Аграрний тиждень. Україна
» » » Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально
» » » Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально

    Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально


    Зерно - досконалий продукт, створений природою. Але його не можна вважати готовим кормом для високопродуктивної сільськогосподарської птиці. Це лише цінний компонент у складі комбікормів, використання яких дозволяє в повній мірі задовольнити потребу птиці в енергії, поживних і біологічно активних речовинах.

                             

    В нашій країні до складу комбікормів для птиці вводять 60-70% зернових, тоді як за кордоном частка зерна зменшена до 30-50% за рахунок широкого використання вторинних продуктів переробки продукції рослинництва та тваринництва.

    Для більшої ефективності використання зернових кормів у годівлі птиці застосовують різні способи попередньої підготовки. Серед них найбільш поширеними є волого-теплова обробка (екструдування, експандування, мікронізація), обрушування плівчастих культур тощо. Ці процеси енергоємні і потребують додаткових капіталовкладень на придбання спецтехніки. Але готові продукти, отримані в результаті обробки, мають ряд властивостей, що забезпечують краще засвоєння поживних речовин, тому їх широко використовують у складі передстартових і стартових комбікормів для молодняка та в раціонах для дорослої птиці.

    Подрібнення зерна – це також спосіб його попередньої підготовки до згодовування, при якому відбуваються зміни структури зернівки. Ступінь подрібнення зерна регламентується рецептом комбікорму, тобто залежить від віку і виду птиці. Необхідний ступінь подрібнення зерна вологістю до 14% досягається встановленням у дробарці решіт з отворами діаметром: при мілкому помелі – 3 мм, середньому – 4-5 мм і крупному – 6-8 міліметрів.

    В ідеалі кінцева мета розмелювання – отримання однорідного за крупністю та щільністю помелу продукту. Проте більш м’яка частина зернівки (ендосперм) завжди подрібнюється інтенсивніше (мілкіше), ніж твердіша оболонка. При розмелюванні тритикале, пшениці та кукурудзи (особливо пересушеної або після тривалого зберігання) кількість мучнистої фракції завжди велика. Часто відсутність сучасного обладнання або неналагодженість технологічного процесу призводить до переподрібнення зерна, що погіршує якість комбікорму і збільшує витрати енергії на його виробництво.

    На сучасному етапі розвитку промислового птахівництва практично все зерно проходить процес розмелювання перед змішуванням з білковими та мінеральними складовими комбікорму. При цьому на різних стадіях технологічного ланцюжку частково втрачаються поживні речовини та змінюються харчові характеристики, властиві цілому зерну. Незважаючи на чимало переваг використання розмеленого зерна (руйнування захисної зернової оболонки, багатократне збільшення площі контакту з травними ферментами, більш рівномірне змішування з білковими складовими та біологічно активними речовинами), цілий ряд робіт свідчить про можливість і доцільність використання у годівлі птиці частини зерна у нерозмеленому вигляді, що дає змогу не лише зменшити витрати енергії та втрати мілкої (пилоподібної) фракції зерна, а й має стимулюючий вплив на організм птиці. 

              Практичний інтерес до використання цілого зерна в комбікормах для птиці пов’язаний як із економічними факторами, так і зі здатністю птиці перетравлювати немелене зерно, що виробилася в процесі еволюції.

    Характерною особливістю травної системи птиці у порівнянні із ссавцями є значно менша її відносна довжина. Проте особливості функціонування залозового і м’язового шлунку та 12-палої кишки компенсують відносно коротку довжину кишечника.

    Згодовування цілого зерна сприяє тривалішому проходженню корму по шлунково-кишковому тракту і дозволяє рівномірно задовольняти апетит птиці впродовж доби за рахунок довшого перетравлювання зерна. В результаті впливу грубої структури корму на шлунково-кишковий тракт стимулюється робота м’язового шлунку, покращується секреторна діяльність залозового шлунку, підшлункової залози та печінки. Відмічено краще засвоювання крохмалю при включенні до раціонів бройлерів нерозмеленої пшениці.

            На думку ряду авторів, ціле зерно стимулює активність м’язового шлунку у більшій мірі, ніж високий рівень клітковини. При вибірковій годівлі півників до 30-денного віку цілим зерном та білковим концентратом спостерігалось менше випадків захворювання на кокцидіоз у порівнянні з птицею, яка споживала комбікорми з високим вмістом клітковини.           

