Аграрний тиждень. Україна
» » Що визначає рентабельність пасіки
» » Що визначає рентабельність пасіки

    Що визначає рентабельність пасіки


    Медоносна бджола (Apis mellifera L.) є найбільш поширеним представником роду Apis, що проживає на території України. Різноманітність ландшафтів і кліматичних умов на території країни надає широкі можливості для розвитку різних рас медоносних бджіл. Велике значення для створення широкого ареалу має адаптивний потенціал виду, що дозволяє мешкати в місцевостях, що характеризуються високою мінливістю кліматичних умов.
    Оцінюючи успіх і невдачі у розвитку бджільництва, потрібно відзначити, що результати напряму залежать від кліматичних особливостей місцевості. Рентабельність пасіки – це показник економічної ефективності господарства, іншими словами – прибутковість або дохід з пасіки, що визначають відношенням чистого прибутку до витрат виробництва і помноженим на 100%. 
    На рентабельність пасік впливає багато факторів. Одним і основних факторів є зміна кліматичних умов та стан екологічної ситувції в регіоні. Бджільництвом в Україні займається приблизно 400 тис. людей. Це один із найбільших у світі показників. Фактично кожен сотий українець – пасічник. Утім, ефективність виробництва залишається дуже низькою. Наприклад, в Канаді 7 тис. пасічників виробляють 29 тис. тонн меду, а в Україні 400 тис. виробників – тільки 80 тис. тонн. Продуктивність бджолосім'ї в Канаді сягає 50 кг меду на рік, а у нас – від 12 кг до 20 кг. Така різниця в показниках пояснюється тим, що в Канаді виробництво меду організоване на промисловому рівні, а в Україні – на аматорському.
    Розвиток бджолиної сім’ї – закономірна зміна якісно різних історично сформованих форм її життєдіяльності. Клімат, достатня кількість медоносів – все це дає можливість продуктивно розводити пасіки.
    Клімат північно-західного регіону є помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою весною. Середня річна температура в регіоні становить +6-7°С. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають -30°С. Тривалість безморозного періоду – 150-170 днів. На території області протягом року випадає 550-600 мм опадів. Максимум опадів припадає на літні місяці: червень, липень, серпень (40-45% річної кількості опадів). Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що зумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. 
    На Поліссі переважають піщані, супіщані й зрідка легкі суглинисті ґрунти, які підстилаються різними материнськими породами. Все це зумовлює значну мозаїчність ґрунтового покриву і поширення дерново-підзолистих ґрунтів, які займають майже 60% ґрунтового покриву. Та в останні роки ми спостерігаємо значну зміну кліматичних умов у бік аномально високих температур, зміщення пір року, теплу і затяжну осінь, зменшення кількості морозних днів, переважання сильних вітрів у морозні дні. Все це є наслідками глобального потепління в світі.
    Успіх медозбору в Україні, незважаючи на всю багату рослинність, залежить від погоди. Коли постійна спека й відсутні дощі, бджоли працюють гірше.
    Вирішальне значення в забезпеченні високої продуктивності бджільництва відіграє багата і стала кормова база. Без неї успішний розвиток бджільництва і зростання його продуктивності неможливі.
    Як результат факторів, що впливають на розвиток бджолинних сімей, сформувався ряд порід і популяцій, що природно кращим чином пристосовані до певного типу медозбору, екології. Деякі регіони Полісся України є зоною природного поширення поліських бджіл, що є популяцією середньоросійської породи бджіл. Бджоли зимостійкі, не реагують на різкі коливання температур взимку, зберігають стабільний клуб, менше використовують корм. Медова продуктивність варіює від 20 до 70 кг. Порода потребує відновлення чистопородних масивів. Ця популяція бджіл районована у 6 областях України (Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Сумська, Чернігівська).
    Більшість заразних хвороб бджіл уражають бджолині сімї в умовах з кліматом у помірних широтах. Одними з важливих абіотичних чинників є температура, вологість і світло. Саме добовий ритм освітлення зумовлює річну динаміку життєвих циклів (фотоперіодизм) тварин, зокрема медоносної бджоли. Найбільше значення він має для зміни різних станів (активний стан, зимовий спокій), а також розмноження і роїння. 
    Як занадто високі, так і низькі показники температури та вологості впливають на льотну активність бджіл. Також термогігрорежим позначається на тривалості життя медоносної бджоли. Відомо, що високі температури можуть спричинити перегрів гнізда. Розмноження кліщів варроа теж відбувається за високих температур, натомість висока вологість спричинює загибель кліщів на 50-70%. Але надмірна вологість є оптимальною умовою для розвитку акарапідозу та нозематозу.
    Для профілактики варроатозу використовують акарицидні препарати, які застосовують різними способами (з цукровим сиропом, обприскуванням водними розчинами, у формі інгаляції парів, термальні смужки), але для ефективної дії препаратів необхідно враховувати кліматичні умови та перепади температур. Оскільки ефективна дія більшості акарицидних засобів спостерігається за температури повітря 14-16°С, під час проведення обробок потрібно враховувати сезон року, температуру повітря та спосіб застосування препаратів.
    Слід зазначити, що сильні вітри теж впливають на життєдіяльність бджіл. За відсутності захисту від вітру бджоли витрачають значно більше корму на підтримання в гнізді оптимального мікроклімату, що додатково зношує їх і скорочує тривалість життя.
    Було встановлено також, що погодні умови визначають не тільки продуктивність бджолиних сімей, а й ступінь забруднення продуктів бджільництва.
    Отже, слід зазначити: зміни кліматичних умов на території ведення господарства впливають на здоров’я бджолиних сімей. Найбільші - коливання температур та вологості. Це значно впливає на виникнення та поширення вірусних і бактеріальних хвороб бджіл. У свою чергу здоров’я окремих пасік, або ж господарств визначає їхню рентабельність.

