- Переформатування галузі свинарства
- №4 (259)
- №42 (254)
- Обміняються досвідом
- Молока стало меньше
Конкретно, ґрунтовно і з користю
Якщо ви хоча би раз побували на конференції свинологів, то неодмінно переконалися б, наскільки вони неординарні, активні, всебічно обізнані люди, найбільшим захопленням яких є справа життя – свинарство. З яким пієтетом і турботою ставляться вони до улюбленої тварини українців! Бо, врешті-решт, хто, якщо не вони?
Бо саме вчені стоять у витоків розвитку галузі. Їм, як нікому іншому, природа дала механізм впливу чи не на головні фактори існування свинарства – селекцію, генетику, способи утримання й годівлі тварин. Без допомоги науковців навряд чи би виробники мали в своєму арсеналі найкращі породи і досягали б серйозних показників. Хіба не так?
Цього разу, а це вже увісімнадцяте, свинологи зібрались на свою Міжнародну науково-практичну конференцію, щоб проаналізувати сучасний стан галузі свинарства, обговорити проблеми і шляхи інтенсифікації виробництва високоякісної свинини. Зустріч відбувалася на Херсонській землі за ініціативою Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького, Херсонської обласної ради, Херсонського державного аграрного університету та ТОВ „Фрідом Фарм Бекон”.
Захід став цікавим майже ста науковцям, викладачам і аспірантам науково-дослідних закладів та вузів, керівникам і спеціалістам свинарських підприємств, представникам окремих фірм різних регіонів України, Російської Федерації і Республіки Білорусь. Ще до початку проведення форуму на адресу оргкомітету надійшло 82 наукових повідомлення, які Херсонський ДАУ видасть спеціальною збіркою.
До речі, свинологи України, Росії та Білорусі ось уже 18 років не втрачають зв’язків, адже щороку ця конференція проводиться в одній з наших братніх країн. Торік, наприклад, вчених галузі свинарства приймала Росія (м. Ульянівськ), а наступного свинологи побувають у Білорусі. Всі твердо вірять, що жодні перешкоди не стануть їм на заваді. І хоча в наш час елктронних технологій можна швидко обмінюватись новинами через Інтернет, науковці переконані: ніщо людям не замінить живе спілкування й обмін накопиченим досвідом.
За традицією, на території країни, яка приймає гостей, конференцію відкриває найавторитетніший в галузі вчений. А як відомо, у нас це В.П. Рибалко, головний науковий співробітник Інституту свинарства, академік НААН України і РАСГН. Гостей та учасників також привітали ректор Херсонського ДАУ, доктор с.-г. наук, професор В.В. Базалій і перший заступник голови Головного управління агропромислового розвитку і продовольства Херсонської облдержадміністрації Н.П. Ланкіна.
Довго не затримуючись на привітаннях, учасники конференції вислухали кілька доповідей. Зокрема, про стан галузі свинарства в Україні повідомив генеральний директор корпорації „Тваринпром” Сергій Гнатюк, про програму наукових досліджень по свинарству в Україні – Олександр Костенко, кандидат с.-г. наук, начальник відділу відділення „Ветеринарна медицина і зоотехнія” НААН України. До речі, Олександр Іванович передав теплі слова вітання науковцям і виробничникам від президента академії М.Д. Безуглого.
Про перспективи розвитку свинарства в республіці Білорусь присутні дізнались з виступу Івана Шейко, доктора с.-г. наук, академіка НАН Білорусі, директора НПЦ НАН Білорусі по тваринництву. А про сучасний стан і перспективи розвитку племінного свинарства в Росії доповів доктор с.-г. наук, професор, завідуючий відділом Ставропольського НДІ тваринництва і кормовиробництва В. Семенов.
Надзвичайно цікавою того дня була поїздка на одне з племінних господарств ТОВ „Фрідом Фарм Бекон”, де учасники конференції оглянули ферму з поголів’ям свиней різних порід і ознайомилися з сучасними технологіями виробництва свинини. Розповідаючи про роботу підприємства, його директор, кандидат с.-г. наук Віктор Лісний досить детально розповів про новаторські підходи його колективу у племінній роботі, вирощуванні й утриманні свиней. Тож його розповідь і екскуріся варті окремої розмови, до якої ми повернемося у найближчих номерах «Аграрного тижня. Україна».
Варто сказати, що упродовж своєї роботи конференція працювала за кількома напрямами. Зокрема:
- розведення, селекція, генетика і відтворення свиней;
- кормовиробництво, технологія приготування кормів та їх згодовування;
- технологія виробництва і переробки продукції свинарства;
- актуальні питання зоогігієни та ветеринарної медицини в свинарстві.
З цікавими доповідями і повідомленнями з кожної країни-учасниці виступили доктори наук: В.П. Рибалко, В.Е. Улітько, М.О. Лобан, Л.І. Подобед, Ю.П. Фомичов, О.В. Соляник, О.П. Курдеко, Д.М. Ходовський, С.І. Кононенко, В.В. Селютников; кандидати наук: В.М. Балацький, П.В. Денисюк, К.Ф. Почерняєв, В.Р. Харзінова, а також аспіранти Ю.А. Москалюк і В.М. Паламаренко.