             Коли ж починати згодовувати ціле зерно курчатам? Одні вважають, що птиця, якій пропонують ціле зерно в молодшому віці, здатна споживати більше зерна пшениці з віком. За результатами інших досліджень, годівля курчат породи леггорн до 5-тижневого віку раціоном з цілим зерном була малоефективною у порівнянні з подрібненим зерном та гранулами, проте в подальшому (період 6-10 тижнів) ці відмінності зникали, і з 11-го тижня ефективність «зернової дієти» була такою ж, як і комбікормів із розмеленим зерном.

    В дослідженнях, проведених в Інституті птахівництва НААН, встановлено, що ціле зерно до раціонів молодняка яєчних порід доцільно починати вводити по досягненні ними 8-тижневого віку. В стартових комбікормах застосовується мілкий помел зернових і білкових компонентів для кращого змішування та досягнення високої однорідності розподілення поживних та біологічно активних речовин в одиниці маси комбікорму, що пов’язано як з особливостями травлення молодняка, так і з низькими нормами споживання корму для птиці раннього віку. 

    З другого періоду вирощування (9-17 тижнів) курчат переводять на ростові раціони, які характеризуються нижчими показниками поживності, а отже і зміною складу комбікорму в бік зменшення кількості білкових кормів і підвищення вмісту зернових та продуктів їх переробки. Для таких комбікормів застосовується крупніший помел зернових компонентів.

    Враховуючи ці фактори, а також стан розвитку системи травлення курчат, доцільно саме з 9-го тижня починати вводити частину зерна до складу комбікормів у цілому вигляді. Розміри зерна пшениці та ячменю такі, що курчата в змозі поїдати їх нерозмеленими. Ціле зерно, стимулюючи діяльність шлунково-кишкового тракту, сприятиме інтенсивному перетиранню крупних частин корму у м’язовому шлунку, кращому перетравленню та засвоєнню поживних речовин організмом курчат.

    Якщо не розпочали вводити ціле зерно до складу комбікорму в період вирощування курчат, то краще зробити це до настання статевої зрілості або ж після переводу молодок до групи несучок. Головне – робити це поступово, не допускаючи «кормових» стресів у птиці. Адже незважаючи на те, що сільськогосподарська птиця має від своїх диких предків «генетичну пам’ять» про споживання цілого зерна, їй потрібен час для адаптації.

    Період оцінки цілого зерна як нового кормового фактору та звикання до нього триває від 7 до 14 днів незалежно від віку, коли починають його згодовувати.

              У практиці птахівництва відомі такі способи годівлі: вибірковий - коли в різних годівницях пропонується зерно та інший корм (білковий концентрат або комбікорм-концентрат); послідовний – ціле зерно та інші корми задаються в одній годівниці, але в різний час; змішаний - ціле зерно змішується з комбікормом (стандартним або більш поживним) у різних пропорціях.

              Вибіркова годівля – реальний вибір раціону для кожної особини. Припускається, що птиця при вільному виборі здатна регулювати споживання зерна і концентрату в залежності від фізіологічної потреби організму в енергії та протеїні.

              У дослідах, що проводилися в Данії, встановлено: годівля курей цілим зерном з добавкою комбікорму-концентрату дає такі ж результати, як і при використанні повнораціонного комбікорму.

    Жива маса курочок породи леггорн у 20-тижневому віці, яких вирощували з застосуванням вибіркового способу годівлі (пропонували білковий концентрат, пшеницю і просо в цілому вигляді при вільному доступі до гравію), була вища, ніж у молодок, яких годували розмеленим зерном і концентратом. На споживання білкового концентрату фізична форма зерна (ціле чи розмелене) мала більший вплив, ніж вид злаку.

             Використання цілого зерна та білкового концентрату потребує додаткових витрат для виготовлення окремих годівниць, а також постійного контролю якості зерна. Проте зниження вартості кормів, пов’язане з помелом, змішуванням та гранулюванням, протистоїть додатковим витратам, і прибуток від такої годівлі може бути більшим, ніж при стандартній системі годівлі.

             Відома практика поступового змішування цілого зерна з ростовим комбікормом у заключний період вирощування бройлерів. Можливе також поступове збільшення вмісту цілого зерна пшениці або тритикале у складі повнораціонних комбікормів для бройлерів, починаючи з 5% на 5-му тижні вирощування.

             Можна включати ціле зерно кукурудзи або пшениці й до складу гранульованих комбікормів для птиці. Під час грануляції ціле зерно кукурудзи в значній мірі подрібнюється, причому більше, ніж пшениці, що очевидно пов’язано з розміром зерна та його щільністю. За даними Svihus В. et al. (2004), перетравність гранульованих комбікормів у курчат-бройлерів як з цілим, так і розмеленим зерном була майже однакова, але відмічено краще споживання корму з частиною кукурудзи та пшениці в цілому вигляді, також вказується на збільшення маси м’язового шлунку, що пов’язано з більшими зусиллями для перетирання корму грубішої структури.

