Нове селекційне досягнення

05 May, Розділ Тваринництво, переглядів 7 985

Кабінет Міністрів Українинагородив ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН»державною премією зарозробку і впровадження інноваційної технології у тваринництві, а самезастворення і впровадження у виробництво в умовах інтенсивноготеплового навантаження південної м'ясної породивеликої рогатої худоби. Це справжнє визнання на державному рівні високого результату роботи, на який колектив авторів працював не один рік.

В Україні за останні 20 років сформована спеціалізована галузь м'ясного скотарства. Створені та апробовані перші вітчизняні породи м'ясної худоби: українська м'ясна (1993), волинська м'ясна (1994), поліська м'ясна (1999), завершується створення української симентальської м'ясної породи.

Але створені породи виведені для конкретних ґрунтово-кліматичних умов: Лісостепу, Полісся, Центрального регіону України, що характеризуються помірним кліматом і сталою кормовою базою з розвинутим пасовищним господарством.

Степова зона України має різко континентальний клімат, високу розораність земель та специфічні умови кормовиробництва, тому жодна імпортна та вітчизняна порода м'ясної худоби не може реалізувати свій генетичний потенціал у цих екстремальних умовах (один із основних чинників - інтенсивне теплове навантаження протягом 6-7 місяців).

Саме тому з 1956 року в Інституті «Асканія-Нова» почалася цілеспрямована робота зі створення спеціалізованої м'ясної породи великої рогатої худоби для степової зони України, яка завершена в 2008 році: 22-27 вересня апробована Державною експертною комісією, а 16 грудня затверджена Науково-технічною радою Мінагрополітики України як нове селекційне досягнення в галузі тваринництва.

Одним із основних оригінаторів таврійського типу південної м’ясної породи є ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН», а співавторами селекційного досягнення – директор Інституту тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова», доктор сільськогосподарських наук Юрій Вдовиченко, директор господарства, Герой України, почесний академік НААН Віра Найдьонова, кандидат біологічних наук Лідія Омельченко (Інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова»), головний зоотехнік Олександр Дубинський і зоотехнік-селекціонер Алла Носкова (ДП «ДГ «Асканійське»).

До слова, «Асканійське» має статус племзаводу і є провідним в Україні з розведення худоби південної м’ясної породи (таврійського типу), виробництва та реалізації генетичних ресурсів (племінні бугаї, телиці, нетелі) та яловичини.

Передумовою створення південної м'ясної породи було отримання високопродуктивних тварин на основі аборигенної червоної степової породи та світового генофонду м'ясних порід, які поєднували б у генотипі кращі якості: пристосованість до жорстких кліматичних умов зони, високу продуктивність та відтворювальну здатність, стійкість до захворювань, ефективне використання грубих кормів і пасовищ, сталу передачу господарсько-корисних ознак потомкам.

З урахуванням цих вимог були вибрані породи, що відповідали поставленій меті: пристосованість червоної степової породи до екстремальних умов Півдня; висока м'ясна продуктивність та якість м'яса шортгорнів, шароле та герефордів; дрібноплідність, висока адаптаційна здатність, стійкість до захворювань, ефективне використання грубих кормів та пасовищ породи санта-гертруда та кубинського зебу. При використанні породи санта-гертруда та кубинського зебу враховували той факт, що вони розводяться в зонах, близьких за екологічними умовами до степової зони України та її півдня, а кубинський зебу - навіть у напівпустелях.

Отриманий генофонд характеризується оригінальністю та специфічністю, яка зумовлена асиміляцією в оптимальному співвідношенні генів порід, що приймали участь у її виведенні, і не має аналогів в Україні та на європейському континенті.

Тварини породи мають найвищий індекс теплостійкості серед інших порід молочної та м’ясної худоби, що є одним із основних адаптивних механізмів до умов зони і забезпечує здоров’я худоби, високу м’ясну продуктивність, відтворну здатність та продуктивне довголіття.

Жива маса корів в усі вікові періоди становить 550 (3 р.) – 600 (5 р. і ст.) кг, повновікових бугаїв – 850-1130 кг, середньодобові прирости живої маси на підсосі 980-1100 г, на дорощуванні та відгодівлі – 1000-1200 г, потенціал енергії росту становить 1777-1916 г, забійний вихід - 60-62%, вихід телят - 87,4-97,0%.