    О. ГАЛАТЮК, доктор вет. наук, професор,
    А. РЕВУНЕЦЬ, канд. вет. наук, доцент,
    Т. РОМАНИШИНА, канд. вет. наук, доцент,
    С. ТУШАК, аспірант,
    Житомирський національний агроекологічний університет,
    О. ЗАСТУЛКА, аспірант,
    Національний університет біоресурсів і природокористування України





    Схожі новини
  • Реєстрація пасіки громадянами не веде за собою втрату субсидії чи накладання податків – Володимир Лапа
  • Україна може стати експортером меду №2 у світі
  • Для виробництва органічного меду в Карпатах розведуть добірних бджіл
  • Допомагатимуть пасічникам
  • Сільгосппідприємства Дніпропетровщини отримають 1,5 млн. грн за пересів озимих

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Що визначає рентабельність пасіки


Медоносна бджола (Apis mellifera L.) є найбільш поширеним представником роду Apis, що проживає на території України. Різноманітність ландшафтів і кліматичних умов на території країни надає широкі можливості для розвитку різних рас медоносних бджіл. Велике значення для створення широкого ареалу має адаптивний потенціал виду, що дозволяє мешкати в місцевостях, що характеризуються високою мінливістю кліматичних умов.
Оцінюючи успіх і невдачі у розвитку бджільництва, потрібно відзначити, що результати напряму залежать від кліматичних особливостей місцевості. Рентабельність пасіки – це показник економічної ефективності господарства, іншими словами – прибутковість або дохід з пасіки, що визначають відношенням чистого прибутку до витрат виробництва і помноженим на 100%. 
На рентабельність пасік впливає багато факторів. Одним і основних факторів є зміна кліматичних умов та стан екологічної ситувції в регіоні. Бджільництвом в Україні займається приблизно 400 тис. людей. Це один із найбільших у світі показників. Фактично кожен сотий українець – пасічник. Утім, ефективність виробництва залишається дуже низькою. Наприклад, в Канаді 7 тис. пасічників виробляють 29 тис. тонн меду, а в Україні 400 тис. виробників – тільки 80 тис. тонн. Продуктивність бджолосім'ї в Канаді сягає 50 кг меду на рік, а у нас – від 12 кг до 20 кг. Така різниця в показниках пояснюється тим, що в Канаді виробництво меду організоване на промисловому рівні, а в Україні – на аматорському.
Розвиток бджолиної сім’ї – закономірна зміна якісно різних історично сформованих форм її життєдіяльності. Клімат, достатня кількість медоносів – все це дає можливість продуктивно розводити пасіки.
Клімат північно-західного регіону є помірно континентальний з вологим теплим літом і м'якою весною. Середня річна температура в регіоні становить +6-7°С. Найбільші морози бувають у січні та лютому і досягають -30°С. Тривалість безморозного періоду – 150-170 днів. На території області протягом року випадає 550-600 мм опадів. Максимум опадів припадає на літні місяці: червень, липень, серпень (40-45% річної кількості опадів). Відсутність високих гірських піднять сприяє вільному переміщенню повітряних мас різного походження, що зумовлює значну мінливість погодних процесів в окремі сезони. 
На Поліссі переважають піщані, супіщані й зрідка легкі суглинисті ґрунти, які підстилаються різними материнськими породами. Все це зумовлює значну мозаїчність ґрунтового покриву і поширення дерново-підзолистих ґрунтів, які займають майже 60% ґрунтового покриву. Та в останні роки ми спостерігаємо значну зміну кліматичних умов у бік аномально високих температур, зміщення пір року, теплу і затяжну осінь, зменшення кількості морозних днів, переважання сильних вітрів у морозні дні. Все це є наслідками глобального потепління в світі.
Успіх медозбору в Україні, незважаючи на всю багату рослинність, залежить від погоди. Коли постійна спека й відсутні дощі, бджоли працюють гірше.
