Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Тваринництво»Корова даватиме віддачу тільки після другої лактації
АТУ»Тваринництво»Корова даватиме віддачу тільки після другої лактації

    Корова даватиме віддачу тільки після другої лактації


    молочная фермаМи чимало приділяємо уваги непростій ситуації, що склалася у вітчизняному молочному скотарстві. Фахівцям галузі добре відомо, що визначальна роль у підвищенні продуктивності стада й збільшенні продукції належить племінній роботі.

    Про причини «пробуксовування» у вітчизняному молочному скотарстві та ймовірні варіанти «розрулювання» ситуації ми говоримо сьогодні з генеральним директором Національного об’єднання по племінній справі у тваринництві “Укрплемоб’єднання” Олександром Васильовичем Білоусом.

    - Молочне скотарство – це саме та галузь, стан якої за часи незалежності майже жодного року не вдалося стабілізувати, - такими словами зустрів мене співрозмовник. - Вам і самим відомо, що поголів'я худоби, в т.ч. корів, щорічно скорочується. Крім того, майже 80% молока виробляється в особистих господарствах населення. Тож при переході на світові вимоги до якості молока, на промислову переробку для харчових цілей його просто не прийматимуть.

    - І що нам заважає розвиватися й наздоганяти?

    - Передусім - великий термін окупності та невисокий рівень рентабельності галузі, що робить її непривабливою для інвесторів. Завдають клопоту й різкі сезонні коливання закупівельних цін на молоко, що позбавляють можливостей чітко прорахувати фінансові надходження від його реалізації.

    - Скільки треба вкласти в розрахунку на одну корову, щоби мати прибуток?

    - Як мінімум 5 тисяч умовних одиниць. Зважте: корова даватиме віддачу тільки після другої лактації.

    - Я чув, що за оцінками експертів, Україна нині виробляє не більше 8 млн. т молока. А скільки нам його треба, щоби власними силами наситити внутрішній ринок?

    - За реальними розрахунками, для забезпечення внутрішніх потреб населення та формування експортного потенціалу молочних продуктів, Україна повинна щорічно виробляти 18-20 млн. т молока. І це молоко має продукуватися на фермах, де створені необхідні технологічні умови для забезпечення якості: машинне доїння, швидке охолодження тощо. Для виробництва такої кількості молока, при середній продуктивності 7-8 тис. кг на корову, нам потрібно утримувати 2,5-3 млн. корів. Зараз же маємо близько 600 тисяч (у 4-5 разів менше). Тому одне з голових завдань держави - створити сприятливі економічні умови для господарств, що планують серйозно й професійно займатися або вже займаються молочним скотарством.

    - Тобто надавати державну підтримку?

    - У тому числі. Молочне скотарство донедавна підтримувалося державою за кількома програмами. Дотація за приріст поголів'я нині не виділяється. Дещо підтримується селекція у тваринництві, фінансовий лізинг, компенсація процентної ставки за взятими кредитами. Програми дійсно є, та позитивного ефекту на всю галузь немає. Отже, необхідно або суттєво збільшувати обсяги видатків на ці програми, що неможливо в умовах фінансової кризи, або змінювати напрями державної підтримки, концентруючи її на питанні зменшення собівартості виробництва та збільшенні чисельності корів.

    - Зменшення собівартості? Як його реально досягти?

    - Передусім надати виробнику дешеві кредити (компенсація процентної ставки за кредитами, в т.ч. наданих закордонними банками) на будівництво і реконструкцію, запровадити державний фінансовий лізинг будівництва, реконструкції, купівлі обладнання та поголів'я з відстрочкою перших виплат на 2-3 роки.

    Також необхідно здійснити кроки у здешевленні вартості поголів'я телиць і нетелів не під час реалізації, а під час їх вирощування, що автоматично зменшить їх реалізаційну ціну і, відповідно, збільшить кількісний показник реалізації. Це можливо зробити шляхом стимулювання створення нетельних господарств, спеціалізованих на закупівлі телят (у т.ч. і у населення) та вирощуванні до стану нетелів. Така робота дасть можливість видавати на ринок правильно вирощених нетелів з потенційною продуктивністю 5,5-6 тис. кг молока і реалізаційною ціною до 10 тис. грн. за голову, що в 1,5-2 рази менше за існуючу на цей момент.