У господарстві проводиться селекційно-племінна робота, спрямована на підвищення племінних і продуктивних якостей худоби, удосконалення генеалогічної структури стада, створення нових заводських ліній і родин.

З цією метою закладено 4 нових заводських лінії бугаїв з підвищеними відгодівельними та м’ясними якостями, які за енергією росту перевищують рівень ознаки на час апробації породи на 125-288 г, або на 13,3-29,4% (1066-1268 г).

Високий рівень селекційно-племінної роботи забезпечує систематична робота з оцінки бугаїв за власною продуктивністю та якістю потомства. Щороку оцінюється 38-50 бугайців за власною продуктивністю та 3-5 бугаїв за якістю потомства. Оцінка проводиться за європейськими стандартами за системою ICAR. У відтворенні використовуються лише бугаї з індексами племінної цінності за власною продуктивністю (індекс А≥110,1), за якістю потомства (індекс В≥101,1).

Оцінку бугаїв проводять на контрольно-випробувальній станції ДП «ДГ «Асканійське», яка має статус суб’єкта племінної справи у тваринництві.

Використання бугаїв-поліпшувачів забезпечило підвищення енергії росту синів у порівнянні з батьками на 17,9-32,8% (207-328 г) за період, що минув з часу апробації породи (2008 р.). Оцінені бугаї мають високий показник повторюваності ознаки: 87,0-100% у парі сини - батько, 50,0-61,0% - у напівсинів.

За показниками інтенсивності та енергії росту, відгодівельними і м’ясними якостями південна м’ясна порода відповідає кращим породам світової та вітчизняної селекції (герефорд, абердин-ангус, шароле, волинська м’ясна, поліська м’ясна, українська м’ясна породи), а за пристосованістю до екстремальних умов степової зони значно перевищує згадані.

Висока продуктивність породи та рівень селекційно-племінної роботи з нею щороку демонструється на Міжнародній виставці «Агро», обласних і районних виставках та аукціонах.

Так, чемпіонами Міжнародної виставки «Агро» серед м’ясних порід великої рогатої худоби в різні роки визнані бугаї Ковбой 2301, Бард 2305, Боря 2489, Валік 2434, Пансіон 0908, Паритет 0892, корови Ліана 346 з бугайцем Ліцеєм 393, Шаманка 2376 з бугайцем Шаром 2928. Ремонтні бугайці та телиці на виставці «Агро» постійно отримують дипломи І ступеня.

Створені генотипи південної м’ясної породи можуть бути високоцінним імпортозамінюючим генетичним матеріалом (племінні бугаї, телиці, нетелі, спермопродукція) для створення галузі м’ясного скотарства. Втім, нині створений високоцінний генетичний матеріал світового рівня не може бути використаним у державі за прямим призначенням. Вирощені племінні бугаї з середньодобовими приростами 1200-1900 г, живою масою в 12-15-місячному віці 400-500 кг і племінні телиці реалізуються на м'ясо за ринковими цінами (23-25 грн/кг).

Зрозуміло, за таких умов вирощування висококласного племінного молодняка економічно збиткове. Хоча зараз виробництво яловичини збиткове і в інших господарствах через диспаритет цін на продукцію тваринництва.

Це призвело до того, що господарства, які розводили південну м’ясну та інші породи м’ясної худоби в степовій зоні, припинили своє існування, і відповідно значно скоротився ринок реалізації племінних ресурсів.

Який вихід із цієї ситуації?

1. Створити умови для збереження генофонду створеного селекційного досягнення шляхом державної підтримки суб’єктів з племінної справи.

2. Розробити державну програму розвитку м’ясного скотарства і виробництва яловичини для створення внутрішніх резервів та експортного потенціалу продукції.

3. Розробити державну програму функціонування ринку генетичних ресурсів вітчизняних генофондів.

О. ДУБИНСЬКИЙ, головний зоотехнік, ст. наук. співробітник

А. НОСКОВА, зоотехнік-селекціонер, ст. наук. співробітник,

ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН»