Пригодницька доля однієї козацької пісні

07 February, Розділ Weekend, переглядів 8 307

alt Чи знаєте ви, що українську пісню “Їхав козак за Дунай” у ХІХ столітті співали німецькою мовою, бо мелодію її обробив Бетховен? І понині мало хто знає, як вона перейшла рубежі інших країн, і звідки взнав її великий композитор.

«Їхав козак за Дунай» з’явилась у XVIII столітті й одразу набула величезної популярності. Відомий російський історик і письменник Микола Карамзін у біографічному словнику "Пантеон российских авторов", виданому 1801 pоку, вперше згадує автора цієї пісні, харківського козака Семена Климовського. Його ще й досі називають легендарним, хоча це цілком історична особа, один із найкращих українських поетів початку XVIII століття.

Якщо ім’я Семена Климовського забулось, то його пісні судилася інша доля. В історії європейської пісенної культури немає жодного твору, який можна було би поставити поруч із піснею козака-віршувальника.

У Петербурзькій публічній бібліотеці зберігається унікальна реліквія - зошит німецького композитора Людвіга ван Бетховена. У ній - власноручні нотні записи композитора, зроблені у 1816 році, зокрема, ноти (без слів) шести пісень. Одна з них - мелодія популярної української пісні «Їхав козак за Дунай».

Яким чином українська народна пісня опинилася у полі зору німецького композитора? Згідно з однією з версій, пісня потрапила до Німеччини разом із солдатами російської армії, що воювала з Наполеоном (серед переможців було чимало українців). За іншою, пісню привезла німецька мандрівниця Ельза Ріці, яка у 1796 році побувала в Росії та Україні. Найпереконливішою ж визнана така версія: Бетховен, що жив із 1792 року у Відні, познайомився з сином останнього українського гетьмана Кирила Розумовського - Андрієм, послом Росії в Австрії. Посольський особняк у Відні з його знаменитими музичними вечорами був своєрідним «українським острівцем» - тут незмінним успіхом користувалася саме українська музика у виконанні українських співаків і бандуристів.

З 1806 року Бетховен серед інших знаменитостей того часу був частим відвідувачем посольських вечірок. Композитору сподобалися почуті тут українські пісні - дивно мелодійні, співучі, захоплюючі. Андрій Розумовський замовив Бетховену три квартети, і композитор виконав це замовлення. У перший квартет він включив мелодію української народної пісні «Ой надворі метелиця», у другій і третій - варіації на тему пісні «Од Києва до Лубен». Знаменитий французький письменник Ромен Роллан із захопленням відгукувався про ці твори: «Я наважусь навіть сказати, що вони вище всіх квартетів. Крім оригінальної вигадки і нечуваної відваги, вони характеризуються симфонічною досконалістю звучання».

Інтерес Бетховена викликав і український танець «Козачок». Його мелодію композитор використав у своїй творчості двічі: у 8-ій сонаті для скрипки і фортепіано, а також у першій частині 16-ої сонати для фортепіано. Мелодії козацьких пісень, почутих у Розумовського, маестро включив у заключну частину «Апансіонати» і знамениту 9-ту симфонію, а в одній з його сонат звучить українська пісня «Одна гора високая».

До пісні «Їхав козак за Дунай» Бетховен звертався кілька разів. Вперше - у 1815-1816 роках, готуючи збірку шотландських (!) народних пісень, яку йому замовив видавець із Единбурга Томсон. Трохи пізніше маестро знову повернувся до вподобаної української пісні, цього разу обробивши її для голосу у супроводі фортепіано, скрипки та віолончелі. Втретє він робить нову обробку - для фортепіано з флейтою. Ця робота побачила світ у збірці «Варіації на російську тему».

Втім, не лише Бетховен захоплювався піснею «Їхав козак за Дунай». Майже в цей час вона з’являється друком в Англії. Варіації на тему цієї пісні пише німецький композитор, основоположник німецької романтичної опери - Карл-Марія Вебер.

У 1818 році австрійський композитор Йоганн Гуммель, учень Моцарта, зробив прекрасну обробку пісні «Їхав козак за Дунай» для фортепіано, віолончелі та флейти. А у 1839-му її обробив для чоловічого хору німецький композитор Йоганн-Крістіан-Фрідріх Шнайдер. У результаті самодіяльні колективи і хори, яких тоді було безліч у Німеччині, почали виконувати пісню, зробивши її надзвичайно популярною в Європі.

Варіації на тему «Їхав козак за Дунай» написав також італійський композитор Томмазо Траетта, а італійський переклад - Домініціс. Французькою мовою пісню переклав хтось із польських емігрантів, яких тоді було чимало в Парижі. Але своїй справжній популярності у Франції українська пісня завдячує польському композитору і скрипалю, учневі великого Ніколо Паганіні – Каролю Липинському, який з величезним успіхом виступав у Парижі, виконуючи, серед інших, і «Їхав козак за Дунай».

У 1814-му Вітєзслав Ганка опублікував у Відні переклад пісні чеською мовою. А за рік в американському місті Філадельфія були надруковані ноти пісні та її англійський переклад. Ще через рік ноти і текст видаються в англійській столиці, а в 1822-му - в американському Балтиморі.

На початку ХХ ст. в США з'явилися нові переклади пісні. Нею зацікавилися співаки, композитори, аранжувальники. У 1925-му вона була включена в оперету «Song of the Flame» як центральний дует усього твору (його виконують закохані під час розлуки). Ця оперета мала величезний успіх, йшла на сцені

Нью-Йоркської опери 219 разів поспіль! Українську мелодію для цієї оперети аранжували відомі американські композитори Герберт Стосат, автор музики до багатьох голлівудських фільмів, і знаменитий Джордж Гершвін. Між іншим, він провів дитинство в Нью-Йорку на вулиці, що носить назву... «Мала Україна». Ймовірно, там проживало чимало наших емігрантів. У всякому разі, за словами самого Гершвіна, вже з дитинства він був непогано знайомий з українцями і їхніми піснями ...

У тому ж 1925 році в США вийшло фундаментальне багатотомне видання «Міжнародна бібліотека музики для вокалістів». У VI томі серед кращих пісень усіх часів і народів надрукована і українська - «Їхав козак за Дунай».

Олена ЛОБЕНКО