Аграрний тиждень. Україна
» » Є генофонд! М’ясному скотарству - бути
» » Є генофонд! М’ясному скотарству - бути

    Є генофонд! М’ясному скотарству - бути


    Сіра українська порода великої рогатої худоби – найстаріша порода євроазійського континенту. Вона займає особливе місце серед порід м’ясної худоби України. А за категоризацією FAO та EAAP відноситься до першої категорії генофондових об’єктів – «вітчизняний генофондний об’єкт, який знаходиться на межі зникнення».

     

    Незабутнє враження залишилось у фахівців і науковців, які завітали до Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». Саме тут кращих тварин цієї породи вони і побачили, взявши участь у всеукраїнській нараді-семінарі «Про стан та перспективи розвитку галузі м’ясного скотарства України у 2012 році». Ініціювали проведення цього заходу Рада Української асоціації «М’ясне скотарство» за підтримки Мінагрополітики України і Національної академії аграрних наук України.

     

    Досвід кращих

    До речі, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» є ще й Національним науковим селекційно-генетичним центром з вівчарства. Тож запропонувати вченим для огляду є що. Тому й розмова вийшла цікавою та насиченою. А розпочалася вона з огляду селекційних досягнень у тваринництві. В ДПДГ НААН «Каховське» якраз і побачили учасники наради генофондове стадо сірої української породи ВРХ.

    Попри те, що її чисельність нині становить десь 1000 голів (менше 2% загальної чисельності м’ясної худоби) - її значення в структурі генофонду галузі важко переоцінити. Ця порода широко використовувалася при створенні червоної степової, української м’ясної, поліської м’ясної та інших вітчизняних порід м’ясної і молочної худоби. В породі протягом тисячоліть розвивалися механізми, які забезпечують генетико-автоматичні процеси і зберігають ідентичність тварин та її генофонду.

             Так, у ДПДГ НААН «Каховське» це крупні тварини з середньою живою масою повновікових корів 520-570 кг, молочністю - 210-250 кілограмів. Вихід приплоду становить 95-100%, енергія росту телят на підсосі - 910-1090 г, на дорощуванні та відгодівлі – 900-1100 грамів. Поголів’я стада за останні роки збільшено майже вдвічі й становить 250 гол., у т.ч. 95 корів.

    Надзвичайно повчальним було знайомство з галуззю тваринництва і в ДПДГ «Асканійське» Каховського р-ну Херсонської обл., яким більше 20 років керує Герой України, почесний академік НААН Віра Найдьонова.

    Господарство є одним із базових по створенню унікальної південної м’ясної породи (апробована у 2008 р.), яка є єдиною в Україні та Європі зебувидною породою м’ясної худоби. Учасники семінару високо оцінили це селекційне досягнення як інноваційний продукт за методами створення і за господарсько-біологічними особливостями. Жива маса корів становить 580-600 кг, молочність - 220-250 кг, енергія росту на підсосі - 950-1100 г, на дорощуванні та відгодівлі - 1000-1200 г (потенціал – 1916 г), вихід телят - 87-95%. Тварини породи стійкі до захворювань та екстремальних факторів середовища степової зони, ефективно споживають вегетативні корми, логічно вписуються в концепцію органічного виробництва для отримання екологічно чистої яловичини. Порода є базовою для створення галузі м’ясного скотарства в степовій та інших зонах країни на засадах органічного виробництва, інтеграції України в міжнародний ринок органічних агропродуктів.

    В господарстві високий рівень розвитку має молочне скотарство. Базова порода молочної худоби - південний тип української чорно-рябої молочної породи. Середній надій на корову протягом останніх 5 років перевищує 6000 кг, а більше 30 корів мають надій понад 11000 тис. кілограмів.

    До речі, обидва господарства мають статуси суб’єктів племінної справи – племзаводи та племрепродуктори.

    Директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова розповіла про основні результати її господарства в галузі рослинництва і тваринництва, відзначивши важливу роль тваринницької галузі у вирішенні господарських та соціальних проблем села, зайнятості населення, престижності роботи в агросекторі. В господарстві працює 340 робітників, з них 200 - у тваринництві. Середня заробітна плата - майже 3000 грн., у тваринників, механізаторів, зрошенців – 8-17 тис. гривень. У селі працює дитячий садок, середня школа, гуртки художньої самодіяльності, є спортивні секції, футбольна команда тощо.

    - Головний пріоритет для нас, - підкреслила Віра Опанасівна, - це люди праці. І вони віддячують самовідданою працею на полях і фермах. А показником такої тісної, плідної співпраці є позитивні демографічні показники: Тавричанка – єдине село Херсонщини, де народжуваність перевищує смертність.

     

             Генофонд є! 