             В наших дослідженнях встановлена доцільність використання частини зерна в нерозмеленому вигляді у складі розсипних комбікормів для молодняка та яєчних курей в умовах кліткового утримання.

             В годівлі курей кращі результати було отримано при використанні у складі збалансованого повнораціонного комбікорму 30% цілої пшениці або 30% суміші зерна (пшениці, тритикале, ячменю та кукурудзи). При цьому підвищувалась несучість і зменшувались витрати корму на 10 яєць на 1,8%. Про здатність травної системи курей до перетравлення цілого зерна у складі комбікорму свідчив рівень загального азоту та клітковини в хімусі 12-палої кишки і білка в сироватці крові.

             Курчатам починали згодовувати комбікорм з вмістом 10% цілого зерна пшениці й поступово збільшували її вміст до 30%. Споживання і витрати корму на одиницю приросту були однакові при використанні комбікормів з цілим та розмеленим зерном.

             Нерозмелений ячмінь починали вводити до складу комбікормів для курчат з 9-го тижня в невеликих обсягах (5-7%) і поступово збільшували до 15%. Такі раціони не впливали на збереженість поголів’я та живу масу курочок у 17-тижневому віці.

            Для забезпечення кращого перетравлення комбікормів з цілим зерном птиці раз на тиждень потрібно згодовувати гравій (0,5% від маси корму).

           Отже, використання частини зерна в нерозмеленому вигляді у складі комбікормів для птиці – це раціонально, природно та економічно вигідно. Практика годівлі комбікормами з цілим зерном або вибіркової годівлі зерном різних злакових культур і комбікормом-концентратом (або окремо білкових, мінеральних, вітамінних кормів) може знайти широке застосування при організації виробництва органічної продукції птахівництва в Україні. Така продукція коштує дорожче, вона відноситься до «зеленого кошика» і знайде своїх споживачів завдяки високій біологічній цінності.

     

    Ольга ПРИТУЛЕНКО,

    Наталія БРАТИШКО

    Інститут тваринництва НААН України

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Ціле зерно в годівлі птиці – це раціонально


Зерно - досконалий продукт, створений природою. Але його не можна вважати готовим кормом для високопродуктивної сільськогосподарської птиці. Це лише цінний компонент у складі комбікормів, використання яких дозволяє в повній мірі задовольнити потребу птиці в енергії, поживних і біологічно активних речовинах.

                         

В нашій країні до складу комбікормів для птиці вводять 60-70% зернових, тоді як за кордоном частка зерна зменшена до 30-50% за рахунок широкого використання вторинних продуктів переробки продукції рослинництва та тваринництва.

Для більшої ефективності використання зернових кормів у годівлі птиці застосовують різні способи попередньої підготовки. Серед них найбільш поширеними є волого-теплова обробка (екструдування, експандування, мікронізація), обрушування плівчастих культур тощо. Ці процеси енергоємні і потребують додаткових капіталовкладень на придбання спецтехніки. Але готові продукти, отримані в результаті обробки, мають ряд властивостей, що забезпечують краще засвоєння поживних речовин, тому їх широко використовують у складі передстартових і стартових комбікормів для молодняка та в раціонах для дорослої птиці.

Подрібнення зерна – це також спосіб його попередньої підготовки до згодовування, при якому відбуваються зміни структури зернівки. Ступінь подрібнення зерна регламентується рецептом комбікорму, тобто залежить від віку і виду птиці. Необхідний ступінь подрібнення зерна вологістю до 14% досягається встановленням у дробарці решіт з отворами діаметром: при мілкому помелі – 3 мм, середньому – 4-5 мм і крупному – 6-8 міліметрів.

В ідеалі кінцева мета розмелювання – отримання однорідного за крупністю та щільністю помелу продукту. Проте більш м’яка частина зернівки (ендосперм) завжди подрібнюється інтенсивніше (мілкіше), ніж твердіша оболонка. При розмелюванні тритикале, пшениці та кукурудзи (особливо пересушеної або після тривалого зберігання) кількість мучнистої фракції завжди велика. Часто відсутність сучасного обладнання або неналагодженість технологічного процесу призводить до переподрібнення зерна, що погіршує якість комбікорму і збільшує витрати енергії на його виробництво.

