Вивести птахівництво на новий рівень

20 September, Розділ Тваринництво, переглядів 7 709

З усіх галузей тваринництва в Україні найактивніше розвивається птахівництво. Саме тут впроваджуються найефективніші технології, розробляються найінноваційніші продукти і рішення. Про українське птахівництво ми розмовляли з голландськими експертами в галузі годівлі птиці - Гаррі Ваал і Мері-Енн Бонгартс, які наразі співпрацюють з однією з найбільших компаній на українському тваринницькому ринку - ГК «АгроВет Атлантик».

- Гаррі, поділіться, будь ласка, своїм враженням від українського птахівництва. Напевне, ви вже відвідали великі птахівничі комплекси і бачили щось характерне виключно для нашого птахівництва?

Гаррі: Методи утримання птиці на українських підприємствах в цілому подібні до європейських. Щоправда, в деяких господарствах приміщення трохи застарілі й нагадують європейські ферми 10-30-річної давнини. Але ті, що збудовані нещодавно, нічим не поступаються європейським, із тією лише різницею, що власне пташників господарства більші, тобто, самі ферми більші. Крім того, на українських фермах кількість голів у пташниках на 1 м² більша, ніж у європейських країнах. Отже, не приділяється достатньо уваги комфорту птиці.
Також через великі відстані між фермами і їх віддаленість від великих міст працівникам господарств важко обмінюватися досвідом один з одним, здобувати нові знання з ветеринарії, годівлі, менеджменту, відвідуючи спеціалізовані заходи.

- Мері-Енн, чи відрізняються технології годівлі та корми в Україні від голландських чи європейських?

Мері-Енн: Здебільшого в Україні використовується та сама сировина, що і в Європі: кукурудза, пшениця, соняшник, соєвий шрот, тваринні та рослинні жири. В Україні також дозволяється використовувати м'ясо-кісткове борошно як потужне джерело білка. В Європі такі корми заборонені.

Крім того, більшу частину сировини для виготовлення кормів ми імпортуємо з інших країн, а це значить, що ми дуже залежні від цінових коливань на сировину та її наявність. В Україні ж сировини не бракує, тому в цьому плані ваші фермери у більш вигідному становищі. Але з іншого боку, змішування кормових інгредієнтів і приготування раціонів в Україні відбувається прямо в господарствах: завозити готові змішані комбікорми із заводів вам невигідно через великі відстані між виробничими об’єктами та фермами. Ми ж переважно купуємо вже готові збалансовані змішані комбікорми, оскільки в нас менші відстані між заводами і фермами, і транспортування обходиться дешевше.

- Щоб ви запропонували змінити в системі годівлі птиці? Можливо, є якісь інновації, які ще не застосовуються в Україні.

Мері-Енн: Щодо складу кормів, то в цілому тут усе гаразд. Але потенціал тварин зростає швидкими темпами, тому необхідно постійно вдосконалювати склад та якість кормів. Так, дуже важливим є стартовий етап розвитку птиці - для закладення її імунітету і ефективності подальшого росту й розвитку. Тому цьому періоду ми приділяємо багато уваги: застосовуємо різноманітні кормові добавки, варіюємо корми за їх зовнішніми характеристиками, такими як розмір чи колір гранул тощо.

Також сьогодні ми маємо достатньо знань і досвіду у вирощуванні птиці без антибіотиків, що теж буде корисним для українських фермерів.

- Якщо говорити про якість кормів в Україні, то наскільки наш ринок відповідає європейським стандартам?

Гаррі: Українські корми містять багато мікотоксинів. У Нідерландах стандарти якості кормів значно вищі, але й ціни у нас теж вищі. Щодо рівня поживних речовин, то тут, я гадаю, українські корми не дуже відрізняються від голландських, але вони не зовсім відповідають тим породам птиці та менеджменту, які застосовуються на фермах у Нідерландах. Також є відмінності у використанні кормових добавок.

Як відомо, у Західній Європі використання антибіотиків як стимуляторів росту у вирощуванні бройлерів заборонено, а їх незаконне застосування карається законом. Також у Європі багато уваги приділяється профілактиці сальмонели.

- Ви сьогодні співпрацюєте з ГК «АгроВет Атлантик». У чому полягає ваше завдання і які цілі перед собою ставите?

Гаррі: У покращенні технологічних і фінансових показників клієнтів ГК «АгроВет Атлантик» шляхом оптимізації кормових раціонів: більша продуктивність – менші витрати на вирощування (яєць/кг м'яса); зниження смертності поголів’я та зменшення використання антибіотиків завдяки поліпшенню стану здоров'я птиці.

- Чи існує ідеальна рецептура корму, яка задовольнила б виробників курятини у всьому світі?

Мері-Енн: Всі тварини потребують певних поживних речовин. Але багато чого залежить від стану їхнього здоров’я, клімату, систем утримання і годівлі, обсягів та мети виробництва, наявності кормової сировини та менеджменту в господарстві, отже не можна говорити про ідеальний корм для всього птахівництва.

Гаррі: Теоретично можливо розробити ідеальну формулу корму для бройлерів і несучок. Однак на практиці важливо враховувати локальну ситуацію: яке здоров’я тварин, вік забою, клімат, порода? Які сировина та кормові добавки доступні для певного господарства? Таким чином, складаючи раціон для певного господарства, потрібно враховувати регіональні особливості місцевості.

- Якщо говорити про українських виробників кормів, на вашу думку, чи є перспективи виходу на світові ринки? Які країни найбільш сприятливі для експорту?

Мері-Енн: Україна може експортувати корми до тих самих країн, що імпортують їх з інших ринків - це країни Західної Європи, які імпортують м'ясо з Південної Америки, або ті, що купують яєчний порошок та продукти переробки яєць у Польщі та країнах третього світу.

Свіжі яйця можуть експортуватися до Африки.

Такі фактори, як низька ціна на сировину, дешевий людський ресурс, менш жорсткі екологічні норми щодо утилізації гною, а, відповідно, і її низька вартість – все це робить Україну цілком конкурентоспроможним виробником за умов гарної якості продукту.

Гаррі: З нинішніми експортерами продукції птахівництва можуть конкурувати країни з високим рівнем виробництва птиці та яєць і конкурентною ціною. Так, Нідерланди до цього часу зберігають конкурентоспроможні позиції. В України також є всі підстави для збільшення виробництва птиці та нарощення експорту. Тобто, важливими є такі фактори, як високий статус здоров’я птиці та конкурентна ціна.