    - Як би Ви оцінили наявні племінні ресурси в молочному скотарстві України?

    - Племінна база у нас є. І за своєю потужністю вона має змогу забезпечити існуючий попит на племінні (генетичні) ресурси. Проте якість наявних ресурсів ставить українських виробників у залежність від постійного імпорту.

    ферма молочнаяОсновна причина цього - відсутність вітчизняної системи селекції, яка складається зі збору та обробки інформації про тварин, її аналізу, вибору кращих тварин і широкого використання їх для відтворення. Поки що практично весь племінний облік ведеться на паперових носіях і механічній обробці не піддається, оцінка тварин базується на морально застарілих методиках визначення племінної цінності. На жаль, відсутній дієвий державний контроль за дотриманням законодавства у племінному тваринництві.

    Як результат, генетичний прогрес у тваринництві за своїми темпами далеко позаду від інших країн, немає можливості оперативно аналізувати та впливати на цей процес, поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. А імпорт генетичних ресурсів, відповідно, здорожчує собівартість виробництва продукції тваринництва.

    - Як, на Ваш погляд, можна вдосконалити селекційно-племінну справу?

    - Передусім, слід негайно розробити підзаконні акти до Закону України „Про племінну справу у тваринництві", якими запровадити удосконалення функцій управління і контролю в племінному тваринництві та привести у відповідність до світових стандартів системи збору й обробки селекційної інформації.

    По-друге, потрібно розробити і прийняти як закон нову Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2020 року, в якій передбачити всі етапи формування вітчизняної системи селекції з необхідними обсягами бюджетного фінансування.

    По-третє, варто переглянути напрями державного фінансування галузі, чітко відділивши роботи, пов'язані із селекцією, від робіт, що прямо пов'язані зі збільшенням виробництва продукції. Це дозволить перевести програму селекції з категорії „жовтої скриньки" до „зеленої" за класифікацією СОТ.

                                                                                                   Василь ШАЛЕНКО  

    Маєте власний погляд на проблему? Свої думки і пропозиції Ви можете надіслати на адресу редакції.

     

     





    Схожі новини
  • Молока стало меньше
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №35 (247

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Корова даватиме віддачу тільки після другої лактації

19 липень, Розділ Тваринництво, переглядів 4 507

молочная фермаМи чимало приділяємо уваги непростій ситуації, що склалася у вітчизняному молочному скотарстві. Фахівцям галузі добре відомо, що визначальна роль у підвищенні продуктивності стада й збільшенні продукції належить племінній роботі.

Про причини «пробуксовування» у вітчизняному молочному скотарстві та ймовірні варіанти «розрулювання» ситуації ми говоримо сьогодні з генеральним директором Національного об’єднання по племінній справі у тваринництві “Укрплемоб’єднання” Олександром Васильовичем Білоусом.

- Молочне скотарство – це саме та галузь, стан якої за часи незалежності майже жодного року не вдалося стабілізувати, - такими словами зустрів мене співрозмовник. - Вам і самим відомо, що поголів'я худоби, в т.ч. корів, щорічно скорочується. Крім того, майже 80% молока виробляється в особистих господарствах населення. Тож при переході на світові вимоги до якості молока, на промислову переробку для харчових цілей його просто не прийматимуть.

- І що нам заважає розвиватися й наздоганяти?

- Передусім - великий термін окупності та невисокий рівень рентабельності галузі, що робить її непривабливою для інвесторів. Завдають клопоту й різкі сезонні коливання закупівельних цін на молоко, що позбавляють можливостей чітко прорахувати фінансові надходження від його реалізації.

- Скільки треба вкласти в розрахунку на одну корову, щоби мати прибуток?

- Як мінімум 5 тисяч умовних одиниць. Зважте: корова даватиме віддачу тільки після другої лактації.

- Я чув, що за оцінками експертів, Україна нині виробляє не більше 8 млн. т молока. А скільки нам його треба, щоби власними силами наситити внутрішній ринок?

