- МІЦНІЮТЬ ПОПРИ ВСЕ
- ДП ДГ «Асканійське»: правильний вибір напряму селекції стада
- А чому б і не коза?
- Молочне скотарство: досвід Ізраїлю
- Українські гени без меншовартості
Бути першим відповідально
В Україні племінне козівництво розпочинає свій відлік від
появи у 2011 році першого племінного репродуктора з розведення кіз зааненської
породи ТОВ «СК Добриня», яке знаходиться у хуторі Маковецьких Таращанського
району Київської області. Особливістю вітчизняного козівництва є поєднання
племінного розведення тварин та товарного виробництва козиного молока і
продуктів його переробки.
На території сучасної України кіз розводять безперервно протягом багатьох тисячоліть, вони допомагали нам пережити складні часи та були супутниками найбільших злетів. За роки незалежності нашої держави кількість кіз коливалася від 500 до 950 тисяч голів. Утім, сьогодні мова - зовсім про іншу стадію розвитку козівництва.
Племінне козівництво почало розвиватися давно, було багато вдалих і не дуже спроб розводити імпортованих кіз різних порід і лише у 2011 році в країні було затверджено племінне стадо. Першовідкривачем стало ТОВ «СК Добриня», яке отримало статус племінного репродуктора з розведення кіз зааненської породи.
В перший рік ведення
племінного козівництва в племрепродукторі утримували 50 козематок зааненської
породи, з них, за результатами оцінки походження, продуктивності та екстер'єру, 30 голів відібрали у провідну групу з метою отримання високоякісного
молодняка для ремонту власного стада та племінного продажу (табл. 1).
Табл. 1. Динаміка розвитку козематок племрепродуктора зааненської породи та їхньої продуктивності
|
Роки |
Кількість козематок, голів |
Середній вік козематок, років |
Мінімальні вимоги інструкції до надою козематок, кг |
Надій, кг |
|||
|
всього |
в т.ч. провідна група |
всього, середній |
провідна група, середній |
найвищий |
|||
|
2011 |
50 |
30 |
1,8 |
818 |
820 |
900 |
1150 |
|
2014 |
300 |
100 |
2,4 |
842 |
850 |
930 |
1214 |
|
2017 |
350 |
100 |
2,9 |
890 |
890 |
960 |
1243 |
На початку розведення племінне стадо було молоде, бо середній вік козематок становив 1,8 роки. Згодом кількість тварин основного дійного стада зростала, досягши у 2017 році оптимальної раціональної потужності - 350 голів. Завдяки високій інтенсивності відбору і купівлі племінних тварин, їхній середній вік постійно залишається в межах 2,4-3,0 роки.
Надій молока всі роки утримується в середньому на рівні вимог І класу для зааненської породи (згідно Інструкції з бонітування кіз молочних порід). Показники провідної групи значно вищі. У 2011 році різниця становила 10%, а в подальшому скоротилася до 8%. Найвищий показник перевищував середній по стаду на 30-40%.
Слід зауважити, що ведення господарювання на племфермі позиціонується як органічне виробництво, що не передбачає інтенсивного використання тварин і відповідно дуже високих показників продуктивності.
Особлива увага при оцінці тварин приділяється якості молока, від чого залежить кількість виробленої з нього продукції. Так, власник виробляє різні види кисломолочних продуктиів, сири і масло, а кількість напряму залежить від вмісту в молоці жиру (рис. 1).
Рис. 1. Динаміка вмісту жиру в молоці козематок та кількість жиру за лактацію
Досягти значного прогресу в підвищенні вмісту жиру в молоці козематок досить важко, особливо коли підвищується надій. Але є помітна тенденція до його росту. Більш стрімка динаміка спостерігається за кількістю молочного жиру за лактацію, величина якого зросла на 10%.
Найвищий показник продуктивності зазвичай характеризує фенотипово реалізований потенціал тварин. У плерепродукторі ТОВ «СК Добриня» з кожним роком з’являються нові рекордисти.
