Аграрний тиждень. Україна
» » Актуальні питання відтворення тварин
» » Актуальні питання відтворення тварин

    Актуальні питання відтворення тварин


    Оптимальна плодючість є не тільки основою для відтворення стада, а і створює передумову для лактаційної функції корів, їх тривалого продуктивного використання. Порушення відтворної функції корів зумовлюють низький рівень запліднення після першого осіменіння та значні втрати телят при народженні й впродовж перших двох тижнів їх життя.

    За останні 30 років в Україну завезено багато нетелів голштинської породи, виведені нові породи молочної худоби вітчизняної селекції, нащадки яких за належних умов господарювання характеризуються високою молочною продуктивністю, а питання відтворної здатності ще залишається проблемним.

    Нині у багатьох господарствах різних форм власності від корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочних порід надоюють по 6-9 тис. кг молока за лактацію і одержують по 80-92 телят від 100 корів, але більшість господарств ще не досягли оптимальних показників. Встановлено, що в наших умовах господарювання між молочною продуктивністю корів і їх відтворною здатністю існує від’ємна кореляція. Підвищення надоїв молока за лактацію на 1000 кг призводить до зниження заплідненості від першого осіменіння в середньому на 10% (при надоях понад 6 тис. кг).

    Одним із головних факторів підтримання її на оптимальному рівні є збалансована годівля. Більшість порушень відтворної функції корів викликані дефіцитом поживних речовин у раціоні в критичні періоди – остання третина тільності і перші 100 днів лактації. На відтворній функції найбільш чутливо позначаються недостатня і незбалансована годівля. Вона зумовлює тривалий негативний баланс енергії, затримку охоти, зниження статевої активності та імунітету тварин, втрати продуктивності. Надмірна ж годівля – ожиріння корів, важкі отелення, втрату апетиту і зменшення споживання кормів, затримки охоти, втрату продуктивності.

    Високопродуктивна корова вимагає уважного, кваліфікованого ставлення до себе, створення їй комфортних умов і забезпечення якісними кормами і водою. Напевне, всі ми знаємо: не можна іномарку заправляти 76-м бензином, і чомусь забуваємо про живу “машину” – корову, яку нерідко “заправляємо” неякісними кормами і вкорочуємо їй вік. Особливо слід дотримуватися протеїно-вуглеводного співвідношення, рекомендацій щодо забезпечення вітамінами і мінеральними речовинами.

    Завдяки методу штучного осіменіння ми можемо використовувати у селекційній роботі найцінніших у племінному відношенні бугаїв з високою запліднювальною здатністю сперми і відносно швидко покращувати молочну продуктивність корів.

    Організація штучного осіменіння маточного поголів’я здійснюється відповідно до “Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць” (Київ, 2001), основними положеннями якої є: високі вимоги до кваліфікації техніків штучного осіменіння, правила роботи зі спермою, технологія осіменіння самок, техніка безпеки тощо. Слід завжди пам’ятати, що для досягнення високої заплідненості телиць і корів потрібно кваліфіковано і вчасно осіменяти здорову самку якісною спермою.

    Перед використанням розморожена сперма, незалежно від технології її заморожування, повинна мати такі показники:

    –       рухливість сперміїв при температурі +380С – не нижче 4 балів;

    –       кількість сперміїв у дозі з прямолінійним поступальним рухом – не менше 15 мільйонів;

    –       живучість сперміїв у водяному термостаті при температурі +380С – не менше 5 годин.

    Одночасно розморожують лише одну спермодозу, розфасовану в паєту, яку використовують негайно (не пізніше 10-15 хв.). Недотримання цього правила призводить до зниження запліднюючої здатності сперми бугаїв і безплідності корів.

    Корів потрібно осіменяти за наявності у них ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція) одноразово через 8-12 год. від початку охоти або дворазово з інтервалами 10-12 год. ректо-цервікальним способом, вводячи сперму у канал шийки або тіло матки на глибину 7-8 сантиметрів. Підвищенню заплідненості сприяють: масаж матки перед осіменінням корів, осіменіння перед доїнням або через 2-3 години після нього, діагностика прихованого ендометриту тощо.

