«Птахівництво-2019»

16 October, Розділ Тваринництво, переглядів 9 816

Незважаючи на ювілей, XV Міжнародна конференція і виставка «Птахівництво-2019» відбулась у м. Трускавець без зайвого пафосу і метушні. З одного боку, чіткість, діловий і професійний підхід – заслуга організатора, а це традиційно Союз птахівників України. З іншого, відсутність представників влади і політикуму – дань часу: у період переформатування суспільства чиновникам не до спеціалізованих форумів.
А може, все й на краще, адже птахівникам є над чим поміркувати у своєму професійному колі. Зокрема, за рік від попередньої конференції виникло чимало актуальних питань і проблем, які варто обговорити, як мовиться, без сторонніх вух. До того ж, конференція – не формальний захід, а своєрідний всеобуч, де фахівці та спеціалісти птахогосподарств України проходять, так би мовити, курси підвищення кваліфікації. Бо де ще, як не серед колег і авторитетних експертів, можна поспілкуватись, подискутувати, дізнатись про новинки та інноваційні підходи в технології утримання птиці? Напевне саме тому в Трускавці зареєструвалось майже 750 учасників із 250 комплексів і компаній, у тому числі зарубіжних.
Тільки у перший день роботи форуму птахівники, кормовиробники, ветеринари та інші спеціалісти дізнались про законодавчі зміни в сфері регулювання діяльності галузі тваринництва, у регулюванні ветпрепаратів, кормів і кормових добавок, про вимоги до сертифікації птахокомплексів і кормозаводів, а також ознайомились із голландським досвідом у птахівництві, прикладами ведення галузі без антибіотиків і лікування хвороб птиці інноваційними біологічними препаратами.

Завдяки спільній роботі Союзу птахівників України і Держпродспоживслужби України, у 2019 році відкрито доступ до ринків низки країн: по м’ясу птиці – Японії, Боснії і Герцеговини, Македонії, Сінгапуру; яєць та яєчних продуктів – Гонконгу, Боснії і Герцеговини, Македонії, Сербії, Сінгапуру, Чорногорії. Знято обмеження по грипу птиці Казахстаном. Відбулись місії США, Канади, КНР, Південної Кореї, верифікаційна місія ЄС. Очікуємо місію з Ефіопії по м’ясу птиці та Ізраїлю - по яйцям.
На завершальному етапі - врегулюванням питання збільшення квот на м’ясо птиці до країн ЄС на 50 тис. тонн.
У 2018-му поголів’я птиці збільшилось на 3,3% (7 млн голів) в основному за рахунок промислового сектору. Поголів’я курей-несучок м’ясних кросів - на 500 тис., а яєчних - на 1,5 млн голів.
За 8 місяців поточного року поголів’я птиці має тенденцію до збільшення саме в промисловому секторі на 8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Структура поголів’я за підсумками 2018 р. – 90% кури яєчних, м’ясних і м'ясо-яєчних порід. У промисловому секторі кури займають 97%, інші види – менше 1% кожен.
За 2018 р. вироблено 1261 тис. т м’яса птиці в забійній вазі, ріст склав 6,4%. За підсумками цього року (дані за 8 місяців) виробництво складе 1359 тис. т, тобто зросте на майже 100 тис. тонн. Виробництво вже зросло на 11%: в промисловому секторі - майже на 13%, у господарствах населення - зменшення на 3,7%. В структурі виробництва м'ясо птиці вже складає 53%.
Яєць за 2018 р. вироблено 16,1 млрд шт. від усіх видів птиці (+4% до 2017 р.).
В с/г підприємствах отримано 8,9 млрд шт. (+530 млн шт., або +6,4% до 2017 р.). За 8 місяців поточного року вироблено 11,6 млрд шт., збільшення промислового виробництва склало 9%.
Основними країнами-імпортерами нашого м’яса птиці були Нідерланди (15%), Ірак (11%) та Словаччина (9,5%). У 2019 р. мало що змінилось в географії, але Саудівська Аравія збільшила свою частку в імпорті до 20%, Ірак зменшив до 7%, частка країн ЄС - майже на минулорічному рівні.
Загальний обсяг експорту м’яса птиці торік складав 330 тис. т, ріст - 22% порівняно з 2017 роком. За 8 місяців поточного року експортовано 272 тис. т м’яса птиці, що на 27 % більше, ніж за аналогічний період 2018 року.
Експорт яйця минулого року становив 1,780 млрд шт (+20% до 2017 р.). За 8 місяців 2019-го за кордон продано 1,585 млрд шт. яєць, або на 44% більше аналогічного періоду минулого року.