Особливої уваги, на думку вчених, заслуговують порушені в повідомленнях та їх обговоренні питання з використання свиней вітчизняного і зарубіжного походження, їх оцінки, селекції, відтворення, технології годівлі й утримання, а також якості виробленої свинини та економіки ведення галузі.
Заслухавши всіх бажаючих, їхні доповіді та повідомлення, а також враховуючи висловлені під час дискусії проблеми і питання, учасники форуму прийняли ряд рішень.
Так, учені визнали, що не дивлячись на складний стан матеріально-технічної бази і недостатнє правове забезпечення, дослідження з удосконалення існуючих порід свиней ведуться активно в усіх регіонах країн-учасниць конференції, виявляються ефективні кроси тварин із закордонними генотипами, вирішуються актуальні питання відтворення поголів’я, його повноцінної годівлі та сучасних технологій виробництва свинини у різних категоріях господарств.
На переконання учасників конференції, доцільно розширити й поглибити дослідження з уніфікації комп’ютерних програм з використанням об’єктивної інформації по кожній тварині і пошуку ефективних методів їх оцінки з метою цілеспрямованого відбору та підбору. Необхідно матеріально зацікавити племінні господарства вирощувати високопродуктивний молодняк на повноцінній годівлі з використанням сучасних методів його оцінки, а товарним господарствам використовувати саме цих тварин, а не випадкове поголів’я, для якісного покращення масового свинарства.
Учасники XVІП Міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне поставити питання перед відповідними державними установами щодо розробки закону з охорони інтелектуальної власності в свинарстві і матеріального стимулювання її авторів від науки та виробництва, а також по збереженню локальних вітчизняних порід свиней. А ще - довести до розумного мінімуму імпорт племінного і товарного молодняку, активізуючи при цьому збільшення вітчизняного висококласного свинопоголів’я.
Прийнято рішення доручити Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького НААН України розробити довідник сучасного єдиного розуміння термінів, які використовуються у свинарстві для їх подальшого дискусійного обговорення і прийняття єдиної науково обґрунтованої термінології.
Обмінявшись думками, вчені вирішили, що варто продовжити вже традиційну практику щорічного проведення міжнародних науково-виробничих конференцій з проблем свинарства почергово в одній із країн СНД й доручили академікам В.П. Рибалко, І.П. Шейко, А.Т. Мисику, доктору ветеринарних наук А.П. Курдеко вирішити питання про час проведення наступної, ХІХ Міжнародної науково-практичної конференції у 2012 році на базі Білоруської державної сільськогосподарської академії (м. Горки, Республіка Білорусь).
Як завжди чемні й виховані, вчені та їхні гості висловили слова сердечної вдячності ректору Херсонського ДАУ В.В. Базалію, декану факультету технології виробництва і переробки тваринницької продукції університету Т.І. Нежлученко, директору ТОВ „Фрідом Фарм Бекон” В.А. Лісному за створення сприятливих умов для результативного проведення конференції.
Іван Шейко, доктор с.-г. наук, академік НАН Білорусі, директор НПЦ НАН Білорусі по тваринництву:
- То, что мы посмотрели в хозяйстве «Фридом Фарм Бекон», - это примерно то же, что мы делаем, только с опозданием на один год. Понравилась созданная система разведения промышленных свинок, сам селекционный процесс. Ведь промышленное производство бывает очень зависимо от уровня селекционной работы в племенном свиноводстве. А в этом хозяйстве очень удачно подобран породный состав, самый высокий мировой уровень. Мы отстаем еще.
В Беларусь нужно завести петрена, у нас еще нет такой свинки, для производства хрячков для промышленных комплексов. Дюрок с петреном дадут идеальный гибрид. Йоркшир и крупнобелая с ландрасом - это материнская основа для производства гибридного потомства. У нас точно один к одному получены хорошие результаты. И в этом мы даже, наверное, Украину обгоняем - по получению материнских родительских свинок. По получению финального гибридного хряка мы отстаем. Но начинаем строить родительскую племенную ферму типа племзавода первого порядка по получению этих хрячков с петреном и дюроком. Такая система в перспективе и для Украины, и для Беларуси, и для России. Все прийдем к этому. Другого пути нет.
Понравилось увиденное на ферме «Фридом Фарм Бекон». Подход правильный: сама генетика ничего не решает, а условия среды - кормление, содержание. В первую очередь – кормление. Они подошли к тому, чтобы максимально реализовать имеющийся генетический потенциал.
А вообще, мы все рождены в Советском Союзе. Подготовка и знания у нас есть. Но лабораторно-техническая и технологическая база очень отстают. Поднимались вопросы на конференции на уровне генома. Мы можем только кое-что определить. Мы не можем управлять генотипом животного, чтобы получить и дать импульс производству, чтобы ген заработал. На Западе это уже делается. В наших странах - Украине, России, Беларуси – пока нет. И это большой недостаток.
Ольга МОРОЗОВА
