- №4 (259)
- №42 (254)
- №35 (247
- Молока стало меньше
- Квіткова прелюдія весни
Крокуси: краса зі смаком
Не зважаючи на те, що зима не поспішає здавати позиції, природа сповіщає про своє пробудження ніжними весняними квітами. Як посмішки землі, вони спалахують райдужним різнобарв'ям, даруючи гарний настрій та нові сподівання.
На зміну первоцвітам розквітають тендітні крокуси (або шафран), які належать до сімейства ірисів. Ці чарівні келихоподібні квіти мають яскраве забарвлення від фіолетово-синього до білого. Батьківщиною шафрану вважаються країни Малої Азії, Ближнього Сходу, Індія. Досі рослина розповсюджена в Сірії, Палестині, Персії. Знали її і у Давньому Єгипті. Згадки про крокуси зустрічаються у творах царя Соломона, Гомера та Гіпократа. Також - у розписах на стінах Кноського замку на острові Кріт, які датуються ще 1500 роком до н.е: на цих малюнках зображено людей, які збирають шафран. Опис лікувальних властивостей рослини є в китайських медичних книжках, створення яких відносять до 2600 року до н. е., а також в єгипетських текстах, що датуються 1500 роком до нашої ери. У книзі «Пісня Пісень» шафран згадується серед духмяних трав, які використовували для аромату та в якості цінних ліків. Рослину підносили як дорогоцінний подарунок імператорам, королям, папам. За часів хрестових походів (1096-1270) крокуси завезено до Європи. Спочатку їх вирощували в країнах Західного Середземномор'я, потім практично в усіх європейських країнах. Впродовж багатьох віків шафран залишався єдиним представником роду, який мав в очах людства господарську, але не декоративну цінність. Наприкінці ХVI ст. в ботанічних садах Європи з'явилися перші декоративні крокуси. Їх було лише три види, та вони започаткували сотні сортів, серед яких лідирують по сьогодні групи голландських гібридів і хризантус. Цікаво, що жовте взуття царів Мідії, Вавілону, Персії фарбувалося саме шафраном. Окрім того, ним надавали жовтого забарвлення сукням, каймам різних текстильних виробів.
Оповитий таїнством легенд
Високо цінували шафран і євреї. На давньоєврейській мові його називали «качкот», звідки й пішла грецька назва «крокус». В давньогрецькій міфології існує багато легенд про шафран. За однією з них аргонавт Ясон збирався орати биками, що дихали полум'ям. Для цього він скинув з себе жовто-шафрановий одяг, після чого на тій землі виріс шафран. В «Іліаді» Гомера розповідається, як під час шлюбу Зевса з Герою на горі Іді земля під їх ногами покрилася шафраном та іншими розкішними квітами. За давньогрецькою міфологією боги носили золотисто-жовтий одяг, фарбований шафраном. Часто згадує цю рослину у своїх творах римський поет Публій Овідій Назон. З його поезії відомо, що шафран завдяки своїй високій ціні був символом надмірного марнотратства римських імператорів. Так, один із імператорів купався в ставках, води яких були ароматизовані шафраном. 
У залах, де відбувалися бенкети давньоримських вельмож, шафраном посипали підлогу. Коли на свято імператори проїздили містом, їх дорогу щедро встилали цією духмяною рослиною. За однією із давньогрецьких легенд, виникнення шафрану відбулося під час спортивних змагань юнака на ймення Крок з вісником олімпійських богів Гермесом в метанні диску. Диск, запущений Гермесом, випадково попав у Крока, і той загинув. Там, де пролилася його кров, виросли квіти, названі на його ймення. Також шафран згадується у легенді про святого Валентина. До речі, дехто з істориків вважає, що насправді святих Валентинів у Давньому Римі було два і вшановують їх в один і той же день. Про їх діяння ходить багато легенд і тепер ніхто точно не знає, кому з них присвячено славнозвісне свято. Відомо тільки, що один, молодший за віком, був у Римі провідником і лікарем. Під час гонінь на християн імператора Клавдія його стратили. Другий Валентин, єпископ Тернійський, жив неподалік від Риму і загинув смертю мученика від рук язичників. Перший із Валентинів, будучи лікарем, займався виготовленням ліків, до яких для приємного присмаку додавав шафран, молоко та мед. Його мікстури були не тільки цілющі, але й смачні. Зовнішні рани він промивав вином, використовував примочки з шафрану для втамування болю.
Милує та смакує
Сьогодні шафран відомий по всьому світу. Його різновиди використовують як приправу до різних наїдків. Наприклад, рису він надає неповторний аромат і тонкий присмак, а також зафарбовує його у колір спілого, соковитого апельсину. В якості забарвлюючої речовини у шафрану використовуються жовті рильця квіток, які містять багато ефірних масел, а також барвники крокін і шафранін. Крокін, розчиняючись у воді, надає їй жовтого кольору, а шафранін - червоного. Для виготовлення приправи з квiток рослини вирізають приймочки, швидко висушують i одержують дорогоцiнну речовину з гострим смаком та пряним запахом. Зазвичай для ароматизацiї та забарвлення кулiнарних виробів 1 г шафрану настоюють протягом доби в 1 л кип'яченої води. Рослина може використовуватися для приготування супiв, смаження птицi. Приймочки крокусiв мiстять глiкозиди (кроцин i пiкрокроцин), ефiрну i жирну олiї, глюкозу, камедь. Галеновi препарати крокуса проявляють болевтамувальну, спазмолiтичну активнiсть. Застосовуються при коклюшi, пневмонiї, болях у животi. Внутрiшньо - настоянку приймочок крокуса (1:5) на 70% розчинi спирту приймають по 15 крапель тричі на день. Та не меншої популярності крокус набув як прекрасна декоративна рослина. Її можна вирощувати і у горщику, і у відкритому ґрунті. На присадибних ділянках квіти весняного крокусу з'являються, тільки-но ґрунт прогріється першими променями сонця. При цьому квіти зацвітають раніше, ніж встигає розвитися листя. Листочки утворюються після цвітіння по 6-15 штук в пучку і зеленіють до початку літа. Як тільки вони відмирають, цибулинки крокусу потрібно викопати і зберігати в прохолодному, темному місці до осені. У вересні їх висаджують у відкритий ґрунт. Шафран - рослина зимостійка. Глибина його висадки залежить від розміру цибулин, але не повинна перевищувати 8 сантиметрів. Розмножується рослина вегетативно, за допомогою бульбоцибулин, які щорічно утворюють дочірні, а також - насінням. Розцвітають крокуси на третій-четвертий рік. Отож, усім бажаючим мати на присадибній ділянці квіти з ранньої весни, можна порадити розвести непримхливі та прекрасні крокуси. І хто зна, можливо вони не тільки милуватимуть око, але й послугують вам колись як лікувальний засіб або вишукана кулінарна приправа.
Оксана ШАПОВАЛ
