ведення племінного обліку та оцінки продуктивності й урахування якості продукції.

Для створення сучасної вітчизняної системи селекційно-племінної роботи у скотарстві необхідне доопрацювання та реалізація «Програми реформування системи селекції у тваринництві відповідно до сучасних світових вимог», «Положення з організації інформаційно-селекційного центру з оперативного моніторингу, контролю та координації селекційно-племінної справи», проекту Закону України «Про охорону прав на породи тварин» та інших нормативних документів. Необхідним є перегляд та практична реалізація положень про діяльність та акредитацію організацій (селекційно-генетичних центрів, асоціацій, підприємств з утримання та оцінки плідників, конрольно-випробувальних станцій, конроль-асистентських служб, базових випробувальних центрів з оцінки якості продукції, відтворення, генетичного контролю походження, визначення аномалій, що мають відповідний європейським стандартам рівень акредитації), відповідальних за цю роботу, з чітким визначенням їх структури та розмежуванням функцій, прав і обов’язків, джерел фінансування тощо.

Потребує (як першооснова існування всієї системи ведення племінного обліку) законодавчого закріплення обов’язковість ведення офіційного обліку продуктивності, якості продукції і походження тварин усіма тваринницькими підприємствами та обслуговуючими їх організаціями. Це повинно стати, з одного боку, однією з умов для одержання ліцензій на виробництво і реалізацію продукції молочного скотарства, а з іншого - одержати необхідний рівень державної підтримки.

Виходячи з цих позицій, актуальним залишається продовження Державної програми підтримки селекції у тваринництві на якісно нових принципах спрямування коштів, виключно на організацію офіційного обліку продуктивності, генетичного походження і оцінку якості продукції, на одержання, оцінку продуктивності та генотипу видатних плідників, на збереження генофонду лише аборигенних і зникаючих порід тварин.

Лариса ІВАНОВА,

за матеріалами Національної академії аграрних наук України

 





Схожі новини
  • Контроль генетичних аномалій
  • Інформаційна база даних племінних ресурсів України
  • На Дніпропетровщині тривають виплати дотацій на утримання молодняку ВРХ
  • Українські гени без меншовартості
  • Міцний союз виробництва та науки - запорука успіху

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.