Вирішальне значення в забезпеченні високої продуктивності бджільництва відіграє багата і стала кормова база. Без неї успішний розвиток бджільництва і зростання його продуктивності неможливі.
Як результат факторів, що впливають на розвиток бджолинних сімей, сформувався ряд порід і популяцій, що природно кращим чином пристосовані до певного типу медозбору, екології. Деякі регіони Полісся України є зоною природного поширення поліських бджіл, що є популяцією середньоросійської породи бджіл. Бджоли зимостійкі, не реагують на різкі коливання температур взимку, зберігають стабільний клуб, менше використовують корм. Медова продуктивність варіює від 20 до 70 кг. Порода потребує відновлення чистопородних масивів. Ця популяція бджіл районована у 6 областях України (Волинська, Житомирська, Київська, Рівненська, Сумська, Чернігівська).
Більшість заразних хвороб бджіл уражають бджолині сімї в умовах з кліматом у помірних широтах. Одними з важливих абіотичних чинників є температура, вологість і світло. Саме добовий ритм освітлення зумовлює річну динаміку життєвих циклів (фотоперіодизм) тварин, зокрема медоносної бджоли. Найбільше значення він має для зміни різних станів (активний стан, зимовий спокій), а також розмноження і роїння. 
Як занадто високі, так і низькі показники температури та вологості впливають на льотну активність бджіл. Також термогігрорежим позначається на тривалості життя медоносної бджоли. Відомо, що високі температури можуть спричинити перегрів гнізда. Розмноження кліщів варроа теж відбувається за високих температур, натомість висока вологість спричинює загибель кліщів на 50-70%. Але надмірна вологість є оптимальною умовою для розвитку акарапідозу та нозематозу.
Для профілактики варроатозу використовують акарицидні препарати, які застосовують різними способами (з цукровим сиропом, обприскуванням водними розчинами, у формі інгаляції парів, термальні смужки), але для ефективної дії препаратів необхідно враховувати кліматичні умови та перепади температур. Оскільки ефективна дія більшості акарицидних засобів спостерігається за температури повітря 14-16°С, під час проведення обробок потрібно враховувати сезон року, температуру повітря та спосіб застосування препаратів.
Слід зазначити, що сильні вітри теж впливають на життєдіяльність бджіл. За відсутності захисту від вітру бджоли витрачають значно більше корму на підтримання в гнізді оптимального мікроклімату, що додатково зношує їх і скорочує тривалість життя.
Було встановлено також, що погодні умови визначають не тільки продуктивність бджолиних сімей, а й ступінь забруднення продуктів бджільництва.
Отже, слід зазначити: зміни кліматичних умов на території ведення господарства впливають на здоров’я бджолиних сімей. Найбільші - коливання температур та вологості. Це значно впливає на виникнення та поширення вірусних і бактеріальних хвороб бджіл. У свою чергу здоров’я окремих пасік, або ж господарств визначає їхню рентабельність.

О. ГАЛАТЮК, доктор вет. наук, професор,
А. РЕВУНЕЦЬ, канд. вет. наук, доцент,
Т. РОМАНИШИНА, канд. вет. наук, доцент,
С. ТУШАК, аспірант,
Житомирський національний агроекологічний університет,
О. ЗАСТУЛКА, аспірант,
Національний університет біоресурсів і природокористування України





Схожі новини
  • Реєстрація пасіки громадянами не веде за собою втрату субсидії чи накладання податків – Володимир Лапа
  • Україна може стати експортером меду №2 у світі
  • Для виробництва органічного меду в Карпатах розведуть добірних бджіл
  • Допомагатимуть пасічникам
  • Сільгосппідприємства Дніпропетровщини отримають 1,5 млн. грн за пересів озимих

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.