    Дослідження засвідчують, що близько 95% телиць парувального віку придатні для відтворення, а 5% мають вроджені аномалії репродуктивних органів. Телиць потрібно осіменяти у віці 15-18 міс. при живій масі 360-400 кілограмів. Краще запліднюються молоді клінічно здорові телиці. Осіменіння телиць у більш пізньому віці пов’язано з недоліками при їх вирощуванні або захворюваннями телят після народження і веде до ускладнень під час отелення і в післяотельний період, а нерідко й до безплідності та нетривалого господарського використання корів. За нормальних умов заплідненість телиць від першого осіменіння становить 72-80%, а за два – близько 95%.

    Надзвичайно актуальним є питання підготовки нетелів і корів до отелення, його проведення в належних ветеринарно-санітарних умовах, а при потребі надання необхідної кваліфікованої допомоги під час отелення і після нього.

    Післяпологові ускладнення у корів нерідко (до 35-50%) зустрічаються у вигляді ендометритів, субінволюції матки і гіпофункції яєчників, особливо ранньою весною. Тривалість відновлювального післяотельного періоду залежить від багатьох чинників (умов утримання, повноцінності годівлі, тяжкості отелення, молочної продуктивності, рухливої активності тварин, пори року і т.д.) і пов’язана з інволюцією матки. Чим активніше і нетривалий час (30-40 днів) проходить цей період, тим краще. Але зазвичай проміжок часу від отелення до осіменіння сягає 40-60 днів і більше.

    Основним інтегральним показником слід вважати тривалість сервіс-періоду (від отелення до запліднення). І якщо він становить не більше 70-90 днів, тоді це дає змогу отримувати теля від кожної корови щорічно. Та було б дуже добре, якби він не перевищував 100-120 днів, про що нерідко чути від фахівців у нас і за кордоном, де використовують високопродуктивних корів.

    Великий резерв у покращенні роботи з відтворення стада - своєчасна діагностика і лікування субклінічних захворювань корів, які розповсюджені на молочних комплексах. Це субклінічний ацидоз рубця, кетоз, гепатит, мастит, ендометрит та інші.

    Заслуговує на увагу і кваліфіковане практичне застосування корекція функції яєчників при їх гіпофункції, персистентних жовтих тілах і кістах та синхронізація статевого циклу за допомогою біологічно активних речовин на фоні покращення годівлі та умов утримання тварин.

    Господар і зооветспеціалісти повинні знати анатомо-фізіологічний і патологічний стан статевих органів корів (на основі кваліфікованого клініко-гінекологічного дослідження не рідше одного разу в 2-3 міс.) і провести відповідну лікувально-профілактичну роботу згідно діагнозу. У господарствах з поголів’ям понад 50 корів необхідно проводити атестацію стада за відтворною здатністю корів, виділяючи у кожній групі чи секції таких тварин: тільні корови, сумнівно тільні, після отелення не більше 40-45 днів, після осіменіння 40-60 днів, гіпофункція яєчників (правого чи лівого), персистентне жовте тіло правого чи лівого яєчника, кіста яєчника, сальпінгіт та інші захворювання.

    При дослідженні корів і атестації стада у господарстві має бути не менше 55-60% тільних тварин і не більше 10-15% з морфологічними і функціональними порушеннями репродуктивних органів, тоді це свідчить про нормальний рівень роботи з відтворення стада.

    Оптимальними параметрами відтворної здатності високопродуктивних молочних корів слід вважати такі: тривалість відновлювального періоду (проміжок часу від отелення до першого осіменіння) 40-60 днів; заплідненість після першого осіменіння 50-55%; тривалість сервіс-періоду 70-90 днів; тривалість міжотельного періоду близько 400 днів.

