- Подаруйте з любов’ю
- Крокуси: краса зі смаком
- Цикламен: екзотичні першоцвіти посеред зими
- Хризантема: новий погляд на давню знайому
- Квітка, що святкує Різдво
Квіткова прелюдія весни
Зазвичай весна асоціюється зі струмочками, які пробивають собі дорогу з-під снігу. З льодяними бурульками, які тануть під теплими променями сонечка і дзвенять краплями талої води. І обов’язково – з першими квітами. Бо вже на початку березня природа виправдовує наші сподівання, даруючи найніжніші первоцвіти.
Весняна посмішка землі – підсніжники
Першими радують око тендітні підсніжники. Їх назва походить від двох грецьких слів, що у перекладі означають «молочно-квітковий». Дійсно, колір їх пелюсток нагадує молоко. 
Підсніжники вважаються символом надії. За старовинною легендою, коли Адам і Єва були вигнані з Едемського саду, на землі царювала зима, йшов сніг, довкола були сутінки. Пригнічених грішників розрадив янгол, пообіцявши їм, що за зимою настане весна. І щоб довести правдивість сказаного, дихнув на сніжинки. Торкнувшись землі, вони перетворилися на підсніжники. З тих пір ці тендітні, але стійкі квіти з’являються на світ наприкінці зими, немовби переконуючи, що кращі часи не за горами...
Підсніжниками прикрашають храми на Стрітення Господнє, вважаючи їх «квітами духовного очищення», «стрітенськими дзвіночками». Настоями із підсніжників народна медицина лікує м’язову дистрофію, неврити, застосовує їх при дитячих церебральних паралічах.
Рід підсніжників складається із 12-18 видів, які походять з лісів, лугів та гір Європи, Кавказу й Турції. У різних кліматичних зонах Європи підсніжники цвітуть у різний час – від грудня до березня-квітня. Вони досягають висоти 20-25 см. Різні види мають різний розмір та форму квітки. Більшу частину року підсніжники проводять у вигляді цибулин під землею.
Догляд за первоцвітами
Підсніжники розмножуються цибулинами, які розростаються у літній період. Цибулини можна не викопувати та не розріджувати, не дивлячись на те, що з роками вони можуть розростатися в цілі великі колонії.
Тендітні підсніжники не люблять пересадки. Та якщо вона необхідна, робити її варто «по зеленому» (на відміну від інших цибульних), тобто відразу ж після відцвітання і краще разом зі шматком землі. Викопану цибулину потрібно відразу ж посадити на глибину близько 5 см. Можна розмножувати квітку насінням. Та це не найкращий спосіб, адже зацвіте рослина не раніше ніж через 4-5 років.
Підсніжники полюбляють напівтінь і невибагливі до грунтів. Вони стійкі до морозів та надають перевагу зонам з холодними зимами. Дві найважливіші умови для успішного їх цвітіння – достаток вологи та хоча б кілька годин світла на добу у весняний період. Природа сама успішно забезпечує ці умови. Та в саду, якщо зима була безсніжною, необхідно поливати квіти в період закладки бутонів і цвітіння. Чим холодніша погода, тим довше підсніжники цвістимуть. А після того, як вони відцвітуть, потрібно дати квітам відмерти природним шляхом.
І все ж буває, що новопридбані підсніжники важко змусити одразу зацвісти у своєму саду. Тому варто почекати пару років, поки рослина укоріниться. Та коли вона відчує себе на вашій земельній ділянці «як удома», рік за роком даруватиме свою ніжну квіткову красу.
Шафран не тільки смакує, але й радує погляд
Шафран, або крокус, із сімейства касатикових (ірисових), зацвітає ранньою весною, як тільки перші сонячні промені прогріють землю. Квіти у нього з’являються раніше, ніж листя. Та відцвітають ці яскраві квіточки так само швидко – впродовж двох тижнів. Потім красивими пучками (по 6-15 штук) розпускається листя, яке відмирає на початку літа.
Саме шафран усім відомий як запашна приправа. Та рослина ця примітна перш за все різнобарвними квітами, діаметр яких від 1,5 до 5 см, а іноді може досягати 8 см. Квіти розміщуються по одній-дві на стеблі й витримують морози до -6, продовжуючи цвісти.
Висота рослин, залежно від виду, досягає від 3 до 20 см. Крокуси надають перевагу добре освітленим місцям, не переносять свіжого перегною, надмірного поливу.
Мінімум турбот – максимум задоволення
Після цвітіння цибулини крокусу викопують, отряхують від землі та зберігають в тіні до вересня. У вересні висаджують у відкритий грунт. Шафран – рослина зимостійка, тому глибина висадки залежить від розміру цибулини, але не повинна перевищувати 8 см. Можна культивувати рослину без пересадки на одному місці 3-4 роки.
Розмножуються крокуси вегетативно – з цибулин утворюються дочірні цибулинки. Щоправда, квіти перетворюються на коробочки із насінням, яке теж визріває до початку осені. Цієї пори зернинки можна висівати у відкритий грунт.
Отож догляд за рослиною зовсім не обтяжливий, зате вона здатна не лише порадувати око барвистим цвітом, але й послугувати при виготовленні кулінарних шедеврів. А настойка з крокусу може допомогти при судомах. Широко застосовується шафран і в косметології. Його олію використовують для зволоження і регенерації шкіри та для профілактики зморшок.
Оксана ШАПОВАЛ
