Задоволення потреб населення України у продуктах харчування, а переробних підприємств – у високоякісній сировині нерозривно пов’язано з упровадженням і узагальненням досвіду вітчизняних і зарубіжних господарств, сучасних технологій виробництва молока, ростом продуктивності тварин та тривалим їх використанням. Лідерами у розвитку галузі є такі країни як Ізраїль, США, Німеччина, Нідерланди, Білорусь та багато інших.
Так, у Ізраїлі загальна площа посівів у країні складає 440 тис. га, з яких зрошуваних – 255 тисяч. Агросектор споживає 60-72% води, адже на 60% території країни можна займатися агровиробництвом тільки за умов цілорічного штучного поливу.
Тут у структурі сільського господарства переважає стійлове тваринництво. Більша частина виробництва зосереджена в приватному секторі.
Власний агросектор забезпечує Ізраїль продуктами харчування на 95%, при цьому велика кількість продукції експортується. Імпортуються деякі зернові й масляні культури, м’ясо, какао і цукор. В агровиробництві при цьому зайнято 3,5% працюючого населення країни. Кожна людина, яка працює в агросекторі, може прогодувати 95 співвітчизників (для порівняння: в США цей показник дорівнює 1:79, в Росії – 1:14,7, в Китаї – 1:3,6).
В середньому кожна корова дає в Ізраїлі за рік 11292 л молока, що на 2239 л перевищує середню продуктивність американської корови і на 5374 л – показники середньої європейської корови. Загальне виробництво молока в Ізраїлі складає 1,3 млрд. тонн. Рекордний річний надій – 18900 л на рік при жирності молока 5%.
1. Динаміка молочної продуктивності корів голштинської
породи в Ізраїлі (за матеріалами ICAR)
Рік |
Кількість молочних корів, голів |
Кількість молочних стад |
Середня кількість корів в стаді, гол. |
Середня продуктивність корів за рік |
||
надій, кг |
вміст у молоці, % |
|||||
жиру |
білка |
|||||
2011 |
107116 |
670 |
159,9 |
11775 |
3,66 |
3,24 |
2008 |
103895 |
689 |
151 |
11461 |
3,62 |
3,20 |
2005 |
97238 |
751 |
129,5 |
11118 |
3,58 |
3,14 |
2002 |
115133 |
1250 |
92 |
10519 |
3,37 |
3,09 |
2. Продуктивність підконтрольних молочних корів
голштинської породи
Рік |
Кількість лактацій |
Середня тривалість лактації, днів |
Середній надій на корову, кг |
Продуктивність за 305 днів лактації: |
Між-отельний інтервал, днів |
||
надій, кг |
вміст у молоці, % |
||||||
жиру |
білка |
||||||
2011 |
72366 |
362 |
13279 |
11640 |
3,62 |
3,22 |
424 |
2008 |
69524 |
358 |
12782 |
11302 |
3,62 |
3,20 |
421 |
2005 |
64973 |
354 |
12150 |
10839 |
3,62 |
3,14 |
418 |
2002 |
69260 |
353 |
11684 |
10445 |
3,43 |
3,14 |
419 |
Високої молочної продуктивності досягнуто завдяки впровадженню повноцінної годівлі молочної худоби, чіткій організації селекційно-племінної роботи в стадах, постійному генетичному поліпшенню тварин засобами селекції на рівні як популяції (країни), так і окремих стад та плідників.
Технологія утримання тварин безприв’язна в приміщеннях без стін. Через певний проміжок часу для корів застосовують душ, потім вентиляцію для обсихання. Це обов’язковий елемент технології виробництва молока в умовах спекотного клімату. Гній з тваринницьких приміщень прибирають один раз на 3-5 років.
Основна технологія годівлі худоби - повнораціонні збалансовані кормові суміші. В період лактації коровам дають один і той самий вид кормосумішки.
Для їх приготування і роздавання застосовують самохідні роздавачі кормів з вертикальними робочими органами. В період сухостою в раціоні корів збільшують вміст клітковини. Наявність понад десяти різних компонентів у сумішках дає можливість змінювати й коригувати годівлю відповідно до рекомендацій комп’ютерної програми, що оптимізує раціон.
Близько 65% господарств, які розводять молочну худобу, купують готові кормосуміші в спеціалізованих центрах з приготування кормів. В структурі собівартості на корми припадає не більше 35%. Комбікорм виробляють централізовано, а також на мобільних комбікормових заводах.
Доять корів у залах, переважно на установках типу «Паралель». Використовують і конвеєрно-кільцеві установки типу «Карусель», а також традиційні – «Ялинка» зі швидким виходом. Нині вже більше 10% корів доять за допомогою роботів.
Новонароджених телят одразу відлучають від корів і утримують у спеціальних індивідуальних будиночках. Широко використовують заморожене молозиво-молоко в перші доїння після отелення. Перед випоюванням телятам молозиво підігрівають у мікрохвильових печах.
В Ізраїлі чітко діє система контролю якості молока й здоров’я тварин. Управління цією діяльністю здійснює Молочна палата, а консолідованим виконавчим органом є Асоціація молочного тваринництва країни. Її основні функції - селекційно-генетичне удосконалення голштинської породи та системний контроль якості молочної сировини й стану вим’я корів. Для кожної лактуючої корови раз у місяць на доїльних установках проводять обов’язковий аналіз контрольних доїнь, результати якого вносять у національну базу племінного обліку. Збір проб молока для оцінки вмісту жиру, білка й соматичних клітин у плановому порядку здійснюють під час відправлення молока на переробку.
Програма менеджменту молочних стад (NOA), що забезпечує автоматизоване ведення племінного й зоотехнічного обліку в країні, а також загальне управління стадом, діє понад десять років на 450 молочних фермах. Складовими програми є годівля, облік молочної продуктивності, генетичний менеджмент. Вона щороку визначає 150 кращих корів Ізраїлю для подальшої селекційної роботи. Програма безоплатна й доступна для всіх приватних виробників молочної продукції.
Моніторинг програм генетичного поліпшення молочної худоби здійснює Комітет з розведення й племінної книги. До його складу входять представники компанії зі штучного осіменіння, Ізраїльської асоціації з розведення худоби й науковці відділу генетики Інституту тваринництва.
Водночас з оцінкою за молочною продуктивністю, вмістом соматичних клітин і показників здоров’я корів-первісток оцінюють за типом будови тіла. Результати оцінки племінної цінності плідників оприлюднюють двічі на рік. Щороку на випробування за спадковістю ставлять близько 50 молодих плідників.
Аналіз свідчить, що в Ізраїлі, як і в багатьох інших країнах, останніми роками спостерігається тенденція до зменшення кількості молочних ферм (завдяки об’єднанню) з одночасним збільшенням кількості поголів’я худоби. Проте, темпи вагового росту молочної продукції залишилися високими. Для постачання молока на переробні підприємства виділено квоти.
Отже, тільки постійне та дбайливе виконання встановлених технологічних вимог до організації годівлі, утримання й догляду, доїння, а також постійний контроль за станом здоров’я і обміном речовин тварин забезпечить високу їх продуктивність і тривале продуктивне використання.
Узагальнення ж досвіду виробництва молока в країнах з інтенсивним молочним скотарством, навіть за неоднакових природно-кліматичних умов, має велике значення. Бо і в Україні можливе впровадження окремих технологічних рішень і заходів, що сприятимуть поступальному підвищенню ефективності галузі молочного скотарства.
М. ГАВРИЛЕНКО,
І. БАЗИШИНА,
кандидати сільськогосподарських наук
Інститут розведення і генетики тварин НААН