     

                                        Григорій ШАРАПА,

                                провідний науковий співробітник,

                             кандидат біологічних наук, Заслужений працівник

                                                       сільського господарства України

                                          Микола ГАВРИЛЕНКО,

                                         провідний науковий співробітник,

                                кандидат сільськогосподарських наук

                                Інститут розведення і генетики тварин НААН





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Актуальні питання відтворення тварин


Оптимальна плодючість є не тільки основою для відтворення стада, а і створює передумову для лактаційної функції корів, їх тривалого продуктивного використання. Порушення відтворної функції корів зумовлюють низький рівень запліднення після першого осіменіння та значні втрати телят при народженні й впродовж перших двох тижнів їх життя.

За останні 30 років в Україну завезено багато нетелів голштинської породи, виведені нові породи молочної худоби вітчизняної селекції, нащадки яких за належних умов господарювання характеризуються високою молочною продуктивністю, а питання відтворної здатності ще залишається проблемним.

Нині у багатьох господарствах різних форм власності від корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочних порід надоюють по 6-9 тис. кг молока за лактацію і одержують по 80-92 телят від 100 корів, але більшість господарств ще не досягли оптимальних показників. Встановлено, що в наших умовах господарювання між молочною продуктивністю корів і їх відтворною здатністю існує від’ємна кореляція. Підвищення надоїв молока за лактацію на 1000 кг призводить до зниження заплідненості від першого осіменіння в середньому на 10% (при надоях понад 6 тис. кг).

Одним із головних факторів підтримання її на оптимальному рівні є збалансована годівля. Більшість порушень відтворної функції корів викликані дефіцитом поживних речовин у раціоні в критичні періоди – остання третина тільності і перші 100 днів лактації. На відтворній функції найбільш чутливо позначаються недостатня і незбалансована годівля. Вона зумовлює тривалий негативний баланс енергії, затримку охоти, зниження статевої активності та імунітету тварин, втрати продуктивності. Надмірна ж годівля – ожиріння корів, важкі отелення, втрату апетиту і зменшення споживання кормів, затримки охоти, втрату продуктивності.

Високопродуктивна корова вимагає уважного, кваліфікованого ставлення до себе, створення їй комфортних умов і забезпечення якісними кормами і водою. Напевне, всі ми знаємо: не можна іномарку заправляти 76-м бензином, і чомусь забуваємо про живу “машину” – корову, яку нерідко “заправляємо” неякісними кормами і вкорочуємо їй вік. Особливо слід дотримуватися протеїно-вуглеводного співвідношення, рекомендацій щодо забезпечення вітамінами і мінеральними речовинами.

Завдяки методу штучного осіменіння ми можемо використовувати у селекційній роботі найцінніших у племінному відношенні бугаїв з високою запліднювальною здатністю сперми і відносно швидко покращувати молочну продуктивність корів.

Організація штучного осіменіння маточного поголів’я здійснюється відповідно до “Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць” (Київ, 2001), основними положеннями якої є: високі вимоги до кваліфікації техніків штучного осіменіння, правила роботи зі спермою, технологія осіменіння самок, техніка безпеки тощо. Слід завжди пам’ятати, що для досягнення високої заплідненості телиць і корів потрібно кваліфіковано і вчасно осіменяти здорову самку якісною спермою.

Перед використанням розморожена сперма, незалежно від технології її заморожування, повинна мати такі показники:

–       рухливість сперміїв при температурі +380С – не нижче 4 балів;

–       кількість сперміїв у дозі з прямолінійним поступальним рухом – не менше 15 мільйонів;

–       живучість сперміїв у водяному термостаті при температурі +380С – не менше 5 годин.

Одночасно розморожують лише одну спермодозу, розфасовану в паєту, яку використовують негайно (не пізніше 10-15 хв.). Недотримання цього правила призводить до зниження запліднюючої здатності сперми бугаїв і безплідності корів.

Корів потрібно осіменяти за наявності у них ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція) одноразово через 8-12 год. від початку охоти або дворазово з інтервалами 10-12 год. ректо-цервікальним способом, вводячи сперму у канал шийки або тіло матки на глибину 7-8 сантиметрів. Підвищенню заплідненості сприяють: масаж матки перед осіменінням корів, осіменіння перед доїнням або через 2-3 години після нього, діагностика прихованого ендометриту тощо.