На сучасному етапі розвитку промислового птахівництва практично все зерно проходить процес розмелювання перед змішуванням з білковими та мінеральними складовими комбікорму. При цьому на різних стадіях технологічного ланцюжку частково втрачаються поживні речовини та змінюються харчові характеристики, властиві цілому зерну. Незважаючи на чимало переваг використання розмеленого зерна (руйнування захисної зернової оболонки, багатократне збільшення площі контакту з травними ферментами, більш рівномірне змішування з білковими складовими та біологічно активними речовинами), цілий ряд робіт свідчить про можливість і доцільність використання у годівлі птиці частини зерна у нерозмеленому вигляді, що дає змогу не лише зменшити витрати енергії та втрати мілкої (пилоподібної) фракції зерна, а й має стимулюючий вплив на організм птиці. 

          Практичний інтерес до використання цілого зерна в комбікормах для птиці пов’язаний як із економічними факторами, так і зі здатністю птиці перетравлювати немелене зерно, що виробилася в процесі еволюції.

Характерною особливістю травної системи птиці у порівнянні із ссавцями є значно менша її відносна довжина. Проте особливості функціонування залозового і м’язового шлунку та 12-палої кишки компенсують відносно коротку довжину кишечника.

Згодовування цілого зерна сприяє тривалішому проходженню корму по шлунково-кишковому тракту і дозволяє рівномірно задовольняти апетит птиці впродовж доби за рахунок довшого перетравлювання зерна. В результаті впливу грубої структури корму на шлунково-кишковий тракт стимулюється робота м’язового шлунку, покращується секреторна діяльність залозового шлунку, підшлункової залози та печінки. Відмічено краще засвоювання крохмалю при включенні до раціонів бройлерів нерозмеленої пшениці.

        На думку ряду авторів, ціле зерно стимулює активність м’язового шлунку у більшій мірі, ніж високий рівень клітковини. При вибірковій годівлі півників до 30-денного віку цілим зерном та білковим концентратом спостерігалось менше випадків захворювання на кокцидіоз у порівнянні з птицею, яка споживала комбікорми з високим вмістом клітковини.           

         Коли ж починати згодовувати ціле зерно курчатам? Одні вважають, що птиця, якій пропонують ціле зерно в молодшому віці, здатна споживати більше зерна пшениці з віком. За результатами інших досліджень, годівля курчат породи леггорн до 5-тижневого віку раціоном з цілим зерном була малоефективною у порівнянні з подрібненим зерном та гранулами, проте в подальшому (період 6-10 тижнів) ці відмінності зникали, і з 11-го тижня ефективність «зернової дієти» була такою ж, як і комбікормів із розмеленим зерном.

В дослідженнях, проведених в Інституті птахівництва НААН, встановлено, що ціле зерно до раціонів молодняка яєчних порід доцільно починати вводити по досягненні ними 8-тижневого віку. В стартових комбікормах застосовується мілкий помел зернових і білкових компонентів для кращого змішування та досягнення високої однорідності розподілення поживних та біологічно активних речовин в одиниці маси комбікорму, що пов’язано як з особливостями травлення молодняка, так і з низькими нормами споживання корму для птиці раннього віку. 

З другого періоду вирощування (9-17 тижнів) курчат переводять на ростові раціони, які характеризуються нижчими показниками поживності, а отже і зміною складу комбікорму в бік зменшення кількості білкових кормів і підвищення вмісту зернових та продуктів їх переробки. Для таких комбікормів застосовується крупніший помел зернових компонентів.

Враховуючи ці фактори, а також стан розвитку системи травлення курчат, доцільно саме з 9-го тижня починати вводити частину зерна до складу комбікормів у цілому вигляді. Розміри зерна пшениці та ячменю такі, що курчата в змозі поїдати їх нерозмеленими. Ціле зерно, стимулюючи діяльність шлунково-кишкового тракту, сприятиме інтенсивному перетиранню крупних частин корму у м’язовому шлунку, кращому перетравленню та засвоєнню поживних речовин організмом курчат.

Якщо не розпочали вводити ціле зерно до складу комбікорму в період вирощування курчат, то краще зробити це до настання статевої зрілості або ж після переводу молодок до групи несучок. Головне – робити це поступово, не допускаючи «кормових» стресів у птиці. Адже незважаючи на те, що сільськогосподарська птиця має від своїх диких предків «генетичну пам’ять» про споживання цілого зерна, їй потрібен час для адаптації.

Період оцінки цілого зерна як нового кормового фактору та звикання до нього триває від 7 до 14 днів незалежно від віку, коли починають його згодовувати.