Для виробництва основної продукції з молока кіз – сиру - має значення вміст білка в молоці. Цей показник на відміну від жиру є більш стабільним, але досягти його підвищення набагато складніше. Важливим елементом селекції залишається вміння втримати його вміст при одночасному збільшенні надоїв. Так, у племрепродукторі з роками спромоглися досягти підвищення кількості білка за лактацію (рис. 2).
Рис. 2. Динаміка вмісту білка в молоці козематок та кількість білка за лактацію
Слід відмітити, що вміст білка та його кількість за лактацію відповідають вимогам Інструкції з бонітування кіз молочних порід.
Отримати високу продуктивність та досягти довголіття козематок вдається завдяки забезпеченню їхнього здорового раціону: кози харчуються винятково природними, натуральними кормами, вирощеними власноруч. Козина ферма працює за принципом традиційного органічного тваринництва і переробки. Завдяки такому підходу отримують високоякісне молоко.
Система утримання тварин пасовищно-стійлова. Кози пасуться на спеціальних пасовищах, балках, луках, узліссі. Основний раціон отримують під час вільного випасання з весни до глибокої осені. Ближче до зими тварин додатково підгодовують соковитими кормами власного виробництва: силосом, коренеплодами, овочами та фруктами.
Ефективність виробництва в значній мірі залежить від стану здоров’я тварин. Хворих кіз важко і затратно лікувати, тому в «Добрині» відповідально ставляться до профілактики попередження появи та розповсюдження хвороб.
У розвитку козівництва важливу роль відіграє його прибутковість, саме з цією проблемою стикаються і багато дрібних, та й великих виробників фермерської продукції. Зупинимось на рентабельності та її складових: витрати, кількість та ціна продукції, ринок збуту, реклама тощо.
Витрати. Зменшення собівартості отриманої продукції в племрепродукторі досягають за допомогою максимального використання природних угідь та збільшення пасовищного періоду.
Реалізація. Власниця першого племрепродуктора Ірина Дем'янюк заснувала власну торгову марку «Семеро козенят», під якою виробляє різноманітну органічну продукцію. Завдяки популярності, поєднанню якості та доступної ціни збільшуються обсяги продажів у межах строків придатності до вживання.
Ринок збуту. Збільшення ринків продажу (магазини, супермаркети, мережа Інтернет) досягається завдяки розширенню асортименту виробленої продукції з різними строками виробництва, а реалізація - завдяки охопленню більшої кількості покупців.
Саме Ірина Дем'янюк
є на сьогодні однією з провідних постатей у вітчизняному козівництві. Її
заслуги у сфері популяризації та підвищення попиту на продукцію козівництва
широкомасштабні, починаючи з інтерв'ю для друкованих видань і до телепередач.
Незважаючи на власний досвід, Ірина Русланівна постійно оновлює свої знання, якими потім ділиться з багатьма охочими. Тому навчання людей тонкощам сироваріння переросло у Ірини від захоплення до професійної діяльності. А результатом стало відкриття у 2016 році власної Школи сироваріння Ірини Дем'янюк, основною концепцією якої є розвиток культури крафтового сироваріння. Завдяки великому досвіду, набутому під час різних видів теоретичних і практичних навчань, власним пробам і помилкам у поєднанні з талантом педагога, власниця школи допомагає найвибагливішим учням - і новоспеченим, і досвідченим сироробам.
Хоч і багато сиру
довелося Ірині Дем’янюк викинути, перевіряючи та експериментуючи з різними
способами, рецептурами та технологіями сироваріння, та її результатом став
колосальний досвід, який послужить підвищенню культури вітчизняного
сировиробництва. У 2017 році Ірина Русланівна організувала Фестиваль сиру -
Cheese Awards Day, де вперше в Україні було проведено конкурс крафтових сирів.
Отже, сучасний стан українського козівництва, зокрема племінного, тенденції у збільшенні попиту та підвищенні якості продукції козівництва дають надію на його успішний розвиток.
Андрій МАСЛЮК, завідувач лабораторії селекції овець та кіз ІТСР «Асканія-Нова»
