- «Медовий Спас» і День міста
- Свято хліба
- «Український кавун – солодке диво»
- Ветспеціалісти Митного союзу проінспектують 29 українських підприємств
- „АГРО-2012” запрошує
В Івано-Франківську кували залізо
У рамках святкування Дня міста в Івано-Франківську пройшов дев’ятий міжнародний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів - 2011». Захід зібрав майстрів з 19 країн світу.
В Івано-Франківську свої таланти. Вони посеред міста палять вогнища, чаклують та грюкають молотами. Це традиційний, уже 9-й, ковальський фестиваль.
Цього року ковалі приступили до реалізації нового мистецького проекту. Це буде ювілейна арка до 350-річчя Івано-Франківська. Вона виконана у формі дуги, 6 на 3 метри. Її оздоблять символічними декоративними вузликами – ковальськими з’єднаннями від кожного учасника, міста, країни. Вінчатиме скульптуру Архангел Михаїл. Тріумфальне відкриття планують наступного року, коли Франківську виповниться 350. Цікаво, що ювілейним наступний рік буде не тільки для міста-господаря фестивалю, а й для самого «Свята ковалів», яке пройде уже вдесяте.
Поки що це – купа залізяччя. Лежить на землі та чекає на оздоблення. Перші паростки вже з’явилися.
Дорослим допомагають діти. Поряд- знані ковалі. Кер Акер - палестинець, що живе в Ізраїлі. Молота з рук не випускає 15 років. Докувався Кер до найкращого коваля в світі. Таким його оголосили в Італії на тамтешньому фестивалі 2007-го. В Україні – з почесною місією. Для Тріумфальної арки з його рук – металевий голуб миру.
Кожна країна на арку почепить свій витвір. Стефан Файберґер з Австрії готує троянду. Символ мистецтва та кохання. У маленькому місті Ібзитц, звідки він родом, усі навколо ковалі.
Наразі майстри показують дві арки в мініатюрі. Шанувальники дивляться та дивуються. Чи не найпалкіший – дід Геннадій. Щороку приходить на центральний майдан та ковалів малює. «Чому я ковалів малюю? Це самі мужні люди, міцні та здорові, вони прославляють свою державу», - каже художник Геннадій Марченко.
Вони приборкують природні стихії – вогонь, вітер, воду, підкорюють метал. Незмінний атрибут ковалів – фартух. У цьому році започатковано нову традицію – вибори почесного господаря фестивалю ковалів. Так, першим офіційним ґаздою «Свята ковалів» став художник-коваль Сергій Чайка, співвласник ковальської фірми «Коруна». Він отримав перехідний фартух з символічним медальйоном-ковадлом.
Свято тривало три дні. Воно розпочалося з урочистої презентації подарованої місту ковалями композиції «Круговерть ковальських міст», яку встановили на вулиці Низовій. Участь у церемонії відкриття взяли організатори заходу, гості, мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус та незмінні генеральні партнери «Свята 
ковалів» - керівники фінансової компанії «Декра» та ПАТ «Прикарпаттяобленерго». Організатором фестивалю виступила громадська організація «Свято ковалів», створена у червні 2010 року з метою збереження та розвитку ковальства на Прикарпатті.
Цього року глядачі традиційно знову мали нагоду споглядати демонстрацію ковальської праці, відвідувати майстер-класи та купувати авторські витвори на ярмарку кованих речей. Крім цього, у рамках заходу у Художньому музеї відбулася ювілейна, десята художня виставка «Орнаментальне ковальство».
З кожним роком «Свято ковалів» набирає обертів та стає дедалі популярнішим. Свою майстерність показували митці з Австрії, Бельгії, Болгарії, Нідерландів, Ізраїлю, Латвії, Литви, Норвегії, Польщі, Росії, США, Фінляндії, Франції, Швеції та України.
У Івано-Франківську встановлено 4 металевих вироби, споруджені спільно ковалями з інших держав - учасниками фестивалю «Свято ковалів». Це - "Дерево щастя" і "Букет" на вулиці Незалежності, "Сонце" на площі Шептицького та «Рамка ковальських традицій» позаду Медакадемії.
Магічне ковальське дійство відбувалося під звучання якісної української музики – гостей та учасників фестивалю розважали відомі франківські гурти «Листопад», «Цвіт кульбаби» та «Театр ляльок».
«Вже традиційно «Свято ковалів» додає святкуванню Дня міста свій неповторний колорит та драйв, - зазначив мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус, - адже поруч з автентичними прикарпатськими національними мотивами ми можемо побачити сучасних креативних митців, які з’їжджаються сюди з усього світу, приносячи власні традиції та власну культуру».
Олександра ЛІСКОНОГ