    На пленарній частині семінару відмічено, що галузь м’ясного скотарства в Україні сформувалася в останні 20 років, коли були апробовані перші вітчизняні породи м’ясної худоби: українська м’ясна (1993 р.), волинська м’ясна (1994 р.), поліська м’ясна (1998 р.). В 2008 р. апробовані південна м’ясна і знам’янський тип поліської м’ясної породи. Завершується підготовка до апробації української симентальської м’ясної породи. Крім вітчизняних, в Україні розводиться м’ясна худоба імпортних порід. Найбільш чисельною з них є порода абердин-ангус, в незначній кількості розводиться худоба порід шароле, герефорд, лімузин, світла аквітанська. Питома вага вітчизняних порід в структурі генофонду м’ясної худоби становить майже 70%.

    Тож в Україні створено вітчизняний генофонд порід м’ясної худоби, який за рівнем продуктивності не поступається кращим породам м’ясної худоби світової селекції (енергія росту - 1000-1300 г, забійний вихід - 62-65%, витрати корму на 1 кг приросту - 6,7-7,8 кг. од.), за пристосованістю до місцевих умов значно перевищує останні. Це особливо важливо для ефективного розвитку галузі, бо розведення м’ясної худоби господарчо доцільне та економічно ефективне лише за умов максимального використання природних ресурсів зони розведення.

    Крім того, для виробництва яловичини можна використовувати значне поголів’я бугаїв від промислового схрещування з м’ясними породами, яких отримують в молочному скотарстві, що нині є основним резервом виробництва яловичини. Вже розроблені енерго- та ресурсоощадні технології його виробництва, а також технологія отримання екологічно чистої яловичини в умовах органічного виробництва. Тобто створена наукова база розвитку галузі.

    Але вона перебуває в глибокій економічній кризі. Основними причинами фахівці називають нестабільний рівень закупівельних цін на яловичину (не забезпечує стійку беззбитковість виробництва та інвестиційну привабливість); недосконалий механізм державного регулювання імпорту м’яса, яке завозиться переважно у вигляді фаршу за низькими цінами, що ставить вітчизняних виробників яловичини у нерівні умови і веде до подальшого згортання виробництва; слабке інтегрування виробництва, переробки та реалізації (призводить до різких коливань закупівельних цін на яловичину); низька платоспроможність населення; відсутність великих спецпідприємств з високою концентрацією поголів’я для виробництва яловичини, які були би гарантами стабільності галузі.

     

    Тож як бути?

    Свої конкретні пропозиції по виводу галузі з кризи висловили керівники провідних племзаводів м’ясної худоби. Зокрема, Петренко С.М. (ТОВ «Агрікор Холдинг», Чернігівщина), Манзар О.Я. (ТОВ АФ «Зеленогірська», Одещина), Найдьонова В.О. (ДПДГ «Асканійське», Херсонська обл.), Сонько М.В. (ДПДГ «Городецьке» Рівненської ДСГДС), Картавий О.О. (ЗАТ «Агрофірма Мрія», Сумщина).

    Своїми міркуваннями поділились також Білозерський О.Л., голова Ради асоціації «М’ясне скотарство»; Пищолка В.А., заступник директора Департаменту тваринництва Мінагрополітики; Костенко О.І., начальник відділу зоотехнії НААН; Вдовиченко Ю.В., директор ІТСР «Асканія-Нова».

    Всі відмітили значний вклад науковців ІТСР «Асканія-Нова» та інших науково-дослідних закладів НААН у створення та розвиток галузі м’ясного скотарства України.

    А щоб усе сказане не залишилося лише словами, учасники семінару-наради ухвалили рішення, яким визначили основні напрями розвитку м’ясного скотарства згідно з Національним проектом «Відроджене скотарство». З його основними положеннями і показниками виробництва можна ознайомитись на офіційному сайті НААН України.

    Знову ж таки, щоби реально відроджувати м’ясне скотарство, потрібно провести і титанічну роз’яснювальну роботу. Тож вирішено в кожній області організувати подібні семінари-наради. Сподіватимемося, що так і буде. Адже не дарма в даній нараді взяли участь і відповідальні працівники Мінагрополітики, і НААН, і заступники начальників обласних управлінь з питань розвитку тваринництва, і керівники та спеціалісти племгосподарств із розвитку м’ясного скотарства – члени ВНА «М’ясне скотарство», і спеціалісти асоціації «М’ясне скотарство», і наукові працівники.

    Тож хто, якщо не вони, зможуть донести до агровиробників аргументи на користь їхнього прибуткового господарювання саме в галузі м’ясного скотарства?