Дослідження засвідчують, що близько 95% телиць парувального віку придатні для відтворення, а 5% мають вроджені аномалії репродуктивних органів. Телиць потрібно осіменяти у віці 15-18 міс. при живій масі 360-400 кілограмів. Краще запліднюються молоді клінічно здорові телиці. Осіменіння телиць у більш пізньому віці пов’язано з недоліками при їх вирощуванні або захворюваннями телят після народження і веде до ускладнень під час отелення і в післяотельний період, а нерідко й до безплідності та нетривалого господарського використання корів. За нормальних умов заплідненість телиць від першого осіменіння становить 72-80%, а за два – близько 95%.

Надзвичайно актуальним є питання підготовки нетелів і корів до отелення, його проведення в належних ветеринарно-санітарних умовах, а при потребі надання необхідної кваліфікованої допомоги під час отелення і після нього.

Післяпологові ускладнення у корів нерідко (до 35-50%) зустрічаються у вигляді ендометритів, субінволюції матки і гіпофункції яєчників, особливо ранньою весною. Тривалість відновлювального післяотельного періоду залежить від багатьох чинників (умов утримання, повноцінності годівлі, тяжкості отелення, молочної продуктивності, рухливої активності тварин, пори року і т.д.) і пов’язана з інволюцією матки. Чим активніше і нетривалий час (30-40 днів) проходить цей період, тим краще. Але зазвичай проміжок часу від отелення до осіменіння сягає 40-60 днів і більше.

Основним інтегральним показником слід вважати тривалість сервіс-періоду (від отелення до запліднення). І якщо він становить не більше 70-90 днів, тоді це дає змогу отримувати теля від кожної корови щорічно. Та було б дуже добре, якби він не перевищував 100-120 днів, про що нерідко чути від фахівців у нас і за кордоном, де використовують високопродуктивних корів.

Великий резерв у покращенні роботи з відтворення стада - своєчасна діагностика і лікування субклінічних захворювань корів, які розповсюджені на молочних комплексах. Це субклінічний ацидоз рубця, кетоз, гепатит, мастит, ендометрит та інші.

Заслуговує на увагу і кваліфіковане практичне застосування корекція функції яєчників при їх гіпофункції, персистентних жовтих тілах і кістах та синхронізація статевого циклу за допомогою біологічно активних речовин на фоні покращення годівлі та умов утримання тварин.

Господар і зооветспеціалісти повинні знати анатомо-фізіологічний і патологічний стан статевих органів корів (на основі кваліфікованого клініко-гінекологічного дослідження не рідше одного разу в 2-3 міс.) і провести відповідну лікувально-профілактичну роботу згідно діагнозу. У господарствах з поголів’ям понад 50 корів необхідно проводити атестацію стада за відтворною здатністю корів, виділяючи у кожній групі чи секції таких тварин: тільні корови, сумнівно тільні, після отелення не більше 40-45 днів, після осіменіння 40-60 днів, гіпофункція яєчників (правого чи лівого), персистентне жовте тіло правого чи лівого яєчника, кіста яєчника, сальпінгіт та інші захворювання.

При дослідженні корів і атестації стада у господарстві має бути не менше 55-60% тільних тварин і не більше 10-15% з морфологічними і функціональними порушеннями репродуктивних органів, тоді це свідчить про нормальний рівень роботи з відтворення стада.

Оптимальними параметрами відтворної здатності високопродуктивних молочних корів слід вважати такі: тривалість відновлювального періоду (проміжок часу від отелення до першого осіменіння) 40-60 днів; заплідненість після першого осіменіння 50-55%; тривалість сервіс-періоду 70-90 днів; тривалість міжотельного періоду близько 400 днів.

 

                                    Григорій ШАРАПА,

                            провідний науковий співробітник,

                         кандидат біологічних наук, Заслужений працівник

                                                   сільського господарства України

                                      Микола ГАВРИЛЕНКО,

                                     провідний науковий співробітник,

                            кандидат сільськогосподарських наук

                            Інститут розведення і генетики тварин НААН





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.