- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Якщо молочні ріки, то із знаком якості!
- Досвід голландський, реалії українські
- Досвід голландський, реалії українські
- МОЛОЧНА ГАЛУЗЬ: ХОБІ ЧИ СЕРЙОЗНИЙ БІЗНЕС?
Ельман Оруджов: «Україна має всі передумови для успішного ведення молочного скотарства»
Ця людина майже все своє життя присвятила сільському господарству, зокрема молочному скотарству, і сьогодні справедливо вважається одним із найкращих експертів і консультантів галузі.
Ельман Оруджов переймав передовий досвід на молочних фермах Канади, США, Англії, Голландії, Швеції, Франції, Німеччини, Фінляндії, Росії, а також працював керівником Міжнародної школи молочного скотарства. Сьогодні наша розмова з гуру молочної галузі про проблеми і перспективи молочного скотарства в Україні.
- Пане Ельмане, чому Ваш вибір припав саме на обрання фаху в молочному тваринництві?
- Працювати в сільському господарстві - це був не випадковий, а свідомий мій вибір. Мабуть найпершою причиною, на чому він ґрунтувався, була моя родина. Я народився в сім'ї колгоспників: мати працювали дояркою, а батько - трактористом. Діти в сільських родинах починали працювати змалечку, допомагаючи батькам. Я теж ходив з матір'ю на ферму, разом із нею роздавав корм худобі, доглядав за телятами. Вже тоді я зрозумів, що праця в тваринництві дуже важка, і мабуть тому своє майбутнє я планував пов'язати з агрономією. До Харківської ветеринарної академії потрапив, відверто кажучи, випадково, помилившись адресою вузу. Бо насправді їхав поступати на агронома. Та долю не обманеш. Тож випадково, чи може за її волею, я став тваринником.
- Що для Вас є головним в молочному тваринництві?
- Тваринництво мене приваблювало і було мені цікавим. Але мене непокоїла важка праця, притаманна цій галузі. Ще з дитинства, дивлячись на тяжку роботу своєї матері, я мріяв, щоб робота на фермі стала престижною, щоб люди з задоволенням йшли туди працювати, щоб якимось чином полегшити їх працю. Тому з самого початку молочне скотарство сприйняв не як вибір, а скоріше як своє призначення і реальний шанс змінити життя працівників ферм на краще. Люди повинні пишатися своєю роботою, мати достаток і можливість реалізовувати свої мрії. Та поки що, на жаль, в Україні молочна галузь в цілому не може запропонувати цього працюючим.
- Ви вивчали досвід ведення молочного тваринництва в багатьох країнах світу. Як оцінюєте потенціал розвитку молочної галузі в Україні?
- Найперше треба зазначити, що основний фактор, від якого залежить галузь молочного тваринництва, - це кормова база. Якщо зважати, що Україна володіє найродючішими ґрунтами, то логічно, що українці мають ідеальні умови для розвитку молочного тваринництва. До того ж, Україна має зручне географічне розташування, адже найбільші світові ринки - Росія та Азія - поруч, а вихід до Чорного моря відкриває унікальні можливості для експорту.
При занятті молочним тваринництвом важлива цінова політика і співвідношення двох факторів: корми - молоко. Наразі в Україні це співвідношення 1:4. Це просто мрія! В жодній країні такого високого співвідношення немає, але там займаються молочним тваринництвом і отримують прибутки. Тому я переконаний, що галузь молочного тваринництва - одна з найбільш перспективних в Україні.
- На Ваш погляд, що необхідно зробити, щоб галузь стала інвестиційно привабливою?
- Головне - потрібно змінити ставлення до молочного тваринництва і варто почати сприймати цю галузь як бізнес, а не відгалуження рослинництва. Ми повинні розуміти, що це бізнес, який може заробляти, бізнес, в який варто вкладати інвестиції, а не соціальний проект по працевлаштуванню на селі. І ще одне переконання - зробити легшою і комфортнішою роботу для людей в молочному тваринництві можна лише на товарних комплексах. У підсобних господарствах і на невеликих фермах цього досягти неможливо, бо не дотримуючись технології, маємо значні перевитрати.
- Тобто майбутнє за товарними комплексами? Чи не могли б Ви розповісти, на чому ґрунтується таке бачення?
- Наразі в світі відомі три форми організації виробництва молока: приватний сектор, фермерське господарство та промислове виробництво молока. В приватному секторі люди тримають корову як додаткове джерело надходження коштів, тож у виробництво молока гроші не вкладають. Головна ціль фермерського господарства - це заробіток коштів для родини. Як правило, фермеру потрібно утримувати 20-30 голів і розраховувати лише на власні сили та ще як максимум трьох найманих працівників.
Промислове виробництво молока націлене на отримання прибутку. Окрім оплати праці трудівників, інвестор повинен отримати заробіток. До того ж ринок сьогодні вимагає молоко високої якості з низькою собівартістю. Його ми можемо отримати лише при промисловому виробництві. Варто пам'ятати: молоко - це продукт, який швидко псується, тому досягнути високої якості в приватному секторі неможливо. Високу якість можна отримати від організованого фермерського господарства і промислової ферми. Але при промисловому виробництві затрати на 1 л молока значно менші, ніж у фермерському господарстві. Якщо ми хочемо мати дешеве і якісне молоко у великому об'ємі - то це можливо лише при промисловому виробництві.
- Які складові Ви вбачаєте для покращення ситуації в галузі?
- Переконаний, що необхідно насамперед полегшити працю людей. Всі фінансові генії зазначають: найбільш ефективні інвестиції сьогодні - це інвестиції в людей. Існують підприємства в Україні (одне з таких знаходиться у Харківській області), де оператори машинного доїння заробляють до 1000 доларів на місяць. Інше питання - технологічний потенціал. Сьогодні будь-яка корова в Україні може давати 8-9 тис. л молока, але за умови дотримання технології. Зважаючи на всі фактори, ми маємо необхідні передумови для успішного ведення молочного скотарства в Україні.
- Якщо говорити про найближче майбутнє галузі молочного тваринництва в Україні, Ви, як експерт міжнародного рівня, який прогноз можете дати?
- Впевнений, що молочне тваринництво України має майбутнє, і незабаром значно виросте кількість молочнотоварних господарств, галузь буде орієнтована на експорт. Нині ми експортуємо багато фуражного зерна, яке необхідно використати у тваринництві. В результаті, більше грошей заробить і бізнес, і держава.
А щоб цього досягти, виробники і переробники повинні працювати разом над зменшенням собівартості виробництва продукції і збільшенням її якості. Впевнений, що сьогодні у нас є значні резерви зменшення ціни молочних продуктів через оптимізацію виробничих процесів. Ми можемо і повинні виробляти молочні продукти, які будуть конкурентні на світовому ринку. Щоправда, для цього нам не обійтися без державних дотацій. Отримавши їх, ми будемо готові до конкурентної боротьби зі світовими лідерами з виробництва молока.
Спілкувалась Людмила ЛЕБІДЬ