    Схожі новини
  • Майбутнє - у розвитку м’ясного скотарства
  • Експорт української м’ясної продукції. Проблеми і перспективи.
  • М’ясні перспективи
  • М'ясний симентал для передгір’я Карпат
  • Мінагрополітики: Серед усіх галузей тваринництва у пріоритеті - скотарство

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Є генофонд! М’ясному скотарству - бути


Сіра українська порода великої рогатої худоби – найстаріша порода євроазійського континенту. Вона займає особливе місце серед порід м’ясної худоби України. А за категоризацією FAO та EAAP відноситься до першої категорії генофондових об’єктів – «вітчизняний генофондний об’єкт, який знаходиться на межі зникнення».

 

Незабутнє враження залишилось у фахівців і науковців, які завітали до Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова». Саме тут кращих тварин цієї породи вони і побачили, взявши участь у всеукраїнській нараді-семінарі «Про стан та перспективи розвитку галузі м’ясного скотарства України у 2012 році». Ініціювали проведення цього заходу Рада Української асоціації «М’ясне скотарство» за підтримки Мінагрополітики України і Національної академії аграрних наук України.

 

Досвід кращих

До речі, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» є ще й Національним науковим селекційно-генетичним центром з вівчарства. Тож запропонувати вченим для огляду є що. Тому й розмова вийшла цікавою та насиченою. А розпочалася вона з огляду селекційних досягнень у тваринництві. В ДПДГ НААН «Каховське» якраз і побачили учасники наради генофондове стадо сірої української породи ВРХ.

Попри те, що її чисельність нині становить десь 1000 голів (менше 2% загальної чисельності м’ясної худоби) - її значення в структурі генофонду галузі важко переоцінити. Ця порода широко використовувалася при створенні червоної степової, української м’ясної, поліської м’ясної та інших вітчизняних порід м’ясної і молочної худоби. В породі протягом тисячоліть розвивалися механізми, які забезпечують генетико-автоматичні процеси і зберігають ідентичність тварин та її генофонду.

         Так, у ДПДГ НААН «Каховське» це крупні тварини з середньою живою масою повновікових корів 520-570 кг, молочністю - 210-250 кілограмів. Вихід приплоду становить 95-100%, енергія росту телят на підсосі - 910-1090 г, на дорощуванні та відгодівлі – 900-1100 грамів. Поголів’я стада за останні роки збільшено майже вдвічі й становить 250 гол., у т.ч. 95 корів.

Надзвичайно повчальним було знайомство з галуззю тваринництва і в ДПДГ «Асканійське» Каховського р-ну Херсонської обл., яким більше 20 років керує Герой України, почесний академік НААН Віра Найдьонова.

Господарство є одним із базових по створенню унікальної південної м’ясної породи (апробована у 2008 р.), яка є єдиною в Україні та Європі зебувидною породою м’ясної худоби. Учасники семінару високо оцінили це селекційне досягнення як інноваційний продукт за методами створення і за господарсько-біологічними особливостями. Жива маса корів становить 580-600 кг, молочність - 220-250 кг, енергія росту на підсосі - 950-1100 г, на дорощуванні та відгодівлі - 1000-1200 г (потенціал – 1916 г), вихід телят - 87-95%. Тварини породи стійкі до захворювань та екстремальних факторів середовища степової зони, ефективно споживають вегетативні корми, логічно вписуються в концепцію органічного виробництва для отримання екологічно чистої яловичини. Порода є базовою для створення галузі м’ясного скотарства в степовій та інших зонах країни на засадах органічного виробництва, інтеграції України в міжнародний ринок органічних агропродуктів.

В господарстві високий рівень розвитку має молочне скотарство. Базова порода молочної худоби - південний тип української чорно-рябої молочної породи. Середній надій на корову протягом останніх 5 років перевищує 6000 кг, а більше 30 корів мають надій понад 11000 тис. кілограмів.

До речі, обидва господарства мають статуси суб’єктів племінної справи – племзаводи та племрепродуктори.

Директор ДПДГ «Асканійське» Віра Найдьонова розповіла про основні результати її господарства в галузі рослинництва і тваринництва, відзначивши важливу роль тваринницької галузі у вирішенні господарських та соціальних проблем села, зайнятості населення, престижності роботи в агросекторі. В господарстві працює 340 робітників, з них 200 - у тваринництві. Середня заробітна плата - майже 3000 грн., у тваринників, механізаторів, зрошенців – 8-17 тис. гривень. У селі працює дитячий садок, середня школа, гуртки художньої самодіяльності, є спортивні секції, футбольна команда тощо.

- Головний пріоритет для нас, - підкреслила Віра Опанасівна, - це люди праці. І вони віддячують самовідданою працею на полях і фермах. А показником такої тісної, плідної співпраці є позитивні демографічні показники: Тавричанка – єдине село Херсонщини, де народжуваність перевищує смертність.

 

         Генофонд є! 