- За реальними розрахунками, для забезпечення внутрішніх потреб населення та формування експортного потенціалу молочних продуктів, Україна повинна щорічно виробляти 18-20 млн. т молока. І це молоко має продукуватися на фермах, де створені необхідні технологічні умови для забезпечення якості: машинне доїння, швидке охолодження тощо. Для виробництва такої кількості молока, при середній продуктивності 7-8 тис. кг на корову, нам потрібно утримувати 2,5-3 млн. корів. Зараз же маємо близько 600 тисяч (у 4-5 разів менше). Тому одне з голових завдань держави - створити сприятливі економічні умови для господарств, що планують серйозно й професійно займатися або вже займаються молочним скотарством.

- Тобто надавати державну підтримку?

- У тому числі. Молочне скотарство донедавна підтримувалося державою за кількома програмами. Дотація за приріст поголів'я нині не виділяється. Дещо підтримується селекція у тваринництві, фінансовий лізинг, компенсація процентної ставки за взятими кредитами. Програми дійсно є, та позитивного ефекту на всю галузь немає. Отже, необхідно або суттєво збільшувати обсяги видатків на ці програми, що неможливо в умовах фінансової кризи, або змінювати напрями державної підтримки, концентруючи її на питанні зменшення собівартості виробництва та збільшенні чисельності корів.

- Зменшення собівартості? Як його реально досягти?

- Передусім надати виробнику дешеві кредити (компенсація процентної ставки за кредитами, в т.ч. наданих закордонними банками) на будівництво і реконструкцію, запровадити державний фінансовий лізинг будівництва, реконструкції, купівлі обладнання та поголів'я з відстрочкою перших виплат на 2-3 роки.

Також необхідно здійснити кроки у здешевленні вартості поголів'я телиць і нетелів не під час реалізації, а під час їх вирощування, що автоматично зменшить їх реалізаційну ціну і, відповідно, збільшить кількісний показник реалізації. Це можливо зробити шляхом стимулювання створення нетельних господарств, спеціалізованих на закупівлі телят (у т.ч. і у населення) та вирощуванні до стану нетелів. Така робота дасть можливість видавати на ринок правильно вирощених нетелів з потенційною продуктивністю 5,5-6 тис. кг молока і реалізаційною ціною до 10 тис. грн. за голову, що в 1,5-2 рази менше за існуючу на цей момент.

- Як би Ви оцінили наявні племінні ресурси в молочному скотарстві України?

- Племінна база у нас є. І за своєю потужністю вона має змогу забезпечити існуючий попит на племінні (генетичні) ресурси. Проте якість наявних ресурсів ставить українських виробників у залежність від постійного імпорту.

ферма молочнаяОсновна причина цього - відсутність вітчизняної системи селекції, яка складається зі збору та обробки інформації про тварин, її аналізу, вибору кращих тварин і широкого використання їх для відтворення. Поки що практично весь племінний облік ведеться на паперових носіях і механічній обробці не піддається, оцінка тварин базується на морально застарілих методиках визначення племінної цінності. На жаль, відсутній дієвий державний контроль за дотриманням законодавства у племінному тваринництві.

Як результат, генетичний прогрес у тваринництві за своїми темпами далеко позаду від інших країн, немає можливості оперативно аналізувати та впливати на цей процес, поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин. А імпорт генетичних ресурсів, відповідно, здорожчує собівартість виробництва продукції тваринництва.

- Як, на Ваш погляд, можна вдосконалити селекційно-племінну справу?

- Передусім, слід негайно розробити підзаконні акти до Закону України „Про племінну справу у тваринництві", якими запровадити удосконалення функцій управління і контролю в племінному тваринництві та привести у відповідність до світових стандартів системи збору й обробки селекційної інформації.

По-друге, потрібно розробити і прийняти як закон нову Загальнодержавну програму селекції у тваринництві на період до 2020 року, в якій передбачити всі етапи формування вітчизняної системи селекції з необхідними обсягами бюджетного фінансування.

По-третє, варто переглянути напрями державного фінансування галузі, чітко відділивши роботи, пов'язані із селекцією, від робіт, що прямо пов'язані зі збільшенням виробництва продукції. Це дозволить перевести програму селекції з категорії „жовтої скриньки" до „зеленої" за класифікацією СОТ.

                                                                                               Василь ШАЛЕНКО  

Маєте власний погляд на проблему? Свої думки і пропозиції Ви можете надіслати на адресу редакції.

 

 





Схожі новини
  • Молока стало меньше
  • №42 (254)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №35 (247

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.