МЕДОВЕ ПРЕОБРАЖЕННЯ

31 August, Розділ Weekend, переглядів 4 373

alt Напевне, ви теж звертали увагу, що справжнього пасічника можна вирізнити в будь-якому натовпі, навіть серед великого міста, бо особливе просвітлення, притаманне людям із внутрішнім спокоєм, наче притягує до них погляд.

Саме так іще по дорозі на виставку бджільництва, традиційно відкриту в день Преображення Господнього, мені пощастило познайомитись із Володимиром Яковичем Чеховським - представником старовинного козацького роду і бджолярем уже не в першому поколінні.

Перед Інститутом бджільництва УААН замість офіційних промовців лаконічний транспарант повідомляв, що з різних областей України зібралися тут пасічники, які насправді сприймають цю свою дивовижну професію як поетичний поклик. Бо й справді не кожному дано розуміти бджіл - цю дивовижну цивілізацію, що існує за власними законами, - і бути для неї водночас прислужником і вищим володарем. Як не кожному дано стати справжнім поетом.

Іще до зустрічі з солодким дивом і видивом - медовим ярмарком, з'ясувалися в дорозі прагматичні речі: місце на виставці коштує цього року 750 гривень, аналіз меду в Інституті бджільництва (в тому числі й на вміст антибіотиків) - 40 гривень. Тобто багатий і різноманітний "доробок" працьовитих комах влітав пасічникам на виставці-ярмарку в добру копійчину. Бо, як правило, не менше п'яти різновидів меду представляли на вибір відвідувачам-покупцям. Ціни, звісно, відрізнялися від торішніх. Од 40 до 70 гривень за кілограм правили нині бджолярі, продаючи мед уроздріб. Якщо торік трилітровими банками запасали ми на зиму солодкі ліки, то нині в маленькій тарі, всього потрошку ощадливо купували кияни.

Білоцерківець Микола Бровко, чия пасіка "живе" у селі Пищики біля Сквири на Київщині, як правило, мед здає оптом, то ж і на цьому ярмарку правив покупцям нижчу ціну, ніж інші. Та ще й декоративно оздоблені під справжні діжі нержавіючі ємності під мед - з краниками і без - продавав колегам. Хоч і городники, було, спокушалися: мовляв, заквасити помідори в такій красі і зручно, і приємно.

alt Та виставкове змагання бджолярів-професіоналів (хоч яку б іще паралельну професію мали вони в буденному житті) скидалося на поетичний турнір. Традиційні гречані, липові й соняшникові чи акацієві меди посунулись трошки, щоб умістилися поряд меди, зібрані в заростях росторопші чи на полі ехінацеї пурпурової, з квітів південних рослин чи серед травневого буяння кульбаб. А щоб недовірливі чи просто зневірені від навали реклами покупці йняли віру - кольорові фото демонстрували краєвиди з тими рослинами, що їх обпилювали, збираючи нектар, працьовиті бджоли.

Учитель біології Сергій Чеховський із Гоголіва Броварського району на фото у заростях росторошпі плямистої - мов серед мексиканських кактусів. А за прилавком свого виставкового намету одразу біля входу на ярмарок - такий самий, тільки без екзотики. Його вродлива дружина Надія Чеховська, теж учителька, - поряд із чоловіком. Родом вона з Вінничини, тож частина великої пасіки цієї гілки роду Чеховських - там. Тому й асортимент медів у них найбільший. Та й учительський досвід, безперечно, вивів солодку експозицію цього сімейного підряду на перше місце. Розфасовані в більшу й меншу тару меди мали охайні й ошатні кольорові наклейки. І за всіма правилами гігієни мед для дегустації розлили ще вдома Чеховські в пластикові пляшки з кришечками, подібними до соски. Видушив бурштинову краплю на руку: своя рука і свій язик у покупця помиряться. А миролюбні бджоли з Інституту бджолярства доїдали те, що залишали їм дегустатори. Бо в Києві всі про все знають: щороку кілька вуликів виставляють біля ярмарку інститутські науковці й одразу після виставки викачують кілька бидонів меду. Адже не тільки для нас, людей, а й для комах ця кількаденна подія на околиці Києва - справжній медовий рай.

Допомагав батькам - тільки в іншому наметі - син Володя Чеховський. Він - студент, але родинну традицію бджолярства підтримує серйозно. Тим паче дідусь із Баришівського району на виставку приїхав: перед ним, учителем із півстолітнім стажем, онуку не соромно. Ця родина Чеховських може бути взірцем і життя особистого, і чудового ведення господарства. Хоч вільного alt часу вчителі, як правило, мають менше, ніж інші.

А живуть ці два покоління пасічників у різних районах Київщини, бо з Іванкова після Чорнобильської катастрофи переселилися. Батьки - у Баришівський район. Там і досі Володимир Якович Чеховський - директором школи. Син Сергій на третьому курсі педінституту, одружившись, обирав з дружиною Надією таке село, де для двох вчителів-біологів була б робота. От і живуть у Броварському Гоголеві, навчаючи дітей. І своїх двох синів викохали.

Все, до чого беруться Чеховські, у них вдатне. Мед - найважчий і найгарніше розфасований. Здобутки цивілізації (скажімо, кольоровий принтер) для нас, покупців, додають великої зручності. Бо різні меди від різних недуг помагають, а не тільки смакують ласунам. Відкрив шафку - й одразу видно, який із медів обрати.

Серед інших цікавинок виставки була й така: портретно схожий на Тараса Шевченка пасічник пропонував посмакувати мед, що його зібрали бджоли під Каневом з квітів гірчиці.

Дегустувати на ярмарку можна було досхочу, і це різнобарв'я смаків не перебивалося, не змішувалося, а тільки дивувало. Мимоволі випливала думка про досконалість створеного Всевишнім світу і незнищенні людські чесноти. Адже злої людини бджоли до себе не підпустять. А тут, на виставці біля Інституту бджолярства, люди наче ставали добрішими.

Родина Глущенків із Таращі (пасічник Сергій Глущенко і його син Володимир) окрім меду ще й двома сортами медовухи - козацької й хмільної - частували. І не хмелілося од тих напоїв, а наче сила у кров вливалася. Бо хмільна медовуха - не для задурення голови, а від назви меду, зібраного на хмелю: легкий і цілющий напій, що од нього дихати легше.

Зовсім молодісінький, у полотняній вишиванці та справжньому брилі Богдан Козак із Первомайська Миколаївської області навчав телегрупу Тетяни Білої і всіх цікавих, як вирізняти якість меду на око, а не тільки за вагою. Коли тягуча, бурштинова на колір alt медова нитка обривається під власною вагою, то верхній уривок має підтягтися, наче маленька бурулька чи брунька. На столику в хлопця й медовуха була особлива: високоякісне виноградне вино з медом - найкраще на смак, хоч передегустуй увесь ярмарок. Тато Козак розливав черпаком у великі банки мед постійним покупцям і посміхнувся до нас: "Треба довіряти дітям, виправдовують".

...Після вранішньої літургії освячував людей і меди священник Юрій Бойко, і людські обличчя просявали радістю, наче й не існує ніяких проблем, породжених політиками і безробіттям.

Звісно, в день Преображення Господнього відкривають медовий ярмарок і святкують День пасічника не випадково.

Ганна КОЗАЧЕНКО,

член правління Українського фонду культури