Оскільки названа конференція є найбільшою і найавторитетнішою подією галузі, на неї щороку прагнуть потрапити представники відомих компаній Данії, Бельгії, Норвегії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Чехії та навіть США і Китаю. А отже, програма форуму теж щоразу дуже насичена й інформативна. Так, за 3 робочі дні бажаючі прослухали 18 професійних доповідей та відвідали 40 спеціалізованих семінарів. Окрім того, всі змогли попрацювати на більш як 50 стендах, де були представлені сучасні продукти та елементи інноваційних технологій утримання, годування і лікування птиці.
Золотий перетин
Саме так називає сучасні кроси птиці відомий птахівникам гуру в годівлі тварин – Леонід Подобєд. Він вважає, що сучасну птицю просто безглуздо годувати «відходами» сільгоспвиробництва. І Леоніду Іларіоновичу не відмовиш у фаховій інтуїції. Якщо говорити спрощено, то золотим перетином вважається найвідповідніше співвідношення в чомусь. А отже, у тваринництві саме таке співвідношення - сучасні кроси і породи плюс інноваційні продукти годівлі – дозволять досягнути названого золотого перетину. Тобто високого економічного ефекту.
З кросами і породами все зрозуміло, скажете ви. А що то за інноваційний продукт годівлі, який досі невідомий? Леонід Подобєд пояснив: «Це перший білковий соняшниковий концентрат під маркою Proglot, який є високопродуктивною протеїновою добавкою і призначається для додавання у комбікорми, якими годують тварин. Окрім птиці, може використовуватись у відгодівлі свиней, великої рогатої худоби і також у аквакультурі. Виготовляється концентрат на Дніпропетровщині, у ТОВ «Потоки».
То що це за соняшниковий концентрат?
Це легкоперетравний продукт, який зберігає нативний стан амінокислот при тепловій обробці. Перетравлення в організмі птиці сягає 90,2%. При додаванні концентрату відбувається покращення енерго-протеїнового співвідношення у раціоні кормів. Кількість сирого протеїну в перерахунку на а.с.р. - 50%, кількість клітковини - 8%. Завдяки новому продукту в організм тварини/птиці краще надходять сірковмісні амінокислоти: концентрат має великий вміст метіоніну, цистину, гліцину та валіну. Спостерігається більш інтенсивне зростання тварин та більш економна витрата корму. Зокрема, маса бройлерів у процессі відгодівлі з додаванням Proglot збільшується на 4-8%. Відмічено також покращення технологічних і смакових властивостей м’яса. Концентрат не містить продуктів з ГМО та антипоживних речовин. І що не менш важливо, білковий соняшниковий концентрат має єкономічну привабливість використання, адже вартість продукту дешевша, ніж у соєвого шроту.
Щоб виготовити такий продукт, ТОВ «Потоки» обладнало своє виробництво сучасними технологічними лініями світових відомих лідерів: Buhler, Alfa Laval, Elica, HF Group.
Хіба не цікава новинка?
Заробіток на відходах
Утилізація посліду/гною – один із «головних болів» будь-якого господарства. І птахівниче – не виключення. Тим паче, що не хочеться просто знищувати. Всі – у пошуках способів, як заробляти на цьому. Адже курячий послід, як відомо, цінна органічна сировина для виробництва добрив. Саме тому відповідних технологій перетворення відходів на «гроші» нині чимало.
Варіант утилізації посліду від птахівничого приміщення до технології гранулювання презентувало ТОВ «БігДачмен Україна». Між іншим, компанія не перший рік упроваджує свою технологію. Тож технічний консультант Олег Нєдєря, розповідаючи про деталі, пояснив, як у технології враховані всі нюанси, починаючи від забору і просушування посліду до його грануляції. При цьому при виробництві гранул виділяється теплова енергія, яку також потрібно використовувати. «БігДачмен» знає, як.
Інженери компанії розробили зручне у використанні технологічне обладнання: тунелі та пластинчасті установки для сушіння посліду, його сховища і системи розподілу, систему вентиляції та управління всім технологічним процесом. Словом, на український ринок запропонована інноваційна й продумана технологія. Пропонуючи птахокомплексам свої розробки, компанія наголошує, що її мета – комплексні оптимально комбіновані рішення з одних рук. І головна ціль таких рішень – допомогти птахівничим підприємствам отримати додаткову додану вартість окрім яйця чи м’яса.

Втім, ТОВ «БігДачмен Україна» було на конференції не єдиною компанією, яка готова була поділитись своїми напрацюваннями в проблематиці утилізації відходів виробництва. Та це вже, як мовиться, інша історія. Бо, нагадаю, учасникам форуму було що послухати і подивитись. А отже, і мені немає сенсу переповідати про почуте й побачене. Тому просто раджу: приїздіть до Трускавця наступного року. Там традиційно в середині вересня на вас чекатиме Союз птахівників України на свою надзвичайно цікаву подію – XVI Міжнародну конференцію і виставку «Птахівництво-2020».

Антоніна КУЛІКОВА