Звідки беруться мрії? З казок, які нам читали батьки у дитинстві? Або з розповідей, що чули ввечері біля вогнища, поїхавши з дорослими на дачу до друзів? Чи з книжок, які потай читали вночі з ліхтариком під ковдрою, роблячи вигляд, що спимо?..
Мріяти, фантазувати, уявляти. Ці якості людської душі не кожному дарувала природа. Втім, творчих людей у нашому житті вистачає: художники, музиканти, письменники, актори, дизайнери. Кожен із представників подібної професії здатен творити справжні дива. Згадаймо, наприклад, дизайнерів.
Щоб оцінити зліт і масштабність їхньої фантазії та уяви, цього літа в Україні відбувся перший національний конкурс дизайну. Ukrainian Design: The Ver
y Best Of – таку назву отримало творче змагання, в якому могли взяти участь усі бажаючі. Про масштабність конкурсу говорять самі факти: 368 дизайнерів різного віку впродовж 4-х місяців надіслали на суд журі 1582 роботи. Приймалися вони в шести категоріях: графічний дизайн, ТВ-дизайн, digital дизайн, дизайн середовища, промисловий дизайн і студентські роботи.
Особливістю конкурсу стало те, що членами журі були виключно закордонні дизайнери - із США, Італії, Німеччини, Великобританії, Фінляндії, Гонконгу, Австралії, Бельгії, Росії та інших країн. Тож конкурсні проекти оцінювали 40 суворих «екзаменаторів» у п'яти професійних складах, а студентські роботи виносилися на загал журі.
Творче змагання дизайнерів стало можливим завдяки його організаторам - Всеукраїнській рекламній коаліції, Київській організації Спілки дизайнерів України, молодіжному об'єднанню «ВАРТО».
Найчисленнішою на Ukrainian Design: The Very Best Of стала категорія «Графічний дизайн», в якій судді оцінили близько 750 робіт (у фінал пройшли більше 100 заявок). Кращою з кращих, на щастя чи на роздуми, стала лише одна графічна робота. В усіх категоріях фіналістами стали 380 робіт, а звання The Very Best Of (позитивної оцінки всіх без винятку суддів профільного складу) удостоєні 17 дизайнерських проектів.
Зокрема, переможцем всеукраїнського конкурсу дизайну в категорії «Дизайн середовища» став і проект Левка Давидюка «Три копиці». Це готельно-ресторанний комплекс в етнічнних мотивах від загального виду до дрібних деталей. Три будинки мають форму копиці сіна, а ландшафт нагадує орнаменти з волинської вишивки.
- Над цією ідеєю працював близько року, розпочав ще до початку конкурсу. Головним на той час було втілення цікавої ідеї. А вже на детальне опрацювання затратив чотири місяці.
- Як давно мріяв про професію дизайнера?
- У 5 років я будував будинки з LEGO, в 10 років зробив перші спроби спроектувати власний будинок. Це мене так захопило, що і визначило майбутню професію.
- Як гадаєш, наскільки для дизайнера важливим є диплом?
- Для мене в Академії дизайну пріоритетом диплом не був. Вважаю, що освіту здобував на реальних проектах: уже з першого курсу я мав готові проекти і це посприяло моєму доброму досвіду.
- Над чим мудруєш нині?
- Зараз розробляю дизайн однієї квартири в Києві для телепрограми «Ремонт плюс» (1+1). Окрім цього, формую концепцію скверу для центральної частини міста Луцька.
- З якими проблемами «львівського» розуміння дизайну довелось зіштовхуватись?
- Львів є досить європейським і цікавим містом, проте я часто не розумію консервативності замовників, з якими доводиться стикатись. Вони погано сприймають естетику мінімалізму і намагаються перенаситити інтер’єр кількістю деталей, якими, на їхню думку, вони підтвердять свій статус.
- Як вважаєш, є шанси втілити твій конкурсний проект у реальність?
- Пробуємо зацікавити ним керівництво Буковелю, проте питання залишається відкритим. І ми продовжуємо шукати нові шляхи реалізації «Трьох копиць». Адже про дизайнера судять, у першу чергу, по реалізованих ним роботах.
Відкриття виставки робіт фіналістів, а також нагородження переможців Ukrainian Design: The Very Best Of відбулося в середині вересня у Києві. Гості та жителі столиці України змогли переконатись, наскільки різноплановим є світ, який створюють наші українські дизайнери.