На пленарній частині семінару відмічено, що галузь м’ясного скотарства в Україні сформувалася в останні 20 років, коли були апробовані перші вітчизняні породи м’ясної худоби: українська м’ясна (1993 р.), волинська м’ясна (1994 р.), поліська м’ясна (1998 р.). В 2008 р. апробовані південна м’ясна і знам’янський тип поліської м’ясної породи. Завершується підготовка до апробації української симентальської м’ясної породи. Крім вітчизняних, в Україні розводиться м’ясна худоба імпортних порід. Найбільш чисельною з них є порода абердин-ангус, в незначній кількості розводиться худоба порід шароле, герефорд, лімузин, світла аквітанська. Питома вага вітчизняних порід в структурі генофонду м’ясної худоби становить майже 70%.

Тож в Україні створено вітчизняний генофонд порід м’ясної худоби, який за рівнем продуктивності не поступається кращим породам м’ясної худоби світової селекції (енергія росту - 1000-1300 г, забійний вихід - 62-65%, витрати корму на 1 кг приросту - 6,7-7,8 кг. од.), за пристосованістю до місцевих умов значно перевищує останні. Це особливо важливо для ефективного розвитку галузі, бо розведення м’ясної худоби господарчо доцільне та економічно ефективне лише за умов максимального використання природних ресурсів зони розведення.

Крім того, для виробництва яловичини можна використовувати значне поголів’я бугаїв від промислового схрещування з м’ясними породами, яких отримують в молочному скотарстві, що нині є основним резервом виробництва яловичини. Вже розроблені енерго- та ресурсоощадні технології його виробництва, а також технологія отримання екологічно чистої яловичини в умовах органічного виробництва. Тобто створена наукова база розвитку галузі.

Але вона перебуває в глибокій економічній кризі. Основними причинами фахівці називають нестабільний рівень закупівельних цін на яловичину (не забезпечує стійку беззбитковість виробництва та інвестиційну привабливість); недосконалий механізм державного регулювання імпорту м’яса, яке завозиться переважно у вигляді фаршу за низькими цінами, що ставить вітчизняних виробників яловичини у нерівні умови і веде до подальшого згортання виробництва; слабке інтегрування виробництва, переробки та реалізації (призводить до різких коливань закупівельних цін на яловичину); низька платоспроможність населення; відсутність великих спецпідприємств з високою концентрацією поголів’я для виробництва яловичини, які були би гарантами стабільності галузі.

 

Тож як бути?

Свої конкретні пропозиції по виводу галузі з кризи висловили керівники провідних племзаводів м’ясної худоби. Зокрема, Петренко С.М. (ТОВ «Агрікор Холдинг», Чернігівщина), Манзар О.Я. (ТОВ АФ «Зеленогірська», Одещина), Найдьонова В.О. (ДПДГ «Асканійське», Херсонська обл.), Сонько М.В. (ДПДГ «Городецьке» Рівненської ДСГДС), Картавий О.О. (ЗАТ «Агрофірма Мрія», Сумщина).

Своїми міркуваннями поділились також Білозерський О.Л., голова Ради асоціації «М’ясне скотарство»; Пищолка В.А., заступник директора Департаменту тваринництва Мінагрополітики; Костенко О.І., начальник відділу зоотехнії НААН; Вдовиченко Ю.В., директор ІТСР «Асканія-Нова».

Всі відмітили значний вклад науковців ІТСР «Асканія-Нова» та інших науково-дослідних закладів НААН у створення та розвиток галузі м’ясного скотарства України.

А щоб усе сказане не залишилося лише словами, учасники семінару-наради ухвалили рішення, яким визначили основні напрями розвитку м’ясного скотарства згідно з Національним проектом «Відроджене скотарство». З його основними положеннями і показниками виробництва можна ознайомитись на офіційному сайті НААН України.

Знову ж таки, щоби реально відроджувати м’ясне скотарство, потрібно провести і титанічну роз’яснювальну роботу. Тож вирішено в кожній області організувати подібні семінари-наради. Сподіватимемося, що так і буде. Адже не дарма в даній нараді взяли участь і відповідальні працівники Мінагрополітики, і НААН, і заступники начальників обласних управлінь з питань розвитку тваринництва, і керівники та спеціалісти племгосподарств із розвитку м’ясного скотарства – члени ВНА «М’ясне скотарство», і спеціалісти асоціації «М’ясне скотарство», і наукові працівники.

Тож хто, якщо не вони, зможуть донести до агровиробників аргументи на користь їхнього прибуткового господарювання саме в галузі м’ясного скотарства?





Схожі новини
  • Майбутнє - у розвитку м’ясного скотарства
  • Експорт української м’ясної продукції. Проблеми і перспективи.
  • М’ясні перспективи
  • М'ясний симентал для передгір’я Карпат
  • Мінагрополітики: Серед усіх галузей тваринництва у пріоритеті - скотарство

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.