М’ясні перспективи

30 October, Розділ Тваринництво, переглядів 8 235

У 2011 році всі категорії господарств виробили 2143,8 тис. тонн м’яса худоби та птиці, а це на 84,8 тис. т більше, ніж у 2010-му. На 1 вересня поточного року виробництво м’яса всіх видів перевищує на 103,7 тис. т (9,4%) реалізацію. Це свідчить про нарощування м’ясного потенціалу.

Про розвиток м’ясної промисловості в Україні нам вдалося розпитати Андрія Гетю, директора Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Мінагропроду України.

- Андрію Анатолійовичу, якими є нині конкретні результати м'ясної галузі? Чи допомагає держава розвитку м'ясної промисловості? Що зроблене для цього на законодавчому рівні, яку конкретну допомогу отримали виробники м’ясної промисловості з бюджету?

- Враховуючи те, що ведення галузі м'ясного скотарства є капіталоємним, і віддача від нього потребує тривалого часу, міністерство підготувало проект постанови уряду «Про внесення змін до Порядку використання сум податку на додану вартість, сплачених переробними підприємствами до спеціального фонду державного бюджету», яким серед іншого передбачено відновити спеціальну бюджетну дотацію за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності.

У відповідності до вказаного проекту постанови спеціальна бюджетна дотація за поголів'я корів м'ясного напряму продуктивності надається сільгосппідприємствам (племзаводам, племрепродукторам та іншим агропідприємствам) за кожну корову м'ясного напряму продуктивності. Племінним заводам сума сягає до 1900 грн. за голову, племрепродукторам - до 1000, іншим агропідприємствам - до 600 грн. за голову.

Реалізація цього напрямку буде мотивувати сільгосппідприємства до збереження і нарощування такого поголів’я.

Крім того, для запобігання вирізанню маловагового молодняка ВРХ у господарствах населення, збільшення обсягів виробництва високоякісної яловичини і надходження на глибоку промислову переробку висококондиційного поголів’я великої рогатої худоби, підняття рівня споживання яловичини на одну особу вищезазначеним проектом постанови пропонується запровадити бюджетну дотацію за вирощені та продані на забій суб'єктам господарювання, які мають власні (орендовані) потужності для забою тварин, молодняк ВРХ та свині (за винятком свиноматок і кнурів).

Проектом постанови передбачено, що дотація надається у розмірі 2,5 грн. за молодняк ВРХ живою масою не менше 330 кілограмів.

У відповідності до проекту акта для отримання дотації за продану на забій худобу фізичні особи подають за місцезнаходженням домогосподарства сільським, селищним чи міським радам відповідні документи.

Ми вважаємо, що запровадження таких напрямків держпідтримки дасть можливість стабілізувати та наростити поголів’я ВРХ, підняти рівень споживання продукції тваринництва на одну особу, збільшити обсяги її виробництва, поліпшити фінансово-економічний стан аграріїв.

- Нині тваринницька галузь переживає досить складні роки, проте є цікаві приклади створення нових ферм і переоснащення старих…

- Так, нині в Україні переоснащуються старі та будуються нові ферми і комплекси. До таких можна віднести ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» Донецької області, СП ТОВ «Нива Переяславщини» і ТОВ «Комплекс Агромарс» Київської області.

Лідерами у вирощуванні ВРХ м’ясного напрямку продуктивності в України є СТОВ «Зоря» Ковельського району Волинської області, ТОВ «Агрікор-Холдинг» Прилуцького району Чернігівської області, ЗАТ «Дружба народів Нова», Красногвардійського району АР Крим, ТОВ «Агросолюшнс», Сквирського району Київської області.

- Як розподілений ринок м’ясного поголів’я ВРХ?

- За нашими даними, найбільше утримується поголів’я ВРХ у Волинській – 17 тис. гол. (19,4%); Чернігівській – 13,6 тис. гол. (15,6%), Хмельницькій – 5,5 тис. гол. (6,3%), Івано-Франківській областях – 4,9 тис. гол. (5,6%). Щоправда, вирощуванням ВРХ м’ясного напрямку продуктивності займаються переважно сільгосппідприємства та фермерські господарства. В особистих же селянських господарствах перевагу надають утриманню молочних корів, свиней та птиці.

- Як ведеться в галузі селекційна робота? Наскільки ефективною є робота обласних селекційних центрів з покращення м’ясних стад?

- За даними Державного племінного реєстру, розведенням ВРХ м’ясного напряму продуктивності займаються в 130 племінних стадах (66 племзаводів і 64 племрепродуктори). Для покращення цих стад використовуються, як правило, племінні (генетичні) ресурси вітчизняної селекції. У м’ясному скотарстві для відтворення прийнято використовувати плідників для природнього парування маточного поголів’я, бо існують певні особливості відтворення м’ясної худоби. До того ж, на 39 підприємствах (об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві зберігається 2,1 млн. спермодоз м’ясних бугаїв-плідників (як вітчизняного виробництва, так і придбаного за імпортом). Вони допущені до відтворення маточного поголів’я різних порід. Зазначену спермопродукцію підприємства (об’єднання) можуть реалізувати в господарства різних форм власності та пропонують для осіменіння корів у приватному секторі. Наявна кількість та асортимент можуть задовольнити будь-які потреби господарств.

- Як гадаєте, з якими труднощами стикаються виробники при розведенні корів м’ясних типів? Які породи м’ясної ВРХ найчастіше утримують аграрії? Чому?

- Сьогодні суб’єкти племінної справи у м’ясному скотарстві займаються розведенням 13 порід великої рогатої худоби. Це вітчизняні породи: волинська м’ясна, поліська м’ясна, українська м’ясна. Із зарубіжних найчастіше вирощують абердин-ангуську, герефордську, лімузин, шароле. За даними Державного племінного реєстру, на 1 січня 2012 р. у племінних стадах утримувалося 40 тис. голів ВРХ м’ясного напряму продуктивності, з них 20 тис. корів. А найбільш численною виявилась абердин-ангуська порода - 10 та 5 тис. голів відповідно, або 25%.

До речі, основна проблема в розведенні племінної м’ясної худоби – висока собівартість вирощування племінних тварин і відсутність попиту на м’ясну худобу. Як наслідок - наявність лише одного виду продукції у таких тварин – м’яса, а також відсутність диференціації закупівельних цін на м’ясо від м’ясної худоби.

Ірина АКІНФІЄВА