          У практиці птахівництва відомі такі способи годівлі: вибірковий - коли в різних годівницях пропонується зерно та інший корм (білковий концентрат або комбікорм-концентрат); послідовний – ціле зерно та інші корми задаються в одній годівниці, але в різний час; змішаний - ціле зерно змішується з комбікормом (стандартним або більш поживним) у різних пропорціях.

          Вибіркова годівля – реальний вибір раціону для кожної особини. Припускається, що птиця при вільному виборі здатна регулювати споживання зерна і концентрату в залежності від фізіологічної потреби організму в енергії та протеїні.

          У дослідах, що проводилися в Данії, встановлено: годівля курей цілим зерном з добавкою комбікорму-концентрату дає такі ж результати, як і при використанні повнораціонного комбікорму.

Жива маса курочок породи леггорн у 20-тижневому віці, яких вирощували з застосуванням вибіркового способу годівлі (пропонували білковий концентрат, пшеницю і просо в цілому вигляді при вільному доступі до гравію), була вища, ніж у молодок, яких годували розмеленим зерном і концентратом. На споживання білкового концентрату фізична форма зерна (ціле чи розмелене) мала більший вплив, ніж вид злаку.

         Використання цілого зерна та білкового концентрату потребує додаткових витрат для виготовлення окремих годівниць, а також постійного контролю якості зерна. Проте зниження вартості кормів, пов’язане з помелом, змішуванням та гранулюванням, протистоїть додатковим витратам, і прибуток від такої годівлі може бути більшим, ніж при стандартній системі годівлі.

         Відома практика поступового змішування цілого зерна з ростовим комбікормом у заключний період вирощування бройлерів. Можливе також поступове збільшення вмісту цілого зерна пшениці або тритикале у складі повнораціонних комбікормів для бройлерів, починаючи з 5% на 5-му тижні вирощування.

         Можна включати ціле зерно кукурудзи або пшениці й до складу гранульованих комбікормів для птиці. Під час грануляції ціле зерно кукурудзи в значній мірі подрібнюється, причому більше, ніж пшениці, що очевидно пов’язано з розміром зерна та його щільністю. За даними Svihus В. et al. (2004), перетравність гранульованих комбікормів у курчат-бройлерів як з цілим, так і розмеленим зерном була майже однакова, але відмічено краще споживання корму з частиною кукурудзи та пшениці в цілому вигляді, також вказується на збільшення маси м’язового шлунку, що пов’язано з більшими зусиллями для перетирання корму грубішої структури.

         В наших дослідженнях встановлена доцільність використання частини зерна в нерозмеленому вигляді у складі розсипних комбікормів для молодняка та яєчних курей в умовах кліткового утримання.

         В годівлі курей кращі результати було отримано при використанні у складі збалансованого повнораціонного комбікорму 30% цілої пшениці або 30% суміші зерна (пшениці, тритикале, ячменю та кукурудзи). При цьому підвищувалась несучість і зменшувались витрати корму на 10 яєць на 1,8%. Про здатність травної системи курей до перетравлення цілого зерна у складі комбікорму свідчив рівень загального азоту та клітковини в хімусі 12-палої кишки і білка в сироватці крові.

         Курчатам починали згодовувати комбікорм з вмістом 10% цілого зерна пшениці й поступово збільшували її вміст до 30%. Споживання і витрати корму на одиницю приросту були однакові при використанні комбікормів з цілим та розмеленим зерном.

         Нерозмелений ячмінь починали вводити до складу комбікормів для курчат з 9-го тижня в невеликих обсягах (5-7%) і поступово збільшували до 15%. Такі раціони не впливали на збереженість поголів’я та живу масу курочок у 17-тижневому віці.

        Для забезпечення кращого перетравлення комбікормів з цілим зерном птиці раз на тиждень потрібно згодовувати гравій (0,5% від маси корму).

       Отже, використання частини зерна в нерозмеленому вигляді у складі комбікормів для птиці – це раціонально, природно та економічно вигідно. Практика годівлі комбікормами з цілим зерном або вибіркової годівлі зерном різних злакових культур і комбікормом-концентратом (або окремо білкових, мінеральних, вітамінних кормів) може знайти широке застосування при організації виробництва органічної продукції птахівництва в Україні. Така продукція коштує дорожче, вона відноситься до «зеленого кошика» і знайде своїх споживачів завдяки високій біологічній цінності.

 

Ольга ПРИТУЛЕНКО,

Наталія БРАТИШКО

Інститут тваринництва НААН України

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.